Рафал Керницький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слуга Божий
Рафал Керницький OFMconv
Рафал Керницький.jpg
Єпископ-помічник Львівської архідієцезії
з 19 січня 1991
Обрання: 19 січня 1991
Церква: РКЦ
Титулярний єпископ Дури
з 19 січня 1991
Обрання: 19 січня 1991
Попередник: Knut Ansgar Nelson, O.S.B.
Наступник: Aloysius Paul D’Souza
 
Національність: поляк
Ім'я при народженні: Владислав Керницький
Народження: 3 травня 1912(1912-05-03)
с. Кулачківці
Смерть: 22 листопада 1995(1995-11-22) (83 роки)
м. Львів
Священство: 29 червня 1939
Чернецтво: 4 жовтня 1934
довічні обіти в OFMconv
Єп. хіротонія: 2 березня 1991

Рафал Керницький (пол. Rafał Kiernicki, у світі Владислав Керницький пол. Władysław Kiernicki; 3 травня 1912, с. Кулачківці,[1] нині Снятинський район, Івано-Франківська область — 22 листопада 1995) — польський римо-католицький релігійний діяч, чернець-францисканець, політв'язень сталінських таборів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 травня 1912 року в с. Кулачківці, нині Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна.

Навчався в рідному селі, також у Гвіздці, Львові, Кракові.

У 1930 р. вступив в орден св. Франциска, в 1939 р. був висвячений у священики. Служив у парафії Львова, залишався там під час радянської та німецької окупацій, допомагав учасникам Армії Крайової в боротьбі з німцями. У березні 1944 р. при наступі Червоної армії брав участь у Львівському повстанні, після відходу німців став начальником зв'язку комендатури Львівського округу. У 1944 році нагороджений польським Срібним хрестом заслуги з мечами, проте офіційно нагороду йому було вручено аж в 1991 році під час єпископської хіротонії[2].

Після повернення Червоної армії і встановлення радянської влади о. Владислав у липні 1944 р. був заарештований і засуджений до 10 років таборів. У 1946 р. вивезений до табору на будівництво Гушосдор НКВС № 1 у Рязанській області, звідки втік, але 6 липня 1947 р. схоплений і повернутий у табір, згодом переведений до табору в м. Череповець Вологодської обл., працював там у радгоспі № 10. Звільнений у 1956 р.

Повернувся у Львівську обл., де здійснював таємні богослужіння на квартирах. З квітня 1965 р. служив у Львівській єпархії легально, відвідував міські лікарні. З 1991 р. — вікарний єпископ Львівський.

В п'яту річницю (2000) смерті Р. В. Керницького — багаторічного пароха Латинської катедри Львова радянського періоду — в храмовій каплиці Христа Розп'ятого встановили його гіпсове погруддя (автори Валерій Бортяков, Олександр Оверчук), яке урочисто освятили 12 грудня 2000 року.[3]

4 травня 2012 року у Львівській римо-католицькій катедрі відкрито його беатифікаційний процес[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. або Івано-Франківськ
  2. CRACOVIA LEOPOLIS. www.lwow.home.pl. Процитовано 2018-01-12. 
  3. Смірнов Ю. Латинська катедра зустрічає Івана Павла II // Галицька брама. — 2001. — № 5—6 (77—78). — С. 20.
  4. Lwów: rozpoczął się proces beatyfikacyjny o. Rafała Kiernickiego. Процитовано 2018-01-12. 

Посилання[ред. | ред. код]