Лев (Слюбич-Заленський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лев Слюбич-Заленський
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
22 вересня 1695 — 24 серпня 1708
Обрання: 22 вересня 1695
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Кипріян Жоховський
Наступник: Юрій Винницький
Єпископ Володимирський і Берестейський
1679 — 1695
Обрання: 1678 "як коад'ютор"
Попередник: Венедикт Глинський
Наступник: Юрій Винницький
Адміністратор Полоцької Архієпархії
15 листопада 1693 — 1696
Попередник: Кипріян Жоховський
Наступник: Маркіян Білозор
 
Народження: 1649 чи 1648
Смерть: 24 серпня 1708(1708-08-24)
Володимир-Волинський
Похоронений: Володимир-Волинський
Батько: Францішек Слюбич-Заленський
Мати: Ганна Корчак-Глинська
Прийняття священичого сану: до 1673
Єпископська хіротонія: 1678

Митрополи́т Ле́в І Слю́бич-Зале́нський ЧСВВ (пол. Lew (Leon) Ślubicz-Załęski) (*1648/1649 — † 24 серпня (інколи 21 липня) 1708, Володимир-Волинський) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 22 вересня 1695 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Життєпис[ред.ред. код]

Лев Слюбич-Заленський походив з волинського шляхетного роду, що володів селом Любичі. Саме це й дало другу частину його прізвища — Слюбич (інколи Шлюбич), тобто «з Любич». Його батько — Францішек — був підляським хорунжим. Брат матері — Венедикт Корчак-Глинський — був Володимирським єпископом.

У юних роках завдяки своєму дядькові владиці Венедикту Лев вступає до василіянського монастиря, проходить новіціят у Битені, а в Супраслі складає монаші обіти. У 1673, у віці 25 років, вже будучи на той час священиком, Лев прибуває на навчання до Грецької Колегії св. Атанасія у Римі. Після трьох років навчання настоятелі відкликають студента на батьківщину у зв'язку з погіршенням його здоров'я.[1]

У 1677 (?1678) після смерті свого дядька переймає Володимирський престіл (спочатку як єпископ-коад'ютор (1678—1679), а з 1679 як єпископ Володимирський і Берестейський). А вже 1678 на Гродненському сеймі обороняє права унійної Церкви. Після смерті митрополита Кипріяна Жоховського у 1693 Апостольський нунцій призначає адміністратором Київської митрополії та Полоцької архиєпархії єпископа Лева Слюбича-Заленського. У 1694 єпископи митрополії на синоді у Варшаві обирають його митрополитом.[2]

У 1700-х роках розпочалась Північна війна і російські війська зайняли територію Польщі. Через ненависне ставлення царя Петра І до унійної Церкви митрополит Лев Слюбич-Заленський змушений був рятуватись втечею до Саксонії. Звідси він повернувся, як тільки російські війська відступли. Помер митрополит 24 серпня 1708 у Володимир-Волинському.[3]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: біографічні нариси (1590-1960). – Рим, 1962. – С. 69.
  2. Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: біографічні нариси (1590-1960). – Рим, 1962. – С. 70.
  3. Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: біографічні нариси (1590-1960). – Рим, 1962. – С. 72.