Константій Ліпський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константій Самуель Ліпський
Konstanty Samuel Lipski
Львівський латинський архієпископ
16 жовтня 1681 — 14 березня 1698
Обрання: 17 березня 1681
Інтронізація: травень 1682
Конфесія: римо-католик
Деномінація: найправдоподібніше, початок вересня 1677
Церква: Римо-католицька
Попередник: Альберт Корицінський
Наступник: Константій Зелінський
 
Альма-матер: Краківська академія, Грацький університет
Діяльність: римо-католицький релігійний діяч
Національність: поляк
Народження: бл. 1622
Ліпе
Смерть: 14 березня 1698(1698-03-14)
Похований: Латинська катедра Львова
Династія: Ліпські
Батько: Францішек Фелікс Ліпський
Мати: Ядвіга Броховська
Чернецтво: до 23 жовтня 1640

Константи Самуель Ліпський гербу Лада (пол. Konstanty Samuel Lipski, бл. 1622, с. Ліпе — 14 березня 1698) — польський римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ. Небіж примаса Польщі Яна Ліпського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Варіант гербу Лада

Народився близько 1622 року (за іншими даними, 1625-го) в селі Ліпе (пол. Lipie) Равського воєводства.[1] Був другим сином[2] Францішек Фелікс Ліпський, каштелян сохачівський та равський. Мати — дружина батька Ядвіга Броховська.[1] Граф на Ліпе[3].

Навчався в єзуїтів у Раві-Мазовецькій, Краківській академії, Грацькому університеті, в Італії (головно в Перуджі, вивчав канонічне і теологічне право). Наукового ступеня не здобув.

Першою його бенефіцією була препозитура кшеменицька (пол. Krzemienica, патронат над нею належав його родині), яку отримав ще до виїзду на навчання за кордон. Навчаючись за кордоном, став посідачем канонії в капітулі Гнезна, яку отримав від стрийка. На посаду вступив через заступника 23 жовтня 1640 (тоді мав нижчі ступені свячення).

Був деканом у Ґнєзно. Перед призначенням на посаду Львівського латинського архіиєпископа номінований королем Яном ІІІ Собеським найправдоподібніше на початку вересня 1677. Невдовзі король надав йому також посаду абата цистерсів у Єнджеюві. 7 вересня 1677 писав лист до Папи з проханням затвердити на посаді у Львові і зберегти єнджеювську, оскільки архієпископські доходи були скромними. Затвердження Папи отримав 17 березня 1681, а паллій 23 квітня. 16 жовтня 1681 року його заступник прийняв справи у Львові. Львівський канонік Анджей Хризостом Залуський привітав його з входженням на посаду.[4]

Обінчав Стефана Александра Потоцького та його другу дружину Йоанну із Сенявських.[5]

1683 року благословив короля Яна ІІІ перед походом до Відня у Жовкві; потім вітав його з перемогою.

Як львівський архиєпископ не відіграв значної ролі. Сприяв реставрації першої львівської фари — костелу Марії Сніжної. За його сприяння у Львівській катедрі, де згодом і був похований, збудували вівтар Святої Трійці[6].

Помер 14 березня[7] 1698 року[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Müller W. Lipski Konstanty Samuel… — S. 437.
  2. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 122. (пол.)
  3. ↑ Boniecki A. Lipski z Lipia h. Łada // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — T. 14. — S. 340. (пол.)
  4. ↑ Müller W. Lipski Konstanty Samuel… — S. 437—438.
  5. ↑ Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 178. (пол.)
  6. ↑ а б Müller W. Lipski Konstanty Samuel… — S. 438.
  7. ↑ є також дата 19 травня → Archbishop Konstanty Samuel Lipski † [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Müller W. Lipski Konstanty Samuel h. Łada // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII. — S. 437—438. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Архієпископи
Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори
Єпископи-помічники
Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Константій_Ліпський&oldid=37564270