Ієгуді Менухін

Ієгуді Менухін
англ. Yehudi Menuhin
Зображення
Основна інформація
Дата народження	22 квітня 1916(1916-04-22)
Місце народження	Нью-Йорк,  США
Дата смерті	12 березня 1999(1999-03-12) (82 роки)
Місце смерті	Лондон,  Велика Британія
Причина смерті	бронхіт
Роки активності	1925 — 1999
Громадянство	США
Національність	Литваки
Професія	скрипаль, диригент
Освіта	Консерваторія Сан-Франциско
Вчителі	Louis Persingerd і Джордже Енеску
Відомі учні	Alexandre Dubachd
Інструменти	скрипка
Жанр	академічна музика, джаз
Лейбли	EMI Classicsd
Нагороди	Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН Орден Британської імперії Премія Ернста Сіменса
Батько	Моше Менухін
Мати	Marutha Sherd
Діти	Zamira Menuhind, Krov Nicholas Menuhind, Жерар Менухін і Jeremy Menuhind
Автограф
menuhin.org
Файли у Вікісховищі

Ієгу́ді Мену́хін (англ. Yehudi Menuhin, Baron Menuhin; 22 квітня 1916(19160422), Нью-Йорк — 22 березня 1999, Лондон) — скрипаль, диригент, педагог та письменник. Попри те, що він народився у США, у 1970 році отримав громадянство Швейцарії, а пізніше (у 1985 році) — Великої Британії, де, власне, і зробив більшу частину своєї кар'єри.

Ієгуді Менухін

Дитинство

Ієгуді народився у Нью-Йорку 22 квітня 1916 року в родині литовських євреїв, яка іммігрувала із Росіїйської імперії шість років до того. Після народження сина сім'я переїхала до Сан-Франциско. Батько Мойше Менухін (первісно Мнухін) рабин, народився в Гомелі, а мати Марута Шер, народилася в Ялті. Мати Ієгуді чудово грала на віолончелі та на фортепіано, хлопчику не було й двох років, як його вперше узяли на концерт симфонічного оркестру. Коли Менухіну виповнилося 5 років, його тітка купила йому його першу скрипку і віддала на навчання до Зігмунда Анкера. Перші спроби оволодіти інструментом були надзвичайно складними через уроджену скороченість пальців, проте вже через півроку юний Ієгуді зміг виступати в престижному учнівському окрестрі «Фермонт». З семи років хлопчика почав опікувати концертмейстер симфонічного оркестру Луїс Персінгер.

Надзвичайний талант хлопчика помітив місцевий меценат Сідней Ерман. Він дав пораду відправити Менухіна на навчання до Парижу, а витрати він бере на себе. Отже, восени 1926 року, уся сім'я вирушила до Парижа. Там Ієгуді зустрів відомого скрипаля, диригента й композитора Джордже Енеску, який став для Менухіна не тільки педагогом й вихователем, а й батьком і другом. Енеско заповів Ієгуді його дорогоцінні скрипки.

Початок концертної діяльності

Диригент Бруно Волтер (ліворуч) і молодий скрипаль Ієгуді Менухін

Юний скрипаль починає концертну діяльність уже в 12 років. Спочатку пару концертів у Парижі, а потім сенсаційний виступ у Нью-Йорку, в Карнегі-хол. Невтомна праця над звуком привела до неймовірних результатів. У платівках 14-річного Менухіна ми бачимо два дуже різні твори — «Кампанелу» Паганіні і транскрипцію пісні Любаші з опери Римського-Корсакого «Царська наречена». І якщо перший твір ставить опановування (хай і високою, але доступною іншим) віртуозною майстерністю, то другий вимагає виняткової драматичної сили. Менухін чудово виконав цю задачу. І далі серед його записів ми бачимо абсолютно різні за стилем й характером твори, як сонати Баха, концерт Паганіні, «Іспанська симфонія» Лало, концерти Моцарта тощо.

До Менухіна приходить світова слава. У Берліні поліція ледве стримувала натовп, які влаштували музиканту 45-хвилинну овацію. А в Римі люди розбили вікна у концертному залі Аугустео, намагаючись попасти туди. У 1931 році Менухін отримав першу премію на конкурсі Паризької консерваторії.

Інтенсивна концертна діяльність продовжувалась до 1936 року. Музикант раптом перервав всі свої концерти й оселився з батьками й сестрами у Каліфорнії.

Друга Світова Війна

У середині 1938 року музикант вийшов з добровільного заточення і одружився з Нолою Ніколас, яка народила йому хлопчика й дівчинку.

За час Другої світової війни Менухін дав понад 500 концертів майже в усіх місцях, де проходили бойові дії. Наприкінці 1943 року Ієгуді їде в Англію, де розпочинає бурхливу концертну діяльність. Там же він і зустрічає англійську балерину Діану Голд, від шлюбу з якою на світ з'являються Джеральд і Єремія.

Невдовзі після перемоги над фашизмом Менухін робить ще одне турне по країнах-союзниках, і, зокрема, Індії. Там він захопився практикою йоги (див. B. K. S. Iyengar, з яким Менухін товаришував усе подальше життя).

Менухін багато грав зі своєю улюбленою сестрою, видатною піаністкою — Хепзібах Менухін.

Подальша діяльність

Менухін продовжує давати концерти, а крім того він диригує та викладає. У 1962 році він засновує Школу Ієгуді Менухіна в Сурреї. У 1983 році разом з Робертом Мастерсом започатковує Міжнародний Кокурс Ієгуді Менухіна для молодих скрипалів. Менухін мав найдовший за всю історію контракт з компанією звукозапису EMI — 70 років. За цей термін він зробив понад 300 записів і як виконавець, і як диригент.

Менухін грав не тільки класичну музику, ще він захоплювався джазом. З 1970 по 1990 роки він виконував джаз разом із скрипалем Стефаном Граппеллі. У 1990 році Ієгуді став першим диригентом Азійського Молодечного Оркестру, і з ним він давав концерти по всій Азії.

Цікаві факти

• Ось що пише про нього Уінтроп у своїй статті:

Менухін веде досить неспокійний образ життя. Його жінка називає його «агентом по розповсюдженню скрипкової музики». У нього є своя вілла біля Сан-Франциско, проте він проводить там один-два тижні на рік. Найхарактерніше для нього оточення — каюта океанського лайнера, чи купе пульманівського вагону, які він займав протягом своїх безперервних турне. Коли поруч немає жінки, він з якоюсь ніяковістю входить до окремого купе — йому здається незручним займати купе для декількох пасажирів. Проте йому насправді зручніше в окремому купе, тому що він виконує масу фізичних вправ, багато з яких — з системи йогів. На його думку, ці вправи мають пряме відношення до його здоров'я — чудовому, і душевному стану — безхмарному. В програму цих вправ входить стояння на голові протягом п'ятнадцяти хвилин щодня — подвиг, при будь-яких умовах зв'язаних з надзвичайною координацією мускулів, в поїзді чи пароплаві, які скажено гойдаються. Це потребує надлюдської витривалості.

• Менухін перший у світі виконав надскладний концерт Елгара з композитором як диригентом.
• Бела Барток на прохання Менухіна написати щось невеличке для нього, створив свою славнозвісну сонату.
• Альберт Ейнштейн, прийшовши на один з концертів молодого Менухіна, сказав: «Тепер я знаю, що на світі є Бог!»
• Бруно Монсенжон зняв про нього відомий фільм «Скрипка століття».

Відомі учні

• Валерій Соколов

Менухін і Україна

Ієгуді був знайомий з відомим українським бандуристом Романом Гриньків і вони записали спільний альбом. Сам Ієгуді казав, що йому сильно подобається бандура. Він хвалив бандуру та її красивий, мелодичний звук.

Джерела

• Энциклопедия «100 Великих Музыкантов»
• «Скрипка століття»

Менухін в Інтернеті

• Офіційний сайт Менухіна [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Міжнародний фонд Ієгуді Менухіна [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Міжнародний Кокурс Ієгуді Менухіна для молодих скрипалів [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Фестиваль імені Менухіна
• Ієгудіана, книга про Менухіна [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.]