Хотинський мирний договір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хотинський мирний договір. картина Марчелло Бачареллі

Хоти́нський ми́рний до́говір 1621 — укладений між Річчю Посполитою і Османською імперією (без участі козаків) після завершення Хотинської битви 1621.

Цим договором покладено кінець польсько-турецькій війні 16201621 років (у якій брали участь й українські козаки) та встановлено кордон між Річчю Посполитою і Османською імперією на Дністрі.

Османська імперія і Кримське ханство зобов'язалися не нападати на Україну й Річ Посполиту, а Річ Посполита віддавала Османській імперії чи її васалові Молдовсткому князівству Хотин і зобов'язалася припинити походи запорізьких козаків на Кримське ханство і Османську імперію.

Українське козацтво було покривджене цим договором і в подальшому готувало свої повстання проти Речі Посполитої.

Після укладення миру війська розташувались одне навпроти одного на полі бою (коронне — у формі орла з розпростертими крильми на чолі з Владиславом Вазою, вчорашні вороги — у формі півмісяця на чолі з султаном Османом ІІ) і стояли так близько години. Після цього султан подарував королевичу величезного слона та чудово вбраного коня, королевич — разом з прибраним конем 2 гармати відмінної роботи. Самійло Величко стверджував, що вояки обидвох сторін на прощання схилили одні перед одними голови.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 310. ISBN 5-319-01072-9

Література[ред.ред. код]

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.