Користувач:Der Kaen/сандбокс13

	Володимир Сергійович Тимофєєв
Прапор	1-й Міністр торгівлі України
31 грудня 1991 — 25 лютого 1992
Прем'єр-міністр:	Фокін Вітольд Павлович
Президент:	Кравчук Леонід Макарович
Попередник:	посада заснована
Наступник:	Воронков Анатолій Миколайович, як Міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України
Народження:	10 жовтня 1930 (93 роки); Вознесенськ, Вознесенський район, УРСР, СРСР
Національність:	українець
Країна:	СРСР →; Україна
Освіта:	Харківський інститут радянської торгівлі
Партія:	КПРС (до 1991)

Павло Феофанович Шандрук;
Загальна інформація
Народження	28 лютого 1889; Борсуки, Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть	15 лютого 1979 (89 років); Трентон, Нью-Джерсі, США
Громадянство	Російська імперія; УНР; Польща; Третій Рейх
Національність	українець
Alma Mater	1) Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька; 2) Олексіївське військове училище; 3) Вища військова школа
Військова служба
Роки служби	1911–1920, 1936–1939, 1945
Приналежність	Російська імперія; УНР; Польща; Третій Рейх
Вид ЗС	Російська імператорська армія Армія УНР Військо польське Вермахт
Рід військ	піхота
Командування
1916–1917	3-й бат. 232-го резервного піхотного полка
1919–1920	Запорізький курінь
1920	бригада 3-ї залізної стрілецької дивізії
1919–1920	Запорізький курінь

	Ярослав Андрійович Дякон
	Ярослав Андрійович Дякон
23 січня 1947 — 9 листопада 1948
Президент:	Бандера Степан Андрійович
Попередник:	Арсенич Микола Васильович,; як 2-й Голова Служби безпеки ОУН(б)
Наступник:	посада скасована
Народження:	2 лютого 1913; Дев'ятники, Бібрський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть:	9 листопада 1948 (35 років); Шпильчина, Бібрківський район, Львівська область, УРСР, СРСР
Національність:	українець
Країна:	Австро-Угорщина →; Польща →; УДП
Освіта:	Львівська учительська семінарія
Партія:	1) ОУН (1933–1940); 2) ОУН(б) (1940–1948)
Батько:	Андрій Дякон
Мати:	Марія Дякон (Корінець)
Шлюб:	Степанія Куляш
Діти:	1) Марія (1940); 2) Люба-Христина (1945)
	Військова служба
Роки служби:	1935–1937, 1942–1948
Приналежність:	Військо польське (1935–1937); СБ ОУН(б) (1942–1948)
Звання:	Полковник
Битви:	Друга світова війна
Нагороди:

Ярослав Андрійович Дякон (псевдо: «Дмитро», «Мирон», «Семен», «Дон», «9-98»; нар. с, Дев'ятники, Бібрський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 9 листопада 1948, Шпильчина, Бібрківський район, Львівська область, УРСР, СРСР) — визначний діяч ОУН, референт СБ Львівської області (1942–1948), в.о. голови СБ ОУН (1947–1948). Лицар Срібного Хреста Заслуги (1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Народився 2 лютого 1913(19130202) у селі Дев'ятники, Бібрського повіту, Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорщини (нині Жидачівський район, Львівська область, Україна) у сім'ї звичайних селян: Андрія та Марії Дяконів (уродженої Корінець). Окрім Ярослава родина мала ще чотирьох дітей: Катерину, Михайла, Василя та Івана. Мати до народження Ярослава шість років була на заробітках у США. Наприкінці 1920-х батько помер, тому Марія вийшла заміж за Павла Лабу з сусіднього села Бертишіва і переїхала з дітьми туди. Однак Ярослав залишився у Дев'ятниках з дідом, який утримував доволі велике господарство.

Після закінчення 4 класів народної школи здав іспити до Львівської учительської семінарії. Саме тоді став членом «Пласту», належав до гуртка «Лис» 70-го юнацького куреня ім. Т. Шевченка «Степові вовки». У Дев'ятниках він був активним членом товариства «Луг» та футбольної команди «Пробій».

Націоналістична діяльність[ред. | ред. код]

Під час навчання став активно цікавитися українським підпільним націоналістичним рухом, згодом став членом Організації українських націоналістів. Наприкінці жовтня 1933 року був ув'язнений у зв'язку з масовими арештами на Бібреччині, проте відсидівши під вартою певний час, був звільнений у зв'язку з відсутністю суттєвих доказів.

30 січня 1934, разом з Василем Лабою, Дмитром Чмирем та Миколою Філіповським, Ярослава було затримано удруге. Причиною арешту була поява 19 січня у Дев'ятниках листівок, присвячених страченим поляками членам ОУН Василеві Біласу та Дмитрові Данилишину. Усіх їх було передано до суду в Бібрці, а потім до тюрми «Бригідки» у Львові. Були звільнені у першій половині червня 1934 року.

У 1934–1936 роках керував юнацтвом ОУН Бібрського повіту, був членом товариств «Просвіта» та «Рідна школа». У 1935–1937 роках пройшов строкову службу в легкій артилерії Війська польського (м. Гнезно).

Третій арешт відбувся 31 жовтня 1937 року. Польська поліція провела обшук у нього вдома (а також у Дмитра Сусіка), де виявила реферат «Базар», правильник самоосвітнього гуртка, а також кілька листів, які стосувалися громадської праці. Причиною обшуку стала підготовка до освячення могили у Дев'ятниках на 1 листопада (річницю проголошення Західноукраїнської Народної Республіки). Обох заарештували за підозрою у належності до ОУН й доставили до Бібрки, а згодом перевезли до слідчої в'язниці у Львові. Але за відсутністю доказів протидержавної діяльності їх обох було звільнено 9 березня 1938 року.

Наступний арешт відбувся 29 липня 1939 року. Того дня поліція затримала приблизно 40 українців. Проте через 18 днів усіх відпустили. Того ж року поляки востаннє намагалися арештувати Ярослава Дякона одразу після вибуху Другої світової війни 1 вересня 1939, як неблагонадійного, але він з дружиною заховався на горищі в господарській будівлі, де просидів досить довго, що дозволило уникнути арешту.

Референт Служби Безпеки Львівської області у 1942–1948, згодом у званні майора очолює СБ ОУН після загибелі Миколи Арсенича.

Загинув 9 листопада 1948 у бою з опергрупою МДБ біля села Шпильчина, Бібрківський район, Львівська область, УРСР, СРСР (нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна).

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько: Дякон Андрій
Мати: Дякон Марія (?–1949) — уроджена Корінець, селянка. У 1949 році була вивезена до Красноярського краю, де й померла.
- Сестра: Дякон Катерина Андріївна (1919–?) — у 1949 році була вивезена до Красноярського краю.
  - Три племінника
- Брат: Дякон Михайло Андрійович (1921–1944) — служив в УПА, загинув в бою з НКДБ у 1944 році, в лісах біля с. Великі Глібовичі.
- Брат: Дякон Василь Андрійович (1923–1944) — служив в українській допоміжній поліції, був розстріляний за виступ проти німців.
- Брат: Дякон Іван Андрійович (1927–?) — навчався у ЛЛТІ, звідти був призваний до радянської армії, служив у м. Кутка в Таджикистані, де був заарештований і пропав.