Міжнародні відносини Нідерландів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Під час і після їхнього Золотого Століття, нідерландці створили комерційну та колоніальну імперію, яка розвалилася після Другої світової війни; історичні зв'язки, успадковані від колоніального минулого досі впливають на міжнародні відносини Нідерландів. У той час як історично Нідерланди були нейтральною державою, починаючи з другої світової війни вони стали членом великої кількості міжнародних організацій. Нідерландська економіка дуже відкрита і залежить від міжнародної торгівлі. Одним з найбільш спірних міжнародних питань, пов'язаних з ліберальною політикою Нідерландів щодо легких наркотиків і положення Нідерландів як одного з основних експортерів важких наркотиків.

Політика[ред. | ред. код]

Зовнішня політика Нідерландів базується на чотирьох основних зобов'язання]]х: атлантичне співробітництво, європейська інтеграція, міжнародний розвиток і міжнародне право. Нідерландський уряд провів огляд основних питань зовнішньої політики, організації та фінансування в 1995 році. Документ «Зовнішня політика Нідерландів: огляд» виклав новий напрямок зовнішньої політики Нідерландів. Пріоритети Нідерландів у підвищенні європейської інтеграції, підтриманні відносин із сусідніми державами, забезпеченні європейської безпеки і стабільності (в основному через механізм НАТО), участь у врегулюванні конфліктів, участь у миротворчих місіях. Нідерланди підкреслюють роль, яку Сполучені Штати відіграють у безпеці Європи. Огляд іноземної політики також спричинив реорганізацію Міністерства закордонних справ. Завдяки створенню регіональних відділень, це Міністерство тепер координує завдання, які раніше були поділені між органами з міжнародного співробітництва, закордонних справа і економічних питань.

Атлантичне співробітництво[ред. | ред. код]

Нідерландська політика безпеки базується, насамперед, на членстві в НАТО, співзасновником якого були Нідерланди в 1949 році. Уряд Нідерландів не лише вважає можливим розташування ядерної зброї в країні Volkel_Air_Base#Possible_nuclear_weapons[en], але й вважає необхідним її розміщення. Нідерландці здійснюють оборонне співробітництво в межах Європиː 1) на багатосторонній основі — у контексті Західноєвропейського Союзу і Європейської безпекової та оборонної політики ЄС; 2) на двосторонній основі (Німецько-Нідерландський корпус). Останні роки нідерландці роблять значний внесок у зусилля ООН з підтримання миру в на планеті, зокрема у силах стабілізації в Боснії і Герцеговині (СФОР).

Європейська інтеграція[ред. | ред. код]

Нідерландці були і є прихильниками європейської інтеграції, відіграли важливу роль в політичній та валютній інтеграції. Країна була однією з перших, яка розпочала європейську інтеграцію, як член Бенілюксу в 1944 р. і Європейського об'єднання вугілля і сталі в 1952 році. Післявоєнний Митний союз Нідерландів з Бельгією і Люксембургом (група Бенілюкс) проклав шлях для формування Європейського співтовариства (попередник ЄС), в якому Нідерланди були членом-засновником. Скасування контролю на внутрішніх кордонах Бенілюксу було зразком для ширшої Шенгенської угоди. Окремі аспекти їх іноземних, економічних і торгових стратегій координуються через Європейський Союз (ЄС). Нідерланди разом з іншими 28 європейськими учасниками зобов'язалися підтримувати спільну візову політику і вільне пересування людей через спільні кордони.

Нідерландці стояли біля витоків Маастрихтського договору 1992 р і були архітекторами Амстердамського договору, укладеного в 1998 р. До 2003 р., нідерландець Вім Дуйзенберг очолював Європейський центральний банк. Крім того, нідерландський міністр фінансів Герріт Залм був головним критиком порушень Пакту стабільності і зростання Францією та Німеччиною в 2004 році і 2005 рр.

Розвиток третього світу[ред. | ред. код]

Нідерланди належать до провідних донорів офіційної допомоги з метою розвитку (ОДР) на Землі, надавши майже $ 8 млрд (бл. 0,8 % власного валового національного доходу (ВНД)). Це одна з п'яти держав планети, яка сплачує давню ОПР в Організації Об'єднаних Націй, яка становить 0,7 % ОПР/ВНД. Ця держава послідовно сприяє передачі допомоги через багатосторонні механізми, зокрема Програму розвитку ООН, міжнародні фінансові інститути і програми ЄС. Більшість коштів нідерландської допомоги надходять через приватні організації («співфінансування»), майже повністю автономні у виборі проектів.

Нідерланди є членом Європейського банку реконструкції та розвитку, сприяє економічним реформам в Центральній Європі. Вони рішуче підтримують мирний процес на Близькому Сході і в 1998 р. виділили 29 млн $ для внесків для окупованих Ізраїлем територій в рамках скоординованої міжнародної донорської діяльності, а також у безпосередній співпраці з владою Палестинської Автономії. Ці проекти включають в себе покращення місцевих екологічних умов і підтримка багатосторонніх програм (у співпраці з місцевими неурядовими організаціями). У 1998 р. Нідерланди зробили значний внесок у допомогу населенню територій колишньої Югославії та Африки. Нідерландці постійно надають допомогу постраждалим від стихійних лих, таких як ураган Мітч в Центральній Америці, цунамі в Південно-Східній Азії 2004 р., катастрофи в Пакистані і Бірмі.

Експортна безоплатна допомога[ред. | ред. код]

Країни з економіками, що розвиваються, прагнуть придбати іноземні товари і послуги для інвестицій, а також, портові споруди, дороги, громадський транспорт, охорона здоров'я, або питне водопостачання, можуть мати право на надання спеціального нідерландського гранту. Грант, відомий як ORET (Ontwikkelingsrelevante Exporttransactie — Програма пов'язана з розвитком експортних операцій) служить для присудження грантів урядам держав для здійснення платежів іноземним постачальникам[1].

Позиція щодо міжнародного права[ред. | ред. код]

Багатовікова традиція юридичної освіти зробила можливим розташування в Нідерландах Міжнародного Суду; ірансько-американського трибуналу; Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії; Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді; Міжнародного кримінального суду. Крім того, у ній розташовані офіси Європейської організації поліції (Європол); Організації із заборони хімічної зброї. Нідерланди засідають у Міжнародному Суді Юстиції.

Участь в міжнародних організаціях[ред. | ред. код]

Як «мала» держава Нідерланди, як правило, прагнуть досягати свої зовнішньополітичні інтереси через багатосторонні організаціїї. Вони є активним і відповідальним учасником системи ООН, інших міжнародних урядових організацій, таких як Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Світова організація торгівлі (СОТ), і Міжнародний валютний фонд.

Нідерланди є одним із членів-засновників Європейського Союзу. Будучи невеликою країною з історією нейтралітету, Нідерланди були приймаючою країною при підписанні Маастрихтського і Амстердамського договорів.

Стосунки колишніми колоніями[ред. | ред. код]

Карибські острови Аруба, Кюрасао, Сінт-Мартен, Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба є залежними від Нідерландів. Ці острови відомі як Карибські Нідерланди. Останні три острови є частиною власне Нідерландів. Суринам та Індонезія стали незалежними від Нідерландів в період деколонізації: Суринам в 1975 р. і Індонезія в 1945 р.

Двосторонні стосунки з державами Європи[ред. | ред. код]

Албанія[ред. | ред. код]

Дипломатичні відносини з Нідерландами встановлено 1970 р.[2]

  • Албанія має посольство в Гаазі.
  • Нідерланди мають посольство в Тирані.

Вірменія[ред. | ред. код]

Дипломатичні відносини з Нідерландами розпочались з 30 січня 1992 р.

Австрія[ред. | ред. код]

Білорусь[ред. | ред. код]

Дипломатичні відносини з Нідерландами розпочались з 1994 р.

  • Білорусь має почесне консульство в Гаазі.
  • Нідерланди представлені в Білорусі через посольство у Польща за сумісництвом (Варшава) і консульство в Мінську.
  • Обидві країни є повноправними членами Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Бельгія[ред. | ред. код]

Відносини були встановлені після проголошення незалежності обох держав. Обидві сторони є союзниками, уряди співпрацюють, мають культурну подібність. Бельгія має посольство в Гаазі, а Нідерланди — посольство в Брюсселі. Обидві країни є членами Європейського Союзу і НАТО.

Болгарія[ред. | ред. код]

  • Болгарія має посольство в Гаазі.
  • Нідерланди має посольство в Софії.
  • Обидві країни є повноправними членами НАТО і Європейського Союзу.

Чеська республіка[ред. | ред. код]

Данія[ред. | ред. код]

  • Обидві держави мали дипломатичні відносини з 16-го ст. Дипломатичні відносини з Нідерландами розпочались з 1645 р.
  • Данія має посольство в Гаазі.
  • Нідерланди мають посольство в Копенгагені і вісім почесних консульств (Ольборг, Орхус, Есбьерг, Фредеріція, Нуук, Оденсе, Ренне, і Торсхавн).
  • Обидві країни є повноправними членами НАТО і Європейського Союзу.

Естонія[ред. | ред. код]

Фінляндія[ред. | ред. код]

Угорщина[ред. | ред. код]

  • Нідерланди мають посольство в Будапешті і почесне консульство в місті Печ.
  • Угорщина має посольство в Гаазі і шість почесних консульств (в Амстердамі, Арнем, Аерденхаут, Вінсум, Хертогенбоса і Кюрасао).

Ірландія[ред. | ред. код]

Італія[ред. | ред. код]

Мальта[ред. | ред. код]

Молдова[ред. | ред. код]

Відносини з Нідерландами розпочались з 10 липня 1992 р.

  • Молдова має посольство в Гаазі, почесне консульство в Амстердамі.
  • Нідерланди представлені в Молдові через посольство в Румунії (Бухарест) і консульство в Кишиневі.

Румунія[ред. | ред. код]

Відносини з Нідерландами розпочались 13 лютого 1880 р.

  • Нідерланди мають посольство в Бухаресті і почесне консульство в Тімішоарі.
  • Румунія має посольство в Гаазі і три почесних консульства (в Амстердамі, Лейдсендамі і Сінт-Мічелсгестелі).
  • Обидві країни є повноправними членами НАТО і Європейського Союзу.

Росія[ред. | ред. код]

  • Петро Великий навчався в Голландії.
  • Під час холодної війни, всі послідовники уряду Нідерландів сприймали Варшавський пакт, в тому числі СРСР, як загрозу безпеці.
  • Росія має посольство в Гаазі.
  • Нідерланди мають посольство в Москві, консульство в Санкт-Петербурзі, і почесне консульство в Південно-Сахалінську.

Сербія[ред. | ред. код]

Відносини з Нідерландами розпочались 26 квітня 1899 р.

  • Нідерланди мають посольство в Белграді.
  • Сербія має посольство в Гаазі.
  • Бл. 10000-15000 осіб сербського походження проживають в Нідерландах.

Словаччина[ред. | ред. код]

Відносини з Нідерландами розпочались 1 січня 1993 р.

  • Нідерланди мають посольство в Братиславі [19].
  • Словаччина має посольство в Гаазі.
  • Обидві країни є повноправними членами НАТО і Європейського Союзу.

Словенія[ред. | ред. код]

Відносини з Нідерландами розпочались 25 червня 1991 р.

  • Нідерланди мають посольство в Любляні.
  • Словенія має посольство в Гаазі.
  • Обидві країни є повноправними членами НАТО і Європейського Союзу.

Туреччина[ред. | ред. код]

Відносини з Нідерландами розпочались з 1612 р.

  • Нідерланди мають посольство в Анкарі.
  • Туреччина має посольство в Гаазі [23].
  • Обидві країни є повноправними членами НАТО і Ради Європи. Нідерланди є членом Європейського союзу, тоді як Туреччина — кандидатом на вступ до нього.

Україна[ред. | ред. код]

Відносини з Нідерландами розпочались з 1992 р.

  • Нідерланди мають посольство в Києві і консульство у Львові.
  • Україна має посольство в Гаазі.

Об'єднане Королівство Великої Британії[ред. | ред. код]

Нідерландсько-британські відносини:

  • Нідерланди мають посольство в Лондоні.
  • Велика Британія має посольство в Гаазі та консульство в Амстердамі. У Великій Британії також є консульство в Віллемстад, Кюрасао.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ORET flyer, via Google Docs. Retrieved 2011-10-23
  2. Maoist Albania Desires Better Western Relations. Процитовано 2011-05-08. 
  3. Helix Consulting LLC. Embassy of Armenia in the Kingdom of the Netherlands. Процитовано 20 February 2015. 
  4. Harper affirms Canadian position on Armenian Genocide
  5. Austrian embassy in The Hague (in Dutch and German only)
  6. Nederlandse Ambassade in Wenen, Oostenrijk. Процитовано 20 February 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]