Ясон (Смогожевський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Ясон Смогожевський
пол. Jason Junosza Smogorzewski
Ясон Смогожевський
POL COA Junosza.svg
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
1780 — 1788
Церква: Українська греко-католицька церква
Попередник: Лев Шептицький
Наступник: Теодосій (Ростоцький)
Архієпископ Полоцький
1762 — 1780
Попередник: Флоріян Гребницький
Наступник: Іраклій Лісовський
Єпископ Вітебський — вікарій Полоцької єпархії
1758 — 1762
 
Народження: 3 березня 1715(1715-03-03)
Сілезія
Смерть: 1 листопада 1788(1788-11-01) (73 роки)
Варшава
 
Нагороди:

Кавалер Ордену Святого Станіслава

Я́сон Смогоже́вський[1] (світське ім'я — Ян Смогожевський гербу Юноша, пол. Jan Smogorzewski, Jason Junosza Smogorzewski); (3 березня 1715 (?1714), Сілезія — 1 листопада 1788) — греко-католицький церковний діяч, василіянин, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси УГКЦ. Кавалер ордену Святого Станіслава (1767).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Сілезії.[2] Батько — Кароль Владислав Смогожевський (?—6.09.1729), матір — дружина батька Розалія з Тишкевичів, дочка слонімського підкоморія Домініка Олександра Тишкевича. Походив із польської шляхетської родини латинського обряду зі Смогожева (Смогожова) (Нижня Силезія, Польща), що володіла маєтками у Волковиському повіті, де й народився майбутній владика. Охрещений за латинським обрядом 25 грудня 1715 року, хресне ім'я невідоме.[3]

1731 р. вступив до ордену Василіян в Битені, змінивши обряд з римського на греко-католицький, і прийняв чернече ім'я Ясон. З 1734 року студіював богослов'я (теологію) в Грецькій колегії св. Атанасія в Римі, після висвячення (3 липня 1740, з рук єпископа Д. Родіно[3]) повернувся назад. Був у монастирях василіян у Супраслі та Варшаві (скерований туди Атанасієм Шептицьким в середині 1743 року, очевидно, як ігумен[3]), проповідником у Полоцьку.

1747 року став генеральним офіціалом брацлавським та вікарієм Київської митрополії, згодом генеральний вікарій полоцького архієпископа Флоріяна Гребницького. З 1752 по 1758 знову перебував у Римі, як представник Київського митрополита Флоріяна Гребницького. Там же, в 1758 році, був висвячений на єпископа Вітебського — вікарія Полоцької єпархії. Зайнявся відбудовою полоцької Софійської катедри.

У 17621780 — архієпископ Полоцький (по першому розборі Польщі його єпархія опинилася у межах Російської Імперії), пізніше греко-католицький митрополит Київський та Галицький. В 1764 був електором Станіслава ІІ Августа Понятовського від полоцького воєводства. Перебуваючи на полоцькій кафедрі боровся з наростаючим впливом православ'я. Під час Барської конфедерації (1768—1772) був на боці королівської партії в Полоцькім воєводстві.

Після Першого поділу Польщі (1772), оскільки більшість його Полоцької єпархії опинилася у складі Російської імперії, склав присягу (16 вересня) Катерині ІІ, одночасно запевняючи у своїй лояльності короля Станіслава ІІ Августа Понятовського. Після присяги отримав 2 деканати митрополичої єпархії (Гомельський і Рогачівський, 1773) і Смоленську єпархію (1778), що поставило під його владу всі греко-католицькі парафії, що входили до складу Російської імперії. Обороняв позиції греко-католицької церкви як від спроб переведення своїх вірних у православ'я, так і в католицтво. Прагнув обмежити у своїй єпархії діяльність православного єпископа Віктора Садковського, повернути назад ті парафії, котрі прийняли православ'я, заборонити священикам з Росії працювати у парафіях.

1774 року домігся від римської курії підтвердження давньої постанови (1624) про заборону греко-католикам переходити на латинський обряд. Того ж року підготував проект єпархіальної семінарії в селі Струнь біля Полоцька (відкрилася 1806). Заохочував розвиток василіянських шкіл. З причини спротиву діям влади Російської імперії в релігійній сфері 2 липня 1780 Катерина II позбавила його російського підданства. Змушений був виїхати до Речі Посполитої, жив у своїй резиденції в Радомишлі. Після того, як 1781 був обраний Київським митрополитом (греко-католицьким), нерідко мав конфлікти з російським послом у Польщі, оскільки активно боровся зі зростальним впливом православ'я серед греко-католиків. Розпочав будівництво в Радомишлі греко-католицького митрополичого центру, до якого входили катедральний храм Св. Трійці, митрополичий палац, бібліотека, духовна семінарія і парк. Заснував семінарії в Радомишлі та Житомирі.

У приватному житті, більше використовував у спілкуванні польську мову. З 1788 домагався місця в польському сенаті для Київських греко-католицьких митрополитів, але цьому намаганню перешкодила його смерть. Працю Ясона Смогожевського ускладнював поділ Київської митрополії поміж трьома державами (Польщею, Росією і Австрією); осідком Смогожевського було с. Струнь біля Полоцька, потім м. Радомишль.

Помер у Варшаві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. іноді є варіант імені Язон → Петро Біляньский // ІІІ. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1907/8. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1908. — С. 14.
  2. Петро Біляньский // ІІІ. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1907/8. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1908. — С. 14.
  3. а б в Zięba, s. 216.

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Митрополит Київський та Галицький
(УГКЦ)
17801788
Наступник:
Лев Шептицький Теодосій (Ростоцький)