Ла-7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ла-7
Ла-7 на радянській марці
Ла-7
Призначення: винищувач 
Перший політ: листопад 1943 (Ла-120) 
Прийнятий на озброєння: травень 1944 
Знятий з озброєння: 1946 
Виробник: ОКБ Лавочкіна 
Модифікації: Ла-7ТК, Ла-7Р, Ла-7ПВРД, Ла-7 М-71, Ла-7УТИ 
Конструктор: Лавочкін 
Екіпаж: 1 особа
МШ біля землі: 597 км/год
МШ на висоті: 680 (3000 м) км/год
Дальність польоту: 990 км
Практична стеля: 10750 м
Швидкопідйомність: 18,5 м/с
Довжина: 8,67 м
Висота: 2,54 м
Розмах крила: 9,8 м
Площа крила: 17,59 м²
Споряджений: 3280 кг
Двигуни: 1×АШ-82ФН 
Тяга (потужність): 1850 
Гарматне озброєння: три 20-мм гармати Б-20 
Внутрішнє бомбове навантаження: 200 кг (2х100-кг бомби ФАБ-100) кг

Ла-7 — радянський одномоторний літак-винищувач періоду Другої світової війни. Розроблений ОКБ-21 під керуванням Семена Олексійовича Лавочкіна. Розвиток серії літаків Ла-5 з врахуванням досвіду перших двох років війни. Разом з Як-3 вважається найкращим радянським винищувачем періоду Другої світової війни. Всього в СРСР було побудовано 5753 літаків.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ла-7 став продовженням лінійки винищувачів ЛаГГ-3/Ла-5, що добре зарекомендували себе в бойових умовах. На відміну від модернізації Як-1/Як-3, при удосконаленні яких зусилля спрямовувались на зниження маси літака і вдосконалення його аеродинаміки, удосконалення Ла-5 було спрямоване на інтегральне покращення бойової ефективності винищувача (збільшення потужності озброєння, швидкості і дальності польоту при збереженні і поліпшенні маневреності) — за сучасною термінологією — створення «фронтового винищувача».

Розроблений з урахуванням досвіду перших двох років війни, дослідний винищувач Ла-120 (прототип Ла-7) являв собою модернізацію Ла-5ФН, який у 1943 році за комплексом льотних характеристик вважався найсильнішим серійним радянським винищувачем повітряного бою. Модифікація Ла-5, яка пізніше отримала назву Ла-7 була випущена наприкінці 1943 року. Перший прототип Ла-7 (Ла-120) був випущений у жовтні 1943 року. Розміри, обриси і двигун АШ-82ФН були ті ж що і у Ла-5ФН. Але лонжерони крила на новому винищувачі стали металевими. Полиці їх були зроблені зі сталевих хромансилових таврових профілів, а стінки — з дюралю. У листопаді літак піднявся в повітря, 16 лютого 1944 року розпочалися державні випробування. Весною 1944 року новий винищувач під ім'ям Ла-7 з'явився на фронті і до листопада повністю витіснив з виробництва Ла-5ФН.

Спочатку було налагоджене серійне виробництво літака Ла-5 еталон 1944 (Ла-7). До завершення дослідних гармат УБ-20, випробування яких ще не були закінчені в НДІ авіаційного озброєння ВПС, на літаку встановлювалися дві гармати СП-20 з боєзапасом 340 патронів. Всього до кінця Другої світової війни було випущено 5753 літаків Ла-7. В червні — липні 1944 року в НДІ ВПС вдалося провести перші випробування трьох синхронних гармат Б-20. У серійне виробництво трьохгарматний варіант Ла-7 пішов тільки влітку 1945 року[1].

Військові випробування Ла-7 проходили з 15 вересня по 15 жовтня 1944 року під час Ризької операції у 63-му гвардійському винищувальному авіаполку. полк мав 30 серійних Ла-7. За місяць льотчики збили 55 літаків противника, у тому числі 52 ФВ-190 і три Me-109G, втративши вісім Ла-7, з них в бою — чотири і трьох льотчиків[1].

На Ла-7 воювали тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб, двічі Герої Амет-Хан Султан, Олексій Алелюхін, Володимир Лавриненков. На Ла-7 І. М. Кожедубу 19 лютого 1945 року вдалося першим з радянських льотчиків збити реактивний винищувач Me-262.

Схема Ла-7

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Ла-7ТК — з двома турбокомпресорами ТК-3, що забезпечують швидкість польоту 676 км/год.
  • Ла-7-АШ-83 — модифікація під більш висотний і потужний двигун. Швидкість польоту 725 км/год.
  • Ла-7 М-71 — модифікація з двигуном М-71.
  • Ла-7УТИ — навчально-тренувальний варіант.
  • Ла-7ПВРД — дослідна модель з двома підкрильними ПВРД. Досягав швидкості 800 км/год.
  • Ла-7Р — дослідна модель з рідкопаливним реактивним двигуном Р-1. За три хвилини швидкість літака збільшувалася на 80 км/год.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Літак Ла-7 Івана Микитовича Кожедуба, на якому ним було збито 16 з 62 літаків противника, зберігся досі і знаходиться в експозиції Центрального музею Військово-повітряних сил Росії в селищі Моніно під Москвою.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]