Кароль Станіслав Радзивілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароль Станіслав Радзивілл
пол. Karol Stanisław Radziwiłł «Panie Kochanku»
Karol Stanisław Radziwiłł Panie Kochanku 111.PNG
Народився 27 лютого 1734(1734-02-27)[1][2]
Несвіж, Radziwiłł Family Fee Taild, Новогрудський повіт[d], Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 21 листопада 1790(1790-11-21)[1][2] (56 років)
Біла Підляська, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Поховання Могила-усипальниця Радзивіллівd
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність політик
Знання мов польська[1]
Титул Імперський князь
Посада Воєвода віленський, посол Сейму Речі Посполитоїd, Маршалок Сейму Речі Посполитої, Великий канцлер литовський, мечник великий литовський, Підчаший великий литовський, Marshal of the Court of the Grand Duchy of Lithuaniad і львівський старостаd
Військове звання генерал
Рід Радзивілли
Батько Михайло Казимир Радзивілл
Мати Урсула-Франциска Радзивілл
Брати, сестри Гієронім Вінцентій Радзивілл, Katarzyna Karolina Radziwiłłd, Q17142943? і Q47500619?
У шлюбі з Maria Karolina Lubomirskad і Teresa Karolina Rzewuskad
Нагороди
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського орден Чорного орла POL Order Orła Białego BAR.svg орден Святого Губерта
Герб

Ка́роль Стані́слав Радзиві́лл на прізвисько «Пане Коханку» (Karol Stanisław Radziwiłł; 27 лютого 1734, Несвіж — 21 листопада 1790, Біла Підляська) — литовський князь з роду Радзивіллів, мечник великий литовський з 1752 року, староста львівський 1755—1762[3], воєвода віленський в 1762-64 та з 1768 p.

Біографія[ред. | ред. код]

Один з наймогутніших магнатів Речі Посполитої 18 ст. Мав значний вплив на шляхту, зокрема, на оборонців т. зв. «золотих вольностей». 1764 року змушений був виїхати до Туреччини. 1767 року повернувся до Польщі, став маршалком радомської конфедерації, цього ж року на сеймі його обрали маршалком. Завдяки підтримці російського посла у Речі Посполитій H. Рєпніна повернув свої маєтності. Учасник Барської конфедерації 1768 p. Після поразки конфедератів перейшов на бік царського уряду і змушений був емігрувати за кордон. Згодом продовжував брати участь у боротьбі між угрупованнями шляхти, яка призвела до занепаду Речі Посполитої.

Сім'я[ред. | ред. код]

Перша дружина — княжна Маріанна Любомирська, шлюб 1753 року, розлученi 1763-го. Друга дружина — Тереза Кароліна Жевуська, донька Вацлава Петра. В обидвох шлюбах дітей не мав.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. Radziwillowie (05) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]