Христич Зоя Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Зоя Христич)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зоя Христич
Зоя Петрівна Христич
Основна інформація
Дата народження 2 листопада 1932(1932-11-02)
Місце народження Тирасполь, Українська СРР, СРСР
Дата смерті 3 травня 2016(2016-05-03) (83 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Роки активності 1956 — 2011
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Національність українка
Професія оперна співачка, викладач
Освіта Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Вчителі Ольга Благовидова
Відомі учні Лідія Забіляста, Володимир Гришко, Людмила Маковецька, Ольга Камінська, Ольга Фомічова, Мері Гревцова (Вихрова)
Праця в операх солістка Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка
Співацький голос сопрано
Інструменти ліричне сопрано
Жанр класика
Нагороди Заслужений артист УРСР Народний артист УРСР
Звання Заслужена артистка УРСР (1962)
Народна артистка УРСР (1965)

Зо́я Петрі́вна Хри́стич (лат. Zoia Khrystych,1 листопада 1932(19321101), Тираспіль, Молдавська АРСР, Українська Радянська Соціалістична Республіка — 3 травня 2016, Київ, Україна) — українська оперна співачка (ліричне сопрано), педагогиня. Народна артистка Української РСР (1965).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1956 році закінчила Одеську консерваторію (клас Ольги Благовидової). Після дипломної вистави Зоя Христич запрошена солісткою Одеського оперного театру.

У цьому ж році, після успішного виступу на республіканському огляді молодих виконавців — випускників консерваторій України, запрошена до Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Її першою роллю була партія Наталки в опері «Наталка-Полтавка» Миколи Лисенка.

Наступною великою роботою була партія Катерини в опері «Катерина» Миколи Миколайовича Аркаса за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевченка.[1]

Лауреатка міжнародних конкурсів вокалістів у Женеві (1956), Відні (1959), Тулузі (1962), Софії (1963).

1956—1981 — солістка Київського театру опери та балету. Гастролювала в багатьох країнах світу.

У 1965—2011 роках — викладала в Київській консерваторії, від 1984 — професор. Зоя Христич — була членкинею журі багатьох міжнародних конкурсів в Україні та за її межами.[2]

Серед учнів та учениць — Лідія Забіляста, Володимир Гришко, Людмила Маковецька, Ольга Камінська, Ольга Фомічова, Мері Гревцова (Вихрова).

Творчість[ред. | ред. код]

Зоя Христич — лауреатка міжнародних конкурсів. Виступала з концертами в Польщі, Румунії, Угорщині, Німеччині, Болгарії, Югославії, Італії та на Кубі.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.230

Посилання[ред. | ред. код]