Жижченко Наталія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ната Жижченко

На відкритті історичної виставки "Традиційні ґаджети. Виставка київської керамічної іграшки від Русі до сучасності"
Основна інформація
Дата народження 22 березня 1985(1985-03-22) (39 років)
Місце народження Київ[1]
Роки активності 2002 — нині
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професії музикантка, співачка
Освіта КНУКіМ
Інструменти вокал, сопілка, семплер, омнікорд, окарина, народні перкусійні інструменти
Жанр електронна музика, фольктроніка
Псевдоніми Nata Tomata
Nata TJ
Гурт ONUKA
Tomato Jaws
KOOQLA
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ната́лія (На́та) Олександрівна Жижченко, у шлюбі Філатова[2]; 22 березня 1985, Київ[1]) — українська музикантка, мультиінструменталістка, авторка пісень; фронтвумен гурту «ONUKA», колишня учасниця гуртів «Tomato Jaws» та «KOOQLA».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у родині музикантів: вона є онукою майстра народних інструментів та музиканта Олександра Шльончика, від якого в 4 роки навчилася грати на сопілці.[2][3] Бабуся — співачка та бандуристка Валентина Степанівна Шльончик; працювала полірувальницею музичних інструментів, була учасницею відомого тріо бандуристок.[2][4][5][6][7] Мати і дядько — піаністи.[2] Батько — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС (1986—1988).[8][9] Зростала у Києві.[5] Після народження Наталі її матір почала працювати у музичній школі та сприяла музичному розвиткові дочки.[10]

Закінчила музичну школу за класом фортепіано, де також навчалася грі на флейті та скрипці.[11][10][12] Середню освіту здобула у гімназії, де вивчала кілька іноземних мов. Закінчила її із золотою медаллю.[13]

Після гімназії вирішила обрати вищий навчальний заклад, в якому мала би змогу займатися тим, що їй подобається,[13] тому закінчила Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ).[14] За фахом етнокультуролог, перекладачка з угорської і менеджерка міжнародного культурного співробітництва.[2] Захистила магістерську роботу про вплив аварії на ЧАЕС на культуру етнорегіону Полісся.[3]

22 червня 2016 року одружилася з Євгеном Філатовим.[15] Їхні стосунки почалися 2008 року із професійного спілкування — кількох спільних виступів.[10][16][17]

14 травня 2020 року народила сина Олександра, 1 липня 2023 року — доньку Ліну.[18]

Музична діяльність[ред. | ред. код]

У 5 років Наталія Жижченко почала гастролювати з музикантами, а у 9 — виступати солісткою з духовим (а іноді з симфонічним чи військовим) оркестром Національної гвардії України, у якому було до 60 дорослих чоловіків.[3][7] У 10 років перемогла у конкурсі «Нові імена України» з твором «Соловейко» Кропивницького.[19] За кожен вагомий концерт батьки купували їй картридж до ігрової приставки Dendy.[20]

У 10 років почала створювати музичні уривки на синтезаторі.[21] До 15 років виступала з академічною народною музикою, але в юності через старшого брата прийшла до захоплення електронною музикою, зокрема гуртом «Depeche Mode».[3]

У 2002—2013 роках була солісткою електронного гурту «Tomato Jaws», який заснував її старший брат Олександр. За словами Жижченко, це був перший електронний гурт України, який виступав наживо.[3]

У 2008 році також почала співпрацю із російським музикантом Артемом Харченком (R-Tem) над новим проєктом нетанцювальної електронної музики «KOOQLA».[22] На сцені Жижченко наживо пропускала вокал через ефект-процесор, записувала семпли, співала у вокодер, підігравала на синтезаторі та сопілці.[23]

Влітку 2013 року гурт «Tomato Jaws» розпався через рішення Жижченко піти і зайнятися сольним проєктом. Вона виступала сольно як DJ Nata Tomata.[24] Того ж літа Наталія Жижченко почала співпрацю з Євгеном Філатовим (лідером гурту «The Maneken») над проєктом «ONUKA».[19]

У жовтні 2013 року було представлено перший сингл нового проєкту — англомовну пісню «Look», у якій електронну музику було поєднано із звучанням народних інструментів, зокрема бандури та сопілки. Дебютний виступ нового гурту відбувся лише у червні 2014 року на спільному концерті із «The Maneken». У жовтні 2014 року було представлено перший альбом гурту.

Одна з 100 найуспішніших жінок України 2017 року за версією журналу «Новое время».[25]

25 лютого 2021 року, у день 150-річчя від дня народження Лесі Українки, Ната Жижченко запустила поетичний відеопроєкт «Хрестоматія», в якому вона читатиме свої улюблені вірші на різних локаціях, які резонують зі змістом твору[26].

Серед улюблених виконавців — The xx, Бйорк, Том Йорк, Mujuice, Radiohead і Метью Херберт.[4][5][20][27] Навчається грі на терменвоксі.[5]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2016 — підтримала гуманістичну ініціативу UAnimals та виступила за заборону експлуатації тварин в цирках.[28]

У 2014[29], 2016[30] та 2018[31] роках брала участь у зйомках для благодійного фотопроєкту «Щирі», присвяченого українському національному костюму та його популяризації. Усі кошти від продажу календарів з моделями у традиційних костюмах (близько 610 тисяч гривень[32]) було передано Київському військовому шпиталю для лікування поранених на фронті бійців, «Волонтерській сотні» Українського католицького університету, а також на культурні проєкти, зокрема Музею народної творчості Михайла Струтинського[33], Новоайдарському краєзнавчому музею[34] та Національному центру народної культури «Музей Івана Гончара».

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2015 — премія Elle Style Awards як музиканту року в Україні.[35]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Кудрявченко Т. ONUKA: Можу припустити, що не займатимусь музикою взагалі [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // УП ТаблоID, 10 листопада 2017
  2. ↑ а б в г д Ната Жищенко: «„Онука“ — симбіоз української електронної музики із українським етнокорінням» [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (ведучий — І. Козак) // Ера ФМ, 29.04.2014.
  3. ↑ а б в г д Екатерина Сметана. Наталья Жижченко: «Украинская музыка в стиле „этно“ очень популярна в Европе» [Архівовано 17 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Golos.ua, 08.11.2014.
  4. ↑ а б Шоу «Вільні люди» 3 сезон. Гість — ONUKA [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] / RTi // YouTube, 22.12.2014.
  5. ↑ а б в г Onuka: «Все стараются жить быстрее, а в итоге одни только пробки» [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] // Comma, 16.10.2014. (рос.)
  6. ↑ Михаэль Агафонов. Новая группа Onuka, которая вернула сопилку в моду [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] // Cosmopolitan, 05.03.2015. (рос.)
  7. ↑ а б Дмитрий Первушин. «Лучше меньше, да лучше» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Art-1, 03.06.2014. (рос.)
  8. ↑ Леша Бондаренко. ONUKA основала собственный лейбл и анонсировала предпродажу нового альбома [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.] // LiRoom, 25.01.2016. (рос.)
  9. ↑ Марічка Закалюжна. Про Євробачення, міні-альбом «VIDLIK», 1986 рік, Чорнобиль… // Радіо Сковорода, 25.02.2016.
  10. ↑ а б в Оксана Лой. Onuka: В Україні талант-шоу перетворюють артистів на безробітних [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Главком, 13.02.2016.
  11. ↑ Катерина Глущенко. Ната Жижченко (ONUKA): «Мені вкрай важко спілкуватися зі сцени» [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] // LiRoom, 19.09.2016.
  12. ↑ ONUKA — 2 // Пресс-центр Комсомольская Правда в Украине, 04.07.2016.
  13. ↑ а б Дарья Слепова. ONUKA[недоступне посилання] // Dorohin's Magazine, 21.04.2015. (рос.)
  14. ↑ ONUKA: «Мистецтво має лікувати» [Архівовано 30 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 28.02.2015.
  15. ↑ Нату Жижченко з «Onuka» окільцював «The Maneken» Філатов [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.] // Tablo ID, 22.06.2016.
  16. ↑ Евгений Филатов (The Maneken): Опрятность и ухоженность еще никому не мешала [Архівовано 22 січня 2015 у Wayback Machine.] // Be in trend, 11.07.2013. (рос.)
  17. ↑ The Maneken и ONUKA — Єдина країна. Единая страна [Архівовано 31 березня 2016 у Wayback Machine.], 18.03.2014. (рос.)
  18. ↑ Фронтвумен гурту ONUKA Ната Жижченко і The Maneken Євген Філатов вдруге стали батьками. life.nv.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2023.
  19. ↑ а б Ната Жижченко, лідер групи «ONUKA» [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Громадське. Арт, 10.12.2014.
  20. ↑ а б Катерина Гриценко. Open People: Ната Жижченко (ONUKA) [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] // Open.ua, 20.09.2014. (рос.)
  21. ↑ Сергій Пішковцій. ONUKA: «Молодь змінить український ринок музики» [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] // Inspired, 12.12.2014.
  22. ↑ Международная «KOOQLA» [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Nightparty Екатеринбург, 27.02.2008. (рос.)
  23. ↑ Екатерина Архипова. Презентация альбома «Paranormal» проекта KOOQLA [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] // Тусовка, 17.06.2009. (рос.)
  24. ↑ Tomato Jaws прекращают существование [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.] // music.com.ua, 01.08.2013. (рос.)
  25. ↑ ТОП-100 найуспішніших жінок України [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.] // Новое время, 03.03.2017.
  26. ↑ Юлія Найденко (25 лютого 2021). Сафо Лесі Українки. Ната Жижченко ONUKA запустила поетичний відеопроєкт Хрестоматія. НВ. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  27. ↑ ONUKA interview. Я делаю то, что чувствую [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.] // soulplay, 05.04.2014. (рос.)
  28. ↑ ONUKA виступила проти використання тварин в цирках. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  29. ↑ Фотопроект "Щирі": українські зірки в колекційних автентичних вбраннях. «Tochka.net». Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  30. ↑ «Щирі. Спадщина»: календар українських костюмів. «BBC Україна». Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  31. ↑ Фотовиставка «Щирі. Свята». «Музей Івана Гончара». Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  32. ↑ Фотовиставка у Празі розповідає про український костюм. «Укрінформ». Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  33. ↑ Українські зірки допомагають косівському Музею народної творчості Михайла Струтинського. «Галицький кореспондент». Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  34. ↑ В Польщі презентують фотовиставку українських національних костюмів. «Укрінформ». Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  35. ↑ ELLE Style Awards: самые стильные и успешные. Фото // InfoResist, 06.11.2015. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ната Жижченко
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Наталія Жижченко
ONUKA
Студійні альбоми
Мініальбоми
Сингли
  • «Look»
  • «Zavtra»
  • «City»
  • «Svitanok»
  • «Vidlik»
  • «Vsesvit»
  • «Guns Don't Shoot»
Пов'язані статті
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Ця сторінка потребує якісніших чи новіших ілюстрацій для висвітлення теми. Допоможіть, замінивши поточні зображення доречними медіа, наприклад, із Вікісховища.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жижченко_Наталія_Олександрівна&oldid=40478374