Радомишль (село)
| село Радомишль | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький |
| Рада | Радомишльська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 805 |
| Площа | 1,827 км² |
| Густота населення | 440,61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45664 |
| Телефонний код | +380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°33′37″ пн. ш. 25°15′46″ сх. д. / 50.56028° пн. ш. 25.26278° сх. д.Координати: 50°33′37″ пн. ш. 25°15′46″ сх. д. / 50.56028° пн. ш. 25.26278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
192 м |
| Відстань до обласного центру |
17 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45664, Волинська обл., Луцький р-н, с. Радомишль, вул. Центральна, 47 |
| Карта | |
  Радомишль | |
 Радомишль | |
| Мапа | |
| |
Радоми́шль — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 805 осіб. Відстань до обласного центру становить 17 км. Село відоме з XVI ст.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 822 особи, з яких 355 чоловіків та 467 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 800 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,01 % |
| російська | 0,87 % |
| молдовська | 0,12 % |
Пам'ятки археології[ред. | ред. код]
На території села відомі такі пам'ятки археології:
- В північно-західній частині села, на захід від шосейної дороги сполученням Луцьк–Боремель, в урочищі Рокинщина, на схилі лівого берега р. Забави (лівосторонній доплив Стиру) висотою 5–6 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII ст. площею до 2 га. Територія пам'ятки зайнята людськими городами і обмежується на заході садибою В. Михалюти. Тут зібрані уламки ліпної кераміки, крем'яні відщепи доби бронзи, а також фрагменти гончарних горщиків давньоруського часу.
- На південно-західній околиці села, в урочищі Вапнярка, на схилі правого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави, на схід і на захід від садиби А. Ткачука поселення періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га.
- В південно-західній села, на захід від шосейної дороги, на мисоподібному виступі правого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га. Уламки вінець і бочків гончарних горщиків підібрані з території присадибних ділянок.
- На північно-західній околиці села, на південь і південний схід від водонапірної башти, за 100 м на південь від тваринницької ферми, на схилі лівого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII ст. площею близько 2 га. Речові матеріали зібрані вздовж лінії електропередач. У їх складі уламки ліпної кераміки доби бронзи, а також гончарних горщиків давньоруського часу.
- На західній околиці села, на території двох окремих садиб (у даний час дачі жителів м. Луцька), на лагідному схилі лівого берега р. Забави висотою 4–5 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIV ст. площею близько 1 га. З його території підібрані уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків.
- В північно-західній частині села, на схід від шосейної дороги сполученнями Луцьк–Боремель, на схилі лівого берега р. Забави висотою 6–8 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XV ст. площею близько 1 га.
- В північній частині села, на захід від млина, за 0,2 км на південний захід від церкви, на південь від ґрунтової дороги, на схилі лівого берега р. Забави висотою 6 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIV ст. площею близько 1 га.
- В південній частині села, на схід від шосейної дороги сполученнями Луцьк–Боремель, на північ від тракторної бригади, на схилі правого берега р. Забави висотою до 10 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIV ст. площею близько 1 га. Уламки вінець і бочків гончарних горщиків підібрані з території людських городів.
- В південно-східній частині села, на захід від кам'яного хреста, що стоїть біля ґрунтової дороги, котра йде через греблю ставу, за 0,15 км на південь від млина, на мисоподібному виступі правого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави багатошарове поселення культури кулястих амфор, тшинецько-комарівської культур та періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га.
- В північно-східній частині села, за 0,3 км на схід від церкви, за 0,4 км на південний схід від млина, на схилі лівого берега р. Забави висотою 6–8 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га.
- В південно-східній частині села, за 0,8 км на південний схід від церкви, на схилі правого берега р. Забави висотою до 6 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га.
- В північно-східній частині села, на захід від греблі, за 1 км на схід від церкви, на лагідному схилі лівого берега р. Забави висотою до 8 м над рівнем заплави багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду XI—XIV ст. площею до 2 га. Речові матеріали зібрані з території людських городів. У складі знахідок доби бронзи уламки ліпної кераміки, односторонній ніж на поздовжньому відщепі. Матеріали перших століть нашої ери представлені уламком вінець ліпної миски, а серед знахідок раннього середньовіччя уламки вінець і бочків гончарних горщиків.
- На північно-східній околиці села, на схід від греблі ставу, на мисоподібному виступі правого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV ст. площею близько 1 га.
- За 0,4 км на схід від села, на схилі правого берега р. Забави висотою до 6 м над рівнем заплави поселення тшинецько-комарівської культури площею близько 2 га.
- За 1 км на схід від села, на схилі правого берега р. Забави висотою 8–10 м над рівнем заплави багатошарове поселення доби пізнього палеоліту, тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII ст. площею близько 2 га. Речові матеріали підібрані з території орного поля.
- За 1,5 км на схід від села, на мисоподібному виступі правого берега р. Забави висотою 8–10 м над рівнем заплави поселення тшинецько-комарівської культури площею до 1 га.
- На північній околиці села, за 1,2 км на схід від шосейної дороги сполученням Луцьк–Боремель, за 0,5 км на південний схід від церкви, на схилі правого берега безіменного струмка, лівостороннього допливу р. Забави, висотою 6–8 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIII ст. площею до 1 га.
- На північно-східній околиці села, при виїзді з нього у напрямку до с. Суховоля, на мисоподібному виступі правого берега струмка, у місці його впадіння у р. Забаву двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII площею близько 1 га. З території присадибних ділянок зібрані уламки ліпної кераміки доби бронзи і фрагменти гончарних горщиків давньоруського часу.
- За 0,3 на північний схід від села, за 2 км на схід від шосейної дороги сполученням Луцьк–Боремель, за 1,2 км на північний схід від церкви, на схилі лівого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII ст. площею близько 2 га. Речові матеріали зібрані з території орного поля.
- За 1, 5 км на схід від села, на мисоподібному виступі правого берега р. Забави — поселення тшинецько-комарівської культури.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Марцинюк Валерій Костянтинович (1976—2015) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Троцюк Григорій (псевдо: «Верховинець») — командир бригади «6-а бригада „Помста Крут“», «ім. Назара» (Західна ВО «Завихост»). Загинув 11 грудня 1951 у селі.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 239-243.
- Ра́домишль // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Волинська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев′янкін Т. І., Касименко О. К. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Кошик О. К., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пилькевич С. Д., Ремезовський Й. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К.; Ред. кол. тому: Клімаш І. С. (гол. редкол.), Алексєєва Н. Л. (заст. гол. редкол.), Вербівська А. І., Гайдай І. С., Гордон Й. Б., Замлинський В. О., Ілляшенко Я. Є. (відп. секр. редкол.), Кашевський П. В., Минаєва Л. М., Михайлюк О. Г., Мишко Д. І., Оксенюк P. Н. (заст. гол. редкол.), Павлій П. Д., Сергєєв М. Ф., Сподаренко І. В., Ткачук Ф. І., Царенко М. О. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 767 с. — С. 454.
Посилання[ред. | ред. код]
- Прогноз погоди в селі Радомишль [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |