Святослав (Шевчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Святослав Шевчук
Святослав Шевчук
Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ
Coat of arms of Sviatoslav Shevchuk.svg
Отець і Глава Української греко-католицької церкви[прим. 1].
Верховний архієпископ Києво-Галицький,
Митрополит Київський
з 27 березня 2011
Обрання: 23 березня 2011
Інтронізація: 27 березня 2011
Попередник: Любомир Гузар
Апостольський адміністратор
єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
10 квітня 2010 — 25 березня 2011
Попередник: єпископ Михайло Микицей (як єпархіальний єпископ)
Наступник: Даниїл Козлинський
Єпископ-помічник
єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Титулярний єпископ
Кастро-Ґальбійський
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Попередник: єпископ Ласло Біро
 
Народження: 5 травня 1970(1970-05-05) (51 рік)
Стрий, Львівська область, нині Україна
Батько: Юрій
Мати: Віра
Прийняття священичого сану: 26 червня 1994
Єпископська хіротонія: 7 квітня 2009
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Блаженніший Святосла́в (Шевчу́к) (Шевчук Святослав Юрійович; нар. 5 травня 1970, м. Стрий, Львівська область) — Отець і Глава[прим. 1] Української греко-католицької церкви.[3] З 27 березня 2011 року — Верховний архієпископ Києво-Галицький,[4] Митрополит Київський,[5] З 2019 року — Почесний громадянин Львова[6].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у християнській родині 5 травня 1970 року у Стрию, Львівська область. У період підпільної діяльності УГКЦ греко-католицькі священники служили Божественну Літургію в родинному домі Шевчуків.

Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі. Водночас у 19831989 роках — в підпільній греко-католицькій духовній семінарії. Відбув військову строкову службу в Радянській армії. У 19911992 роках навчався в Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 19921994 роках — у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа.

Піддияконські свячення отримав з рук владики Юліана Вороновського. Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель — владика Филимон Курчаба), священичі — 26 червня 1994 року (святитель — Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський).

У 19941999 роках навчався у Папському університеті св. Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов'я візантійської богословської традиції. Під час навчання в Римі надавав душпастирську опіку українцям греко-католикам в Афінах.

У 19992000 роках — префект Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. У 20002007 — віцеректор цієї ж семінарії.

З 2001 — віцедекан богословського факультету Львівської Богословської Академії (відтак Українського католицького Університету).

У 20022005 — Голова секретаріату та особистий секретар Блаженнішого Любомира Гузара, керівник Патріаршої курії у Львові.

З червня 2007 — ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа.

14 січня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив Святослава Шевчука єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra Galbae.

Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року в соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира Гузара, був Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк, Архієпископ Львівський, а співсвятителями — Владика Михаїл Микицей, правлячий єпископ єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліан Вороновський, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

10 квітня 2010 року призначений апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, яка стала вакантною після зречення з уряду попереднього єпархіального єпископа Михаїла Микицея.

Знання мов[ред. | ред. код]

Окрім рідної української, вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою, та старослов'янською[7] мовами.

Глава Церкви[ред. | ред. код]

23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав єпископа Святослава Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою Української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI.[8]

Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві[9].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України[10]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Ця стаття стосується теми
Українська
греко-католицька церква
Структура
Верховний Архієпископ
Святослав (Шевчук)
Синод УГКЦ
Патріарший собор Воскресіння Христового
Богослов'я
Катехизм «Христос — наша Пасха»
Законодавство
Кодекс Канонів Східних Церков
Історія
Предстоятелі · Єпископи
Берестейська унія
УГКЦ в СРСР · УГКЦ у 1980-1990-х
Андрей Шептицький · Йосиф Сліпий

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. а б в УГКЦ для позначення головуючого церкви окрім терміну Отець і Глава також широко використовується термін Предстоятель[1] та Глава[2]

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. Предстоятель УГКЦ призначив нового керівника Патріаршого паломницького центру УГКЦ. synod.ugcc.ua. 30 березня 2021
  2. Глава УГКЦ про нове бачення Церкви: «Ми мусимо зійти зі своїх п’єдесталів і обмити людські рани». ugcc.tv. 28.03.2021
  3. Синод УГКЦ: Голова Синоду — Отець і Глава УГКЦ
  4. Київ як столиця Київської унійної митрополії. news.ugcc.ua. 8 серпня 2013
  5. «Є окреме розпорядження щодо боротьби з гріхом корупції», — Блаженніший Святослав. ugcc.ua. 2017
  6. «Нехай милосердний Господь благословляє нас, об’єднує, щоб ми будували сильну, європейську Україну», — Високопреосвященний Макарій — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 2019-05-03. Процитовано 2019-05-03. 
  7. Вайгель, Джордж (14 листопада, 2014). "Мова йде не тільки про нас, але і про вас", - Глава УГКЦ про боротьбу України за свободу. http://news.ugcc.ua/ (Українською). Інформаційний Ресурс Української Греко-католицької Церкви. Процитовано 26.04.2016. 
  8. Повідомлення Ватиканського радіо[недоступне посилання з липня 2019]
  9. докладніше — Уведення на престол Глави УГКЦ очолили 350 священиків
  10. Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Посилання[ред. | ред. код]