Луцій Емілій Павло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Емілій Павло
лат. L. Aemilius M.f.M.n. Paullus
Народився не пізніше 250 до н. е.
Стародавній Рим
Помер 2 серпня 216 до н. е. або 216 до н. е.[1]
Канни, Барлетта, Апулія, Італія
·загиблий у бою
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий, давньоримський жрець
Знання мов латина
Учасник Битва при Каннах 216 р. до н. е.
Суспільний стан патрицій[1] і шляхтич[d][1]
Посада давньоримський сенатор[d][2], консул[2], консул, Понтифік і легат
Рід Aemilii Paullid
Батько Марк Емілій Павло[1][1]
Мати невідомо
У шлюбі з невідомо
Діти Луцій Емілій Павло Македонський[1][1], Емілія Павла і Marcus Livius Drususd[1][1]
Нагороди

Луцій Емілій Павло (лат. Lucius Aemilius Paullus) — давньоримський політик та воєначальник. Двічі був консулом: у 219 та 216 рр. до н. е.

Біографія[ред. | ред. код]

Вперше обрано консулом у 219 р. до н. е., разом з Марком Лівієм Салінатором. Того ж року брав участь у другій Ілірійській війні, переміг Деметрія Фарського, який був змушений тікати до македонського царя Філіппа V. Після повернення до Риму нагороджено тріумфом. Згодом його, разом з другим консулом, звинуватили у несправедливому розподілі трофеїв, але потім виправдали.

За часів Другої Пунічної війни вдруге обрано консулом разом з Гаєм Терренцієм Варроном. Вони обидва командували римською армією у битві при Каннах 216 р. до н. е. Всупереч порадам Павла Варрон вирішив залучивши всі наявні сили дати бій, в якому римляни зазнали нищівної поразки. У цій битві Луцій Емілій Павел загинув, у той час як Варрон врятувався.

Луцій Емілій Павло був батьком Луція Емілія Павла Македонського та Емілії Терції, майбутньої дружини Сципіона Африканського.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]