Менді Мур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Мур.
Менді Мур
Mandy Moore 2011.jpg
Ім'я при народженні Аманда Лі Мур (Amanda Leigh Moore)
Інші імена Аманда Лі Мур
Народилася 10 квітня 1984(1984-04-10) (35 років)
Нешуа, Нью-Гемпшир, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність співачка, актриса, авторка-виконавиця, актор озвучування, композиторка, телеакторка, модель, кіноакторка, модельєр
Alma mater Lake Brantley High School[d]
Роки діяльності 1999–
Чоловік Райан Адамс (2009-)
IMDb nm0601553
CMNS: Менді Мур на Вікісховищі

Ама́нда Лі Мур (англ. Amanda Leigh Moore; *10 квітня 1984; скорочено Менді Мур (англ. Mandy Moore МФА: [ˈmændi ˈmɔr] Ме́нді Мо́р) народилася 10 квітня 1984 року. Є актрисою, співачкою. Вона виросла в штаті Флорида. Мур стала відома як підліток в кінці 1990-х, після виходу поп-альбомів So Real, I Wanna Be with You, і Mandy Moore. Мур згодом почала кінокар'єру, знявшись в 2002 в Пам'ятна прогулянка', а потім і в інших фільмах, також спрямованих на підліткові аудиторії. Її приватне життя, в тому числі її стосунки з тенісистом Енді Роддіком [1], і з акторами Уілмер Вальдеррама [2]і Зак Брафф [3], а також її шлюб зі співаком Райан Адамс, став предметом широкого обговорення в засобах масової інформації. Її останній альбом, Аманда Лі, був випущений 26 травня 2009. [4]Мур було продано понад 10 мільйонів платівок по всьому світу.[5]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Мур народилась в містечку Нешуа, штат Нью-Гемпшир, в сім'ї Стейсі і Дона Мур. Стейсі була колишнім газетним репортером, Дон — пілотом «American Airlines». По батьківській лінії предками Мур були ірландці і індіанці черокі, по материнській лінії дід був єврей[3], баба — англійка. Бабуся була професійною танцівницею в театрі лондонського Вест-Енда, під час Другої світової війни служила в складі Жіночої Королівської Військово-Морської Служби. Зустрівшись зі своїм майбутнім чоловіком під час його перебування в Лондоні, де він проходив службу, вона таємно втекла в США[4].

У Мур є брати Скотт і Кайл. Вона виросла в Альтамонте-Спрінгс, що біля міста Орландо, штат Флорида, куди вона переїхала в ранньому віці з сім'єю через роботу батька[5]. Мур виховали в католицькій віре (хоча вона давно не практикуючий католик)[6] і відвідувала середню католицьку школу єпископа Мура (англ. Bishop Moore Catholic High School) в Орландо[7].

Цікавість до співу в Мур виник після перегляду мюзиклу «Oklahoma!», бабуся також надихала на заняття співом. Перші публічні виступи майбутньої зірки відбулись на спортивних змаганнях в Флориді, де Мур виконувала національний гімн. Пізніше її помітив голова підрозділу з відбору артистів і репертуару (A&R) звукозаписуючої компанії Epic Records, чий друг з компанії FedEx випадково почув її спів в студії звукозапису[8], після чого Мур підписала контракт зі студією.

Музична кар'єра[ред. | ред. код]

1999–2002 роки: ранні альбоми[ред. | ред. код]

Мур у 2011 р.
Мур на Sniff at Love Concert в 2009 р.

В 1999 році Мур брала участь в спільному турне з групою Backstreet Boys[5]. ЇЇ перший альбом «So Real» вийшов у світ в грудні 1999 року і зайняв 31-у сходинку в американському чарті «Billboard 200» .[9]. Після виходу альбому спостерігачі віддали Мур останнє місце серед «поп-принцес», таких як Брітні Спірс, Крістіна Агілера і Джессіка Сімпсон[10]. В огляді журналу «Entertainment Weekly» відмічалось, що пісні Мур, крутяться навколо теми «поки ще недосвідченного кохання» («not-yet-experienced love»), виконані з «професіоналізмом» («suffocating professionalism»), а балади в альбомі «тошнотворні» («nauseating»)[11]. І хоча пісні звучали в радіоефірі, а її альбом «So Real» став платиновим в США (початок 2000) і був проданий в кількості близько 1 млн копій[12], не все складалось так успішно, як в тих же Брітні Спірс, Крістіни Агілери і Джессіки Сімпсон.

Дебютний поп-сингл «Candy», який Yahoo! Movies охарактеризувала як «неймовірно вызывающий» («strangely provocative»)[13][14] майже ввійшов в топ-40 в американському «Billboard Hot 100», зайняв 41-у сходинку[15] і став золотим[9]. «All Music Guide» назвала сингл «безпосереднім» («mediocre») і «типовим» («typical»), який містить лірику, яка описує кохання «мовою солодкого задоволення» («in terms of sugar treats»)[16].

В травні 2000 року вийшов альбом «I Wanna Be with You» — перероблена версія дебютного альбому[17]. Альбом, музика якого створена в більшій частині на синтезаторах, бас-гітарах і барабанах[18], містив нові пісні вперемішку з треками і реміксами з альбому «So Real». Деякі оглядачі розкритикували альбом, оскільки він містив ремікси старих пісень і не передбачував подальшого творчого розвитку[19][20], а «All Music Guide» описала його стиль як «вульгарніший, без смаку, і в цілому більш одноразовий» («trashier, flashier, gaudier, and altogether more disposable»), ніж в попередньому[21]. Альбом зайняв 21-у сходинку в «Billboard 200», в США став золотим, було продано біля 792 000 копій[12]. Головний трек «I Wanna Be With You» був єдиним синглом в альбомі і зайняв 24-у сходинку в «Hot 100»[15], що було найкращим досягненням Мур. Він також став саундтреком до фільму «Авансцена» (2000)[22].

В червні 2001 року вийшов новий альбом «Mandy Moore» з піснями «Saturate Me» (балада в стилі R&B), «You Remind Me» и «In My Pocket». В підтримку альбому був проведий концерт «Mandy Moore Live@ShoutBack». Альбом містив пісні в ритмі аптемпо і елементи музики Сходу[23]. «All Music Guide» назвав його «соковитим, багатошаровим продуктом» («lush, layered production»)[24]. Альбом отримав різноманітні відгуки з боку критиків[25], і хоча в «Entertainment Weekly» відмітили, що Мур пробувала створити «нове звучання» («new sounds») і «хриплі нотки голосу як у Наталі Імбрулії лунають схожимим на підліткову поп-музику, все ж він міг бути набагато гірше» («a breathy Natalie Imbruglia vibe [on the album] … as teen pop goes, it could be a lot worse»)[26], журнал «Rolling Stone» позитивно оцінив Мур скоріше як «начинаючу рокершу, ніж R&B-вискочку» («more protorocker than R&B wanna-be») і вказал, що вона вийшла на «велику дорогу» («high road») у порівнянні з її першими двома альбомами[27]. Альбом відразу зайняв 35-у сходинку в «Billboard 200», пізніше став золотим і був проданий в кількості 443 000 копій[12]. Сингл «In My Pocket», який «Entertainment Weekly» оцінило як «пульсуючий євродиско з впливом індейської музики» («pumping, Indian influenced Euro disco»)[28], в чарті Hot 100 навіть не з'явився. Мур вживу виконала його декілька разів, в тому числі і на шоу «Teenapalooza» телекомпанії «Fox Network» в 2001 році[29]. Інший сингл «Crush» також не попав в американські чарти, хоча на MVT часто транслювали відео (Мур вперше брала участь в шоу MTV TRL). На початку 2002 року був випущений фінальний сингл «Cry», пов'язаний з фільмом «Пам'ятна прогулянка», в якому Мур дебютувала в головній ролі.

У 2006 році Мур з гіркотою прокоментувала свої ранні альбоми, вона сприймала це як «визиваюча відраза» («sucked»)[30] і що її перші альбоми були «зовсім жахливими» («just awful»)[10]. Мур сказала, що вона «би вернула гроші будь-кому, хто купив її перші два альбоми» («would give a refund to everyone who bought my first two albums»), если бы могла[31]. Під час радіо-інтерв'ю в квітні 2006 року один з ведучих, який чув про її визнання, попросив повернути гроші за перший альбом, що Мур і зробила[30].

2003: Альбом «Coverage», збірний альбом і новий контракт[ред. | ред. код]

В жовтні 2003 року Мур випустила четвертий альбом «Coverage», який «All Music Guide» назвали «стрибком в музичну зрілість» («leap to musical maturity»), а «Entertainment Weekly» — «спробою скинути образ блондинки зі жуйкою» («effort to shed her bubblegum-blond image»). В альбом були включені кавер-версії пісень 1970-х і 1980-х років, які вплинули на дитинство співачки. Мур відмітила, що вона не хотіла «перевершити оригінальних виконавців» («top the original artists»), а тільки запропонувала свою «власну інтерпретацію» («own interpretation») їх музики. Ось як, до прикладу, охарактеризували альбом на www.amazon.com (Heather Court):[32]

…вона надала нові достойні відтінки пісням «Senses Working Overtime» XTC, «Can We Still Be Friends» Тодда Рандгрена і «One Way or Another» Блонді… Чи продовжить вона в цьому напрямку невідомо, але цей диск — досягнення, яким Мур може гордитися.

Оригінальний текст (англ.)
…she brings worthy new shades to XTC’s "Senses Working Overtime," Todd Rundgren’s "Can We Still Be Friends" and Blondie’s "One Way or Another," … Whether she’ll continue to follow this path is unknown, but this CD is an achievement Moore can be proud of.
Мур у 2007 р.
Мур виконує пісню під час свого турне. 2009 р.

«Coverage» піднявся на 14-ю позицію в «Billboard 200» (найкраще досягнення для Мур на той час), але єдиний сингл «Have a Little Faith in Me» не мав успіху в чартах, хоча і дебютував в топ-40.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • В шість років Аманда Лей Мур (Amanda Leigh Moore) вже знала, що стане зіркою. У віці 15 років відмінниця середньої школи виявилась чудовою співачкою з винятковими артистичними даними і досвідом в музичному бізнесі.
  • Мур почала співати і грати на сцені у віці дев'яти років, коли відвідувала літній табір музичного театру. Вона також провела сім років в групі підтримки футбольної команди «Pop Warner». Її захоплення шоу-бізнесом привело її на уроки вокалу і прослуховування на постановки місцевого театру.
  • Улюблена тварина: мавпа.
  • Улюблений актор/актриса: Райан Філіпп (Ryan Phillippe) і Гвінет Пелтроу (Gwyneth Paltrow).
  • Вона любить: цукрову вату
  • Інтереси: Лакросс, інтернет, вечірки з друзями.

Дискографія[ред. | ред. код]

Докладніше: Дискографія Менді Мур
Студійні альбоми
Збірники

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #135158567 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. ↑ ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Moore, Mandy (as told to Kuster, Elizabeth) (серпень 2003). 60 Things I Want to Do Before I'm 30. Seventeen: 187. Архів оригіналу за 13 лютий 2008. Процитовано 22 липень 2010. 
  4. ↑ Mills, Nancy (16 апреля 2006). Mandy's So Moore-Ish. You Magazine – (-): 30–33. Архів оригіналу за 13 лютий 2008. Процитовано 22 липень 2010. 
  5. ↑ а б Friedman, Devin (June 2006). Mandy's Moment. ELLE – (-): 226. Архів оригіналу за 13 лютий 2008. Процитовано 22 липень 2010. 
  6. ↑ What Mandy Did. TeenAge Magazine: 28. 2004. Архів оригіналу за 28 вересень 2007. Процитовано 22 липень 2010. 
  7. ↑ «Mandy Moore knows How to Deal, even if she does still live at home» by Cindy Pearlman, Chicago Sun-Times, липень 2003, retrieved August 6, 2006.
  8. ↑ Gostin, Nicki (24 апреля 2006). Mandy's Newsmakers: Mandy Moore, Britney Spears. Newsweek. 
  9. ↑ а б Mandy Moore. Rock On the Net. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-07-03. 
  10. ↑ а б Pener, Degen (май 2006). American Dream Girl. Cosmopolitan – (-): 44–47. Архів оригіналу за 18 жовтень 2016. Процитовано 22 липень 2010. 
  11. ↑ Vincentelli, Elisabeth (2000). So Real. Entertainment Weekly 1 (520). 
  12. ↑ а б в Moore Covers new ground. MSNBC. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-03-31. 
  13. ↑ Mandy Moore. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-07-21. 
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травень 2008. Процитовано 20 листопад 2010. 
  15. ↑ а б Mandy Moore. Billboard. Архів оригіналу за 2006-03-16. Процитовано 3 липня 2006. 
  16. ↑ So Real. All Music Guide. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-08-03. 
  17. ↑ I Wanna Be With You CD. CD Universe. Процитовано 3 липня 2006. 
  18. ↑ I Wanna Be With You (ECD) - Mandy Moore. Epinions.com. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-03-31. 
  19. ↑ New Mandy Moore project moves ahead. AllPop.com. Архів оригіналу за 2013-07-02. Процитовано March 31 2006. 
  20. ↑ I Wanna Be With You. Rhapsody.com. Процитовано March 31 2006. 
  21. ↑ I Wanna Be With You. All Music Guide. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-08-03. 
  22. ↑ Center Stage Music From The Motion Picture. MSN Music. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-07-03. 
  23. ↑ Mandy Moore. E! Online. Архів оригіналу за 2005-09-05. Процитовано 2006-08-03. 
  24. ↑ Mandy Moore. All Music Guide. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано August 3 2006. 
  25. ↑ Mandy Moore. MetaCritic. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано March 31 2006. 
  26. ↑ Johnson, Beth (2001). Mandy Moore. Entertainment Weekly 1 (601). 
  27. ↑ Walters, Barry (August 16, 2001). Mandy Moore. Rolling Stone 1 (875). 
  28. ↑ Diehl, Matt (2001). In My Pocket. Entertainment Weekly 1 (596). 
  29. ↑ Mandy Moore In Stores For Mandy Moore. VH1.com. Процитовано July 3 2006. 
  30. ↑ а б Mandy Moore Gives Refund to Unsatisfied Fan. StarPulse. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано April 29 2006. 
  31. ↑ MOORE HATES FIRST ALBUMS. ContactMusic.com. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано March 31 2006. 
  32. ↑ Coverage [ENHANCED]. amazon.com. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано March 31 2006. 

Посилання[ред. | ред. код]


Актор Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Менді_Мур&oldid=25349140