Марченко Оксана Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марченко Оксана Михайлівна
Народилася 28 квітня 1973(1973-04-28) (49 років)
Чабани, Фастівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність телеведуча, журналістка, підприємиця, політична діячка
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
У шлюбі з Медведчук Віктор Володимирович
Діти Богдан Марченко (1997)
Дарина Медведчук (2004)
IMDb nm7138679
Нагороди та премії
CMNS: Марченко Оксана Михайлівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марченко.

Окса́на Миха́йлівна Ма́рченко (28 квітня 1973(1973-04-28), Чабани, Фастівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — колишня українська телеведуча, дружина проросійського олігарха Віктора Медведчука, кума президента РФ Путіна.[1]

19 лютого 2021 року РНБО України запровадила санкції щодо Марченко за фінансування тероризму,[2] збройної та інформаційної агресії Росії щодо України. Фігурантка бази «Миротворець»[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1992 році перемогла на конкурсі непрофесійних телеведучих. 19-річна Оксана стала обличчям телеканалів Ютар і УТ-1, вела програми «Стримані вівторки», «Доброго ранку, Україно!». Під час зйомок познайомилася зі своїм першим чоловіком Юрієм Коржем, сином політика Віталія Коржа. Після одруження тимчасово припинила працювати на ТБ.

У 1995 році закінчила з відзнакою історичний факультет педагогічного університету ім. Драгоманова. Після народження сина Богдана повернулася на канал УТ-1 та вела програму «УТН з питань», де познайомилася з проросійським олігархом Медведчуком.

У 2000 році заснувала телевізійну компанію «Омега-ТВ». Вела в ефірі УТ-1 соціально-розважальне шоу «Моя професія», політичне ток-шоу «Час».

У 2003 році повінчалася з Віктором Медведчуком у Фороській церкві (УПЦ МП). Того ж року Оксана ініціює виробництво документального циклу «Імена» — серії програм про відомих осіб, чиї долі переплелися з історією України. Ці програми виходили в ефір на УТ-1, з 2005 року — на «Інтері».

У 2004 році у подружжя народилася донька Дарина, похресниця Володимира Путіна і Світлани Медвєдєвої[4].

У 2007 році була авторкою та ведучою «Шоу Оксани Марченко», девіз якого — «Настав час бути щасливою». Важливий елемент проєкту — надання допомоги героїням у скрутних ситуаціях. Паралельно з проєктом створено благодійний фонд на підтримку жінок України.

У 2009 році була ведучою шоу «Україна має талант» на «СТБ», а у 2010 році була ведучою масштабного співочого талант-шоу «Ікс-Фактор» («СТБ»).

19 лютого 2021 року президент Зеленський запровадив санкції щодо неї та її сім'ї строком на три роки, що передбачають блокування активів[5]. Після цього Марченко вступила до проросійської партії ОПЗЖ[6].

18 лютого 2022 року Марченко втекла з України до Білорусі.[7]

7 квітня 2022 року суд арештував активи Марченко. Кошти, отримані від реалізації активів, можуть бути використані для потреб ЗСУ та відбудови зруйнованої інфраструктури[8]. У серпні на Львівщині було заарештувано земельні ділянки вартістю 2 млн грн, що належали компанії Марченко[9].

23 лютого 2023 року суд арештував майно Марченко на понад 5,6 млрд грн: по 14 % акцій у двох обленерго та 4 % у третьому, якими Марченко володіла через офшорні компанії. Також заарештовано дві земельні ділянки, 4 будинки у Києві та Криму і 10 автомобілів, активи Марченко у 18 компаніях, які вона використовувала для фінансування окупантів[10][11][12].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Вона вважається однією з найкращих телеведучих України
Searchtool.svg Ведуча Х-фактору на телеканалі СТБ
Searchtool.svg Її люблять та шанують телеглядачі
Searchtool.svg У незвичній ролі Снігурки

Фільм «Паломниця»[ред. | ред. код]

На початку 2021 року Марченко знялась в серіалі «Паломниця»[14]. Серіал «Паломниця» Оксани Марченко з'явився в ефірі телеканалі РПЦ «Спас», гендиректором якого є відвертий українофоб Борис Корчевніков. Зняте кіно починається словами жінки: «Я належу до людей, які пам'ятають Совєтський Союз і сльози мами, коли помер Брєжнєв». У фільмі Марченко поспілкувалася зі священниками РПЦвУ Києво-Печерської лаври і відзначила приємний запах мощей ченця і пояснила, чому в церкву не можна йти з нафарбованими губами[15]. В іншій серії фільму «Паломниця» Марченко прикинулась жебрачкою[16] і стала хрещеною мамою для боксера В'ячеслава Узєлкова. За словами Оксани, на паломництво її благословив глава РПЦвУ митрополит Онуфрій (Березовський).

Боксер Олександр Усик, який знявся в «Паломниці» сказав, що вийшла «якась дурня»[17]. Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній сказав що фільм не дивився, бо він «не дивиться російську пропаганду».[18]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2004 — проєкт «Імена» (автор і ведуча Оксана Марченко) отримав премію «Золоте перо» як найкраща пізнавальна програма на ТБ.
  • 2007 — спеціальний диплом від журналу «Теленеделя» «За вміння притягувати до себе зірок» (премія «Телезірка»)[19].
  • 2010 — премія «Телетріумф» як найкраща ведуча розважальних проєктів (проєкт «Україна має талант-2»).
  • 2011 — премія «Телетріумф» як «Ведучий/ведуча розважальної програми» (проєкт «Ікс-Фактор»).
  • 2011 — премія журналу «VIVA!» як «Найкрасивіша жінка України»[19].
  • 2010, 2011, 2012 — на церемонії премії «Телезірка» отримує нагороди як «Улюблена ведуча країни розважальних шоу».

Санкції[ред. | ред. код]

19 лютого 2021 року РНБО ввела санкції проти Марченко, її чоловіка Медведчука, його соратника Тараса Козака та його дружини за продаж нафтопродуктів терористичним організаціям Л/ДНР. Також було накладено арешт на майно, включно з 25 % часткою в телеканалах «1+1» і «2+2»[20].

Сім'я[ред. | ред. код]

Власність[ред. | ред. код]

За даними декларації Медведчука, є кінцевим бенефіціаром офшорних фірм, які мають 44 % акцій «Львівобленерго», «Прикарпаттяобленерго»[22]. Співвласниця телеканалу «1+1» (2020—2021).

11 вересня 2020 російська компанія «Юг Енерго», що належить Марченко, стала власником компанії «НЗНП Інжиніринг», зареєстрованої в Москві 1 квітня 2020[23].

Власність у Криму[ред. | ред. код]

Марченко із сім'єю відпочиває у Криму, де має чимало нерухомості (Оползневе біля Ялти).[24]

https://m.gordonua.com/news/politics/26-avtomobiley-30-zemelnyh-uchastkov-23-doma-32-kvartiry-yahta-sud-arestoval-eshche-154-obekta-imushchestva-medvedchuka-i-marchenko-gbr-1604607.html [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]

Критика[ред. | ред. код]

6 вересня 2018 року за результатами журналістського розслідування стало відомо, що Оксана Марченко володіє нафтовим бізнесом в Росії[25]. Як стверджують журналісти, вона є кінцевим бенефіціаром та одноосібним власником кіпрської фірми Tumillon Investments LTD, що на 100 % володіє кіпрською Ventolor Holding LTD, яка на 50,1 % володіє «НЗНП Трейд», що добуватиме нафту в Росії. Також кіпрські компанії Марченко володіють часткою в російській компанії «Торговый дом НЗНП», яка спеціалізується на продажу нафтопродуктів[26].

Розкритикувала впровадження Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», заявивши, що українці від цього перетворяться на «німе плем'я третього сорту»[27].

8 лютого 2021 року сайт центру «Миротворець» вніс до своїх списків Оксану Марченко[3].

19 лютого 2021 року РНБО України запровадила санкції щодо Марченко за фінансування тероризму.[2]

Воєнно-політичний оглядач Олександр Коваленко впевнений, що Оксана Марченко в інформаційній кампанії російських спецслужб грає одну з провідних ролей.[28]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Замок, Високий (20 лютого 2021). Кума Путіна Оксана Марченко йде в політику, бо її сім’я – «майбутнє України» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021. 
  2. ↑ а б РНБО запровадила санкції проти Медведчука за фінансування тероризму – Данілов. Детектор медіа. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 19 лютого 2021. 
  3. ↑ а б Сайт центру "Миротворець". Миротворець (ua). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021. 
  4. ↑ а б Ірина Салій, Юрій Ніколов (16 жовтня 2015). Путін не рятує Медведчука від судів. Наші гроші. Процитовано 4 січня 2016. 
  5. ↑ Оксана Марченко обіцяє Зеленському помсту. Пригадала, як допомогла йому з роботою. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021. 
  6. ↑ Марченко після санкцій заявила, що йде в політику, бо її сім’я — “майбутнє України”. Українська правда. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021. 
  7. ↑ Сергиенко, Юрий (18 лютого 2022). Жена Медведчука Оксана Марченко спешно покинула Украину. Эксклюзивное видео. OBOZREVATEL NEWS (рос.). Процитовано 24 лютого 2023. 
  8. ↑ Суд арештував активи дружини Медведчука. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022. 
  9. ↑ У Львівській області арештували земельні ділянки дружини Медведчука. РБК-Украина (рос.). Процитовано 29 серпня 2022. 
  10. ↑ Суд арештував майно дружини Медведчука на понад 5,6 млрд грн – СБУ — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 23 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023. 
  11. ↑ Свобода, Радіо (23 лютого 2023). Арештовано майно дружини Медведчука Оксани Марченко на понад 5,6 млрд грн – СБУ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 лютого 2023. 
  12. ↑ Суд арештував майно дружини Медведчука на понад 5,6 млрд гривень. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 лютого 2023. 
  13. ↑ Оксана Марченко виходить з шоу Х-фактор /Сайт СТБ, 14.04.2017/. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017. 
  14. ↑ Дружина Медведчука зняла фільм про РПЦвУ, де вона їздить на BMW з номером “Паломница”. Духовний Фронт України (укр.). 7 лютого 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  15. ↑ «Паломніца» Марченко пояснила, чому в церкву не можна йти з нафарбованими губами. Духовний Фронт України (укр.). 29 березня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  16. ↑ «Паломніца» Марченко у своєму фільмі прикинулась жебрачкою. Духовний Фронт України (укр.). 7 квітня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  17. ↑ Усик про «Паломніцу» Марченко: Дурня якась вийшла. Духовний Фронт України (укр.). 16 березня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  18. ↑ Всі православні парафії в Україні належать ПЦУ – митрополит Епіфаній. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  19. ↑ а б В звездном небе засияют Яма и Шустер // kp.ua, Оксана Гончарук, 2 апреля 2008 (рос.)
  20. ↑ РНБО ввів санкції проти Медведчука і Марченко: що це означає. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 21 лютого 2021. 
  21. ↑ Дружина Медведчука розповіла, чому Путін став їхнім кумом. Gazeta.ua. 12 листопада 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2015. 
  22. ↑ «Ти не один». [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] Нововиявлений союз Коломойського та Медведчука (розслідування) // Радіо Свобода, 11 червня 2020, 23:20. Максим Савчук, Олександр Чорновалов, Любомира Ремажевська
  23. ↑ Дружина Медведчука стала власницею будівельної фірми в Москві, - "Схеми". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 24 вересня 2020. 
  24. ↑ 24.05.2020, Декларація Медведчука Віктора Володимировича [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.], ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ
  25. ↑ Нафта для куми Путіна Марченко. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 7 вересня 2018. 
  26. ↑ Оксана Марченко володіє нафтовим бізнесом в Росії. ukranews_com (ua). Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018. 
  27. ↑ Українці, зрозумійте ви нарешті, що без російської мови ви перетворитеся на «„німе“ плем'я третього сорту»: жінка Медведчука [Архівовано 18 червня 2020 у Wayback Machine.] // 31 жовт. 2019
  28. ↑ Експерт: Оксана Марченко в інформаційній кампанії російських спецслужб буде грати одну з провідних ролей. Духовний Фронт України (укр.). 13 березня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марченко Оксана Михайлівна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марченко Оксана Михайлівна
Ключові особи
Роза Аль-Намрі · Андрій Бідняков · Володимир Бойко · Володимир Бородянський · Руслан Городничий · Андрій Данилко · Ектор Хіменес-Браво · Михайло Єрмолаєв · Дмитро Карпачов · Ольга Кисла · Ігор Кондратюк · Павло Костіцин · Оксана Марченко · Надія Матвєєва · Надія Мейхер · Сергій Назаров · Галина Пілютикова · Сергій Притула · Лілія Ребрик · Григорій Решетник · Яна Соломко · Дмитро Танкович · Микола Тищенко · Дар'я Трегубова · Анфіса Чехова · Олександр Ярема
Телесеріали
Інформаційні та соціальні програми
Кулінарні програми
Сімейні та романтичні телепрограми
Розважальні й шоу-програми
Закриті програми та серіали
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марченко_Оксана_Михайлівна&oldid=38886600