LEGO

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лего (значення).
LEGO
Логотип
Зображення
Дата створення / заснування 1949
Власник The Lego Group
Батьківська компанія (організація, установа) The Lego Group
Похідна робота Lego Фільм, LEGO Worldsd, Lego Фільм 2 і Lego Світ Юрського періоду: Втеча Індомінуса
Країна походження Flag of Denmark.svg Данія
З матеріалу АБС-пластик
Першовідкривач або винахідник Оле Крістіансен
Виробник The Lego Group
Схематична ілюстрація
Кількість фоловерів 180 977
CMNS: LEGO у Вікісховищі

Lego (ле́го, від дан. leg godt — «грай добре») — серії конструкторів, що являють собою набори деталей для збирання й моделювання різноманітних предметів. Набори Lego випускає група компаній The Lego Group, заснована 1932 року в Данії. Її назва виглядає і звучить як лат. і італ. lego — «збираю», хоча спочатку підприємство займалося випуском звичайних дерев'яних іграшок.

Основним продуктом компанії Lego є різнобарвні пластмасові цеглинки, мініфігурки тощо. Асортимент деталей Lego дозволяє збирати споруди, транспортні засоби, а також рухомих роботів. Усе, що збудовано, можна потім розібрати на окремі деталі, використавши їх для створення інших об'єктів. Компанія Lego розпочала виробництво пластмасових цеглинок 1949 року. Відтоді Lego розширила сферу своєї діяльності, створивши фільми, ігри, конкурси, а також сім тематичних парків розваг і мініатюр, першим і найбільшим серед яких є Legoland на півострові Ютландія, у місті Біллунн.

Дитячий конструктор (іграшка) для виховання, з втіленою ідеєю модульності, наочно демонструє дітям те, як можна вирішувати деякі технічні проблеми (зокрема, проблеми збирання, ремонту і розбирання техніки).

Історія[ред. | ред. код]

Важливі дати
  • 1949 — поява пластмасових поєднуваних цеглинок. Їхні розміри вивірені таким чином, що цеглинки можна надійно поєднувати між собою не лише згори, а й з боків.
  • 1954 — у Данії офіційно зареєстрована торгова марка LEGO.
  • 1961 — вперше автомобілі тепер також можна зібрати з цеглинок — раніше до наборів входили звичайні масштабні моделі.
  • 1961 — виробництвом і продажем наборів LEGO в Північній Америці за ліцензією займається фірма Samsonite (нині відомий виробник багажних сумок і валіз). Співробітництво триватиме до 1988 року.
  • 1964 — вперше до наборів надається інструкція зі збірки.
  • 1968 — 7 липня в Біллунні відкривається перший парк мініатюр, відпочинку та розваг Legoland.
  • 1970 — чисельність співробітників компанії досягнула 1000 осіб.
  • 1978 — вперше з'являються лего-чоловічки.
  • 1996 — запущено сайт lego.com.
  • 2000 — Британська асоціація продавців іграшок назвала цеглинку LEGO найзначущою іграшкою XX століття.
  • 2011 — компанія LEGO зайняла п'яте місце за результатами опитування 48 тис. людей із 15 найважливіших регіонів світу за довірою компанії.
  • 2017 — побудовано Lego House.
Interlocking Building Cubes Гіларі Фішера Пейджа 1939 року
Цеглинки Lego
Дві цеглинки Lego Duplo порівняно зі стандартною

Компанія The Lego Group заснована в мастерні Оле Кірка Крістіансена (дан. Ole Kirk Christiansen[1]) (нар. 7 квітня 1891), столяра з Біллунна, Данія, який з 1932 року почав виготовляти дерев'яні іграшки[1]. 1934 року його компанія одержала назву Lego, від данських слів «leg godt», що означає «грай добре». 1947 року вона розширила виробництво до випуска пластикових іграшок[1]. 1949 року, з-поміж інших нових продуктів, Lego почала випуск ранньої версії популярного в наш час конструктора, яка називалася «автоматично поєднувані цеглинки». Ці деталі частково брали за основу цеглинки компанії Kiddicraft, які мали здатність скріплюватися, що були запатентовані у Великій Британії 1939 року та випущені 1947 року. Після вивчення зразка, наданого британським постачальником придбаної компанією ливарної машини, Lego модифікували дизайн цеглинки Kiddicraft. Спочатку цеглинки виготовлялися з ацетилцеллюлози та являли собою покращені традиційні дерев'яні складані блоки, які з'єднувалися між собою за допомоги деяких круглих виступів угорі та порожнистої прямокутної нижньої частини. Цеглинки щільно замикалися разом, але водночас їхнє роз'єднання не потребувало великих зусиль.

1958 року було розроблено сучасний дизайн цеглинок, і спершу як матеріал використовувався ацетат целюлози. Сучасна цеглинка Lego була запатентована 28 січня 1958 року.

У 1961—1962 рр. з'являються перші колеса Lego, що відкрило можливість будувати автомобілі з Lego. 1964 року в наборах Lego вперше з'являються інструкції, того ж року з'являються перші потяги Lego, перші набори з якими містили 4,5-вольтний мотор (який через два роки був змінений на 12-вольтний), акумулятор і рейки.

1964 року основним матеріалом для блоків було обрано АБС-пластик (акрилонітрилбутадієнстирол), що використовується й досі. АБС-пластик нетоксичний, менше схильний до знебарвлення й викривлення, а також стійкіший до спеки, кислот, солей та інших хімічних речовин.

Лінійка Lego Duplo, представлена 1969 року, — це набір простих блоків, які вдвічі ширше, довше та вище стандартних блоків Lego, які призначені для маленьких дітей.

1971 року Lego випустила набори меблів і лялькових будинків для аудиторії дівчаток. 1972 року випущено набори кораблів і човнів Lego із плавучими деталями.

1975 року з'явилися набори Expert Series, а 1977 року — набори Expert Builder, націлені на старших і досвідченіших гравців. Технічні набори містили рухомі частини, зокрема зубчасті колеса, диференціали, важелі, осі й універсальні шарніри, дозволяючи побудову реалістичних моделей, наприклад, авто, із зубчастим управлінням і правдоподібними рухами двигуна. 1982 року лінійка Expert Builder стала Lego Technic. 1978 року Lego випускає перші мініфігурки із рухомими руками й ногами та усмішкою на обличчі. Фігурки почали використовуватися в різних наборах Lego, дозволяючи будувати міста, населені жителями-мініфігурками Lego.

1999 року випущені перші набори Lego із використанням ліцензованої інтелектуальної власності, тобто створених не в самій компанії.[2]

Дизайн[ред. | ред. код]

Різноманітні деталі Lego утворюють універсальну систему. Попри відмінності в дизайні та індивідуальне призначення кожної деталі, протягом багатьох років кожна створена деталь певним чином сумісна із сучасними деталями. Сьогодні цеглинки Lego 1958 року випуску досі скріплюються із сучасними, а набори Lego Duplo для малих дітей сумісні зі стандартними. Шість цеглинок розміром 2 × 4 шипи можна поєднати за допомоги 915 103 765 різних способів.[3]

Усі деталі Lego виготовляються із заданим ступенем точності. Це забезпечує можливість складання та розкладання деталей, застосовуючи силу, однакову для всіх деталей. Машини, які виготовляють деталі Lego, мають похибку в 10 мікрометрів.[4]

Розміри деяких стандартних цеглинок і пластин Lego[5][6]

Первинна концептуалізація та проєктно-дослідницькі розробки відбуваються у штаб-квартирі Lego в Біллунні, де на компанію працюють близько 120 дизайнерів. Також компанія має невеликі дизайн-бюро у Сполученому Королівстві, Іспанії, Німеччині та Японії, перед якими поставлене завдання розробки продуктів спеціально для своїх ринків. Середній термін розробки нового продукту триває 12 місяців і складається з трьох етапів. На першому етапі визначаються ринкові тенденції та розробки, включно з контактом дизайнерів із крамницями напряму; одні розміщуються в магазинах іграшок незадовго до канікул, інші проводять опитування серед дітей. Другим етапом є проєктування й розробка продукту на основі результатів першого етапу. З вересня 2008 року дизайнерські групи використовують програмне забезпечення 3D-моделювання для створення креслень САПР із початкових ескізів дизайну. Потім, за допомоги штатних стереолітографічних машин, створюються прототипи спроєктованих моделей. Ці прототипи надаються команді проєкту для коментарів, а також тестуються батьками й дітьми в процесі перевірки. Дизайн може бути змінено відповідно до результатів дослідження фокус-груп. Віртуальні моделі готової продукції Lego будуються одночасно з написанням інструкції з експлуатації. Готові моделі САПР використовуються й ширше, наприклад, для маркетингу й пакування.[7]

Для створення свого власного цифрового дизайну[8] споживачам була доступна комп'ютерна програма LEGO Digital Designer, аналогічний інструмент доступний для браузера Google Chrome[9]. Сервіс зі створення фізичних моделей з програми LDD для споживачів було закрито 2012 року.[10]

Виробництво[ред. | ред. код]

Цех з виробництва цеглинок Lego

З 1963 року деталі Lego виробляються з високостійкого пластику, відомого як акрилонітрилбутадієнстирол (АБС-пластик)[11][4]. Станом на вересень 2008 року інженери використовують набір програмного забезпечення NX CAD/CAM/CAE PLM для моделювання елементів. Програмне забезпечення дозволяє оптимізувати деталі за допомоги направлення потоків лиття та розрахунку напруги. Іноді прототипи форми створюються до того, як дизайн виходить у масове виробництво. Основа виробництва — термопластавтомати, у яких із різнокольорових термопластів, розігрітих до тістоподібної консистенції, методом інжекції (вприскування) штампують за температури +232 °C (450 °F) елементи конструктора. Потім вони вводяться у форми під тиском 25—100 тонн і охолоджуються протягом 15 секунд. Дозволена похибка до 2 мікрометрів, щоби забезпечити з'єднування цеглинок. Готова продукція інспектується людьми, аби усунути суттєві зміни кольору чи товщини. Згідно з даними компанії Lego, близько 18 деталей на мільйон не відповідають потрібному стандарту[12]. Заводи Lego переробляють усі пластикові відходи виробничого процесу, крім одного відсотка. Якщо пластик неможливо використовувати повторно, він переробляється та продається тим галузям, де його може бути застосовано.[13][14]

Деталі Lego виробляються в декількох заводах по всьому світові. Лиття деталей здійснюється в Біллунні (Данія), Ньїредьгазі (Угорщина), Монтерреї (Мексика) та Цзясіні (Китай). Декорування та пакування деталей здійснюється на заводах в Данії, Угорщині, Мексиці й Кладно в Чехії.

  • Головний завод в Біллунні, де в цехах довжиною до півкілометра стоять ряди автоматів, штампує близько 21 млрд цеглинок щороку. На це витрачається приблизно 60 тонн пластику на день.
  • Завод у Кладно (Чехія), випускає 35—40 % (понад мільйон деталей) усієї продукції компанії, також там розташований величезний роботизований склад, один з найбільших у Європі, де виконується оформлення замовлень і розсилка продукції по торгових точках усього світу.[15]

За оцінкою компанії, кількість вироблених блоків Lego протягом п'яти десятиліть становить близько 400 мільярдів. Річний обсяг виробництва цеглинок Lego в середньому становить близько 36 мільярдів на рік чи близько 1140 деталей на секунду. Якщо всі будь-коли вироблені цеглинки Lego розділити порівну між населенням Землі в 6 мільярдів осіб, кожен одержить 62 деталі. Згідно зі статтею випуску «BusinessWeek» 2006 року, Lego може вважатися виробником шин номер один у світі. Фабрика виготовляє близько 306 мільйонів маленьких гумових шин на рік. 2012 году вони оголосили про це повторно.[15]

У грудні 2012 року програма радіо BBC «More or Less» попросила інженерний відділ Відкритого університету визначити, скільки цеглинок Lego, з'єднаних один поверх іншого, зламають найнижчий з них. Використовуючи гідравлічний прес, інженерний відділ визначив, що блок Lego 2х2, у середньому, зможе витримати максимальну силу 4240 Н. Оскільки цеглинка Lego 2х2 важить близько 1,152 г (0,0406 унцій), то, відповідно до розрахунків, знадобиться стопка 375000 блоків для того, аби зруйнувати найнижчий блок. Висота цієї стопки становитиме 3591 м (11781 фут)[16].

Незалежні тести виявили декілька тисяч циклів збирання-розбирання деталей до зношення[17], хоча тест Lego показав меншу кількість циклів[18].

Набори[ред. | ред. код]

Починаючи з 1950-х років The Lego Group випустила тисячі наборів на різноманітні теми, серед яких місто й діловий центр («LEGO City»), космос, роботи, пірати, потяги, вікінги, замки, динозаври, дослідження підводних глибин і дикий захід.

Хоча існуюють набори, які здаються пов'язаними із воєнною тематикою, зокрема «Зоряні війни», німецькі та радянські солдати в наборах «Індіана Джонс», зелені солдати з «Історії іграшок» і «LEGO Castle» — у жодній серії нема набору, безпосередньо пов'язаного з війною. Це є частиною політики Оле Кірка Крістіансена, який не бажав робити з війни дитячу гру.

Із часом перелік деталей був розширений і став включати додаткові елементи — мотори, шестерні, фари, датчики й камери, призначені для використання із компонентами Lego. Мотори, батарейні блоки, підсвітка й вимикачі продаються під назвою Power Functions. Технічна серія використовує нові види з'єднання деталей, але вони все ще сумісні з попередніми типами блоків. Технічна серія часто може бути механізована завдяки Power Functions.

«Біонікл» — це лінійка іграшок компанії Lego, націлена на віковий діапазон від 7 до 16 років. Лінійка була запущена в січні 2001 року в Європі та в червні-липні того ж року в США. Ідея серії «Біонікл» виникла з раннішої лінійки «Слайзерс» (також відома як «Сроуботс») і «Роборайдерс», що випускалися недовго. Обидві лінійки мали аналогічні метальні диски й героїв, натхненних природними стихіями. Із часом набори лінійки «Біонікл» збільшилися в розмірі й гнучкості. 2010 року лінійка «Біонікл» припинила своє існування, а її місце ненадовго зайняла «Hero Factory». Поряд з «Hero Factory», за типом «Біонікл» була створена ще одна анологічна лінійка — «LEGO: Legends of Chima», у якому використовувалася та ж структура, але для мініфігурок. 2015 року відбувся перезапуск серії «Біонікл».

Одним з найбільших наборів Lego, які були випущені в широкий продаж, є співмірне з мініфігурками видання серії «Зоряні війни: Сокіл Тисячоліття». Набір було розроблено Єнсом Кронвольдом Фредеріксеном, випущено 2007 року та створено з 5195 деталей. Однак його зміг обійти набір «Тадж-Махал», що включав 5922 частини. А 2017 року найбільшим набором став Сокіл Тисячоліття із сьомої частини Зоряних війн «Пробудження сили», він складається з 7541 деталі.

Інші продукти[ред. | ред. код]

Відеоігри[ред. | ред. код]

Докладніше: Список відеоігор Lego

З 1995 року The Lego Group почали розробку відеоігор на основі своїх конструкторів. Першою грою стала Lego Fun to Build. На даний час основним розробником відеоігор Lego є студія TT Games, а основним видавцем та поширювачем — Warner Bros. Interactive Entertainment. Більшість відеоігор засновані на тематиках конструктора або анімаційним фільмах від Lego.

Найпопулярніші відеоігри Lego:

Також існує багато flash-ігор, в які можливо зіграти на офіційному сайті конструктора.

Настільні ігри[ред. | ред. код]

plan
Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту і написати його. (липень 2020)

Фільми та ТБ[ред. | ред. код]

plan
Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту і написати його. (липень 2020)

Книги та журнали[ред. | ред. код]

plan
Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту і написати його. (липень 2020)

Дитячий одяг[ред. | ред. код]

plan
Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту і написати його. (липень 2020)

Повнорозмірна Bugatti Chiron[ред. | ред. код]

LEGO Bugatti Chiron в експозиції музею Autostadt, Вольфсбург, Німеччина.

У вересні 2018 року підрозділ Lego Technic вперше в історії випустив повнорозмірний автомобіль[19], що побудовано без жодної каплі клею та складено із понад 1 000 000 фірмових деталей LEGO. Bugatti Chiron від LEGO, що розвиває швидкість понад 20 км/год, зберігається в експозиції музею Autostadt в Німеччині.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Lipkowitz, Daniel. The LEGO Book / Alastair Dougall. — London : Dorling Kindersley, 2009. — ISBN 978-1-405304169-1.
  2. ↑ Schwartz, Nelson D. (5 September 2009). Turning to Tie-Ins, Lego Thinks Beyond the Brick. The New York Times. 
  3. ↑ Roshanzamir, Ali (10 December 2013). Matematik-professoren leger med lego-klodser. University of Copenhagen Faculty of Science. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 29 March 2014. 
  4. ↑ а б Company Profile, page 20. The Lego Group. 2010. Архів оригіналу за 9 December 2012. 
  5. ↑ Lego Specifications. Orionrobots.co.uk. 26 February 2011. Архів оригіналу за 23 August 2011. Процитовано 3 October 2011. 
  6. ↑ Dimensions Guide (13 December 2010). Dimensions of a Standard Lego Brick. Dimensionsguide.com. Архів оригіналу за 5 September 2011. Процитовано 3 October 2011. 
  7. ↑ Frances Corbet (September 2008). Child's Play. Develop 3D (X3DMedia): 25–27. 
  8. ↑ Build with Chrome. Google. n.d. Архів оригіналу за 29 March 2014. Процитовано 29 March 2014. 
  9. ↑ LEGO Digital Designer. LEGO. n.d. Архів оригіналу за 3 April 2013. Процитовано 29 March 2014. 
  10. ↑ What happened to DESIGN byME?. LEGO. n.d. Архів оригіналу за 24 January 2012. Процитовано 29 March 2014. 
  11. ↑ Pickering, 1999, p. 15
  12. ↑ Company Profile An Introduction to the LEGO Group 2010 (PDF). The LEGO Group. 2010. с. 22. Архів оригіналу за 2013-05-11. Процитовано 2013-05-07. 
  13. ↑ Everything You Always Wanted to Know About Lego. Gizmodo.com. 26 June 2008. Архів оригіналу за 19 April 2010. Процитовано 29 May 2010. 
  14. ↑ How Lego Bricks Work. HowStuffWorks.com. Архів оригіналу за 15 May 2007. Процитовано 13 May 2007. 
  15. ↑ а б Cendrowicz, Leo (28 January 2008). Lego Celebrates 50 Years of Building. TIME. Архів оригіналу за 10 September 2010. Процитовано 26 September 2010. 
  16. ↑ Alexander, Ruth (3 December 2012). How tall can a Lego tower get?. BBC News. Архів оригіналу за 4 December 2012. Процитовано 4 December 2012. «The average maximum force the bricks can stand is 4,240N. That's equivalent to a mass of 432 kg (950lbs). If you divide that by the mass of a single brick, which is 1.152g, then you get the grand total of bricks a single piece of Lego could support: 375,000. So, 375,000 bricks towering 3.5 kilometers (2.17 miles) high is what it would take to break a Lego brick.» 
  17. ↑ Mattise, Nathan (24 March 2014). Lego bricks still last 30,000+ impressions during new and improved test. Ars Technica. Архів оригіналу за 28 March 2014. Процитовано 29 March 2014. 
  18. ↑ Godske, Bjørn (29 March 2014). Robot-test beviser det: Lego kan samles og adskilles over 30.000 gange. Ingeniøren. Архів оригіналу за 29 March 2014. Процитовано 29 March 2014. 
  19. ↑ В LEGO сделали полноразмерный Bugatti Chiron и он едет | видео (ru-RU). 2018-09-04. Процитовано 2021-01-17. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: LEGO
Фото, відео та аудіо
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=LEGO&oldid=30561437