Манчестер (аеропорт)
| Аеропорт Манчестер | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||
| ІАТА: MAN • ICAO: EGCC | |||||||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||||||
| 53°21′14″ пн. ш. 002°16′30″ зх. д. / 53.35389° пн. ш. 2.27500° зх. д.Координати: 53°21′14″ пн. ш. 002°16′30″ зх. д. / 53.35389° пн. ш. 2.27500° зх. д. | |||||||||||||||
| Тип | цивільний | ||||||||||||||
| Власник | Manchester Airports Group[en] | ||||||||||||||
| Оператор | Manchester Airport Plc | ||||||||||||||
| Обслуговує | |||||||||||||||
| Розташування |
Рінгвей, Manchester, UK | ||||||||||||||
| Висота над р. м. | м / 257 фт | ||||||||||||||
| Вебсайт | manchesterairport.co.uk | ||||||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Статистика (2019) | |||||||||||||||
| Пасажирообіг | 29,374,282 | ||||||||||||||
| Зміна пасажирообігу 18-19 | ▲3.9% | ||||||||||||||
| Авіатрафік | 201,239 | ||||||||||||||
| Зміна авіатрафіку 17-18 | ▼1.2% | ||||||||||||||
|
Джерело: MAG Manchester Airports Group website, UK AIP at NATS[1] Statistics from the UK Civil Aviation Authority[en][2] | |||||||||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||||||||
| 6296575 | |||||||||||||||
| 10052420 | |||||||||||||||
  EGCC | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
 Манчестер у Вікісховищі | |||||||||||||||
Аеропорт Манчестер (англ. Manchester Airport) (IATA: MAN, ICAO: EGCC) — головний аеропорт Манчестера, Велика Британія. Був відкритий в червні 1938 року, первинна назва Аеропорт Рінгвей (англ. Ringway Airport). Під час Другої світової війни мав назву RAF Ringway, у 1975—1986 роках — Міжнародний аеропорт Манчестера. Розташований на межі Чешира і Манчестера в графстві Великий Манчестер.
Є хабом для:
Історія[ред. | ред. код]
Довоєнний час[ред. | ред. код]
25 липня 1934 року міська рада Манчестера проголосував за виділення ділянки біля окружної дороги для будівництва аеропорту[3]. Будівництво почалося 28 листопада 1935 і було завершено на початку літа 1938. Аеропорт був відкритий і прийняв перший регулярний рейс, Douglas DC-2 авіакомпанії KLM з Амстердама[4] Аеропорт в цей час називався Рінгвей, названий по окружній дорозі, біля якої він перебував. Довоєнні KLM були єдиним міжнародним оператором аеропорту, рейси здійснювалися з проміжною посадкою в Донкастері.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Будівництво авіабази Королівських ВПС розпочалося в 1939 в північно-східній частині летовища. RAF Ringway використовувалася і як операційна база, і як навчальна. Головним користувачем була Парашутна школа No.1, яка підготувала понад 60 000 парашутистів. Північно-західна частина летовища використовувалася британським авіавиробників Fairey Aviation, який побудував, удосконалив і випробував понад 4000 літаків декількох типів. Навесні 1939 року Avro став використовувати побудований в 1938 головний ангар для виготовлення та клінічних випробувань дослідних зразків бомбардувальників Avro Manchester, Avro Lancaster та Avro Lincoln. Три південних ангара були побудовані впродовж 1942—1943 років і використовувалися для випуску військового транспортного літака Avro York.
Повоєнний розвиток[ред. | ред. код]
Після війни аеропорт швидко розбудовувся, і до 1 953 аеропорт обслуговував 200 000 пасажирів щорічно. У 1972 році аеропорт був перейменовано на Манчестерський міжнародний аеропорт, і у 1980-х роках аеропорт став «міжнародними воротами», отримавши дозвіл на обслуговування прямих далекомагістральних рейсів. Через збільшення пасажирообігу, виникла необхідність будівництва другого терміналу: комплекс аеропорту сполучили з автотрасою, до аеропорту була прокладена залізниця. [3]
Термінали[ред. | ред. код]
В аеропорту 3 пасажирські термінали, що сполучені між собою. Термінали 1 і 3 знаходяться в одній будівлі, а термінали 1 та 2 сполучає критий перехід, що веде також і до залізничної станції, теплий перехід обладнано траволатором.
Термінал 1[ред. | ред. код]
В терміналі 1 обслуговують міжнародні рейси, як регулярні, так і чартерних операторів. Він є базовим для EasyJet, Thomas Cook Airlines та Jet2.com, крім цього термінал обслуговує авіаперевізників: Aer Lingus, Air Transat, Brussels Airlines, Emirates, Etihad Airways, Lufthansa, Scandinavian Airlines, Swiss, TAP Portugal and Turkish Airlines. Площа терміналу — 110,000 m². Відкритий в 1962, термінал неодноразово розширювався і модернізувався з часу відкриття. Пропускна спроможність терміналу на кінець 2010-х — 11 млн пасажирів на рік.[5].
Термінал 2[ред. | ред. код]
Термінал 2 використовують в більшій мірі далекомагістральні та чартерні авіакомпанії. Відкритий 1993 року і є другим міжнародним терміналом, обслуговуючи багато регулярних європейських та трансконтинентальних рейсів. Термінал 2 має площу 52,000 m², 16 гейтів, з них 9 мають телетрапи. Пропускна спроможність терміналу наприкінці 2010-х років — 7,8 млн пасажирів на рік.
Термінал 3[ред. | ред. код]
Обслуговує внутрішні рейси і кілька європейських напрямків. Термінал обслуговує рейси альянсу Oneworld. Термінал 3 має площу 44,400 м².
Авіалінії та напрямки, липень 2020[ред. | ред. код]
Пасажирські[ред. | ред. код]
Вантажні[ред. | ред. код]
| Авіакомпанія | Пункт призначення |
|---|---|
| DHL Aviation | Лейпциг/Галле |
| FedEx Express | Бірмінгем, Париж–Шарль де Голль |
| FedEx Feeder | Лондон–Станстед |
| Lufthansa Cargo | Франкфурт |
Статистика[ред. | ред. код]
| Пасажирообіг | Авіатрафік | Вантажообіг (тонн)[2] | ||
|---|---|---|---|---|
| 1997 | 15,948,454 | 147,405 | 94,318 | |
| 1998 | 17,351,162 | 162,906 | 100,099 | |
| 1999 | 17,577,765 | 169,941 | 107,803 | |
| 2000 | 18,568,709 | 178,468 | 116,602 | |
| 2001 | 19,307,011 | 182,097 | 106,406 | |
| 2002 | 18,809,185 | 177,545 | 113,279 | |
| 2003 | 19,699,256 | 191,518 | 122,639 | |
| 2004 | 21,249,841 | 208,493 | 149,181 | |
| 2005 | 22,402,856 | 217,987 | 147,484 | |
| 2006 | 22,422,855 | 229,729 | 148,957 | |
| 2007 | 22,112,625 | 222,703 | 165,366 | |
| 2008 | 21,219,195 | 204,610 | 141,781 | |
| 2009 | 18,724,889 | 172,515 | 102,543 | |
| 2010 | 17,759,015 | 147,032 | 115,922 | |
| 2011 | 18,892,756 | 158,025 | 107,415 | |
| 2012 | 19,736,502 | 160,473 | 96,822 | |
| 2013 | 20,751,581 | 161,306 | 96,373 | |
| 2014 | 21,989,682 | 162,919 | 93,466 | |
| 2015 | 23,136,047 | 164,710 | 100,021 | |
| 2016 | 25,637,054 | 183,731 | 109,630 | |
| 2017 | 27,791,274 | 203,631 | 123,576 | |
| Source: United Kingdom Civil Aviation Authority[en][2] | ||||
Наземний транспорт[ред. | ред. код]
Залізничний[ред. | ред. код]
Залізнична станція Аеропорт Манчестер, відкрита у травні 1993 року,[15] знаходиться між терміналами 1 і 2, сполучена з терміналами теплими переходами обладнаними траволаторами. Потяги, операторів Northern або TransPennine Express, сполучають аеропорт зі станцією Манчестер-Пікаділлі (час в дорозі — 20 хвилин, вартість проїзду (на кінець 2010-х років) — 4,20 GBP). та іншими залізничними станціями, головним чином, у північній частині Англії.
Metrolink[ред. | ред. код]
Легкорейкова лінія "Метролінк" від станції Корнброк до аеропорту відкрита в листопаді 2014 року, час в дорозі до кінцевої станції — 35 хвилин, інтервал руху — 12-15 хвилин, вартість проїзду на кінець 2010-х років — 6-8 GBP. З січня 2018 року, потягами Metrolink можна дістатися станції Манчестер-Вікторія
Автобусний[ред. | ред. код]
Автобусні маршрути сполучають аеропорт з довколишніми містами, в тому числі і з Манчестером (автобуси прямують із зупинками, квиток коштує 2-3 GBP). Також працює на лінії до Манчестера експрес, час у дорозі всього 20 хвилин, вартість квитка на кінець 2010-х років — 4,20 GBP.
Автостради[ред. | ред. код]
Від автостради M56 до аеропорту побудоване відгалуження.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Manchester – EGCC. Nats-uk.ead-it.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 4 квітня 2010.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ а б в Aircraft and passenger traffic data from UK airports. UK Civil Aviation Authority[en]. 11 березня 2017. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 березня 2017.
- ↑ а б History of Manchester Airport UK. The Airport Guides. 2005. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 3 листопада 2007.
- ↑ Kidd, Alan (2006). Manchester - A History. Carnegie Publishing. с. 199. ISBN 1-85936-128-5.
- ↑ masterplan – jan – new (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 March 2009. Процитовано 4 квітня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 21 липня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Jet2 to launch Mykonos from Stansted and Manchester. TTG. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 22 липня 2020.
- ↑ Biggest ever Christmas markets programme unwrapped. Jet2.com. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 22 липня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Liu, Jim. Luxair delays Manchester service resumption to Sep 2020. Routesonline. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Tui is adding new flights to Cuba and Gambia – two destinations previously served by former rival Thomas Cook. ttgmedia.com. 28 листопада 2019. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
- ↑ (Scholefield, 1998, с. 138)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манчестер (аеропорт)
Манчестер (аеропорт) у Вікімандрах
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
