Логічна істина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Логічна істина є одним з фундаментальних понять логіки, та є декілька теорій, що її обґрунтовують. Логічна істина — це твердження, яке є вірним, та залишається вірним за будь-яких інтерпретацій або значень його логічних констант. Це один з типів аналітичних тверджень. Усі складові філософської логіки можна розглядати як забезпечення оцінки характеру логічної істини, а також логічного наслідку.

Логічні істини, тавтології включно, є істинами, що вважаються вірними за будь-яких умов. Мається на увазі те, що вони не можуть вважатися помилковими, та не може виникнути ситуації, коли б ми відхилили цю логічну істину. Однак, загалом не узгоджено, що будь-яке твердження буде обов'язково правильним.

Деякі вчені впевнені, що логічна істина є вірним твердженням в усіх можливих світах. Але це протиставляється фактам (які також може бути віднесений до умовних чи випадкових вимог), що будуть вірними в одному світі, бо є історично зумовленими, але будуть помилковими хоча б в одному іншому. Вислів: «Якщо p i q, то p» та вислів: «Усі одружені люди одружені» — логічні істини, тому що вірні через властиву їм структуру, а не через зумовленість традиціями світу. Пізніше, з появою формальної логіки, логічні істини почали вважатися вірними твердженнями за усіх можливих умов.

Поняття логічних істин було висунуте філософами-раціоналістами як заперечення емпіризму. Вони вважали неможливим пояснення знань про логічні істини на емпіристських підставах. Зазвичай емпіристи відповідають на це зауваження, стверджуючи, що логічні істини (які вони оцінюють як тавтології) є аналітичними та, відповідно, без претензій до повноти опису світу.

Логічна та аналітична істина[ред.ред. код]

Логічні істини, які уявляють собою аналітичні твердження, не містять інформації про будь-які аспекти факту. Окрім логічних істин, існує також інший клас аналітичних тверджень, типовим прикладом якого виступає вислів: «Жоден холостяк не одружений». Характерна риса цього твердження полягає в тому, що вислів може стати логічною істиною, якщо його слова замінити їх синонімами. Таким чином, «Жоден холостяк не одружений» трансформується у «Жоден неодружений чоловік не одружений» (ми замінили «холостяк» на «неодружений»).

Філософ У. В.О Квін у своєму есе «Два догмати емпіризму» ставить під сумнів різницю між логічною та аналітичною істиною. Саме другий клас аналітичних тверджень змусив його помітити, що поняття «аналітичність» потребує роз'яснення. Така складність пов'язана із явищем синонімії. У своїх висновках Квін заперечив, що логічні істини мають обов'язково бути вірними. Замість цього він зазначив: дійсне значення будь-якого твердження  може бути змінене, і це також стосується логічних істин, якщо надати повторну оцінку його значення відповідно до іншого аспекту завершеної теорії. 

Значення істинності та тавтології[ред.ред. код]

Міркування щодо різних інтерпретацій одного й того ж вислову призводить до виникнення поняття значення істинності. Найпростіший підхід до поняття значення полягає у тому, що твердження має набувати вірного значення в одному випадку та помилкового в іншому. Тавтологія може бути будь-якою формулою чи змінною, яка виходить вірною за усіх можливих умов (також може називатися оцінкою чи значенням, в залежності від контексту). Це синонім логічної істини.

Однак, термін «тавтологія» повсякчас використовуються для позначення того, що точніше називається вірно-функціональними тавтологіями. У той час як вірність тавтології чи логічної істини набуває дійсного значення через одні логічні терми (містить у більшості випадків «кожен», «деякий», «є»), то вірно-функціональна тавтологія є істиною через інші логічні терми («або», «та», «ні»). Проте не всі логічні істини відносяться до вірно-функціональних тавтологій.

Логічна істина та логічна константа[ред.ред. код]

Логічні константи, а також логічні зв'язки та квантори можуть бути концептуально зведені до логічної істини. Наприклад, два твердження або більше є логічно несумісними тоді, і тільки тоді, коли їх поєднання логічно помилково. Одне твердження означає теж саме, що й інше, за умов логічної несумісності першого зі запереченням другого. Твердження логічно хибне тоді, і тільки тоді, коли його заперечення логічно вірне. Таким чином, всі логічні зв'язки можуть бути виражені з точки зору збереження логічної істини.

Логічна істина та правила її виведення[ред.ред. код]

Поняття логічної істинності тісно пов'язане з поняттям логічного виведення.

Некласична логіка[ред.ред. код]

Некласичною логікою називається формальна система, що істотно відрізняється від стандартних логічних систем, таких як логіка пропозиціональних змінних та логіки предикатів. Існує декілька версій її появи, зокрема розширення, відхилення та зміни. Метою відступання залишаються спроби побудови різних моделей логічного наслідку та логічної істини.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]