Ляонін (авіаносець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ляонін
колишній «Варяг»
англ. Liaoning кит. 中国人民解放军海军辽宁舰
Liaoning aircraft carrier Sept 2012.jpg
«Ляонін» в порту Далянь. Липень 2012
Служба
Тип/клас авіаносець
Держава прапора Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Належність Naval Ensign of the People's Republic of China.svg ВМС КНР
Верф Чорноморський суднобудівний завод, Миколаїв
Спущено на воду 25 листопада 1988
Введено в експлуатацію 25 вересня 2012
Статус в бойовому складі флоту
Параметри
Тоннаж стандартний — 53 050 т,
повний — 59 100 т
Довжина по ватерлінії 270 м
по злітній палубі — 304,5 м
Ширина по ватерлінії 38 м
по злітній палубі — 75 м
Осадка 10,5 м
Технічні дані
Силова установка За проектом — паротурбінна: 4 парові турбіни по 50000 к.с. (8 котлів)
Гвинти 4 гвинти
Швидкість повного ходу — 32 вузли
економічного ходу — 18 вузлів
Автономність плавання 8 000 миль при 18 вузлах
автономність по запасам провіанту — 45 діб
Екіпаж 1960 чол. (у тому числі 626 — авіагрупа)
Озброєння
Торпедно-мінне озброєння 2×12 РБУ (ASW)
Зенітне озброєння 3×18 ПУ ЗРК HQ-10 (ЗУР FL-3000N), 3×7 30-мм ЗАК Type 1130
Авіація до 30 літаків J-15,
до 24 вертольотів Z-8

Ляонін (англ. Liaoning кит. 中国人民解放军海军辽宁舰, також відомий як Ши Лан[1][2] англ. Shī Láng) — перший та єдиний авіаносець ВМС Китайської Народної Республіки. Недобудований на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві авіаносний крейсер проекту 1143.6 (шифр «Кречет», англ. Kuznetsov class за класифікацією НАТО) «Рига», а з 19 червня 1990 року — «Варяг», в ступені заводської готовності 67%[3] проданий Макао під розважальний центр. Добудований і модернізований на суднобудівному заводі в Даляні для ВМС НВАК. 25 вересня 2012 року включений до бойового складу ВМС Народно-визвольної армії Китаю як навчальний авіаносець[4]. Корабель отримав ім'я «Ляонін», за назвою китайської провінції, і бортовий номер 16.

Історія[ред.ред. код]

Початок будівництва і продаж[ред.ред. код]

Проект 1143.6, розроблений в Невському проектно-конструкторському бюро під керівництвом В. Ф. Анікієва був подальшим продовженням проекту 1143.5 (єдиний представник тавкр «Адмірал Кузнєцов»). 21 серпня 1985 року зарахований до списку кораблів ВМФ СРСР. 6 грудня 1985 року закладений на Чорноморському суднобудівному заводі (Миколаїв, Україна) (заводський № 106). Спущений на воду 25 листопада 1988 року. 1992 року, після розпаду СРСР, при 67% технічній готовності крейсера його будівництво припинили через відсутність фінансування як з боку України, так і Росії. Корабель законсервували.

Перша делегація КНР, яка цікавилася «Варягом», відвідала Чорноморський суднобудівний завод у березні 1994 року. Але міжнародний тендер на продаж корабля був оголошений лише 1 грудня 1997 року, коли Російська Федерація остаточно відмовилася від крейсера[5]. За результатами тендеру в березні 1998 року переможцем була оголошена фірма Agencia Turistica e Diversoes Chong Lot Limitada з португальської колонії Макао на півдні Китаю. За заявкою компанії покупця корабель призначався для використання як плавучий готель і центр розваг[6]. «Варяг» проданий Фондом держмайна України за $20 млн. Після передачі в грудні 1999 року Макао Китаю, корабель опинився під юрисдикцією КНР. разом з супутніми витратами купівля «Варяга» обійшлася Китаю в 30 млн доларів[5].

Перехід на Тихий океан і добудова[ред.ред. код]

Буксирування «Варяга» Чорноморськими протоками

Після продажу, поки тривали перемовини покупця з владами Туреччини щодо проходу Чорноморських проток, «Варяг» більше року залишався на Чорноморському суднобудівному заводі. Буксирування корабля розпочалося 14 червня 2000 року. Однак, у зв'язку з тим, що Туреччина не дала згоди на прохід Босфору, корабель ще 17 місяців перебував в Чорному морі — прохід проток розпочався лише 1 листопада 2001 року[5].

В ніч на 4 листопада «Варяг» зірвався з буксирних тросів під час шторму поблизу грецького острова Скірос і 14 годин безконтрольно дрейфував в Егейському морі при десятибальному штормі. Буксирування корабля до Китаю тривало 627 днів. В буксируванні брало участь 11 кораблів і суден. 20 січня 2002 року недобудований крейсер прибув до місця призначення — верфі військово-морської бази Далянь та був залишений біля набережної судноремонтного заводу, де в подальшому у 20052011 роках тривали роботи з його добудови і модернізації[5].

Протягом 2001–2004 років роботи на кораблі не проводились. У квітні-травні 2005 року «Ляонін» пройшов доковий ремонт в сухому доці. В жовтні проведене кренування корабля. 2008 року корабель був переміщений в інший док, де на нього була встановлена головна енергетична установка, електоренергетика та інше важке устаткування. До 2011 року авіаносець було оновлено: перебудована надбудова («острів»), демонтовані установки головного ударного комплексу, встановлені зенітно-ракетні комплекси і зенітна артилерія, відремонтовано польотну палубу і злітну смугу, встановлено сучасне радіоелектронне озброєння[7]. 10 серпня 2011 року навчальний авіаносець «Ляонін» вперше вийшов у море на ходові випробування[8]. Перший вихід в морі був коротким, потім корабель повернувся на суднобудівний завод для проведення монтажних і випробувальних робіт.

Порівняльна таблиця кораблебудівних елементів крейсера «Варяг» і авіаносця «Ляолін»
«Варяг»
USNWC Varyag01.jpg
«Ляолін»
Varyag during refitting.jpg
Тоннаж, т 59 500 59 100
Швидкість ходу, вуз. 29 32
Дальність палавння, миль 8 000 8 000
Екіпаж, чол. 1980 1960
Авіакрило 26 Су-27К, 24 Ка-27 30 J-15, 24 Z-8
Озброєння 12 ПУ ПКРК П-700 «Граніт-НК»,
2×2 ПУ ЗРК М-11 «Шторм»,
4×6 ПУ ЗРК «Кинжал»,
4×2 ЗРАК «Кортик»,
6×6 30-мм ЗАК АК-630,
2×10 РБУ-12000
3×18 ПУ ЗРК HQ-10 (ЗУР FL-3000N),
3×7 30-мм ЗАК Type 1130,
2×12 РБУ (ASW)

8 червня 2011 року начальник генерального штабу НВАК генерал Чен Бінгд вперше офіційно підтвердив, що корабель буде введений в склад флоту як авіаносець[9], одночасно підкресливши, що основним завданням корабля буде роль навчальної та експериментальною платформи для будівництва власних китайських авіаносців.

У квітні 2011 року Тайвань звинуватив КНР у намірах почати будувати власні авіаносці на базі креслень крейсера «Варяг», а сам корабель ввести до складу ВМС Китаю. Це підтверджує й уведення в експлуатацію в КНР полігону для пілотів палубної авіації, який є точною копією авіаносця, придбаного в України[10].

25 вересня 2012 року авіаносець офіційно прийнятий до складу ВМС НВАК під ім'ям «Ляонін» і бортовим номером 16. 25 листопада 2012 року на палубу авіаносця «Ляонін» була вперше здійснена успішна посадка реактивного літака Shenyang J-15[11]. Два літака J-15 піднялись у повітря з наземного аеродрому, здійснили посадку та зліт з палуби корабля. Подія транслювалась по телебаченню, громадськості були продемонстровані детальні цифрові фото. Однак, деякі спостерігачі вважають, що насправді випробування відбулись ще 19 листопада, а затримка з оприлюдненням їхніх результатів пояснюються високими ризиками. Досі на борту авіаносця проводились навчальні злет і посадка гелікоптерів Changhe Z-8 та відпрацьовувався захід на посадку літаків J-15[12].

На початку січня 2014 року були завершені випробування авіаносця під час навчань в Південно-Китайському морі. За даними джерела в китайському Військово-морському флоті, авіаносець проходив комплексні випробування бойових систем корабля протягом 37 днів і тести «досягли очікуваних цілей». Навчання проходили в районі острова Хайнань на півдні Китаю. Під час навчань 5 грудня стався інцидент, який ледь не призвів до зіткнення китайського корабля супроводу, який брав участь у випробуваннях, з американським бойовим кораблем, що йшов неподалік від «Ляоніна»[13].

Джерела[ред.ред. код]

  1. Naval Air: Hull Number 16 Replaces Shi Lang 4.09.2012 (англ.)
  2. У Китаю нарешті з'явився свій авіаносець — колишній український «Варяг». ТСН. 24.09.2012
  3. С. Грабовський. Чи залишиться в Україні флот? Український тиждень. 9.04.2011
  4. Ольга Танасійчук (25 вересня 2012). Міноборони Китаю підтвердило прийняття на озброєння першого авіаносця. УкрІнформ. Процитовано 25 вересня 2012. 
  5. а б в г Бабич В. В. Город Святого Николая и его авианосцы. — 7. — Николаев : Атолл, 2013. — 805 с. — ISBN 966-2504-37-0.
  6. В. Скобельський. «Врагу не сдается наш гордый „варяг“…» Голос України. 8.09.2011
  7. Завдяки наївності України в Китаю з'явиться новий авіаносець. Сайт «Про гроші»
  8. Перший китайський авіаносець вийшов у море УНІАН, 10.08.2011
  9. BBC News — China aircraft carrier confirmed by general (англ.)
  10. Україна викувала авіанесучу потугу Китаю. Агентство стратегічних досліджень. 19.04.2011.
  11. У Китаї посадили копію реактивного Су-33 на авіаносний крейсер із України. УкрІнформ. 2012-11-25. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  12. Robert Foster. China commences carrier flight trials // Jane's Defense Weekly. — Вип. 5 грудня 2012. — С. 5.
  13. Китай завершив випробування свого єдиного авіаносця, купленого в 1998 році в України. Дзеркало Тижня. 2 січня 2014. 

Література[ред.ред. код]

  • Бабич В. В. Город Святого Николая и его авианосцы. — 7. — Николаев : Атолл, 2013. — 805 с. — ISBN 966-2504-37-0.
  • Бабич В. В. Наши авианосцы на стапелях и в дальних походах. — Николаев : Атолл, 2003. — 544 с. с. — ISBN 966-7726-69-X.
  • Балакин С. А., Заблоцкий В. П. Советские авианосцы. Авианесущие крейсера адмирала Горшкова. — М. : ЭКСМО, 2007. — С. 240. — ISBN 978-5-699-20954-5.
  • Шунков В. Н. Авианесущие корабли и морская авиация. — М. : Попурри, 2003. — 576 с. — ISBN 985-438-979-0.