Мірча Луческу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Мірча Луческу
Mircea Lucescu 2017.jpg
Особові дані
Повне ім'я Мірча Луческу (Mircea Lucescu)
Народження 29 липня 1945(1945-07-29) (72 роки)
  Бухарест, Румунія Румунія
Зріст 177 см
Вага 70 кг
Прізвисько Містер
Громадянство Flag of Romania.svg Румунія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1961—1963 Румунія СШ № 2 (Бухарест)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1963–1977 Румунія «Динамо» (Б) 250 (57)
1965–1967   Румунія «Штіїнца» 39 (12)
1977–1982 Румунія «Корвінул» 111 (21)
1989–1990 Румунія «Динамо» (Б) 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1966–1979 Румунія Румунія 70 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1979–1980 Румунія «Корвінул»
1981–1986 Румунія Румунія
1985–1990 Румунія «Динамо» (Б)
1990–1991 Італія «Піза»
1991–1996 Італія «Брешія»
1996–1997 Італія «Реджяна»
1997–1998 Румунія «Рапід» (Б)
1998–1999 Італія «Інтернаціонале»
1999–2000 Румунія «Рапід» (Б)
2000–2002 Туреччина «Галатасарай»
2002–2004 Туреччина «Бешікташ»
2004–2016 Україна «Шахтар»
2016–2017 Росія «Зеніт»
2017– Туреччина Туреччина
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 3 серпня 2017.

Мі́рча Луче́ску (рум. Mircea Lucescu; нар. 29 липня 1945, Бухарест, Румунія) — румунський футболіст і тренер, нині очолює тренерський штаб збірної Туреччини.

Більшість ігрової кар'єри провів у «Динамо» (Бухарест), грав на позиції нападника. На посаді головного тренера робив чемпіонами такі клуби як румунські «Динамо» і «Рапід», а також турецькі «Галатасарай» і «Бешікташ».

У 2004—2016 роках тренував «Шахтар» (Донецьк), із яким здобув 8 чемпіонств, 6 Кубків України та Кубок УЄФА 2009. Рекордсмен клубу за такими показниками: найдовше на посаді тренера (12 років), найбільше титулів (22), найбільша кількість офіційних матчів (573)[1]. Кавалер ордена Зірки Румунії, найтитулованіший тренер в історії чемпіонату України, заслужений тренер України, повний кавалер ордена «За заслуги» (Україна). Батько Развана Луческу.

Ігрова кар'єра[ред.ред. код]

Після закінчення столичної спортивної школи № 2 перейшов до одного з грандів румунського футболу — «Динамо». У найвищому дивізіоні 18-річний нападник дебютував 21 червня 1964 року («Динамо» Б — «Рапід» Б — 5:2). У сезоні 1968/69 забив 8 голів (провівши 28 ігор) у чемпіонаті й добився звання найкращого гравця Румунії-1969. Ставши постійним нападником у збірній Румунії, Луческу зіграв на чемпіонаті світу 1970 у Мексиці.

Свою ігрову кар'єру Луческу закінчував у клубі «Корвінул» (Хунедоара), де останні роки працював тренером-гравцем. Символічну прощальну гру за бухарестське «Динамо» провів 16 травня 1990 р., оскільки колишній нападник до того часу вже кілька сезонів тренував «динамівців» і саме 1990 року вперше здобув титул чемпіона Румунії вже у ранзі тренера.

Має вищу освіту — закінчив Академію економічних наук, м. Бухарест.

Тренерська діяльність[ред.ред. код]

1979—2004[ред.ред. код]

Першим клубом у тренерській кар'єрі Мірчі Луческу став «Корвінул» (Хунедоара). Середняк румунського футболу вилетів з найвищої ліги у сезоні 1979/80, а наступного сезону Луческу повернув хунедоарців до «вишки», зайнявши 1 місце у лізі «B». Наступні два роки у лізі «A» під керівництвом Луческу — 1980/81 і 1981/82 команда провела дуже вдало, фінішувавши на 6-й та 3-й позиції відповідно. Це був один з найуспішніших періодів у всій історії клубу.

У 1981 році Федерація футболу Румунії призначила Луческу наставником національної збірної Румунії. У відбірковій групі до Євро 1984 румуни несподівано випередили не лише Швецію та Чехословаччину, а й чемпіона світу Італію, яка у тому груповому турнірі виступила дуже невдало, здобувши лише одну перемогу (над Кіпром).

Після п'яти сезонів на чолі «Динамо» (Бухарест) румун вирушив до Італії. Там він тренував «Пізу», «Брешію» та «Реджину». У сезоні 1998/99 Луческу кілька місяців був наставником міланського «Інтера» — протягом сезону команда змінила кількох тренерів, але однаково провалила чемпіонат, посівши 8-у позицію.

Найкращу репутацію Мірча Луческу здобув у Туреччині, де пропрацював 4 роки й зумів двічі стати чемпіоном країни — з «Галатасараєм» та «Бешикташем». З «Галатасараєм» румун ввійшов до 1/4 ЛЧ та здобув Суперкубок Європи.

«Шахтар»[ред.ред. код]

У «Шахтарі» — з 18 травня 2004 року. Відтоді команда за 8 років шість разів вигравала чемпіонат України — 2005, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012.

Реальна загроза звільнення нависла над наставником восени 2008 року. Вже в дебютній грі «Шахтар» поступився на виїзді новачку Прем'єр-ліги «Львову» 0:2 і після цього здобув у чемпіонаті України лише одну перемогу в перших восьми турах. За 15 хвилин до кінця гри 9-го туру проти донецького «Металурга» (гірники вигравали 1:0) уболівальники «Шахтаря» розгорнули для тренера банер румунською: «Мірча, в Італії твій будинок би вже згорів. Не зловживай гостинністю українців»[2]. Але за 1 хвилину до кінця основного часу «Металург» зрівняв рахунок. Безвиграшна серія «Шахтаря» таким чином стала найдовшою у домашньому чемпіонаті за останні 15 років, а клуб опинився на незвично низькому 11-му місці у першості України.[3]

Перемігши у фіналі німецький «Вердер», Луческу виграв із «Шахтарем» Кубок УЄФА сезону 2008/2009 — перший єврокубковий трофей в історії клубу. На початку сезону 2009/2010 несподіваним став виліт донеччан уже у кваліфікаційному раунді від румунської «Тімішоари», а в 1/16 фіналу Ліги Європи «Шахтар» поступився «Фулгему» (Лондон) — майбутньому фіналістові турніру.

Мірча Луческу був одним із кандидатів на пост головного тренера збірної України в лютому 2010 року. Кандидатуру румунського тренера підтримував, зокрема, президент ФФУ Григорій Суркіс.

Навесні 2010 року в грі 28-го туру проти запорізького «Металурга» Луческу провів 300-й офіційний матч на чолі «Шахтаря». За кількістю ігор у ранзі головного тренера клубу його випереджають лише Валерій Яремченко (333 гри) та Олег Ошенков (359)[4].

2011 року видав у Донецьку автобіографічну книгу «Мирча Луческу. Моя шахтерская история»[5].

Контракт із «Шахтарем» завершувався у травні 2016 року. У січні 2016-го Мірча Луческу заявив, що про остаточне рішення, залишатися в клубі, чи ні, оголосить аж у травні[6]. У лютому президент турецького «Трабзонспора» повідомив, що «є велика ймовірність приходу Луческу до клубу»[7]. 18 травня, за кілька днів до завершення сезону 2015/16, Аркадій Запорожану (агент Луческу) підтвердив, що його клієнт має пропозиції від «Галатасарая», «Фенербахче» та «Зеніта»[8].

21 травня 2016 року після перемоги у фінальному матчі за Кубок України покинув «Шахтар»[9][10].

«Зеніт»[ред.ред. код]

24 травня 2016 року «Зеніт» (Санкт-Петербург) повідомив про підписання контракту з Луческу[11]. «Уночі був підписаний контракт. Угода підписана за схемою 2+1, але можна сказати, що це повноцінний трирічний контракт. Є умова, згідно з якою, якщо після закінчення другого року (контракту) жодна зі сторін письмово не сповіщає іншу про розірвання контракту, то автоматично вступає в силу третій рік», — сказав агент румунського фахівця Аркадій Запорожану[12][13].

28 травня 2017 року через незадовільні результати команди, «Зеніт» розірвав контракт з Луческу.[14]

Статистика[ред.ред. код]

Гравець[ред.ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Динамо Бухарест 1963–64 2 0 ? ? 2 0
1964–65 1 0 ? ? 1 0
1967–68 17 1 ? ? 17 1
1968–69 28 8 ? ? 1 0 29 8
1969–70 24 4 ? ? 24 4
1970–71 23 3 ? ? 3 0 26 3
1971–72 26 7 ? ? 3 0 29 7
1972–73 28 12 ? ? 28 12
1973–74 25 5 ? ? 2 1 27 6
1974–75 31 4 ? ? 3 1 34 5
1975–76 26 6 ? ? 2 1 28 7
1976–77 19 7 ? ? 1 0 20 7
Корвінул 1977–78 34 7 ? ? 34 7
1978–79 27 5 ? ? 27 5
1979–80 ? ?
1980–81 27 7 ? ? 27 7
1981–82 23 2 ? ? 23 2
Динамо Бухарест 1989–90 1 0 ? ? 1 0
Всього 362 78 ? ? 15 3 377 81

Тренер Шахтаря[ред.ред. код]

[15]

Турнір Ігри В Н П ГЗ ГП
Чемпіонат 357 273 49 35 817 234
Кубок 71 57 7 7 175 45
Єврокубки 134 60 30 44 206 161
Суперкубок 11 5 4 2 22 12
Всього 573 395 90 88 1220 452

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Як гравця[ред.ред. код]

Як тренера[ред.ред. код]

Державні нагороди[ред.ред. код]

Україна[ред.ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (19 серпня 2006) — за досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу з футболу 2006 року (Федеративна Республіка Німеччина), виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[16]
  • Орден «За заслуги» II ст. (25 травня 2009) — за досягнення визначного спортивного результату — здобуття Кубка УЄФА 2009 року, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету вітчизняного футболу[17]
  • Орден «За заслуги» I ст. (12 травня 2011) — за значний особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, утвердження міжнародного спортивного авторитету України, багаторічну плідну працю та з нагоди 75-річчя від дня заснування футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк)[18]

Румунія[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Мірча Луческу посів четверте місце у списку найбільших платників податків України за період 2012—2014 рр., сплативши 51,997 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб[19]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шахтар і Мірча Луческу: 12 років разом (shakhtar.com, 16.05.2016)
  2. Фаны «Шахтера» угрожают Луческу(рос.)
  3. «Шахтер» приближается к антирекорду 15-летней давности(рос.)
  4. Стандартный юбилей Луческу (газета.ru, 1 травня 2010)
  5. Мистер рассказал о годах с "Шахтером" (08.09.2011) (рос.)
  6. Луческу: «В мае решу, что буду делать дальше» (football.ua, 08.01.2106) (рос.)
  7. MUHARREM USTA: Lucescu gelirse, Hami ile çalışacak (fanatik.com.tr, 19.02.2106) (тур.)
  8. Агент Луческу: с «Зенитом» были переговоры, но мы не близки к подписанию (championat.com, 18.05.2016) (рос.)
  9. Дякуємо, Містере!
  10. Луческу покинув "Шахтар". ukranews.com. Українські новини. 2016-05-21. 
  11. Мирча Луческу — новый главный тренер «Зенита» (fc-zenit.ru, 24.05.2016) (рос.)
  12. Агент: Мирча Луческу подписал контракт с "Зенитом". tass.ru. 2016-05-24. 
  13. Луческу підписав контракт із російським "Зенітом". ukranews.com. Українські новини. 2016-05-24. 
  14. Офіційно. Зеніт - звільнив Луческу (uk). Процитовано 2017-05-29. 
  15. Статистика як теренера Шахтаря
  16. Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
  17. Указ Президента України № 349/2009 від 25 травня 2009 року "Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»"
  18. Указ Президента України № 579/2011 від 12 травня 2011 року "Про відзначення державними нагородами України ветеранів, тренерів та працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ (Донецьк)»"
  19. Персональний внесок: 10 бізнесменів, які сплатили найбільше податків з особистих статків

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Часопис «Футбол» . Спецвипуск № 05(76) .— 2007. — 22 березня.