Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іоан Александр Кантакузіно ( 24 січня 1829 — 1897 року, Бухарест ) — каймакам Молдовського князівства (20 жовтня 1858 року — 5 січня 1859 року). Прихильник створення єдиної Румунської держави.
Представник румунської роду Кантакузіно, син Александра Кантакузіно (1786 -1832 роки) і Єлизавети Кантакузіно-Деляну.
Здобув освіту в Женеві в інституті Рудольфа Тепфера і в Парижі , де вивчав фізику і математику, потім подорожував по Америці . У 1857 році отримав посаду міністра.
З 20 жовтня 1858 по 5 січня 1859 року Ян Кантакузіно був одним з трьох каймакамів Молдавського князівства.
Після об'єднання князівства і створення єдиної Румунської держави Ян Кантакузіно був міністром фінансів (лютий-квітень 1870 року).
Дипломатичний представник Румунії в Парижі (1870 ) та Белграді (1872 ), потім був генеральним директором театрів Румунії. У 1878 році пішов з політичного життя.
Ян Кантакузіно був першим перекладачем на румунську мову в 1880 році «Афоризми житеского життя» Артура Шопенгауера .
Помер в Бухаресті в 1897 році.
Був одружений з Зоєю Стурдза, від шлюбу з якою в нього були діти.
Jean-Michel Cantacuzène, Mille ans dans les Balkans, Paris, éditions Christian, 1992 ISBN 2-86496-054-0
Драгош I (1352—1353)Сас (1354—1358)Балк (1359)Богдан I (1363—1367)Петру (1367—1368)Лацько (1368—1373)Костя (1373—1374)Юрій Коріятович (1374)Петру I (1375—1391)Роман I (1391—1394)Стефан I (1394—1399)Юга Безногий (1399—1400)Александру І (1400—1432)Ілля I (1432—1433)Штефан II (1433—1435, 1443—1447)Петру II (1435—1436, 1447, 1448—1449)Роман II (1436—1443, 1447—1448)Чубер (1449)Александру II (1450, 1452—1454, 1455)Богдан II (1450—1451)Петру III (1451—1452, 1454—1457)Штефан III (1457—1504)Богдан III (1504—1517)Штефан IV (1517—1527)Петру IV (1527—1538, 1541—1546)Стефан V (1538—1540)Александру ІІІ (1540—1541)Ілля II (1546—1551)Штефан VI (1551—1552)Іоан І (1552)Александру IV (1552—1561, 1564—1568)Іоан ІІ (1561—1563)Штефан VII (1563—1564)Богдан IV (1568—1572)Іоан III (1572—1574)Петро VI (1574—1577, 1578—1579, 1582—1591)Іоан IV (1577)Іоан V (1579—1582)Арон Тиран (1591—1592, 1592—1595)Александру V (1592)
Петру VII (1592)Штефан VIII (1595)Єремія Могила (1595—1600, 1600—1606)Михайло (1600)Симеон Могила (1606—1607)Михайло Могила (1607)Костянтин Могила (1607—1611)Штефан IX (1611—1615, 1621—1623)Олександр Могила (1615—1616)Раду Міхня (1616—1619, 1623—1626)Гаспар Граціані (1619—1620)Александру VII (1620—1621, 1631—1633)Мирон Барновський-Могила (1626—1629, 1633)Александру VIII (1629—1630)Мойсей Могила (1630—1631, 1633—1634)Василь Лупул (1634—1653)Георгій Штефан (1653—1658)Ґеорґе Ґіка (1658—1659)Константин Щербан (1659, 1661)Стефаніца Лупу (1659—1661)Істрате Добіжа (1661—1665)Георге Дука (1665—1666, 1668—1672, 1678—1683)Александру IX (1666—1668)Штефан ІХ (1672—1674, 1683—1684)Думитрашку Кантакузіно (1673—1675, 1684—1685)Антон Росетті (1675—1678)Константин Кантемир (1685—1693)Димитрій Кантемір (1693, 1710—1711)Константин Дука (1693—1695, 1700—1703)Антіох Кантемир (1695—1700, 1705—1707)Йоан Бухуш (1703, 1709—1710)Міхай Раковіце (1703—1705, 1707—1709, 1715—1726)Ніколай Маврокордат (1709—1710, 1711—1715)Лупу Костакі (1711)Йоан Маврокордат (1711, 1743—1747)Григоре II Гіка (1726—1733, 1735—1739, 1739—1741, 1747—1748)
Константин Маврокордат (1733—1735, 1741—1743, 1748—1749, 1769)Йордаке Ставраки (1749)Костянтин Раковіце (1749—1753, 1756—1757)Матей Ґіка (1753—1756)Скарлат Ґіка (1757—1758)Іоан VII (1758—1761)Ґриґоре Каллімакі (1761—1764, 1767—1769)Ґриґоре Александре Ґіка (1764—1767, 1774—1777)Константин Морузі (1777—1782)Александру Маврокордат І (1782—1785)Александру Маврокордат ІІ (1785—1786)Александру X Іпсіланті (1786—1788)Емануїл Джані-Русет (1788—1789)Александру Морузі (1792, 1802—1806, 1806—1807)Міхай Суцу І (1792—1795)Александру Каллімакі (1795—1799)Костянтин Іпсіланті (1799—1801)Александру Суцу (1801—1802)Йордаке Конта (1802)Скарлат Каллімакі (1806, 1807—1810, 1812—1819)Александру Ханґерлі (1807)Йордаке Русет-Розновану (1806)Веніамін Костакі (1807—1812, 1821)Міхай Суцу ІІ (1819—1821)Олександр XI Іпсіланті (1821)Штефан Воґоріде (1821—1822)Іоніце Санду Стурдза (1822—1828)Михайло Стурдза (1834—1849)Ґріґоре Александру Ґіка (1849—1853, 1854—1856)Теодор Балш (1856—1857)Ніколае Воґоріде (1857—1858)Штефан Катарджиу (1858—1859)Іоан Кантакузіно , Василе Стурдза і Анастасіє Пану (1858—1859)Александру Йоан Куза (1859)
