Зулу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мова зулу
isiZulu
Поширена в ПАР, Зімбабве, Малаві, Мозамбік, Есватіні
Регіон Південна Африка
Носії 26 млн.
Місце 70
Писемність Латиниця
Класифікація

Нігеро-конголезькі мови

Бантоїдні мови
Мови банту
Нґуні
Офіційний статус
Офіційна ПАР ПАР
Регулює Pan South African Language Boardd
Коди мови
ISO 639-1 zu
ISO 639-2 zul
ISO 639-3 zul
SIL zul
Поширення зулу в ПАР.

Зу́лу — одна з мов банту. Розповсюджена у ПАР, Зімбабве та Есватіні. Загальна кількість мовців (для яких мова зулу є першою та другою за вжитком) — близько 16 млн людей. Має діалекти: ндебеле, к'вабе, лала, та інші. Діалект ндебеле є у Зімбабве другою за значенням мовою міжетнічного спілкування (після мови шона).

За своєю будовою мова зулу — це типовий представник мов банту. До фонологічних особливостей належать: клацальні приголосні, імплозивний b (поряд із аспірованим bh), подзвінчений k (поряд із глухим k та аспірованим kh), латеральні фрикативні hl, dl, палаталізовані приголосні (що утворюються у пасивному стані дієслова та у місцевому відмінку): ph > sh, bh > j, b > tsh і таке інше. Мова зулу має тональний наголос, за яким слова відрізняються в мінімальних парах.

Морфологія характеризується присутністю 15 іменних класів. Писемність була розроблена на основі латиниці у другій половині XIX століття. Літературна мова встановлюється на кінець XIX століття. На зулу існує художня та публіцистична література, нею веде мовлення радіо та телебачення, ведеться викладання у школі.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою зулу
Ikhasi Elikhulu