Місто-герой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Міста-герої)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мі́сто-геро́й — почесне звання міст з часів існування СРСР, яке було надано 12 містам і одній фортеці. Це звання їм присвоєно після німецько-радянської війни. Положення про звання «Місто-герой» було затверджено 8 травня 1965 року[1].

6 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський встановив відзнаку «Місто-герой України»[2].

Опис радянського почесного звання[ред. | ред. код]

Відповідно до «Положення про ордени, медалі, і почесні звання СРСР» 1979 року місто, нагороджене званням «місто-герой», одержувало найвищі нагороди СРСР — орден Леніна та медаль «Золота Зірка»[1]. Чотири міста: Київ, Севастополь, Одеса та Керч, знаходяться в Україні; одне місто, Мінськ, та Берестейська фортеця-герой — розташовані на території Білорусі; решта сім міст — в Росії.

Міста-герої[ред. | ред. код]

У Білорусі[ред. | ред. код]

  1. Берестейська фортеця-герой — з 8 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)[3]
  2. Мінськ — з 26 червня 1974[4]

У Росії[ред. | ред. код]

Обеліск «місту-герою» в Санкт-Петербурзі
  1. Ленінград — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)
  2. Сталінград — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)
  3. Москва — з 8 травня 1965
  4. Новоросійськ — з 14 вересня 1973
  5. Тула — з 7 грудня 1976[5]
  6. Мурманськ — з 6 травня 1985[6]
  7. Смоленськ — з 6 травня 1985

В Україні[ред. | ред. код]

Міста-герої Німецько-радянської війни[ред. | ред. код]

Севастополь: обеліск «Багнет-вітрило» на честь міста героя
  1. Севастополь — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)
  2. Одеса — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)[7]
  3. Київ — з 8 травня 1965
  4. Керч — з 14 вересня 1973

Міста-герої Російсько-української війни[ред. | ред. код]

6 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України встановив почесну відзнаку «Місто-герой України».[8]

Почесну відзнаку присвоїли таким містам:

Міста-герої в інших країнах[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Радянські поштові марки 1965 «Міста-Герої»:

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Указ Президиума Верховного Совета СССР от 08.05.1965 об утверждении «Положения о высшей степени отличия — звании "Город-Герой"» — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
  2. Зеленський нагородив керівників у регіонах за оборону та надав кільком містам статус «міст-героїв». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  3. Указ Президиума ВС СССР от 8.05.1965 № 3573-VI — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
  4. Указ Президиума ВС СССР от 26.06.1974 № 6163-VIII — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 22 травня 2021. 
  5. Указ Президиума ВС СССР от 07.12.1976 N 4847-IX. www.libussr.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
  6. Указ Президиума ВС СССР от 06.05.1985 N 2367-XI. www.libussr.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
  7. OMR.GOV.UA - Официальный сайт города Одесса / О городе / ГОРОД-ГЕРОЙ ОДЕССА. old.omr.gov.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
  8. Указ Президента України від 6 березня 2022 року року № 111/2022 «Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»»

Посилання[ред. | ред. код]