Московій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Московій (Mc)
Атомний номер 115
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 288 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома пм
Енергія іонізації (перший електрон) кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус пм
Радіус іона пм
Термодинамічні властивості
Густина г/см³
Молярна теплоємність Дж/(К·моль)
Теплопровідність Вт/(м·К)
Температура плавлення К
Теплота плавлення кДж/моль
Температура кипіння К
Теплота випаровування кДж/моль
Молярний об'єм см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки Å
Температура Дебая К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Московій у Вікісховищі

Московій (лат. Moscovium, Mc)[1] — 115-й хімічний елемент V групи періодичної системи атомний номер 115, атомна маса 288, більш стабільним є нуклід 288Mc (період напіврозпаду оцінюється в 87 мс), а найбільш стабільним 289Mc з періодом напіврозпаду в 156 мс. Штучно синтезований елемент, у природі не зустрічається.

Історія[ред. | ред. код]

У лютому 2004 року були опубліковані результати експериментів, що проводилися з 14 липня по 10 серпня 2003 року, в результаті яких було отримано 115-й елемент в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (Росія) спільно з Ліверморською національною лабораторєю (США) [2].

Походження назви[ред. | ред. код]

Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії (IUPAC)[3] затвердив назву елемента «московій» на честь Московської області[4], де розташоване місто Дубна, в якому він був вперше синтезований. Рішення про затвердження назви було прийняте 30 листопада 2016 року[5]. До цього він мав систематичну тимчасову назву унунпентій (лат. Ununpentium, Uup, штучно утворена від коренів латинських числівників 1, 1, 5), а також неофіційну назву ека-бісмут.

Отримання[ред. | ред. код]

Отриманий в результаті ядерних реакцій[6]:

,

.

Відомі ізотопи[ред. | ред. код]

Ізотоп Маса Період напіврозпаду Тип розпаду зареєстровано подій
287Mc 287 32+155−14 мс α-розпад в 283Mc 1
288Mc 288 87+105−30 мс α-розпад в 284Mc 23
289Mc 289,194 156 мс

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]