Зухабська угода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зухабський (Касрі-Ширінський) мир (тур. Kasr-ı Şirin Antlaşması) — мирний договір між Османською імперією та Сефевідською Персією, який завершив війну 1623-1639. Підписаний 17 травня 1639.

Договір поклав край тривалому протиборству Османської імперії та Сефевідської держави, що почалося з Чалдиранської битви на початку XVI століття, і став одним з найбільших досягнень османського султана Мурада IV.

Умови[ред.ред. код]

За умовами договору Сефевіди зберегли за собою Єреван та прилеглі до нього території на Кавказі, а османи утримали Басру та Багдад. Тим самим в цілому була відновлена ​​лінія кордону, встановлена ​​миром в Амасьї.

Кордони, встановлені Зухабським миром, залишалися без зміни протягом майже 100 років, поки держава Сефевідів не розвалилася під навалою афганців.

Джерела[ред.ред. код]

  • «Історія Сходу» (в 6 т.). Т.III «Восток на рубежі середньовіччя та нового часу (XVI — XVIII вв.) » — Москва: видавнича фірма «Східна література» РАН, 1999. ISBN 5-02-018102-1
  • Керолайн Фінкель «Історія Османської імперії: Бачення Османа» — Москва: «АСТ», 2010. ISBN 978-5-17-043651-4