Кишки (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
POL COA Dąbrowa.svg

Кишки (іноді Кішки; пол. Kiszkowie) — шляхетський магнатський рід гербу Домброва Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, походив з Підляшшя, згас у середині XVII століття.

Історія[ред.ред. код]

Михайло Грушевський стверджував, що Кишки «до свого походження неясні (у всякім разї не Русини, судячи по іменах)».[1] Мелетій Смотрицький називав «домом народу руського».[2] Адам Бонецький стверджував, що Кишки — гілка роду Струмилів з Дмосина у Вишгородській землі. Також він припускав, що львівський каштелян Юрій Струмило міг бути сином Юрія (Юшка) Струмила, найвищого ложничого, чи підкоморія Великого князівства Литовського.[3]

Першим представником династії був підляський боярин (шляхтич) Петро Струмило, прозваний «Кишка», дрогичинський староста, який жив у XV столітті. Його нащадок — Станіслав Петрович Кішка (пом. бл. 1514) — був з 1492 р. лідським намісником, маршалком великим литовським (1493—1499), смоленським намісником (1500—1503), великим гетьманом литовським (1503—1507), старостою Гродно з 1508 р. До XVII століття сімейство Кішок було одним з найбагатших магнатських родів Литви. Останнім представником династії був Януш Кішка (пом. 1654).

Кішки володіли великими маєтками в Підляшші Західної Білорусі, містами в Литві: Муснінкай, Маркучяй, в 1542—1614 роках володіли м. Кедайняй.

Представники роду[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30.
  2. Сергійчук В. У боротьбі за власну гідність // Голос України. — К., 2017. — № 126 (6631) (12 лип.). — С. 10. — (Історія краю).
  3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 10. — S. 101.
  4. Радзівіли. Альбом партретау. — Мн., 2010. — С. 60. — ISBN 978-985-11-0491-4.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]