Міста Вінницької області

Вінницька область на карті України

Це список міст Вінницької області. Станом на 1 травня 2024 року в області 18 міст.

Відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» місто є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальна чисельність жителів якого становить не менш як 10 тисяч. Як виняток з цього положення до категорії міст також віднесені населені пункти з меншим населенням, які до прийняття закону були містами районного або обласного значення.

Адміністративне значення та історичні дані

6 з 18 міст області є районними центрами. До реформи децентралізації 2010-х років районними центрами були 16 міст (окрім Гнівані та Ладижина), 6 міст були містами обласного значення, 12 входили до складу районів.

Найстарішим містом області є Ладижин, перша згадка про яке датована 1240 роком, наймолодшим — Козятин, заснований в 1871 році. Найстаріше місто за часом отримання статусу — Вінниця, наймолодше  — Липовець.

У таблиці нижче наведено адміністративний статус міст, а також роки утворення і отримання статусу міста. Якщо місто втрачало статус міста, а пізніше знову його отримувало, зазначено рік останнього отримання статусу.

Низка міст мали магдебурзьке право в складі Речі Посполитої або статус міста в складі Російської імперії, а в СРСР його втратили. Докладніше про міста, які втратили статус міста, — в розділі #Історія.

Назва	Адмін. значення	Громада	Район	Район/міськрада до 2020 року	Рік утворення або першої згадки	Рік віднесення до категорії міст	Розташування
Бар	цтг	Барська	Жмеринський	Барський	1425/1539	1938	49°04′41″ пн. ш. 27°40′59″ сх. д.
Бершадь	цтг	Бершадська	Гайсинський	Бершадський	1459	1966	48°22′22″ пн. ш. 29°31′57″ сх. д.
Вінниця	оц, рц, цтг	Вінницька	Вінницький	Вінницька м/р	1363	1640/1795	49°14′14″ пн. ш. 28°28′02″ сх. д.
Гайсин	рц, цтг	Гайсинська	Гайсинський	Гайсинський	1600	1744/1795	48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д.
Гнівань	цтг	Гніванська	Вінницький	Тиврівський	1629	1981	49°05′28″ пн. ш. 28°20′55″ сх. д.
Жмеринка	рц, цтг	Жмеринська	Жмеринський	Жмеринська м/р	1865 !1860-ті	1903	49°02′13″ пн. ш. 28°06′13″ сх. д.
Іллінці	цтг	Іллінецька	Вінницький	Іллінецький	1448	1986	49°06′19″ пн. ш. 29°12′29″ сх. д.
Калинівка	цтг	Калинівська	Хмільницький	Калинівський	1725 !I пол. XVIII ст.	1979	49°26′50″ пн. ш. 28°31′23″ сх. д.
Козятин	цтг	Козятинська	Хмільницький	Козятинська м/р	1870	1938	49°43′00″ пн. ш. 28°50′00″ сх. д.
Ладижин	цтг	Ладижинська	Гайсинський	Ладижинська м/р	1240	1973	48°41′23″ пн. ш. 29°14′30″ сх. д.
Липовець	цтг	Липовецька	Вінницький	Липовецький	1545	2001	49°12′58″ пн. ш. 29°03′22″ сх. д.
Могилів-Подільський	рц, цтг	Могилів-Подільська	Могилів-Подільський	Могилів-Подільська м/р	1595	1743/1795	48°27′18″ пн. ш. 27°48′29″ сх. д.
Немирів	цтг	Немирівська	Вінницький	Немирівський	1506	1985	48°58′46″ пн. ш. 28°50′38″ сх. д.
Погребище	цтг	Погребищенська	Вінницький	Погребищенський	1510 !I чв. XVI ст.	1984	49°29′13″ пн. ш. 29°16′24″ сх. д.
Тульчин	рц, цтг	Тульчинська	Тульчинський	Тульчинський	1607	1924	48°40′28″ пн. ш. 28°50′59″ сх. д.
Хмільник	рц, цтг	Хмільницька	Хмільницький	Хмільницька м/р	1362	1957	49°33′25″ пн. ш. 27°57′26″ сх. д.
Шаргород	цтг	Шаргородська	Жмеринський	Шаргородський	1383	1985	48°45′19″ пн. ш. 28°04′44″ сх. д.
Ямпіль	цтг	Ямпільська	Могилів-Подільський	Ямпільський	1550 !XVI ст.	1985	48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д.

Бар

Бершадь

Вінниця

Гайсин

Гнівань

Жмеринка

Іллінці

Калинівка

Козятин

Ладижин

Липовець

Могилів-Подільський

Немирів

Погребище

Тульчин

Хмільник

Шаргород

Ямпіль

Розташування міст на карті області

Площа та населення

Найбільшим містом області за населенням є Вінниця, найменшим — Шаргород. У всіх містах області переважна більшість мешканців (понад 84 %) вважають рідною мовою українську

Місто	Площа (км²)	Населення		Густота (2022)	Рідна мова (2001)
		2001	2022
Бар	&&&&&&&&&&&&&013.088000013,88	&&&&&&&&&&017284.&&&&0017 284	&&&&&&&&&&015337.&&&&0015 337	&&&&&&&&&&&01104.09700001104,97	українська — 95,85 % російська — 3,80 %
Бершадь	…	&&&&&&&&&&013336.&&&&0013 336	&&&&&&&&&&012205.&&&&0012 205	…	українська — 90,89 % російська — 8,52 %
Вінниця	&&&&&&&&&&&&0113.0170000113,17	&&&&&&&&&0356665.&&&&00356 665	&&&&&&&&&0369739.&&&&00369 739	&&&&&&&&&&&03267.01100003267,11	українська — 84,73 % російська — 14,36 %
Гайсин	…	&&&&&&&&&&025640.&&&&0025 640	&&&&&&&&&&025698.&&&&0025 698	…	українська — 93,01 % російська — 6,62 %
Гнівань	&&&&&&&&&&&&&019.037000019,37	&&&&&&&&&&012832.&&&&0012 832	&&&&&&&&&&012191.&&&&0012 191	&&&&&&&&&&&&0629.0380000629,38	українська — 96,31 % російська — 3,33 %
Жмеринка	&&&&&&&&&&&&&018.083000018,83	&&&&&&&&&&037349.&&&&0037 349	&&&&&&&&&&033754.&&&&0033 754	&&&&&&&&&&&01792.05700001792,57	українська — 90,81 % російська — 8,51 %
Іллінці	&&&&&&&&&&&&&031.06000031,06	&&&&&&&&&&011186.&&&&0011 186	&&&&&&&&&&011095.&&&&0011 095	&&&&&&&&&&&&0357.0210000357,21	українська — 97,55 % російська — 1,78 %
Калинівка	…	&&&&&&&&&&020061.&&&&0020 061	&&&&&&&&&&018492.&&&&0018 492	…	українська — 95,75 % російська — 3,93 %
Козятин	…	&&&&&&&&&&026635.&&&&0026 635	&&&&&&&&&&022241.&&&&0022 241	…	українська — 94,76 % російська — 4,88 %
Ладижин	&&&&&&&&&&&&&017.04000017,04	&&&&&&&&&&022219.&&&&0022 219	&&&&&&&&&&022459.&&&&0022 459	&&&&&&&&&&&01318.0200001318,02	українська — 87,89 % російська — 11,69 %
Липовець	…	&&&&&&&&&&&09406.&&&&009406	&&&&&&&&&&&07958.&&&&007958	…	українська — 98,41 % російська — 1,40 %
Могилів-Подільський	…	&&&&&&&&&&032853.&&&&0032 853	&&&&&&&&&&029925.&&&&0029 925	…	українська — 92,25 % російська — 7,06 %
Немирів	…	&&&&&&&&&&012082.&&&&0012 082	&&&&&&&&&&011421.&&&&0011 421	…	українська — 98,22 % російська — 1,60 %
Погребище	&&&&&&&&&&&&&019.04000019,04	&&&&&&&&&&010754.&&&&0010 754	&&&&&&&&&&&09209.&&&&009209	&&&&&&&&&&&&0483.0670000483,67	українська — 98,72 % російська — 1,19 %
Тульчин	…	&&&&&&&&&&016136.&&&&0016 136	&&&&&&&&&&014446.&&&&0014 446	…	українська — 94,01 % російська — 5,43 %
Хмільник	…	&&&&&&&&&&027898.&&&&0027 898	&&&&&&&&&&026916.&&&&0026 916	…	українська — 97,12 % російська — 2,59 %
Шаргород	&&&&&&&&&&&&&&09.0900009,09	&&&&&&&&&&&07161.&&&&007161	&&&&&&&&&&&06982.&&&&006982	&&&&&&&&&&&&0768.0100000768,1	українська — 98,18 % російська — 1,63 %
Ямпіль	…	&&&&&&&&&&011787.&&&&0011 787	&&&&&&&&&&010679.&&&&0010 679	…	українська — 96,07 % російська — 3,10 %

Символіка і влада

Місто	Герб	Прапор	Фото	Міський голова	Сайт міської ради
Бар				Саволюк Володимир Васильович	bar-city.gov.ua
Бершадь				Драган Віталій Григорович	radabershad.gov.ua
Вінниця				Моргунов Сергій Анатолійович	vmr.gov.ua
Гайсин				Гук Анатолій Ілліч	haisyn-municipality.gov.ua
Гнівань				Кулешов Володимир Володимирович	gnivan-miskrada.gov.ua
Жмеринка				Кушнір Анатолій Петрович	www.zhmerinka-adm.gov.ua
Іллінці				Ящук Володимир Миколайович	illintsi-mrada.gov.ua
Калинівка				Поліщук Василь Кіндратович	kalynivska-objednana-gromada.gov.ua
Козятин				Єрмолаєва Тетяна Миколаївна	komr.gov.ua
Ладижин				Коломієць Олександр Станіславович (в. о.)	ladrada.gov.ua
Липовець				Бичков Віктор Михайлович	lyp.gov.ua
Могилів-Подільський				Глухманюк Геннадій Григорович	mpmr.gov.ua
Немирів				Качур Віктор Миколайович	nemyriv-mrada.gov.ua
Погребище				Волинський Сергій Олександрович	pog-mrada.gov.ua
Тульчин				Весняний Валерій Михайлович	tulchynska-gromada.gov.ua
Хмільник				Юрчишин Микола Васильович	rada.ekhmilnyk.gov.ua
Шаргород				Барецький Володимир Іванович	shargorod-miskrada.gov.ua
Ямпіль				Гаджук Сергій Іванович	yampil-miskrada.gov.ua

Історія

Міста з магдебурзьким правом

За часів Речі Посполитої низка населених пунктів на території сучасної Вінницької області мала магдебурзьке право, зокрема

• Хмільник (1443 або 1448, 1518)
• Бар (1540)
• Ялтушків (1546 або 1548, або 1556)
• Брацлав (1564)
• Уланів (1552, 1606)
• Шаргород (1565 або 1588)
• Янів (1578)
• Межирів (1591)
• Могилів-Подільський (поч. XVII ст., 1743)
• Липовець (1606)
• Вербовець (1607)
• Сальниця (1607)
• Барок (1615)
• Копайгород (1624)
• Жван (1638)
• Вінниця (1640)
• Снітків (1720)
• Гранів (1744)
• Гайсин (1744)
• Кіблич (1744)
• Лінці (1757)
• Янушгород (1760)
• Берлинці Польові (1767)
• Тульчин (1787)
• Махнівка (1791)

Деякі джерела вказують, що магдебурзьке право також мали Погребище (1569), Немирів (1581) та Латанець (1744), проте ці дані піддаються сумнівам дослідниками (для Погребища не знайдено першоджерела, Латанець і Немирів сплутали з містами зі схожими назвами в інших регіонах). Також раніше вважалося, що Літин мав магдебурзьке право, проте останні дослідження вказують на те, що в 1578 році Літин отримав статус міста без надання магдебурзького права.

Міста в Російській імперії

Після входження території Вінниччини до Російської імперії статус міст отримали Брацлав, Гайсин, Тульчин, Бершадь, Ямпіль, Могилів-на-Дністрі, Вінниця, Літин, Махнівка, Липовець, Хмільник Брацлавського намісництва і Вербовець Подільського, а також Махнівка Київського намісництва.

Станом на 1840 рік містами були: Липовець, Махнівка, Бар, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Літин, Могилів, Ольгопіль, Хмільник, Ямпіль.

Станом на 1897 рік містами були: Липовець, Бар, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Літин, Могилів-на-Дністрі, Ольгопіль, Хмільник, Ямпіль, Вербовець, Сальниця. У 1903 році статус міста отримала Жмеринка.

З приходом радянської влади статус міст зберегли лише Вінниця, Гайсин, Жмеринка та Могилів-Подільський, а також отримав Тульчин.

Хронологія появи міст у Вінницькій області

Вінницька область була утворена в 1932 році. На той час у складі області було 12 міст: Бердичів, Вінниця, Гайсин, Жмеринка, Заслав, Кам'янець-Подільськ, Могилів-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів, Тульчин та Шепетівка.

У 1937 році місто Бердичів відійшло до новоутвореної Житомирської області, а Заслав, Кам'янець-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів і Шепетівка. — до Кам'янець-Подільської. У Вінницькій області лишилося 5 міст.

У 1938 році до категорії міст віднесені Бар і Козятин.

У другій половині XX ст. статус міст отримали Хмільник, Бершадь, Ладижин, Калинівка, Гнівань, Погребище, Немирів, Шаргород, Ямпіль, Іллінці.

За часів незалежної України містом став Липовець — у 2001 році.

Послання на джерела

Укази, постанови, рішення, закони

Електронні ресурси

Джерела

• Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
• Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
• Анікеєнко В. М., Бабенко І. Д., Рудник О. Г. Іллінці // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
• Бойко Ю.М. Історія України та етнокультурологія: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів. У 2-х частинах. Частина І. Історія України. — Вінниця : ВНАУ, 2017. — 190 с. Архівовано з джерела 29 березня 2022
• Вирський Д. С. Тульчин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 175. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Дець В. С., Осадчий А. П. Немирів місто // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
• Дмитрієнко М., Савчук Ю. Короткий нарис міської геральдики Поділля. — К., 1994. — 106 с. — (Історичні зошити) — ISBN 5-7702-0777-7. Архівовано з джерела 15 березня 2022
• Забзалюк Д. Є. Історія держави та права України: навч. посібник (у схемах і таблицях). — Л. : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. — 120 с. — ISBN 978-617-511-235-9. Архівовано з джерела 4 травня 2022
• Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2020 року : хронол. довід / уклад.: О. Ю. Антонюк, Г. М. Авраменко ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. — Вінниця, 2019. — 208 с.
• Іванець І. С., Купчик М. М., Соляр Н. П. Махнівка // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.
• Івченко А. С. Містечка України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 1999. — 136 с. — ISBN 966-7085-56-2. (shron1.chtyvo.org.ua/Ivchenko_Andrii/Mista_Ukrainy.pdf)
• Івченко А. С. Містечка України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 2000. — 184 с. — ISBN 966-631-001-5. (twirpx.com)
• Калита У. П. Гайсин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
• Коломєйцев В. І., Бучко Л. Д. Ладижин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
• Лєсков Е. Ю., Локаєнко А. Р., Пшук І. П. Ялтушків // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 124–133. — 15 000 прим.
• Мельничук І. Магдебурзьке право Східного Поділля // Етнічна історія народів Європи. — 2004. — Т. 16. — С. 103–105.
• Миколасюк Н. К. Літин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
• Онофрійчук В. В. Іванів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
• Панасюк Т. В., Фоменко Т. А., Щербакова І. Л. Могилів-Подільський // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3.
• Роговий О. І. Магдебурзьке право у Брацлавському воєводстві // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. Матеріали XXXI Вінницької Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції 24-25 вересня 2020 р. Присвячена 30-річчю з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України / Ред.кол. : Ю.А. Зінько (відп. редактор), С.А. Лапшин (відп. секр.), С.М. Василюк та ін. — Вінниця : Нілан-ЛТД, 2020. — С. 49–64. — ISBN 978-966-924-869-5. Архівовано з джерела 8 травня 2024
• Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — 784 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
• Царенко С. О. Вінниця // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
• Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 / За ред. М. Тімоніної, відп. за вип. О. Вишневська. — Київ : Державна служба статистики України, 2022. — 84 с. Архівовано з джерела 11 серпня 2022
• Боровський, Андрій (13 січня 2022). Король Станіслав Авґуст на звернення Станіслава Любомирського дає містечку Шаргород, що лежить в Летичівському повіті, тевтонське право, що також зветься магдебурзьким; запроваджує чотири щорічних ярмарки, перший – на Новий Рік руський, що припадає на 12 січня, другий – на Зелені Свята руські, що припадає на 14 квітня, третій – на Івана Христителя руського, 5 липня, четвертий – на Святу Покрову руську, що припадає на 12 жовтня. 16 серпня 1765 року. Літопис Скали. Особистий архів краєзнавця Андрія Боровського. Процитовано 7 травня 2024.
• Боровський, Андрій (30 липня 2022). Мейшаґола, 16 червня 1556 р. Король Сиґізмунд ІІ Авґуст підтверджує грамоту короля Сиґізмунда І, дану в Кракові 8 липня 1518 р., що містить в собі привілей на відновлення магдебурзького права містечку Хмільник, оскільки попереднє було знищене внаслідо набігів турків і татар. Літопис Скали. Особистий архів краєзнавця Андрія Боровського. Процитовано 8 травня 2024.
• Боровський, Андрій. Колекція привілеїв для містечок. Літопис Скали. Особистий архів краєзнавця Андрія Боровського. Архів оригіналу за 8 травня 2024. Процитовано 8 травня 2024.
• Боровський, Андрій (10 березня 2019). Король Стефан Баторій підтверджує грамоту короля Сигізмунда 1546 року, котрою він відновлював магдебурзьке право для містечка Ольтушків, що на Поділлі, через те, що попереднє було втрачено через знищення татарами. Варшава, 3 березня 1581 року. Літопис Скали. Особистий архів краєзнавця Андрія Боровського. Процитовано 8 травня 2024.