Святослав (Шевчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевчук.


Святослав Шевчук
Святослав Шевчук
Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ
Coat of arms of Sviatoslav Shevchuk.svg
Отець і Глава Української греко-католицької церкви[прим. 1].
Верховний архієпископ Києво-Галицький,
Митрополит Київський
з 27 березня 2011
Обрання: 23 березня 2011
Інтронізація: 27 березня 2011
Попередник: Любомир Гузар
Апостольський адміністратор
єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
10 квітня 2010 — 25 березня 2011
Попередник: єпископ Михайло Микицей (як єпархіальний єпископ)
Наступник: Даниїл Козлинський
Єпископ-помічник
єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Титулярний єпископ
Кастро-Ґальбійський
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Попередник: єпископ Ласло Біро
 
Народження: 5 травня 1970(1970-05-05) (52 роки)
Стрий, Львівська область, нині Україна
Батько: Юрій
Мати: Віра
Прийняття священичого сану: 26 червня 1994
Єпископська хіротонія: 7 квітня 2009
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Блаженніший Святосла́в (Шевчу́к) (Шевчук Святослав Юрійович; нар. 5 травня 1970, Стрий, Львівська область) — Отець і Глава[прим. 1] Української греко-католицької церкви.[3] З 27 березня 2011 року — Верховний архієпископ Києво-Галицький,[4] Митрополит Київський,[5] З 2019 року — Почесний громадянин Львова[6].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у християнській родині 5 травня 1970 року в Стрию, Львівська область. У період підпільної діяльності УГКЦ греко-католицькі священники служили Божественну Літургію в родинному домі Шевчуків.[7]

Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі. Водночас у 1983–1989 роках — в підпільній греко-католицькій духовній семінарії. Відбув військову строкову службу в Радянській армії. У 1991–1992 роках навчався в Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992–1994 роках — у Львівській духовній семінарії Святого Духа.[8][9]

Піддияконські свячення отримав з рук владики Юліана Вороновського. Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель — владика Филимон Курчаба), священничі — 26 червня 1994 року (святитель — Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський).

У 1994–1999 роках навчався у Папському університеті св. Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов'я візантійської богословської традиції. Під час навчання в Римі надавав душпастирську опіку українцям греко-католикам в Афінах.

У 1999–2000 роках — префект Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. У 2000–2007 роках — віцеректор цієї ж семінарії.

З 2001 — віцедекан богословського факультету Львівської Богословської Академії (відтак Українського католицького університету).

У 2002–2005 роках — голова секретаріату та особистий секретар Блаженнішого Любомира Гузара, керівник Патріаршої курії у Львові.

З червня 2007 року — ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа.

Єпископство[ред. | ред. код]

14 січня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив Святослава Шевчука єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra Galbae.

Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року в соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира Гузара, був Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк, Архієпископ Львівський, а співсвятителями — Владика Михаїл Микицей, правлячий єпископ єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліан Вороновський, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

10 квітня 2010 року призначений апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, яка стала вакантною після зречення з уряду попереднього єпархіального єпископа Михаїла Микицея.

Знання мов[ред. | ред. код]

Окрім рідної української, вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою, та старослов'янською[10] мовами.

Глава Церкви[ред. | ред. код]

23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав єпископа Святослава Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI.[11]

Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві[12].

2 червня 2011 року було ухвалено катехизм «Христос — наша Пасха», офіційний текст віровчення Української греко-католицької церкви. Офіційне представлення катехизму відбулось у Львівській духовній семінарії 24 червня 2011 року за участі Блаженнійшого Святослава[13].

2012 року став членом ордену Лицарі Колумба.

18 серпня 2013 року, з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі освятив новий кафедральний храм УГКЦ у Києві, Патріарший собор Воскресіння Христового. На прощу з нагоди освячення собору прибули понад 20000 прочан (за іншими даними від 30 до 50000) та понад 700 священників[14][15].

Позиція щодо Майдану та війни

Під час Революції Гідності 2013–14 років підтримав протестувальників та виступив за оновлення влади.[16] Згодом неодноразово відзначав велике значення події в історії країни та наголошував на важливості жертви Небесної сотні і гідного її вшанування.[17]

З початком російсько-української війни наприкінці лютого 2014-го року, Глава УГКЦ був одним з тих релігійних лідерів, що рішуче та відкрито виступили з засудженням російської агресії та стали на підтримку визвольної боротьби українського народу.

Після повномасштабного вторгнення Росії Глава УГКЦ разом з більшістю українських релігійних лідерів закликав до боротьби проти агресора. [18]

Позиція щодо ПЦУ

Спочатку єдиною канонічною церквою в Україні вважав УПЦ МП, але потім підтримав надання об'єднаним православним церквам Томосу про автокефалію[19][20]. А вже 22 грудня 2021 року Святослав Шевчук заявив, що УГКЦ прагне обєднатись з ПЦУ, але у майбутньому. За словами Шевчука, він за те, щоб «християни були єдиними»[21]. У той же час, Шевчук додав, що жодних таємних переговорів про це не ведеться, все прозоро та відкрито[22].

25 грудня 2022 року відбулась зустріч між головою УГКЦ та ПЦУ. Вони обговорили реформу церковного календаря, яке щораз гостріше постає перед Великоднем та Різдвом. Вони зустрілися в Митрополичому Домі, що на території Михайлівського золотоверхого собору [23].

Ковід

З початком пандемії COVID-19 Святослав Шевчук закликав вірних УГКЦ дотримуватись правил епідеміологічної безпеки та висловив готовність за потреби розгорнути у храмах польові шпиталі.

Відносини з Ватиканом

10 листопада 2022 року митрополит Шевчук зустрівся з Папою Бенедиктом XVI. Під час зустрічі Шевчук заявив, що війна в Україні має ідеологічний і колонічальний характер, порівняв Росію з нацистським режимом [24]. 7 грудня Шевчук зустрівся у Ватикані з Папою Франциском та подарував йому франмент російської міни, після слів Папи про гуманізм Росії. Також, Блаженніший Святослав представив Папі пасторальний план УГКЦ до 2030 року, головним завданням якого є допомога біженцям та зцілення ран війни [25]. Під час інтерв'ю в січні 2023 року назвав 2022 рік у відносинах з Ватиканом роком великих непорозумінь. У той же час, Шевчук сказав, що протягом року він був у постійному контакті з Папою [26].

Календарна реформа

6 лютого 2023 року Шевчук повідомив, що Архиєрейський Собор вирішив з 1 вересня перейти на новий календар святкування. Зокрема, Різдво Христове УГКЦ святкуватиме 25 грудня, Богоявлення - 6 січня, Благовіщення Пресвятової Богородиці - 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня, Святого Миколая - 6 грудня [27].

Про Піст

27 лютого 2023 року під час Пасхального Посту Блаженніший Святослав заявив, що Великий піст - це час особливої реконструкції душі. «Це час особливої реконструкції, відбудови, відновлення нашого внутрішнього світу, того храму Духа Святого, яким є кожна людина», - хахначив архиєрей. «Великий піст - це час, коли з-під завалів потрібно дістати власне «я»... Це час заглиблення у внутрішні завали, ча відбудови, віднаходження Божественної сили благодаті Духа Святого, яка хоче нас усередині відродити до повноти життя», - ствердив Патріарх [28].

Рівень підтримки

Станом на лютий того ж року соцопитування Центру Разумкова показувало, що голові УГКЦ довіряли 36% і не довіряли 12,5% [29].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України[30]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Блаженніший Святослав Шевчук у Польському Сенаті

    Блаженніший Святослав Шевчук у Польському Сенаті

  • Блаженніший Святослав (Шевчук) на Книжковому Арсеналі 2021

    Блаженніший Святослав (Шевчук) на Книжковому Арсеналі 2021

Див. також[ред. | ред. код]

Ця стаття стосується теми
Українська
греко-католицька церква
Структура
Верховний Архієпископ –
Святослав (Шевчук)
Синод УГКЦ
Патріарший собор Воскресіння Христового
Богослов'я
Катехизм «Христос — наша Пасха»
Законодавство
Кодекс Канонів Східних Церков
Історія
Предстоятелі · Єпископи
Берестейська унія
УГКЦ в СРСР · УГКЦ у 1980-1990-х
Андрей Шептицький · Йосиф Сліпий
Цей шаблон:

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в УГКЦ для позначення головуючого церкви окрім терміну Отець і Глава також широко використовується термін Предстоятель[1] та Глава[2]

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Предстоятель УГКЦ призначив нового керівника Патріаршого паломницького центру УГКЦ. synod.ugcc.ua. 30 березня 2021
  2. ↑ Глава УГКЦ про нове бачення Церкви: «Ми мусимо зійти зі своїх п’єдесталів і обмити людські рани». ugcc.tv. 28.03.2021
  3. ↑ Синод УГКЦ: Голова Синоду — Отець і Глава УГКЦ. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021. 
  4. ↑ Київ як столиця Київської унійної митрополії. news.ugcc.ua. 8 серпня 2013
  5. ↑ «Є окреме розпорядження щодо боротьби з гріхом корупції», — Блаженніший Святослав. ugcc.ua. 2017
  6. ↑ «Нехай милосердний Господь благословляє нас, об’єднує, щоб ми будували сильну, європейську Україну», — Високопреосвященний Макарій — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019. 
  7. ↑ Блаженніший Святослав Шевчук. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 1 вересня 2021. 
  8. ↑ Тернопільська обласна державна адміністрація - Новини. oda.gov.te.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. 
  9. ↑ Сьогодні День народження Патріарха УГКЦ Святослава. ugcc.dn.ua. Процитовано 1 вересня 2021. 
  10. ↑ Вайгель, Джордж (14 листопада, 2014). "Мова йде не тільки про нас, але і про вас", - Глава УГКЦ про боротьбу України за свободу. http://news.ugcc.ua/ (Українською). Інформаційний Ресурс Української Греко-католицької Церкви. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 26.04.2016. 
  11. ↑ Повідомлення Ватиканського радіо[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ↑ докладніше — Уведення на престол Глави УГКЦ очолили 350 священиків
  13. ↑ 24 червня 2011 року у Львові УГКЦ представила новий катехизм // www.ugcc.org.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 11 жовтня 2011. 
  14. ↑ Блаженніший Святослав освятив Патріарший собор Воскресіння Христового. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 18 липня 2022. 
  15. ↑ Як посвячували головний собор УГКЦ у Києві // газета «Експрес». — 2013. — 19 серпня.
  16. ↑ Те, що відбувається сьогодні, - уже не просто Євромайдан, а революція гідності», - Глава УГКЦ [Архівовано 2022-05-15 у Wayback Machine.]. news.ugcc.ua. 26 січня 2014
  17. ↑ Глава УГКЦ: «Революція гідності стала поворотним моментом у відкритті гідності громадянина України». synod.ugcc.ua. 21 листопада 2020
  18. ↑ 52 роки тому народився глава УГКЦ, Блаженніший Святослав (Шевчук). lviv.media 5 травня 2022
  19. ↑ Єдиною канонічною Православною Церквою в Україні глава УГКЦ визнає УПЦ МП
  20. ↑ Глава УГКЦ Святослав привітав православних християн з отриманням томосу
  21. ↑ “Очевидно, ми хочемо, щоб усі християни були єдині”, – Блаженнійший Святослав Шевчук розповів про план об’єднання ПЦУ та УГКЦ
  22. ↑ Жодних таємних переговорів про об'єднання ПЦУ і УГКЦ немає, Патріарх Святослав
  23. ↑ Глави УГКЦ і ПЦУ вирішили створити спільну групу для реформи церковного календаря
  24. ↑ [https://credo.pro/2022/11/333166 Бенедикт XVI зустрівся з Главою УГКЦ Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/11/333166]
  25. ↑ Глава УГКЦ зустрівся з Папою Римським і подарував фрагмент російської міни
  26. ↑ Інтерв'ю з владикою. Глава УГКЦ Святослав — про московську церкву, розмови з Папою Римським та перехід на новий календар свят
  27. ↑ УГКЦ переходить на новий календар. У ПЦУ очікують позитивного рішення Собору у травні
  28. ↑ «Великий піст — це час, коли з-під завалів потрібно дістати власне „я“», — Блаженніший Святослав
  29. ↑ Церковні ієрархи: кому найбільше довіряють українці
  30. ↑ Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Святослав (Шевчук)
Київські Митрополити
Галицькі Митрополити /
Львівські Архієпископи
Львівські Верховні Архієпископи /
Галицькі Митрополити
Києво-Галицькі Верховні Архієпископи /
Київські Митрополити
Верховний архієпископ
Архієпископи / Митрополити
Секретар Синоду
Єпископи
Венедикт Алексійчук • Браян Байда • Микола Бичок • Іриней Білик (емерит) • Михайло Бубній • Михаїл Вівчар (емерит) • Йосафат Говера • Дмитро Григорак • Володимир Груца • Богдан Данило • Богдан Дзюрах • Василь Івасюк • Даниїл Козлинський • Михаїл Колтун • Григорій Комар • Петро Крик (емерит) • Іван Кулик • Петро Лоза • Гліб Лончина • Василь Лостен (емерит) • Діонісій Ляхович • Мирон Мазур • Богдан Манишин • Теодор Мартинюк • Василій Медвіт (емерит) • Степан Меньок • Йосиф Мілян • Давид Мотюк • Йосафат Мощич • Кеннет Новаківський • Ярослав Приріз • Андрій Рабій • Максим Рябуха • Микола Семенишин • Тарас Сеньків • Петро Стасюк (емерит) • Степан Сус • Аркадій Трохановський • Василь Тучапець • Стефан Хміляр (емерит) • Павло Хомницький • Володимир Ющак
Ректори Львівської духовної семінарії
(1783—1945)
Антоній Ангелович (1783-1784) · Михайло Щавницький (1784-1787) · Антоній Ангелович (1787-1796) · Микола Скородинський (1796) · Яків Лабчинський (1796) · Микола Скородинський (1796-1797) · Костянтин Сабатовський (1797-1806) · Іван Гарасевич (1807) · Федір Фединкевич (1807-1808) · Федір Мохнацький (1808-1813) · Іван Лаврівський (1814-1820) · Гавриїл Дубовицький (1820-1829) · Семен Вислоцький (1829-1830) · Стефан Теліховський (1832-1836) · Венедикт Левицький (1836-1837) · Григорій Яхимович (1837-1841) · Іван Бохенський (1842-1850) · Іван Слимаковський (1850-1878) · Володислав Бачинський (1878-1881) · Олександр Бачинський (1883-1893) · Лев Туркевич (1893-1902) · Григорій Хомишин (1902-1904) · Йосиф Жук (1904-1910) · Йосиф Боцян (1910-1920) · Теодосій Галущинський, ЧСВВ (1920-1926) · Йосиф Сліпий (1926-1944) · Іван Чорняк (1944-1945)
Coat of arms of Ihor Vozniak.svg
Ректори Львівської духовної семінарії
(1990 — до нині)
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Святослав_(Шевчук)&oldid=39048580