Ейнштейній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ейнштейній (Es)
Атомний номер 99
Зовнішній вигляд
простої речовини
Радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
252,083 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 292 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
0,0(0,00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Rn] 5f11 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус n/a пм
Радіус іона n/a пм
Електронегативність
(за Полінгом)
1,3
Електродний потенціал Es←Es3+ -2,0В
Es←Es2+ -2,2В
Ступені окиснення 3
Термодинамічні властивості
Густина n/a г/см³
Молярна теплоємність n/a Дж/(K моль)
Теплопровідність n/a Вт/(м К)
Температура плавлення n/a K
Теплота плавлення n/a кДж/моль
Температура кипіння 1130 K
Теплота випаровування n/a кДж/моль
Молярний об'єм n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки
Період ґратки n/a Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая n/a K
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Commons-logo.svg Ейнштейній (Es) у Вікісховищі

Ейнште́йній (Es) — трансурановий хімічний елемент із атомним номером 99, радіоактивний, імовірно — важкий сріблистий метал. Відомий тільки у мікроскопічних кількостях. Названий на честь Альберта Ейнштейна. Усього відомо 19 ізотопів і 3 ізомери. Найстабільніший з ізотопів 252Es має період напіврозпаду 471,7 доби. Електронна конфігурація [Rn]5f117s2; період7, f-блок (актиноїд). 253Es (період піврозпаду 20 днів) утворюється при нейтронному опроміненні Am, Pu, Cm. Відомі ступені окиснення +3 (типовий для актинідів, EsBr3) та +2 (EsBr2). Проста речовина — ейнштейній. Сам метал досі не добутий.

Історія[ред.ред. код]

Відкритий у грудні 1952 року шляхом аналізу ґрунту з атолу Еніветок (Маршаллові острови), де було здійснено випробування першого американського термоядерного пристрою «Майк».

Утворення[ред.ред. код]

Утворюється захопленням ядрами плутонію нейтронів:

або при обстрілі каліфорнію ядрами дейтерію[1]:


Інші ізотопи отримані при обстрілі берклію ядрами дейтерію[2]:

Використання[ред.ред. код]

Використовується лише як сировина (ядерна мішень) з метою отримання інших трансуранових елементів методом «важких іонів». Комерційного значення не має.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Physical Review 1956, 104 (5), 1314—1314
  2. Physical Review 1956, 104 (5), 1315—1319

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0