Кутна Гора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Кутна Гора
Kutná Hora

Kutná Hora - panoramio (10).jpg

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 49°56′54″ пн. ш. 15°16′05″ сх. д.H G O

Країна Flag of the Czech Republic.svg Чехія[1][2]
Край Середньочеський край
Округ Кутна Гора
Межує з

сусідні нас. пункти
Gruntad, Libeniced, Církviced, Nové Dvoryd, Třebešiced, Křeseticed, Malešovd, Miskoviced, Hlízovd, Klukyd ?
Внутрішній поділ
  • Hlouškad[3], Kaňk, Kutná Horad[3], Karlovd[3], Kutná Hora-Vnitřní Městod[3], Malínd[3], Neškarediced[3], Perštejnecd[3], Poličanyd[3], Седліце[3], Šipšíd[3], Vrchliced[3], Žižkovd[3]
  • Голова Josef Viktorad
    Перша згадка 1289[4]
    Площа 33,05 км²
    Висота центру 254  м
    Водойма Bylanka (Vrchlice tributary)d, Vrchliced
    Населення 20 341  (2016)
    Міста-побратими Реймс, Егер, Тарновські Гури
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
    Поштовий індекс 284 01
    Автомобільний код S
    GeoNames 3072463
    OSM r441804  ·R
    Код LAU (NUTS) CZ533955
    Офіційний сайт kutnahora.cz  (чеськ.) (англ.) (нім.) (рос.) (фр.)
    Кутна Гора. Карта розташування: Чехія
    Кутна Гора
    Кутна Гора
    Кутна Гора (Чехія)

    Ку́тна Го́ра (чеськ. Kutná Hora) — місто в Чехії, регіон Богемія, Середньочеський край , Кутногірський округ. Адміністративний центр округу. Розташоване за 60 км на схід від Праги, на Кутногірському плато, на висоті 254 м над рівнем моря. Виникло у ХІІ ст. як поселення Седлецького цистеріанського монастиря. У ХІІІ ст. було одним із найкрупніших європейських центрів видобутку срібла. Друге важливе місто Богемського королівства впродовж ХІІІ — ХVI ст. Основа економіки — склодувний завод, пивне виробництво, тютюнова фабрика Філіп Морріс. Стара частина міста є Світовою спадщиною ЮНЕСКО (з 1995). Головна окраса — католицький Собор святої Варвари (1388). Населення — 20,3 тисяч жителів (2016).

    Назва[ред. | ред. код]

    • Кутна́ Го́ра (чеськ. Kutná Hora, МФА[ˈkutnaː ˈɦora]) — сучасна чеська назва.
    • Ку́ттенберг (нім. Kuttenberg) — традиційна німецька назва. За легендою походить від халату (Kutte), яким цистеріанець позначив на цій горі (berg) першу знахідку срібла. Згідно з більш правдоподібною версією, назва походить від верхньонімецького kutta (яма) і вказує на видобуток корисних копалин у цьому регіоні.
    • Кутні́ Го́ри (чеськ. Hory Kutné) — середньовічна чеська назва. Ймовірно, походить від видобування (кутання) срібла у цій місцевості. Наприкінці ХІІІ ст. близько третини європейського срібла походила звідси.

    Історія[ред. | ред. код]

    Заснування[ред. | ред. код]

    Першим поселенням на цьому місці був цистерціанський монастир заснований у 1132 році. Напротязі тривалого часу саме монастирським землям належав видобуток срібла. Ситуація змінилася за правління Венцеслава II який секуляризував копальні.

    Статус міста надано в першій половині XIII століття. Центр середньовічної сріблодобувної індустрії (у XIII столітті рудники міста давали третину загальноєвропейського видобутку срібла), завдяки чому місто було другим за багатством у Чеському королівстві.

    Саме рудники й стали причиною утворення перших селищ гірників, одне з яких одержало назву «Cuthna Antiqua», що означає «стара чернеча ряса». Один із ченців, Антоній, за переказом, заснув на сусідньому пагорбі, а уві сні побачив срібні зливки у вигляді трьох срібних гілок. Прокинувшись, він дійсно виявив їх у зазначеному в сні місці й накрив це місце своєю рясою. Кутна Гора стала місцем першої в Європі «срібної лихоманки». Навколо шахт з'явилося хаотичне накопичення халуп, шинків, лазень, крамниць тощо. Потім розрізнені селища об'єдналися, і Кутна Гора здобула привілей королівського міста.

    Середньовіччя і ранній модерн[ред. | ред. код]

    У ХІІІ — ХVI ст. Куттеберг був другим великим політичним і культурно-економічним центром Богемського королівства після Праги.

    1300 року король Венцеслав II видав гірничий кодекс Ius regale montanorum (так звані Constitutiones Iuris Metallici Wenceslai II), який регулював управління місцевими срібними рудниками. На базі куттеберзького срібла карбувалися празькі гроші між 1300—1547 рокам.

    1388 року в Куттенберзі почалося будівництво Церкви святої Варвари, яке тривало з перервами аж до 1905 року.

    У грудні 1402 року Куттенберг обложив угорський король Сигізмунд, який перед тим ув'язнив свого брата, богемського короля Венцеслава IV. Після кількох сутичок і штурмів, містяни здалися нападникам під Коліном. Попри те, що Сигізмунд захопив місто, його гетьман Маркварт Улицький (Маркварт фон Ауліц) загинув під час облоги 27 грудня від стріли.

    Напередодні гуситських воєн, які спалахнули 1419 року, Куттенберг був однією з улюблених резиденції королів Богемії. 18 січня 1409 року Венцеслав IV видав тут Кутногірський декрет, яким надавав привілеї чехам у Празькому університеті.

    1420 року Сигінзмунд, який після смерті Венцеслава став новим богемським королем та імператором Священної Римської імперії, зробив Куттенберг базою у боротбі проти гуситів-таборитів. 21 грудня 1421 року відбулася битва при Куттенберзі, в якій імперські сили зазнали поразки. Командир таборитів Ян Жижка здобув місто, яке після встановлення тимчасового перемиря між противникамами. 1422 року Сигізмунд повернув Куттенберг, але спалив його, аби він вдруге не став оплотом для таборитів. Незважаючи на це, Жижка знову захопив місто, яке невдовзі відновилося.

    Через виснаження покладів срібла до середини XVI ст. місто занепало.

    1626 року куттенберзьку Церкву святої Варвари передали єзуїтам, які відкрили у місті Куттенберзький колегіум і продовжили розбудову храму, закинутого з 1588 року.

    Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

    Кутна Гора
    Світова спадщина
    Kutná Hora - panoramio (10).jpg
    Кутна Гора
    49°56′54″ пн. ш. 15°16′05″ сх. д. / 49.9484449726897779° пн. ш. 15.268225887994777423° сх. д. / 49.9484449726897779; 15.268225887994777423
    Країна Чехія Чехія
    Тип окрес Чехіїd
    обец зі статусом містаd
    шахтарське містоd
    district townd
    муніципалітет з уповноваженим муніципальним офісомd (24 листопада 1990)[5] і Czech municipality with expanded powersd

    CMNS: Кутна Гора у Вікісховищі

    Кутна-Гора уславлена численними пам'ятками готичної архітектури.

    Історичний центр міста входить до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Чехії.

    Транспорт[ред. | ред. код]

    Залізничний транспорт

    У межах міста перебуває три станції: Кутна Гора головна, і на відгалуженні, Кутна Гора Седлець (Kutná Hora-Sedlec) і Кутна Гора місто (Kutná Hora Mesto). Остання станція знаходиться найближче до історичної частини міста.

    Автотранспорт

    Кілька внутрішньоміських маршрутів. Міжміське сполучення здійснюється з автобусної станції.

    Міста побратими[ред. | ред. код]

    Для допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в російсько-українській війні на Сході України, долучилось і місто Кутна Гора як місто-побратим. У листопаді 2014 року до Кам'янця-Подільського надійшла гуманітарна допомога, військовослужбовцям передали теплий одяг, термобілизну, берці, каремати, намети.[6]

    Відомі уродженці[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Бібліографія[ред. | ред. код]

    Монографії. Статті[ред. | ред. код]

    • Kaufmann, Christoph. Kurztrip nach Kutná Hora (Kuttenberg). Reiseführer in Böhmens Schatzkammer. Berlin: Duck-Media, 2017.
    • Mühlfeld, Johann Georg Megerle von. Merkwürdigkeiten der königlichen freien Bergstadt Kuttenberg und des daselbst befindlichen uralten Silberbergwerkes. Wien: Sollinger, 1825.
    • Illustrirte Chronik von Böhmen. Prag, 1852, Band 1, S. 39–43, 111–114.
    • Podrazil, Jiří; Dudák, Vladislav. Kuttenberg. Prag: Baset, 2002.
    • Kořan, J. Dějiny dolování v rudním okrsku kutnohorském. Praha: Vědecko-technické nakl., 1950.
    • Kořínek, J. Staré paměti kutnohorské. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2000.
    • Matys, Rudolf. Kutnohorské pověsti. Praha, 1973.
    • Pospíšil, Aleš. Zmizelá Kutná Hora. Praha: Paseka, 2009.

    Довідники[ред. | ред. код]

    • Kutná Hora // Encyklopedie hradišť v Čechách. Praha: Libri, 2003, s. 157.
    • Okres Kutná Hora // Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005 (2. díl). Praha: Český statistický úřad, 2006.

    Посилання[ред. | ред. код]