Том Йорк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Том Йорк
англ. Thom Yorke
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яТомас Едвард Йорк
Дата народження7 жовтня 1968(1968-10-07) (55 років)
Місце народженняВеллінгборо, Нортгемптоншир, Англія
Роки активності1985 — дотепер
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
ПрофесіяАвтор-виконавець, композитор
ОсвітаУніверситет Ексетераd і Школа Абінгдонаd
Співацький голостенор
ІнструментиВокал, гітара, клавішні, бас
ЖанрАльтернативний рок, IDM, експериментальний рок, електронна музика, артрок
ПсевдонімиSisi Bakbak, Tchock, The White Chocolate Farm, Zachariah Wildwood, Thmx
КолективиRadiohead
Atoms for Peace
The Smile
ЧленствоRadiohead, The Venus in fursd і The Smile
ЛейблXL
Дружина
  • Рейчел Оуен (одр. 2003⁠–⁠2015)
  • Даяна Рончіоне (одр. 2020)
Автограф
Сайт Radiohead
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Томас Едвард Йорк (англ. Thomas Edward Yorke; нар. 7 жовтня 1968) — англійський музикант, вокаліст і автор пісень рок-гурту Radiohead, The Smile, Atoms for Peace, також виступає сольно під власним ім'ям. Мультиінструменталіст, переважно грає на гітарі та клавішних, також відомий своїм фальцетом. Rolling Stone назвав його одним з найвидатніших і найвпливовіших співаків свого покоління.

Йорк створив Radiohead разом з однокласниками, навчаючись в Абінгдонській школі в Оксфордширі, також Том навчався в Університеті Ексетера. 1991 року Radiohead підписали контракт з лейблом Parlophone; їхній дебютний сингл 1992 року «Creep» зробив Йорка знаменитістю, а Radiohead здобули визнання критиків і продали понад 30 мільйонів альбомів. Ранній вплив на Йорка мали такі альтернативні рок-гурти, як Pixies та R.E.M.; починаючи з четвертого альбому Radiohead, Kid A (2000), Йорк перейшов до електронної музики під впливом виконавців лейблу Warp, таких як Aphex Twin. Разом з художником Стенлі Донвудом Йорк створює обкладинки для альбомів Radiohead та інших своїх проєктів.

Сольна творчість Йорка складається переважно з електронної музики. Його дебютний сольний альбом The Eraser вийшов у 2006 році. Щоб виконати його наживо, у 2009 році він створив новий гурт Atoms for Peace, до складу якого увійшли басист Red Hot Chili Peppers Флі та продюсер Radiohead Найджел Ґодріч. 2013 року вони випустили альбом AMOK. Другий сольний альбом Йорка, Tomorrow's Modern Boxes, вийшов у 2014 році, а у 2019 році — Anima. 2021 року Йорк дебютував з новим гуртом The Smile разом з гітаристом Radiohead Джонні Ґрінвудом та джазовим барабанщиком Томом Скіннером. Йорк співпрацював з такими артистами, як Пі Джей Гарві, Б'єрк, Flying Lotus і Modeselektor, а також писав музику для кіно і театру; його перший саундтрек до художнього фільму Suspiria побачив світ у жовтні 2018 року.

Йорк є активістом захисту прав людини, прав тварин, охорони навколишнього середовища та антивоєнного руху; його тексти часто містять політичні теми. Він критично ставиться до музичної індустрії, особливо до великих лейблів та стрімінгових сервісів, таких як Spotify. Разом з Radiohead та своєю сольною творчістю він став новатором альтернативних платформ для розповсюдження музики, таких як BitTorrent та «Pay-what-you-want». Разом з іншими учасниками Radiohead він був включений до Зали слави рок-н-ролу у 2019 році.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Йорк народився 7 жовтня 1968 року у Веллінгборо, Нортгемптоншир. Том народився з паралізованим лівим оком і до шестирічного віку переніс п'ять операцій на очах. За словами Йорка, остання операція була «невдалою» і призвела до того, що у нього опустилася верхня повіка[1]. Він вирішив відмовитися від подальших операцій: «Я вирішив, що мені подобається той факт, що я не такий, як раніше, і відтоді мені це подобається. І коли люди говорять такі речі, я вважав це предметом гордості, і досі вважаю»[2].

Сім'я часто переїжджала. Невдовзі після народження Йорка, його батька, фізика-ядерника, а згодом продавця хімічного обладнання, найняла фірма в Шотландії. Сім'я жила в Лундін Лінкс[3][4], поки Йорку не виповнилося сім років; він переходив зі школи до школи[1]. 1978 року сім'я оселилася в Оксфордширі[1], де Йорк відвідував початкову школу Стендлейк[5].

Йорк сказав, що зрозумів, що стане рок-зіркою після того, як у віці восьми років вперше побачив по телевізору гітариста гурту Queen Браяна Мея[6]. Свою першу гітару він отримав у дитинстві[7][8]; у 10 років він зробив власну гітару, надихнувшись саморобною «Red Special» Мея[9]. У 11 років він приєднався до свого першого гурту і написав свою першу пісню[10]. Побачивши Сьюзі С'ю на концерті в «Аполло» у 1985 році, він надихнувся стати виконавцем, сказавши, що ніколи не бачив, щоб хтось «захоплював аудиторію так, як вона»[11].

Йорк відвідував школу для хлопчиків в Абінгдоні, Оксфордшир. Він відчував себе не в своїй тарілці[12] і вступав у фізичні бійки з іншими учнями[6]. Він знайшов притулок у музичному та художньому факультетах[12] та написав музику для шкільної постановки «Сну літньої ночі»[13]. Теренс Гілмор-Джеймс, музичний директор школи, згадував Йорка як «занедбаного і трохи ізольованого» через його незвичну зовнішність, але балакучого і самовпевненого. Він сказав, що Йорк був «не великим музикантом», на відміну від свого майбутнього колеги по групі Джонні Ґрінвуда, але «мислителем і експериментатором»[12]. Пізніше Йорк завдячував своїм успіхом підтримці Гілмор-Джеймса і керівника художнього факультету школи[2].

1985—1991: On a Friday

[ред. | ред. код]

В Абінгдоні Йорк познайомився з Едом О'Браєном, Філіпом Селвеєм та братами Коліном і Джонні Ґрінвудами[10]. 1985 року вони створили гурт On a Friday, названий на честь єдиного дня, коли їм було дозволено репетирувати[7][14].

Після закінчення школи Йорк взяв академічну перерву і спробував стати професійним музикантом[2]. Він працював на кількох роботах, включно з продажем костюмів, та записав демо-касету[2]. Том також потрапив у серйозну автомобільну аварію, яка вплинула на тексти пізніших пісень, в тому числі на «Killer Cars» (1995) і «Airbag» (1997)[10]. Наприкінці 1980-х Йорк випустив сольний альбом «Dearest», який О'Браєн описав як схожість на The Jesus and Mary Chain з ефектами дилею та реверберації[6].

З огляду на їхню першу демо, On a Friday їм запропонували контракт із звукозаписною компанією Island Records, але учасники вирішили, що вони не готові і хочуть спочатку вступити до університету[2]. Йорк хотів вступити до Коледжу святого Івана, щоб читати викладати англійську мову в Оксфордському університеті, але, за його словами, «мені сказали, що я навіть не можу подати заявку. Оксфордський університет з'їв би мене і виплюнув. Там надто сувора програма»[15].

Наприкінці 1988 року Йорк залишив Оксфорд, щоб вивчати англійську мову та образотворче мистецтво в Ексетерському університеті, що призвело до перерви в On a Friday, окрім репетицій під час перерв[10]. В Ексетері Йорк виконував експериментальну музику з класичним ансамблем[16], грав у техно-групі Flickernoise[17], а також грав з групою Headless Chickens, виконуючи пісні, серед яких були і майбутні пісні Radiohead[18]. Він також познайомився з художником Стенлі Донвудом, який згодом створював обкладинки для сольних релізів Radiohead і Йорка, та поліграфісткою Рейчел Оуен, майбутньою дружиною Йорка[10][19]. Йорк вважав свою освіту в художній школі творчою підготовкою для подальшої роботи[2].

On a Friday відновили свою діяльність у 1991 році, коли більшість учасників гурту закінчували навчання. Ронан Манро, редактор оксфордського музичного журналу Curfew, взяв у гурту перше інтерв'ю, коли вони жили в одному будинку в Оксфорді. Він згадував, що «Том не був схожий ні на кого з тих, у кого я брав інтерв'ю раніше … Він був такий: „Це станеться… поразка — не варіант“… Він не був якоюсь балакучою дівою чи маніяком з манією величі, але він був дуже зосереджений на тому, що хотів зробити»[20].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1991—1993: «Creep» і зліт до слави

[ред. | ред. код]

У 1991 році, коли Йорку було 22 роки[15], On a Friday підписали контракт з лейблом EMI і змінили назву на Radiohead. За словами Йорка, приблизно в цей час він «досить швидко натиснув кнопку самознищення»; він обрізав волосся і багато пив, часто стаючи занадто п'яним, щоб виступати[10]. Radiohead привернули увагу своїм дебютним синглом «Creep», який увійшов до дебютного альбому 1993 року «Pablo Honey»[21].

Йорк казав, що успіх роздув його его; він намагався проєктувати себе як рок-зірку, що включало вибілювання волосся і носіння нарощених зачісок. Він сказав: «Коли я повернувся до Оксфорду, я був нестерпним… як тільки ти досягаєш успіху, ти зникаєш у власній дупі»[10].

1994—1997: The Bends

[ред. | ред. код]

Пол К'ю Колдері, співпродюсер дебютного альбому, зауважив, що після «Pablo Honey» пісенна творчість Йорка різко покращилася[22]. Пізніше О'Браєн розповідав: «Після всіх цих гастролей з Pablo Honey … пісні, які писав Том, стали набагато кращими. За півтора року, раптом — бац!»[23]. Запис другого альбому Radiohead, The Bends (1995), був напруженим, на групу тиснули, щоб вона випустила наступний альбом після «Creep»[24]. Йорк, зокрема, боровся з тиском; за словами співменеджера гурту Кріса Хаффорда: «Том повністю заплутався в тому, що він хотів робити, що він робив у гурті і в своєму житті, і це перетворилося на недовіру до всіх інших»[24]. The Bends був спродюсований Найджелом Ґодрічем, який став продюсером наступних робіт Йорка і Radiohead[25].

1997—1998: OK Computer

[ред. | ред. код]
Йорк, 1998

Під час створення третього альбому Radiohead, OK Computer (1997), учасники гурту мали різні думки та рівні продюсерські ролі, причому, за словами О'Брайена, Йорк мав «найгучніший голос»[10]. OK Computer отримав визнання критиків і високі продажі, завдяки чому Radiohead стали одним з провідних рок-гуртів 1990-х, але Йорк неоднозначно ставився до успіху[26].

У 1997 році Йорк виконав бек-вокал для кавер-версії пісні Pink Floyd 1975 року «Wish You Were Here» разом з гуртом Sparklehorse[27]. Наступного року він заспівав у дуеті з Ізабель Монтейро з Drugstore «El President»[27], а також виконав вокальну партію на треку Unkle «Rabbit in Your Headlights», створеному спільно з DJ Shadow. Pitchfork назвав «Rabbit in Your Headlights» «поворотним моментом» для Йорка, який провістив подальшу роботу Radiohead в експериментальній електронній музиці[27].

Для саундтреку до фільму «Оксамитова золота жила» 1998 року Йорк, Джонні Ґрінвуд, Енді Мекей з Roxy Music та Бернард Батлер з Suede створили гурт «The Venus in Furs», який виконував кавери на пісні Roxy Music. 2016 року Pitchfork писав, що Йорк «дивним чином виявляється слабкою ланкою» із стриманим вокалом, який не нагадує співака Roxy Music Браяна Феррі[27].

2000—2004: Kid A, Amnesiac та Hail to the Thief

[ред. | ред. код]

Після туру OK Computer у Йорка стався психічний зрив[26] і він виявив, що не може писати нову музику[28]. Йому запропонували написати санудтрек до фільму «Бійцівський клуб» 1999 року, але він відмовився, оскільки оговтувався від стресу[29]. Пізніше він розповідав:

Коли я був дитиною, я завжди думав, що [слава] дасть мені відповідь, заповнить прогалину. А вона робить абсолютно протилежне. Це трапляється з усіма. Я так довго гнався за нею, як бісова тварина, а потім одного дня прокинувся, а хтось дав мені маленьку золоту пластинку за OK Computer, і я не міг змиритися з цим цілу вічність[15].

Щоб відновитися, Йорк переїхав до Корнуолла і проводив час, гуляючи по скелях, пишучи та малюючи. Він обмежував свою пісенну творчість грою на фортепіано; першою написаною ним піснею була «Everything in Its Right Place»[15]. У цей період Йорк слухав майже суто електронну музику таких виконавців, як Aphex Twin і Autechre, кажучи: «Це було освіжаюче, тому що музика була суцільною структурою і не містила людських голосів. Але я відчував такі ж емоції від неї, як і від гітарної музики»[26].

Radiohead перенесли ці впливи на свої наступні альбоми Kid A (2000) та Amnesiac (2001), обробивши вокал, затьмаривши тексти та використавши електронні інструменти, такі як синтезатори, драм-машини та семплери. Альбоми розділили шанувальників і критиків, але були комерційно успішними і згодом отримали широке визнання; на рубежі десятиліттяKid A був названий найкращим альбомом 2000-х років за версією Rolling Stone і Pitchfork[30][31].

У 2000 році Йорк долучився до запису вокалу трьох треків на альбомі Пі Джей Гарві Stories from the City, Stories from the Sea[27], а також заспівав дуетом з Б'єрк пісню «I've Seen It All», номіновану на «Оскар»[32]. 2003 року Radiohead випустили свій шостий альбом Hail to the Thief, суміш року та електронної музики. Йорк написав багато текстів до нього у відповідь на війну з тероризмом і відродження [Праві (політика)|правої політики]] на заході після початку нового тисячоліття[33], а також на його світогляд, що змінився після того, як він став батьком[34]. Йорк і Джонні Ґрінвуд взяли участь у створенні синглу Band Aid 20 2004 року Do They Know It's Christmas?, продюсером якого виступив Ґодріч[35].

2004—2008: The Eraser та In Rainbows

[ред. | ред. код]

Йорк записав свій дебютний сольний альбом The Eraser під час перерви у діяльності Radiohead у 2004 році[36]. Він складається з електронних пісень, записаних і змонтованих за допомогою комп'ютера[25], за словами Йорка: «Я був у групі відтоді, як ми закінчили школу, і ніколи не наважувався робити щось самостійно… Це було схоже на: „Чувак, я повинен дізнатися, на що це схоже“, розумієш?»[36] Він підкреслив, що Radiohead не розпадаються і що альбом був зроблений «з їхнього благословення»[37]. За словами Джонні Ґрінвуда, Radiohead були раді, що Йорк записав альбом; він сказав: «Том би збожеволів, якби кожного разу, коли він писав пісню, вона повинна була проходити через консенсус Radiohead»[38].

The Eraser вийшов у 2006 році на незалежному лейблі XL Recordings[37], підкріплений синглами «Harrowdown Hill», який досяг 23 місця в UK Singles Chart[39], та «Analyse». Альбом увійшов до першої десятки у Великій Британії, Ірландії, США, Канаді та Австралії і був номінований на Mercury Prize у 2006 році[40] та на премію Греммі у 2007 році за найкращий альбом альтернативної музики[41]. За ним вийшла збірка бісайдів Spitting Feathers[42], та альбом реміксів різних виконавців The Eraser Rmxs[43].

У 2007 році Radiohead самостійно випустили свій сьомий альбом In Rainbows, який можна було завантажувати за принципом «плати, скільки хочеш» — перший для великої групи. Реліз потрапив у заголовки преси в усьому світі і викликав дебати про наслідки для музичної індустрії[44]. Того ж року Йорк записав вокал для треку Modeselektor «The White Flash» з альбому Happy Birthday (2007)[45]. 2008 року Том записав бек-вокал на благодійному синглі Б'єрк «Náttúra»[27].

2009—2013: Atoms for Peace

[ред. | ред. код]
Йорк на Ґластонбері, 2010

У 2009 році Йорк разом зі своїм братом Енді випустив кавер на пісню Miracle Legion «All for the Best» збірки «Ciao My Shining Star: The Songs of Mark Mulcahy»[46]. У липні Йорк виступив сольно на фестивалі «Latitude Festival» у Саффолку[47] і випустив подвійний сингл «FeelingPulledApartByHorses / TheHollowEarth»[48]. Він також долучився до саундтреку фільму Сутінки. Сага: Молодий місяць з треком «Hearing Damage»[49].

Того ж року Йорк створив новий гурт Atoms for Peace, для виконання пісень з The Eraser[50]. Окрім Йорка (вокал, гітара та клавішні), до складу гурту увійшли Ґодріч (клавішні та гітара), басист Флі з Red Hot Chili Peppers, барабанщик Джоуї Варонкер та перкусіоніст Мауро Рефоско з Forro in the Dark[51]. Йорк сказав: «Бог любить їх, але я граю з [Radiohead] з 16 років, і для мене це була справжня подорож… Було таке відчуття, ніби ми пробили дірку в стіні, і ми повинні просто, бляха, пройти крізь неї»[50].

У 2010 році Atoms for Peace відіграли вісім концертів у Північній Америці[52]. На ранніх виступах вони були без назви, а в афішах значилися як «Thom Yorke» або «??????»[51]. У червні Йорк зіграв несподіваний сет на фестивалі Ґластонбері з Джонні Ґрінвудом, виконуючи пісні з The Eraser і Radiohead[53].

Йорк з Atoms for Peace, 2013

Того ж року Йорк записав вокал для «…And the World Laughs with You» з альбому Flying Lotus Cosmogramma[27], а також для «Shipwreck» і «This» на альбомі Modeselektor Monkeytown[45]. Разом з Дем'єном Райсос і Філіпом Ґлассом він взяв участь у створенні саундтреку до документального фільму 2010 року «When the Dragon Swallowed the Sun»[54]. Наступного року Йорк співпрацював з електронними виконавцями Burial та Four Tet над піснями «Ego» та «Mirror»[55], а також разом з Ґрінвудом співпрацював з американським репером MF Doom над піснею «Retarded Fren»[56].

2011—2013: The King of Limbs та Amok

[ред. | ред. код]

У 2011 році Radiohead випустили восьмий альбом The King of Limbs, який Йорк описав як «вираження фізичних рухів і дикості»[57]. Йорк прагнув відійти від традиційних методів запису[58]. Кліп на трек «Lotus Flower», в якому зображені безладні танці Йорка, став інтернет-мемом[59].

Йорк зробив ремікс під ім'ям Sisi BakBak на сингл «Hold On» 2012 року електронного музиканта Sbtrkt. Ця робота була підтверджена лише у вересні 2014 року[60]. Він також записав вокал для пісні «Electric Candyman» на альбомі Flying Lotus Until the Quiet Comes (2012)[27].

У лютому 2013 року Atoms for Peace випустили альбом AMOK[61], після чого відбулося турне Європою, США та Японією[62]. Amok отримав загалом позитивні відгуки[63], хоча деякі критики вважали його занадто схожим на сольну роботу Йорка[64][65][66]. Того ж року Йорк та Джонні Ґрінвуд написали музику до документального фільму The UK Gold про ухиляння від сплати податків. Саундтрек вийшов безплатно в лютому 2015 року через онлайн-платформу SoundCloud[67].

2014—2017: Tomorrow's Modern Boxes

[ред. | ред. код]

Йорк випустив свій другий сольний альбом Tomorrow's Modern Boxes через BitTorrent 26 вересня 2014 року. Він став найзавантажуванішим альбомом 2014 року (без урахування піратства)[68], отримавши понад мільйон завантажень за перші шість днів[69]. Йорк і Ґодріч сподівалися використати реліз на BitTorrent, щоб повернути «деякий контроль над інтернет-комерцією людям, які створюють твори»[70]. У грудні 2014 року Йорк випустив цей альбом на музичній онлайн-платформі Bandcamp разом з новим треком «Youwouldn'tlikemewhenI'mmangry»[71].

У 2015 році Йорк написав саундтрек Subterranea до інсталяції художніх робіт Radiohead The Panic Office у Сіднеї, Австралія. Саундтрек, складений з польових записів, зроблених в англійській сільській місцевості, звучав з динаміків на різній висоті в різних частотних діапазонах. Радіостанція Triple J описала його схожим на ембієнт-секції Tomorrow's Modern Boxes, з деякими цифровими розділами, схожими на «Fitter Happier» з OK Computer. Музика не була видана[72]. У липні 2015 року Йорк приєднався до гурту Portishead на фестивалі Latitude, щоб виконати разом пісню «The Rip»[73].

У 2015 році Йорк створив музику для п'єси Гарольда Пінтера «Old Times» 1971 року, яку поставила театральна компанія Roundabout у Нью-Йорку. Режисер описав музику як «первісну, незвичайну … своєрідний невроз у музиці [Йорка], безумовно, прояснив елементи нав'язливого повторення п'єси»[74]. Того ж року Йорк виступив з Ґодрічем та аудіовізуальним художником Таріком Баррі на фестивалі Latitude у Великій Британії та на Summer Sonic Festival в Японії[75]. Radiohead випустили свій дев'ятий альбом, A Moon Shaped Pool, 8 травня 2016[76]. Йорк записав вокал та з'явився у відео на пісню «Beautiful People» з альбому Марка Прітчарда Under the Sun 2016 року[77].

2018—2019: Suspiria

[ред. | ред. код]

Перший саундтрек Йорка до художнього фільму «Суспірія», написаний для фільму жахів 2018 року, вийшов 26 жовтня 2018 року на лейблі XL[78]. Він був спродюсований Йорком та Семом Петтсом-Дейвісом і записаний за допомогою Лондонського Сучасного Оркестру та хору та сина Йорка, Ноя, на барабанах[79]. При створенні Йорк надихався саундтреком до фільму Той, хто біжить по лезу 1982 року[80] та музикою з сюжету берлінських подій оригінальної версії «Суспірії» 1977 року, зокрема краут-роком[81]. Тексти пісень не відповідають сюжету фільму і були написані під впливом дискурсу навколо президента Дональда Трампа та Brexit[82]. «Suspirium» була номінована на премію Греммі у категорії «Найкраща пісня, написана для візуальних медіа» у 2020 році[83].

У 2017 році Йорк дав два концерти, а у 2018 році здійснив турне Європою та США[84]. Того ж року Йорк та художник Тарік Баррі створили аудіовізуальну виставку «City Rats» на замовлення Інституту звуку та музики в Берліні[85]. У вересні 2018 року вийшов обмежений тираж журналу «I See You», під спільною редакцією Йорка та журналу «Crack», прибуток від якого було передано Грінпіс[86]. Йорк написав музику до короткометражних фільмів 2018 року Why Can't We Get Along?[87] та Time of Day[88] для модного бренду Rag & Bone[89].

Radiohead були включені до Зали слави рок-н-ролу 29 березня 2019 року[90]. Йорк не був присутній на церемонії включення, посилаючись на культурні відмінності між Великою Британією та Америкою і свій негативний досвід нагородження Brit Awards, «яке схоже на п'яну автокатастрофу, в яку ви не хочете бути втягнутим»[91].

2019—2020: Anima

[ред. | ред. код]

Третій сольний альбом Йорка, Anima, вийшов 27 червня 2019 року, супроводжуваний короткометражним фільмом режисера Пола Томаса Андерсона[92]. Anima став першим альбомом Йорка, який посів перше місце в чарті Top Dance/Electronic Albums від Billboard[93]. На премії Греммі 2020 року він був номінований у категоріях «Найкращий альбом альтернативної музики» та «Найкращий бокс-арт або спеціальне лімітоване видання», а фільм Anima був номінований на «Греммі» як «Найкращий музичний фільм»[83]. Після альбому вийшов міні-альбом Not the News Rmx, що складається з розширеної версії треку «Not the News» та реміксів різних виконавців[94]. Сольний тур, який мав розпочатися в березні 2020 року, був скасований через пандемію COVID-19[95].

Для фільму 2019 року Сирота Бруклін Йорк написав пісню «Daily Battles», в якій грав на валторні його колега по гурту Atoms for Peace Флі. Режисер Едвард Нортон залучив джазового музиканта Вінтона Марсаліса, який переаранжував пісню на баладу, що нагадує Майлза Девіса 1950-х років[96]. Пісня увійшла до шорт-листа за найкращу пісню до фільму на 92-й церемонії вручення премії «Оскар»[97]. Перша класична композиція Йорка, «Don't Fear the Light», написана для фортепіанного дуету Каті та Маріель Лабек, дебютувала в квітні 2019 року[98]. У квітні 2020 року Йорк виконав нову пісню «Plasticine Figures» онлайн зі свого будинку для The Tonight Show[99]. Того ж року він вчергове співпрацював з Four Tet і Burial над піснями «Her Revolution» і «His Rope»[55], а також зробив ремікс на «Isolation Theme» електронного виконавця Clark. Йорк сказав, що його ремікс віддзеркалює локдауни, спричинені COVID-19, «входячи в новий тип тиші»[100].

2021–по сьогодні: The Smile

[ред. | ред. код]
Йорк з The Smile, 2022

У березні 2021 року Йорк створив музику для показів японського модельєра Дзюна Такахаші, зокрема реміксовану версію «Creep»[101]. У серпні того ж року він зробив два ремікси на пісню «Gazzillion Ear» репера MF Doom[102].

У травні Йорк дебютував з новим гуртом, The Smile, з Джонні Ґрінвудом та джазовим барабанщиком Томом Скіннером, продюсером якого став Ґодріч[103]. Ґрінвуд сказав, що цей проєкт став для нього та Йорка можливістю попрацювати разом під час карантину, спричиненого COVID-19[104]. The Smile несподівано дебютували під час виступу, який транслювався на фестивалі Ґластонбері 22 травня, за участю Йорка, який співав, грав на гітарі, бас-гітарі, синтезаторі Moog та родес-піано[105]. Критик Ґардіан Алексіс Петрідіс сказав, що The Smile «звучать як одночасно більш скелетна і заплутана версія Radiohead», досліджуючи прогресивніші рок-впливи з незвичайними розмірами, складними рифами і «жорсткою» моторною психоделією[106].

У жовтні того ж року Йорк виконав пісню The Smile «Free in the Knowledge» на концерті Letters Live у лондонському Альберт-голі[107]. Того ж місяця він разом зі Стенлі Донвудом виступив куратором виставки робіт і текстів Kid A у лондонській штаб-квартирі Крістіз напередодні перевидання альбомів Kid A та Amnesiac під назвою Kid A Mnesia[108]. Вони також додали тексти пісень і обкладинки для виставки Kid A Mnesia Exhibition — безкоштовної цифрової програми для PlayStation 5, macOS і Windows[109].

9 квітня 2022 року Йорк виступив з сольним концертом на швейцарському фестивалі Zeltbühne в Церматті, виконавши, окрім сольних, пісні зі своїх робіт з Radiohead, The Smile і Unkle[110]. У травні 2022 року The Smile випустили свій дебютний альбом A Light for Attracting Attention і почали європейське турне[111]. Йорк написав дві пісні, «5.17» і «That's How Horses Are», для шостого сезону телевізійної драми Гострі картузи[112]. Йорк виступив виконавчим продюсером альбому Sus Dog (2023), десятого альбому Кларка. Він виступив наставником вокалу музиканта і долучився до вокалу та бас-гітари[113].

У червні 2023 року The Smile випустили позаальбомний сингл «Bending Hectic».[114] У вересні в Лондоні Йорк і Донвуд виставили добірку художніх робіт під назвою «The Crow Flies Part One». Картини, засновані на ісламських піратських картах і військових топографічних картах США 1960-х років, були створені як робота для альбому A Light For Attracting Attention.[115]

Другий альбом Smile, Wall of Eyes, вийшов у січні 2024 року, а європейське турне відбудеться в березні.[116] Йорк написав музику до фільму Confidenza італійського режисера Даніеле Лукетті, прем'єра якого відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Роттердамі в січні 2024 року,[117] а європейська прем'єра відбудеться у квітні.[117]

Творчість

[ред. | ред. код]
Йорк з Atoms for Peace, 2013

Йорк пише перші версії більшості пісень Radiohead, після чого їх гармонії допрацьовує Джонні Ґрінвуд, перш ніж інші учасники гурту розробляють свої партії[118]. Він говорив, що природа творчої людини полягає в тому, щоб «зберігати розум новачка. Пошук — ось у чому суть. Метання навколо — ось у чому суть. Процес — це суть»[119]. Його сольна творчість складається переважно з електронної музики[120]. Stereogum схарактеризував її як «здебільшого інтер'єрну», «фригідну» і «керовану бітом», на відміну від «широко відкритих горизонтів» пісень Radiohead[121].

Йорк працював з продюсером Найджелом Ґодрічем над більшістю своїх проєктів, включаючи Radiohead, The Smile і більшість своїх сольних робіт[122]. Йорк вважає, що Ґодріч допомагав редагувати його роботи, визначаючи, які частини потребують вдосконалення, а які мають потенціал[122]. Він сказав, що у них іноді виникають суперечки, які тривають днями, але вони завжди вирішують свої розбіжності, порівнюючи їхні стосунки з братами[15]. Ґодріч сказав, що вони «дуже продуктивно працюють разом, і це справді дорогоцінна і важлива річ, яка змінюється від контексту, чим би ми не займалися»[123].

Музичний стиль

[ред. | ред. код]

Йорк є мультиінструменталістом, грає на гітарі, фортепіано, бас-гітарі та барабанах. Він грав на барабанах під час виконання пісні Radiohead 2007 року «Bangers and Mash»[124]. У The Smile Йорк використовував бас-гітару Fender Mustang з технікою «фінгерстайл»[125].

Йорк використовує електронні інструменти, такі як синтезатори, драм-машини та секвенсори, а також електронні техніки, зокрема програмування, семпліювання та зациклення. 2015 року він розповідав: «Мені справді подобається писати слова, сидячи за фортепіано. Я, як правило, втрачаю інтерес до драм-машини»[126]. За словами Ґодріча, «Том може сісти і зробити якийсь божевільний, розбитий терткою для сиру на голові хаос на комп'ютері, але в якийсь момент він завжди дістає гітару, щоб перевірити, чи може він насправді на ній це зіграти»[127].

На відміну від свого колеги по групі Джонні Ґрінвуда, Йорк не читає ноти[128], за його словами: «Ви не можете правильно передати ритми таким чином. Це дуже неефективний спосіб, тому я ніколи не переймався цим питанням»[129]. Пояснюючи, чому він відмовився зіграти на фортепіано у пісні «Mr. Bellamy» з альбому Пола Маккартні Memory Almost Full (2007), Йорк сказав: "Гра на фортепіано передбачає дві руки, які виконують різні речі окремо. Я не маю такої навички. Я сказав йому: «Я бренькаю на піаніно, і все»[130].

Вокал

[ред. | ред. код]

Йорк має один з найширших вокальних діапазонів у популярній музиці[131]. Він відомий своїм фальцетом, який журнал Paste описав як «солодкий» «обережний» і «переслідуючий»[132]. Rolling Stone описав його голос як «широкий, емоційний розмах» з «високим, пронизливим звуком»[133]. Ґардіан описували вокальні здібності як «інструментальні» і «спектральні», додавши, що вокал «перевершує егоцентричні позиції стереотипного інді-рок-виконавця»[134]. Музичний журналіст Роберт Крістгау писав, що голос Йорка має «болючу, перенесену інтенсивність, чистий вгорі з натяками на істеричний скрегіт внизу … Загрозливий і занурений у себе, без часу на жарти, не асексуальний, але зайнятий іншими справами, і ніколи не буденний, це ідеалізований голос претензійного хлопчика з коледжу … Подобається вам це чи ні, але голос чудовий»[135].

Йорк часто маніпулює своїм голосом за допомогою програмного забезпечення та ефектів, перетворюючи його на «безтілесний інструмент»[133]. Наприклад, у пісні «Everything in Its Right Place» (2000) його вокал оброблений так, що створює «глючний, заїкаючий колаж»[136]. 2016 року видання Pitchfork написало, що протягом десятиліть голос Йорка еволюціонував від «напівцікавого альт-рокерського голосу» до «напівбога арт-року лівого спрямування» і «великого електронного чарівника»[27]. 2006 року Йорк сказав: «Мене дратує, наскільки гарний мій голос. Це звучить неймовірно нескромно, але мене дратує, як ввічливо він може звучати, коли, можливо, те, що я співаю, є досить кислим»[129]. Він сказав, що тримає вокал в голові щоразу, коли створює музику, незалежно від жанру: «Для мене майже неможливо прослухати танцювальну мелодію від початку до кінця, не уявляючи голос»[50].

У 2005 році читачі Blender і MTV2 визнали Йорка 18-м найкращим співаком усіх часів. 2008 року Rolling Stone поставив його на 66-е місце і написав, що він був одним з найвпливовіших співаків свого покоління, який вплинув на такі гурти, як Muse, Coldplay, Travis і Elbow[133]. В оновленому списку 2023 року Rolling Stone поставив його на 34-е місце серед найкращих співаків усіх часів, високо оцінивши «справжню межу відчуження» в його голосі[137].

Танці

[ред. | ред. код]

Йорк часто танцює на своїх виступах, Times описали це як його «сценічний підпис»[138]. Він почав танцювати на сцені після того, як Radiohead випустили Kid A у 2000 році, оскільки «у мене раптово не стало гітари на шиї»[138]. Його танці з'являються у кліпах на такі пісні, як «Lotus Flower»[139] та «Ingenue»[140], а також у короткометражному фільмі «Anima»[141]. Критики описують його рухи як «нестабільні»[139], «розмашисті»[142] та «нетрадиційні»[143]. 2011 року читачі журналу Rolling Stone віддали Йорку 10 місце в рейтингу «найулюбленіший танцюючий музикант»[143].

Вплив

[ред. | ред. код]

У дитинстві серед улюблених виконавців Йорка був гурт Queen. Він розповідав, що виконавцями, які «змінили його життя» в підлітковому віці, були R.E.M., Siouxsie and the Banshees, Joy Division і Боб Ділан[144]. Він також писав, що Марк Малкехі з Miracle Legion «дуже сильно» вплинув на нього в цей час: «Це був голос людини, яка була по-справжньому щасливою лише тоді, коли співала … Це змінило моє уявлення про пісні та спів»[145].

У 16 років Йорк надіслав демозапис до музичного журналу, який відповів йому, що той звучить як Ніл Янг. Незнайомий з Янгом, Йорк придбав його альбом 1970 року After the Gold Rush і «одразу ж закохався в його музику»[146]. Йорк розповідав: «Це було його ставлення до того, як він створював пісні. Йдеться завжди про те, щоб записати те, що у тебе в голові на той момент, і залишатися повністю вірним цьому, незалежно від того, що це було»[146]. Йорк також вважав Янга головним ліричним натхненником[147]. 1997 року Йорк сказав, що Джеф Баклі надав йому впевненості співати фальцетом[148].

Йорк називав Pixies[149], Б'єрк і Пі Джей Гарві артистами, які «змінили його життя»[15], а в 2006 році він розповів Pitchfork, що Radiohead «роками наосліп обдирали R.E.M.»[36]. Він говорив, що Майкл Стайп з R.E.M. є його улюбленим автором текстів: «Мені сподобалося, як він сприймав емоцію, а потім робив крок назад і тим самим робив її набагато сильнішою»[150]. Приспів «How to Disappear Completely» з Kid A був натхненний Стайпом, який порадив Йорку знімати стрес від туру, повторюючи про себе: «Мене тут немає, цього не відбувається»[151]. Йорк також згадував гітариста Red Hot Chili Peppers Джона Фрушанте як того, хто вплинув на його гру на гітарі в In Rainbows[152], а Скотта Вокера — як того, що вплинув на його вокал і лірику[153].

Після OK Computer, Йорк і Radiohead увібрали в себе вплив електронних виконавців, таких як Aphex Twin і Autechre[26]. 2013 року Йорк назвав Aphex Twin своїм найбільшим впливом, сказавши: «Він спалює важку тінь … Aphex відкрив мені інший світ, в якому не було моєї довбаної електрогітари … Я ненавидів усю музику, яка була навколо Radiohead у той час, вона була абсолютно безглуздою. Я ненавидів бритпоп і те, що відбувалося в Америці, але Aphex був абсолютно прекрасним»[154].

Художні роботи

[ред. | ред. код]
Стенлі Донвуд (зліва) та Йорк, 2011

Починаючи з My Iron Lung (1994), Йорк створює обкладинки для Radiohead та інших своїх проєктів зі Стенлі Донвудом. Вони познайомилися, будучи студентами-художниками в Університеті Ексетера; Донвуд сказав, що його першим враженням від Йорка було те, що він був «балакучим, розлюченим, тим, з ким я міг би працювати»[7]. Йорк використовує такі псевдоніми у роботі із Донвудом: White Chocolate Farm, Tchock, Dr. Tchock та інші подібні абревіатури[155].

У той час як Донвуд описував себе як такого, що має «схильність до деталей та перфекціонізму, як у Діви», він сказав, що Йорк «повністю протилежний, він все псує… Я щось роблю, потім він це псує, потім я псую те, що він зробив … і ми продовжуємо це робити, поки не будемо задоволені результатом. Це змагання, щоб побачити, хто „виграє“ картину, хто з нас заволодіє нею в художній спосіб»[156]. Художник Тарік Баррі створює живі візуальні ефекти для сольних і мультимедійних проєктів та виставок Йорка та Atoms for Peace[157].

Політика та активізм

[ред. | ред. код]

Музична індустрія

[ред. | ред. код]

Йорк критично ставився до музичної індустрії і був піонером альтернативних реліз-платформ разом із Radiohead та своєю сольною творчістю. Після туру Radiohead по Америці в 1993 році він розчарувався в тому, що опинився «на межі сексуального, зухвалого, привабливого для MTV способу життя», який, на його думку, він допомагав продавати[158]. Після статті в журналі Melody Maker 1995 року, в якій йшлося про те, що Йорк накладе на себе руки, як вокаліст гурту Nirvana Курт Кобейн, у Йорка з'явилася відраза до британської музичної преси[118].

Документальний фільм 1998 року Meeting People Is Easy зображує невдоволення Йорка музичною індустрією та пресою під час туру Radiohead OK Computer[14]. Після витоку четвертого альбому Radiohead Kid A (2000) через файлообмінну мережу Napster за кілька тижнів до виходу, Йорк сказав в інтерв'ю Тайм, що він вважає, що Napster «заохочує ентузіазм до музики таким чином, про який музична індустрія давно забула… Я вважаю, що будь-хто, хто показує два пальці вгору, дивлячись на всю цю чортову справу, є чудовим, як на мене»[159].

Після того, як контракт Radiohead з EMI закінчився з виходом альбому Hail to the Thief (2003), Йорк сказав в інтерв'ю Тайм: «Мені подобаються люди в нашій звукозаписній компанії, але наближається час, коли ви повинні запитати, навіщо вона взагалі потрібна. І, так, нам, мабуть, принесло б деяке збочене задоволення сказати „Пішов ти“ цій загниваючій бізнес-моделі»[160]. 2006 року він назвав великі звукозаписні лейбли «дурними іграми маленьких хлопчиків, особливо тих, хто знаходиться на дуже високому рівні»[36]. Radiohead самостійно випустили свій альбом In Rainbows 2007 року у вигляді цифрового завантаження, за яке слухачі могли самі вибрати ціну[44]; Йорк сказав, що «найбільш захоплюючою» частиною релізу було усунення бар'єру між артистом і аудиторією[161]. Однак у 2013 році Йорк сказав Guardian, що він боїться, що реліз In Rainbows зіграв на руку постачальникам контенту, таким як Apple і Google: «Вони повинні продовжувати комерціалізувати речі, щоб підтримувати ціну акцій, але, роблячи це, вони зробили весь контент, включаючи музику і газети, нічого не вартим, щоб заробити свої мільярди. І це те, чого ми хочемо?»[150] У 2015 році він критикував YouTube за «захоплення контролю» над контентом користувачів, порівнюючи його з нацистами, які грабували твори мистецтва під час Другої світової війни[162].

У 2013 році Йорк і Ґодріч потрапили в заголовки газет через критику музичного стрімінгового сервісу Spotify і видалили з нього Atoms for Peace і сольну музику Йорка[163]. У серії твітів Йорк написав: «Не помиліться, нові артисти, яких ви відкриєте для себе на Spotify, не будуть отримувати гроші. Тим часом акціонери незабаром будуть їздити на цьому … Новим артистам не платять ні хріна з такою моделлю». Йорк назвав Spotify «останнім подихом старої індустрії», звинувативши його в тому, що він приносить користь лише великим лейблам з великими попередніми каталогами, і закликав артистів налагоджувати власні «прямі зв'язки» з аудиторією[161]. Брайан Меседж, партнер керуючої компанії Radiohead[164], не погодився з Йорком, зазначивши, що Spotify повертає музичній індустрії 70 відсотків своїх доходів. Він сказав, що «проблема Тома полягала в тому, що труба настільки заклинила… Ми закликаємо всіх наших артистів застосовувати довгостроковий підхід… Планувати на довгострокову перспективу, розуміти, що це важка гра»[165]. Музика Йорка була повторно додана до Spotify у грудні 2017 року[166].

Щодо другого сольного альбому Йорка, Tomorrow's Modern Boxes (2014), що вийшов на BitTorrent, він і Ґодріч висловили надію «повернути частину контролю над інтернетом людям, які створюють роботу … в обхід самообраних воротарів»[70]. Відповідаючи на запитання, чи був реліз успішним, Йорк сказав: «Ні, не зовсім… Я хотів показати, що, теоретично, сьогодні можна самостійно прослідкувати весь ланцюжок виробництва записів, від початку до кінця. Але на практиці це зовсім інше. Ми не можемо бути обтяжені всіма обов'язками лейблу звукозапису»[162].

Кліматичні зміни

[ред. | ред. код]

У 2000 році, під час запису Kid A, Йорк став «одержимим» веб-сайтом Інституту всесвітнього спостереження, «який був сповнений страшної статистики про танення льодовиків і зміну погодних умов»[167]. За його словами, він долучився до руху за зупинення кліматичних змін після того, як у нього з'явилися діти, і він «щоночі прокидався з жахом»[168].

Йорк підтримує організацію Friends of the Earth та їхню кампанію «Big Ask» з 2003 року. Він і Джонні Ґрінвуд були хедлайнерами Big Ask Live, благодійного концерту 2006 року, метою якого було переконати уряд прийняти новий закон про зміну клімату[169]. У статті для Ґардіан Йорк писав:

Спочатку я сказав Friends of the Earth, що я абсолютно не та людина, яку можна асоціювати з їхньою кампанією. Моє життя пов'язане з гастролями, а рок-індустрія - це дуже енерговитратна галузь. Але вони переконали мене, що саме тому це була гарна ідея, щоб я взяв у ній участь; що вони не хотіли подавати повідомлення, яке було б святішим за тебе. Спочатку мене критикували, але з цим треба змиритися, випити холодної води і продовжувати жити далі[167].

У 2006 році Йорк відмовився від запрошення Friends of the Earth зустрітися з британським прем'єр-міністром Тоні Блером, щоб обговорити питання зміни клімату. Йорк заявив, що Блер не має «жодних екологічних повноважень» і що його піарники будуть маніпулювати зустріччю[170]. Він розповів Ґардіан, що радники Блера хотіли перевірити Йорка заздалегідь, і що Friends of the Earth втратять доступ, якщо Йорк скаже «неправильні речі» після зустрічі, що він прирівняв до шантажу[169].

У 2008 році Radiohead замовили дослідження, щоб зменшити викиди вуглецю під час гастролей. На основі отриманих результатів вони вирішили грати в місцях, де є громадський транспорт, уклали угоди з автотранспортними компаніями щодо скорочення викидів, використовували нове світлодіодне освітлення з низьким енергоспоживанням і заохочували фестивалі пропонувати багаторазовий пластик[167]. Того ж року Йорк став гостьовим редактором спеціального випуску журналу Обзервер, присвяченого змінам клімату, і написав: «На відміну від песимістів, таких як Джеймс Лавлок, я не вірю, що ми всі приречені… Ви ніколи не повинні втрачати надію»[167].

У 2009 році Йорк виступив по Skype на прем'єрі документального фільму про екологію «The Age of Stupid» («Епоха дурнів»)[171] і отримав доступ до Конференції ООН зі зміни клімату в Копенгагені видаючи себе за журналіста[172]. 2010 року він виступив з благодійним концертом на Cambridge Corn Exchange для Британської партії зелених[173] і підтримав кампанію «10:10» за пом'якшення наслідків зміни клімату[174]. Наступного року він приєднався до першого рейсу яхти «Rainbow Warrior ІІІ», яку використовує Грінпіс для відслідковування шкоди, заподіяної довкіллю[168].

Йорк був однією з кількох знаменитостей, які підтримали кандидатуру Керолайн Лукас на парламентських виборах 2015 року у Великій Британії[175]. У грудні 2015 року він виступив на Конференції ООН з питань зміни клімату в Парижі на благодійному концерті на підтримку 350.org, екологічної організації, що займається підвищенням обізнаності про зміну клімату[176]. Його виступ увійшов до концертного альбому Pathway to Paris, що вийшов у липні 2016 року[177]. Йорк долучився до створення електронного треку «Hands Off the Antarctic» («Руки геть від Антарктики») для кампанії Грінпіс 2018 року[178].

Концерт 2017 року в Ізраїлі

[ред. | ред. код]

У квітні 2017 року понад 50 відомих діячів, серед яких музиканти Роджер Вотерс і Терстон Мур, правозахисник Десмонд Туту і режисер Кен Лоуч, підписали петицію із закликом до Radiohead скасувати виступ в Ізраїлі в рамках культурного бойкоту Ізраїлю — Бойкот, дивестиція та санкції[179]. В інтерв'ю журналу Rolling Stone Йорк прокоментував критику: «Я просто не можу зрозуміти, чому грати рок-шоу або читання лекцій в університеті [є для них проблемою] … Мене дуже засмучує, що митці, яких я поважаю, думають, що ми не здатні самостійно приймати моральні рішення після всіх цих років. Вони розмовляють з нами зверхньо, і мене просто вражає, що вони думають, ніби мають на це право»[180].

Йорк сказав, що автори петиції не зв'язувалися з ним. Це заперечив Вотерс, який написав у відкритому листі до Rolling Stone, що він намагався зв'язатися з Йорком кілька разів[179]. У своїй заяві Йорк відповів на це: «Грати в країні — це не те саме, що підтримувати уряд. Музика, мистецтво і наука — це про перетин кордонів, а не їх будівництво, про відкриті уми, а не про закриті, про спільну людяність, діалог і свободу вираження»[181].

М'ясна промисловість

[ред. | ред. код]

Йорк — вегетаріанець і часто критикував м'ясну індустрію. Він перестав їсти м'ясо частково через бажання привабити дівчину, яка йому подобалася[155]. У фільмі 2005 року, знятому для фонду захисту прав тварин Animal Aid, він сказав: «Суспільство вважає за необхідне створити такий рівень страждань для того, щоб [люди] їли їжу, яка їм не потрібна… Ви повинні принаймні усвідомлювати, що ви робите, а не вважати, що це ваше право як людини»[182].

Повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році

[ред. | ред. код]

Під час публікації нового плейліста для Sonos Radio у квітні 2022 року Йорк заявив:

Немає слів, щоб висловити те, що я відчуваю, бачачи війну в Україні, в Європі у 21 столітті. Нормальне життя зменшилося, з'явилося відчуття безглуздого абсурду і даремності. У клоунів закінчилися жарти, їхні обличчя спотворилися в гримаси, більше не в змозі приховати зловісні тіні, що стоять за ними. Сім'ї, такі ж, як і наша, невинні діти, розірвані на частини. Ми можемо лише молитися, щоб прокинутися від цього кошмару і більше ніколи не допустити його повторення...[183]

Інші питання

[ред. | ред. код]

У 1999 році Йорк відвідав саміт Великої вісімки, щоб підтримати рух «Jubilee 2000», який закликав до списання боргів країн третього світу[184]. У статті Ґардіан 2003 року, яка критикувала Світову організацію торгівлі, він написав: «Захід створює надзвичайно небезпечну економічну, екологічну та гуманітарну бомбу сповільненої дії. Ми живемо не по кишені»[185]. 2005 року він виступив на всенощному бдінні на підтримку Руху за справедливу торгівлю, закликаючи до кращої торговельної угоди для бідних країн[186].

У 2002 році Йорк виступив на благодійному концерті Bridge School Benefit, організованому Нілом Янгом, одним із тих, хто вплинув на Йорка. Його сет включав кавер-версію пісні Янга 1970 року «After the Gold Rush», виконану на фортепіано[187]. У вересні 2004 року Йорк був ключовим спікером на мітингу Кампанії за ядерне роззброєння біля авіабази Філінгдейлс в Йоркширі, протестуючи проти підтримки Тоні Блером планів адміністрації Буша щодо системи протиракетної оборони за мотивами «Зоряних воєн»[188]. 2011 року разом з Робертом Дель Наджа з Massive Attack і Тімом Голдсворті з Unkle Йорк зіграв таємний діджей-сет для групи активістів руху Occupy в покинутих офісах інвестиційного банку UBS.[189]

На честь виборів президента США Барака Обами у 2008 році Йорк випустив реміксовану версію свого синглу «Harrowdown Hill» для безкоштовного завантаження[190]. Після обрання Дональда Трампа у 2016 році він опублікував у Твіттері слова з синглу Radiohead Burn the Witch, що було розцінено як критику політики Трампа[191]. У червні 2016 року, після стрілянини в нічному клубі Орландо у Флориді, Йорк був одним із майже 200 діячів музичної індустрії, які підписали відкритий лист, опублікований у Billboard, із закликом до Конгресу США посилити контроль над зброєю[192]. Він виступав проти Brexit[193], а в березні 2019 року приєднався до маршу People's Vote, який закликав до проведення повторного референдуму[194].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Йорк живе в Оксфордширі[19]. Він практикує йогу та медитацію[195]. Він страждає від тривоги та депресії, які лікує фізичними вправами, йогою та читанням[196]. Єдиний молодший брат Йорка, Енді, був вокалістом гурту Unbelievable Truth з 1993 по 2000 роки[197].

Протягом 23 років Йорк перебував у стосунках з художницею та викладачкою Рейчел Оуен, з якою познайомився під час навчання в Університеті Ексетера[169]. 2012 року Rolling Stone повідомив, що Оуен та Йорк не були одружені[58], проте пізніше Таймс з'ясували, що вони одружилися на таємній церемонії в Оксфордширі в травні 2003 року[19]. Їхній син Ной народився у 2001 році, а донька Агнес — у 2004 році[169]. Агнес працювала над ілюстраціями, а Ной грав на барабанах на двох треках саундтреку до альбому Йорка «Suspiria» 2018 року[198]. У вересні 2021 року Ной випустив пісню «Trying Too Hard (Lullaby)»; NME порівняв її з «примарними» аранжуваннями з альбому Radiohead In Rainbows[199].

У серпні 2015 року Йорк і Оуен оголосили, що розлучилися за взаємною згодою[200]. Оуен померла від раку 18 грудня 2016 року у віці 48 років[201]. У вересні 2020 року Йорк одружився з італійською акторкою Даяною Рончіоне в Багерії на Сицилії[202]. Рончіоне з'являється у кліпі на пісню Radiohead «Lift» і короткометражному фільмі Йорка Аніма[203].

Сольна дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]

Саундтреки

[ред. | ред. код]

Альбом реміксів

[ред. | ред. код]

Мініальбоми

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Greg Prato. Thom Yorke Biography by Greg Prato (англ.). AllMusic. Процитовано 1 травня 2023.
  2. а б в г д е Ten things we learned from Thom Yorke's Desert Island Discs (англ.). BBC Radio 4. Процитовано 1 травня 2023.
  3. Music Radiohead, Caird Hall, Dundee (англ.). The Herald. Процитовано 1 травня 2023.
  4. Michael Alexander. Radiohead drummer Philip Selway bringing solo work to Fife (англ.). The Courier. Процитовано 1 травня 2023.
  5. Rose, Phil (2015). Radiohead and the Global Movement for Change "Pragmatism Not Idealism". Madison, New Jersey: Fairleigh Dickinson University Press. с. 68. ISBN 978-1-61147-861-7.
  6. а б в David Fricke. Radiohead: Making Music That Matters (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  7. а б в Craig McLean. Thom Yorke: 'It's not my job to do business with politicians' (англ.). Обзервер. Процитовано 1 травня 2023.
  8. Thom Yorke reveals Brian May inspiration, Kraftwerk banned from China, Bieber blows out Frank Ocean... (англ.). Q Magazine. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 1 травня 2023.
  9. Алек Болдвін. Here's The Thing with Alec Baldwin: interview with Thom Yorke (англ.). WNYC. Процитовано 1 травня 2023.
  10. а б в г д е ж и Thom Yorke (англ.). Radiohead Wikia.
  11. The First Time With... Thom Yorke (англ.). BBC Sounds.
  12. а б в Liese Spencer, Becky Barnicoat, Heidi Blake, Dave Simpson. Fame Academy (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  13. Gerald Marzorati. The Post-Rock Band (англ.). Нью-Йорк таймс. Процитовано 1 травня 2023.
  14. а б Mac Randall. Radiohead interview: The Golden Age of Radiohead (англ.). Guitar World. Процитовано 1 травня 2023.
  15. а б в г д е Tim Noakes. Splitting atoms with Thom Yorke (англ.). Dazed. Процитовано 1 травня 2023.
  16. Evan Minsker. Thom Yorke Performs Experimental Music in Rare 1990 Footage (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  17. Andrew Smith. Sound and fury (англ.). Обзервер. Процитовано 1 травня 2023.
  18. Evan Minsker. Rare Footage Surfaces of Thom Yorke Performing "High and Dry" With Pre-Radiohead Band (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  19. а б в Fariha Karim, Gurpreet Narwan. Marriage secret of Radiohead star and the woman he lost to cancer (англ.). Таймс. Процитовано 1 травня 2023.
  20. Radiohead, Foals and 25 years of discovering Oxford music (англ.). BBC. Процитовано 1 травня 2023.
  21. Radiohead: Artist Chart History (англ.). Billboard. Процитовано 1 травня 2023.
  22. FJazz Monroe. Radiohead’s ‘The Bends’: The story of an anti-capitalist, anti-cynicism classic (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  23. Craig McLean. Radiohead guitarist Ed O’Brien steps up (англ.). The Face. Процитовано 1 травня 2023.
  24. а б Irvin Jim. Mojo #46, september 1997 (англ.). Mojo. Процитовано 1 травня 2023.
  25. а б Matthew McKinnon. Everything In Its Right Place (англ.). Сі-Бі-Сі. Процитовано 1 травня 2023.
  26. а б в г Lauren Zoric. I think I'm meant to be dead ... (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  27. а б в г д е ж и к Benjamin Scheim. The History of Thom Yorke on Other People’s Songs (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  28. Q Magazine - October 2000 - By Danny Eccleston (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 1 травня 2023.
  29. Matt Everitt. Thom Yorke on writing the score for Suspiria (англ.). BBC Radio 6 Music. Процитовано 1 травня 2023.
  30. 100 Best Albums of the 2000s (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  31. The 200 Best Albums of the 2000s (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  32. Ryan Schreiber. Selmasongs, Björk (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  33. David Fricke. Bitter Prophet: Thom Yorke on ‘Hail to the Thief’ (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  34. Fitter Happier: Radiohead Return (англ.). Spin. Процитовано 1 травня 2023.
  35. Nigel Godrich. Flashback: making Band Aid 20 (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  36. а б в г Scott Plagenhoef. Thom Yorke Interview (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  37. а б Scott Lapatine. Eraserhead: Thom Yorke Goes Solo (англ.). Stereogum. Процитовано 1 травня 2023.
  38. Mark Paytress. Radiohead: Chasing Rainbows (англ.). Mojo. Процитовано 1 травня 2023.
  39. Harrowdown Hill, Full Official Chart History (англ.). UK Singles Chart. Процитовано 1 травня 2023.
  40. Arctic Monkeys win 2006 Mercury Music Prize (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  41. Thom Yorke - Grammy (англ.). Греммі. Процитовано 1 травня 2023.
  42. Spitting Feathers Review by AllMusic (англ.). AllMusic. Процитовано 1 травня 2023.
  43. Ryan Dombal. The Eraser Rmxs, Thom Yorke (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  44. а б Jon Pareles. Pay What You Want for This Article (англ.). Нью-Йорк таймс. Процитовано 1 травня 2023.
  45. а б Nate Patrin. Monkeytown, Modeselector (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  46. Aaron Leitko. All For the Best, Thom Yorke (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  47. Thom Yorke debuts new song at Latitude festival – video (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  48. Ben Hewitt. Thom Yorke Releasing New Singles (англ.). The Quietus. Процитовано 1 травня 2023.
  49. Zach Kelly. Hearing Damage, Thom Yorke (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  50. а б в Tom Lea. A New Career in a New Town: Thom Yorke and Nigel Godrich run AMOK as Atoms for Peace (англ.). Fact Magazine. Процитовано 1 травня 2023.
  51. а б Amrit Singh. Thom Yorke Names His ???? Band Atoms For Peace, Announces Tour Dates (англ.). Stereogum. Процитовано 1 травня 2023.
  52. David Fricke. Q&A: Thom Yorke on Atoms for Peace’s ‘Mechanistic’ New Album (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  53. Larry Fitzmaurice. Thom Yorke and Jonny Greenwood Play Surprise Glastonbury Set (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  54. Ben Hewitt. Thom Yorke Writes New Songs For Tibet Film (англ.). The Quietus. Процитовано 1 травня 2023.
  55. а б Jazz Monroe. Thom Yorke, Burial, and Four Tet Reportedly Release New Song (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  56. JJenn Pelly. Hear Thom Yorke, Jonny Greenwood, and DOOM: "Retarded Fren" (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  57. El Hunt. Thom Yorke: ‘King Of Limbs Alienated People’ (англ.). DIY. Процитовано 1 травня 2023.
  58. а б David Fricke. Radiohead Reconnect (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  59. Mike Diver. Radiohead The King of Limbs Review (англ.). BBC. Процитовано 1 травня 2023.
  60. Jenn Pelly. Thom Yorke Confirms That He Was Sisi BakBak, Mysterious SBTRKT Remixer (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  61. Alexis Petridis. Atoms for Peace: Amok – review (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  62. Laura Snapes. Atoms for Peace Announce U.S. and Japanese Dates (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  63. Amok by Atoms for Peace (англ.). Metacritic. Процитовано 1 травня 2023.
  64. Kevin Liedel. Review: Atoms for Peace, Amok (англ.). Slant Magazine. Процитовано 1 травня 2023.
  65. Irving. Atoms for Peace Amok (англ.). Sputnikmusic. Процитовано 1 травня 2023.
  66. Stuart Berman. AMOK, Atoms for Peace (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  67. Daniel Kreps. Listen to Thom Yorke’s Minimalist ‘UK Gold’ Score Contributions (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  68. Rhian Daly. Thom Yorke tops list of most legally downloaded artists on BitTorrent in 2014 (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  69. Alex Young. Thom Yorke’s new solo album receives one million downloads in six days (англ.). Consequence of Sound. Процитовано 1 травня 2023.
  70. а б Jeremy Gordon. Thom Yorke Releases New Album Tomorrow's Modern Boxes Via BitTorrent (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  71. James Rettig. Thom Yorke – “Youwouldn’tlikemewhenI’mangry” (англ.). Stereogum. Процитовано 1 травня 2023.
  72. Shira Karsen. Radiohead Fans: Thom Yorke Has New Music for You, If You Have 18 Days to Spare (англ.). Billboard. Процитовано 1 травня 2023.
  73. Eric Torres. Thom Yorke Joins Portishead On Stage at Latitude Festival (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  74. Andrew R. Chow. Thom Yorke Is Set to Compose Music for a Pinter Play on Broadway (англ.). Нью-Йорк таймс. Процитовано 1 травня 2023.
  75. Zoe Camp. Thom Yorke Announces Tomorrow's Modern Boxes Concert in Japan (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  76. Evan Minsker. Radiohead Release New Album A Moon Shaped Pool (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  77. Jazz Monroe. Mark Pritchard Enlists Thom Yorke, Linda Perhacs, More for New Album, Shares "Sad Alron" Video (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  78. Robin Murray. Listen: Thom Yorke – ‘Has Ended’ (англ.). Clash Magazine. Процитовано 1 травня 2023.
  79. Alex Young. Thom Yorke details Suspiria soundtrack, shares “Suspirium”: Stream (англ.). Consequence of Sound. Процитовано 1 травня 2023.
  80. Noah Yoo. Thom Yorke Details New Suspiria Soundtrack, Shares New Song: Listen (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  81. Daniel Kreps. Thom Yorke Talks ‘Suspiria’ Score at Venice Film Festival (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  82. Rhian Daly. Thom Yorke says Tory government are treating UK ‘like lemmings running off a cliff’ (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  83. а б Evan Minsker. Grammy Nominations 2020: See the Full List of Nominees Here (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  84. Braudie Blais-Billie, Jazz Monroe. Thom Yorke Announces Tour (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  85. Luke Morgan Britton. Thom Yorke previews atmospheric new music from art installation (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  86. See You, a zine by Crack Magazine curated by Thom Yorke, is available in stockists worldwide (англ.). Crack Magazine. Процитовано 1 травня 2023.
  87. Amanda Wicks. Thom Yorke Soundtracks Short Film With New Music: Watch (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  88. Radiohead's Thom Yorke soundtracks Rag & Bone’s new short film - Watch (англ.). Far Out. Процитовано 1 травня 2023.
  89. Colleen Nika. Thom Yorke’s Rag and Bone Soundtrack Emerges Online (англ.). Rolling Stone. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 1 травня 2023.
  90. Andy Greene. Radiohead, Janet Jackson, Stevie Nicks Lead Rock and Roll Hall of Fame 2019 Class (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  91. Daniel Kreps. Thom Yorke Says He Won’t Attend Radiohead’s Rock Hall Induction (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  92. Madison Bloom. Thom Yorke Announces New Album ANIMA (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  93. Gordon Murray. Thom Yorke Earns First No. 1 on Top Dance/Electronic Albums Chart with ‘Anima’ (англ.). Billboard. Процитовано 1 травня 2023.
  94. Marissa Matozzo. Thom Yorke Announces Remix EP Not the News (англ.). Paste Magazine. Процитовано 1 травня 2023.
  95. Matthew Strauss. Thom Yorke Cancels U.S. Tour (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  96. Daniel Kreps. Edward Norton on How Thom Yorke Helped Shape New Film ‘Motherless Brooklyn’ (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  97. Madison Bloom. Oscars 2020: Beyoncé, Thom Yorke, Randy Newman Make Best Original Song Nominees Shortlist (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  98. Jazz Monroe. Thom Yorke’s Contemporary Classical Debut Is a Daring Triumph: Live Review (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  99. Will Richards. Watch Thom Yorke debut new song ‘Plasticine Figures’ from his home on ‘The Tonight Show’ (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  100. Jazz Monroe. Thom Yorke Remixes Clark’s “Isolation Theme”: Listen (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  101. Noah Yoo. Thom Yorke Remixes “Creep” for Japanese Fashion Show: Watch (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  102. Matthew Ismael Ruiz. Thom Yorke Remixes MF DOOM’s “Gazzillion Ear”: Listen (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  103. Ben Beaumont-Thomas. Radiohead’s Thom Yorke and Jonny Greenwood form new project, the Smile (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  104. John Earls. Jonny Greenwood on writing the soundtrack for new Princess Diana biopic ‘Spencer’ (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  105. Allison Hussey, Matthew Ismael Ruiz. A Look at Thom Yorke and Jonny Greenwood’s Debut as the Smile at Glastonbury 2021 Livestream (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  106. Alexis Petridis. Live at Worthy Farm review – beautiful music marred by technical meltdown (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  107. Matthew Strauss. Watch Thom Yorke Play the Smile’s “Free in the Knowledge” (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  108. Damian Jones. Radiohead’s Thom Yorke is co-curating a ‘Kid A’ artwork exhibition (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  109. Rich Stanton. Radiohead's freaky looking Kid A Mnesiac exhibition-game-thing is out (and free!) (англ.). PC Gamer. Процитовано 1 травня 2023.
  110. Rachel Brodsky. Watch Thom Yorke Perform Radiohead, UNKLE, & The Smile Songs Solo For The First Time (англ.). Stereogum. Процитовано 1 травня 2023.
  111. Will Lavin. The Smile announce debut album ‘A Light For Attracting Attention’ (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  112. Nina Corcoran. Radiohead’s Thom Yorke Releases New Song “5.17”: Listen (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  113. Dan Condon. Thom Yorke is the 'backseat driver' on the new LP from UK producer Clark (англ.). Double J. Процитовано 1 травня 2023.
  114. Abby Jones, Jonah Krueger. Jonny Greenwood Says The Smile “Have a Big Backlog of Ideas” (англ.). Consequence. Процитовано 23 серпня 2023.
  115. Hattie Lindert. Thom Yorke and Stanley Donwood Announce Art Exhibition The Crow Flies Part One (англ.). Pitchfork. Процитовано 23 серпня 2023.
  116. Lindert, Hattie (13 листопада 2023). The Smile Announce New Album Wall of Eyes, Share Video for New Song Directed by Paul Thomas Anderson. Pitchfork. Процитовано 24 січня 2024.
  117. а б Geraghty, Hollie (24 січня 2024). Thom Yorke has written the score for new movie Confidenza. NME (брит.). Процитовано 24 січня 2024.
  118. а б Alex Ross. The Searchers (англ.). Нью-Йоркер. Процитовано 2 травня 2023.
  119. Thom Yorke, Stanley Donwood. ‘We had a fierce anger and suspicion’: Thom Yorke and Stanley Donwood on Radiohead’s Kid A and Amnesiac (англ.). Ґардіан. Процитовано 2 травня 2023.
  120. Andy Cush. Thom Yorke Fully Realizes His Electronic Vision on the Bleak, Beautiful ANIMA (англ.). Spin. Процитовано 2 травня 2023.
  121. Chris DeVille. Thom Yorke’s Live Show Might Change Your Perspective On His Solo Work (англ.). Stereogum. Процитовано 2 травня 2023.
  122. а б Simon Vozick-Levinson. Q&A: Thom Yorke and Nigel Godrich on Atoms for Peace, the State of Dance Music and What’s Next for Radiohead (англ.). Rolling Stone. Процитовано 2 травня 2023.
  123. Niall Doherty. Lost in music: Nigel Godrich (англ.). The New Cue. Процитовано 2 травня 2023.
  124. Radiohead video: Thom Yorke playing drums (англ.). Musicradar. Процитовано 2 травня 2023.
  125. Michael Astley-Brown. The Smile just played their first-ever public gigs – here are six things we learned about the Radiohead offshoot (англ.). Guitar World. Процитовано 2 травня 2023.
  126. Flora Yin-Wong. Uni of Yorke Class 2: Pearson Sound, Caribou, RYAT (англ.). Dazed. Процитовано 2 травня 2023.
  127. Andy Hill. “Our Reference Was ‘Saturday Night’ by Whigfield!” Ultraísta Interviewed (англ.). Clash Magazine. Процитовано 2 травня 2023.
  128. MOJO - June 2001 - Happy now? (англ.). Mojo. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 2 травня 2023.
  129. а б Jon Pareles. With Radiohead, and Alone, the Sweet Malaise of Thom Yorke (англ.). Нью-Йорк таймс. Процитовано 2 травня 2023.
  130. Craig McLean. Caught in the flash (англ.). Ґардіан. Процитовано 2 травня 2023.
  131. Alice Vincent. Axl Rose has a larger vocal range than Mariah Carey (англ.). Дейлі телеграф. Процитовано 2 травня 2023.
  132. Luke Larsen. 11 Amazing Falsetto Vocalists (англ.). Paste Magazine. Процитовано 2 травня 2023.
  133. а б в 100 Greatest Singers of All Time (2008) (англ.). Rolling Stone. Процитовано 2 травня 2023.
  134. Harriet Gibsone. Watch Mark Pritchard and Thom Yorke's Beautiful People (англ.). Ґардіан. Процитовано 2 травня 2023.
  135. Роберт Крістгау. No Hope Radio (англ.). Процитовано 2 травня 2023.
  136. David McNamee. Hey, what's that sound: Kaoss Pad (англ.). Ґардіан. Процитовано 2 травня 2023.
  137. The 200 Greatest Singers of All Time (англ.). Rolling Stone. Процитовано 2 травня 2023.
  138. а б Jonathan Dean. Thom Yorke interview: the Radiohead frontman on his new solo album, Anima, why he struggles if he can't make music, and Billie Eilish (англ.). Таймс. Процитовано 2 травня 2023.
  139. а б Alex Young. Watch: Radiohead – “Lotus Flower” (англ.). Consequence of Sound. Процитовано 2 травня 2023.
  140. Laura Snapes. Watch Thom Yorke Dance in Atoms for Peace's Video for "Ingenue" (англ.). Pitchfork. Процитовано 2 травня 2023.
  141. Winston Cook-Wilson. Watch Thom Yorke’s New Netflix Short Film ANIMA, Directed by Paul Thomas Anderson (англ.). Spin. Процитовано 2 травня 2023.
  142. Kevin Jagernauth. Watch: Video For Radiohead’s ‘Lotus Flower’ Turns Thom Yorke’s Spastic Dancing Into Art (англ.). IndieWire. Процитовано 2 травня 2023.
  143. а б Rolling Stone Readers Pick Their 10 Favorite Dancing Musicians (англ.). Rolling Stone. Процитовано 2 травня 2023.
  144. Dan Solomon. 12 Things We Learned From Thom Yorke's 'WTF With Marc Maron' Podcast (англ.). MTV. Процитовано 2 травня 2023.
  145. Questions and Answers
  146. а б Andy Greene. Flashback: Radiohead Cover Neil Young’s ‘On the Beach’ (англ.). Rolling Stone. Процитовано 2 травня 2023.
  147. Daniel Kreps. Positively Charged: Thom Yorke’s 20 Biggest Influences (англ.). Spin. Процитовано 2 травня 2023.
  148. Stephen Dalton. Radiohead: The Dour & The Glory (англ.). Vox. Процитовано 2 травня 2023.
  149. Travis Hay. Pixies dust Coachella music fest with magic (англ.). Seattle Post-Intelligencer. Процитовано 2 травня 2023.
  150. а б Tim Adams. Thom Yorke: 'If I can't enjoy this now, when do I start?' (англ.). Ґардіан. Процитовано 2 травня 2023.
  151. Andy Greene. Readers’ Poll: The 10 Best Radiohead Songs (англ.). Rolling Stone. Процитовано 2 травня 2023.
  152. Interview with Thom & Ed (англ.). Radio X. Процитовано 2 травня 2023.
  153. Ben Beaumont-Thomas. Scott Walker, experimental pop hero, dies aged 76 (англ.). Ґардіан. Процитовано 2 травня 2023.
  154. Daniel Kreps. Thom Yorke Gives His Most Candid Interview Ever (англ.). Spin. Процитовано 2 травня 2023.
  155. а б 42 Things You Didn't Know About Thom Yorke (And 10 Things You Didn't Know About Kid A) (англ.). FlavorWire. Процитовано 2 травня 2023.
  156. Eliza Williams. Stanley Donwood and the tempest (англ.). Creative Review. Процитовано 2 травня 2023.
  157. Winston Cook-Wilson. Thom Yorke to Be Featured in “Immersive” Audiovisual Sound Installation in Berlin (англ.). Spin. Процитовано 2 травня 2023.
  158. Simon Reynolds. Walking On Thin Ice (англ.). The Wire. Процитовано 1 травня 2023.
  159. Christopher John Farley. Radioactive (англ.). Тайм. Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 1 травня 2023.
  160. Josh Tyrangiel. Radiohead Says: Pay What You Want (англ.). Тайм. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 1 травня 2023.
  161. а б Stuart Dredge. Thom Yorke calls Spotify 'the last desperate fart of a dying corpse' (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  162. а б Alex Young. Thom Yorke likens YouTube to Nazi Germany: “They steal art” (англ.). Consequence of Sound. Процитовано 1 травня 2023.
  163. Thom Yorke pulls albums from Spotify (англ.). BBC. Процитовано 1 травня 2023.
  164. Alex Marshall. Radiohead have not yet decided whether to stream new album, says man from their management firm (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  165. Cara McGoogan. Brian Message: Apple Music won't be bigger than YouTube (англ.). Wired. Процитовано 1 травня 2023.
  166. Derrick Rossignol. Thom Yorke’s Solo Albums Are Finally Streaming On Spotify, Which He Famously Hates (англ.). Uproxx. Процитовано 1 травня 2023.
  167. а б в г Thom Yorke. Thom Yorke: why I'm a climate optimist (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  168. а б Louise Gray, Louisegray. Thom Yorke on board the Rainbow Warrior 3 (англ.). Дейлі телеграф. Процитовано 1 травня 2023.
  169. а б в г All messed up (англ.). Обзервер. Архів оригіналу за 23 липня 2008. Процитовано 1 травня 2023.
  170. David Adam. Radiohead singer snubs Blair climate talks (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  171. Amrit Singh. Thom Yorke Crashes Copenhagen Climate Summit (англ.). Stereogum. Процитовано 1 травня 2023.
  172. Radiohead's Yorke sneaks into Copenhagen climate talks (англ.). BBC. Процитовано 1 травня 2023.
  173. Scott Colothan. Photos of the Radiohead singer's one-off gig... (англ.). Gigwise. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 1 травня 2023.
  174. Ian Katz. 10:10 - The time for action (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  175. Jessica Elgot. Celebrities sign statement of support for Caroline Lucas – but not the Greens (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  176. We’re Rocking with Thom Yorke, Patti Smith (& more) in Paris (англ.). 350.org. Процитовано 1 травня 2023.
  177. Jazz Monroe. Watch Thom Yorke’s “Bloom” Performance From New Pathway to Paris Live Album (англ.). Pitchfork. Процитовано 1 травня 2023.
  178. Kory Grow. Hear Thom Yorke’s Chilly New Song for Greenpeace (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  179. а б Read Roger Waters’ Response to Thom Yorke Over Radiohead Israel Controversy (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  180. Thom Yorke Breaks Silence on Israel Controversy (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  181. Ben Beaumont-Thomas. Radiohead's Thom Yorke responds as Ken Loach criticises Israel gig (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  182. Thom Yorke of Radiohead on why veggie is best (англ.). Animal Aid. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 1 травня 2023.
  183. Carys Anderson. Thom Yorke Unveils New Mix Featuring Miles Davis, Sun Ra, and IDLES: Stream (англ.). Consequence. Процитовано 18 жовтня 2023.
  184. U2, Radiohead, Perry Farrell Ask World Leaders To Wipe Out Third World Debt (англ.). MTV. Процитовано 1 травня 2023.
  185. Thom Yorke. Losing the faith (англ.). Ґардіан. Процитовано 1 травня 2023.
  186. U.K. artists take part in all-night trade protest (англ.). The Globe and Mail. Процитовано 1 травня 2023.
  187. Andy Greene. Flashback: Thom Yorke Unplugs at 2002 Bridge School Benefit (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  188. THOM YORKE LEADS ‘STAR WARS’ PROTEST (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  189. Karen Orton. Occupy 2012 (англ.). Dazed. Процитовано 1 травня 2023.
  190. Daniel Kreps. Thom Yorke Celebrates Obama Victory With Free Track (англ.). Rolling Stone. Процитовано 1 травня 2023.
  191. Gil Kaufman. Radiohead’s Thom Yorke Had The Perfect Reaction To Donald Trump’s Election Victory (англ.). Billboard. Процитовано 1 травня 2023.
  192. Samantha Maine. Thom Yorke, Paul McCartney and more lobby congress on gun control (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  193. Robin Murray. Thom Yorke On Brexit: “Stop The Bus… Now” (англ.). Clash Magazine. Процитовано 1 травня 2023.
  194. Tom Skinner. Thom Yorke, Years & Years, Fatboy Slim and more take part in Brexit People’s Vote March (англ.). NME. Процитовано 1 травня 2023.
  195. Eliot Lee Hazel. Thom Yorke - Here's The Thing - WNYC Studios (англ.). Wnycstudios.org. Процитовано 3 травня 2023.
  196. Grant Tucker. Radiohead frontman Thom Yorke goes on the record: Yes, I get anxious (англ.). Таймс. Процитовано 3 травня 2023.
  197. Andrew Leahey. Andy Yorke Biography by Andrew Leahey (англ.). AllMsuic. Процитовано 3 травня 2023.
  198. Thom Yorke on writing the Suspiria soundtrack, BBC 6 Music
  199. Will Lavin. Listen to Thom Yorke’s son Noah’s ghostly new song ‘Trying Too Hard (Lullaby)’ (англ.). NME. Процитовано 3 травня 2023.
  200. Thom Yorke and Rachel Owen announce separation (англ.). NME. Процитовано 3 травня 2023.
  201. Alice Vincent. Thom Yorke's ex-partner, Rachel Owen, dies aged 48 (англ.). Дейлі Телеграф. Процитовано 3 травня 2023.
  202. Matthew Strauss. Thom Yorke and Dajana Roncione Are Married (англ.). Pitchfork. Процитовано 3 травня 2023.
  203. Noah Yoo. 5 Takeaways From Thom Yorke’s New Album, ANIMA (англ.). Pitchfork. Процитовано 3 травня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]