Наєв Сергій Іванович

Сергій Іванович Наєв
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження	30 квітня 1970(1970-04-30) (52 роки) Могилів-Подільський, Вінницька область
Alma Mater	Московське вище військове командне училище (1991) Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (2007)
Військова служба
Приналежність	СРСР →  Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	КОС ЗСУ
Війни / битви	Війна на сході України Війна в Україні (2022) Бої за Харків (2022)
Командування
2020—т.ч.  КОС ЗСУ, командувач 2018—2019 Об'єднаний оперативний штаб, Командувач об'єднаними силами (до 6 травня 2019) 2017 Сухопутні війська, нач. штабу 2015—2017 ОК «Схід», командувач 2015 ОК «Південь», нач. штабу 2014 Сектор Б, командувач 2003  28 ОМБр, командир 2001  820 МП 128 МД, командир 7 полк  24 МД, командир батальйону
Нагороди та відзнаки
Наєв Сергій Іванович у Вікісховищі

Сергій Іванович Наєв (30 квітня 1970(19700430), Могилів-Подільський, Вінницька область, УРСР) — український військовик, генерал-лейтенант. Заступник начальника Генштабу ЗСУ і командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ (16 березня 2018 — 6 травня 2019). Герой України (2022).

З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну (24 лютого 2022) — командувач Сил оборони України (сукупності оперативних угруповань силових структур та добровольчих формувань, які беруть безпосередню участь у бойових діях).

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ.

Життєпис

Народився 30 квітня 1970 року у місті Могилів-Подільський Вінницької області.

З 1987 по 1991 рік навчався у Московському вищому загальновійськовому командному училищі.

Після навчання два роки служив командиром мотострілецького взводу у Німеччині в східнонімецькому військовому угрупуванні, яке на той час виводилося з об'єднаної Німеччини. З 1992 року по травень 1993 року перебував у розпорядженні командувача Далекосхідного військового округу в Росії, як дипломований бойовий офіцер.

У Збройних силах України — з травня 1993 року. В 90-х і на початку 2000-х служив на різних посадах у Західному та Південному оперативних командуваннях.

У складі 7-го механізованого полку 24-ї механізованої дивізії командував взводом, потім розвідувальною ротою, а згодом — батальйоном.

Був командиром 820-го механізованого полку 128-ї дивізії.

В середині 2000-х був командиром 28-ї окремої механізованої бригади.

У 2006—2007 роках був слухачем факультету підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. Як кращий випускник нагороджений відзнакою — Мечем Королеви Великої Британії, яку отримав з рук посла цієї держави в Україні.

З 2007 до початку 2014 обіймав різні керівні посади в 13-му армійському корпусі Сухопутних військ.

Російсько-українська війна

У 2014 році був керівником сектора «Б» під час боїв за Донецький аеропорт.

Станом на початок 2015 року — начальник штабу оперативного командування «Південь».

З 2015 по 2017 роки був командувачем оперативного командування «Схід».

У званні генерал-лейтенанта в кінці 2017 — на початку 2018 обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

7 березня 2018 року начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко представив Сергія Наєва, як новопризначеного заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України.

У ході російського вторгнення в Україну 2022 року безпосередньо під керівництвом генерал-лейтенанта Сергія Наєва було сплановано й організовано застосування Збройних Сил України та інших сил оборони на Південному напрямку. Він організував і постійно здійснює фахове командування діями підлеглого особового складу й частинами, переданими в оперативне підпорядкування, на найбільш важливих напрямках.

Командувач об'єднаних сил ЗСУ

16 березня 2018 року був призначений командувачем Об'єднаних сил.

6 травня 2019 року Указом Президента України звільнений зі займаної посади.

27 березня 2020 року — командувач об'єднаних сил Збройних Сил України.

Кримінальні переслідування з боку Росії

Слідчий комітет РФ порушив щодо Наєва кримінальну справу за так звані «злочинні накази», які призвели до загибелі людей на Донбасі.

Родина

Одружений, виховує двох синів та доньку. Згідно відкритих даних у деклараціях, дружина Наєва Наталія Михайлівна — старша медична сестра променевого відділення військової частини в м. Дніпро. Сини — Дмитро та Владислав, дочка — Євгенія.

Близькі родичі в окупованому Криму

2018 року, після призначення командувачем ООШ, «24 канал» та видання «Депо» написали, що батько Наєва Іван Костянтинович 1938 р.н., та брат Наєв Максим Іванович, 1975 р.н., жили в тимчасово окупованому Росією Криму у Сімферополі. Брат працював у регіональному підрозділі Пенсійного фонду Росії. Також було повідомлено, що Максим народився у місті Потсдам, НДР в родині військовослужбовця, який служив у східнонімецькій групі радянських військ.

20 березня 2018 року, у інтерв'ю Наєв підтвердив, що у Криму проживає його молодший брат. Після смерті батька 2013 року, брат Максим продав батькову квартиру, та визначену суму спадку перерахував Сергію, про що зазначено у електронній декларації. Наєв підтвердив, що він народився у Могилеві-Подільському на Вінничині, та що підтримує родинні зв'язки з братом у Криму. Він наголосив, що не допускає можливості шантажу з боку російської влади.

Військові звання

• генерал-майор (2013)
• генерал-лейтенант (5.12.2016)

Нагороди

• Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу
• Орден Богдана Хмельницького III ст. (3 травня 2019) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня піхоти
• Медаль «За військову службу Україні» (8 травня 1998) — за зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм
• Медаль «Захиснику Вітчизни»
• Відзнака «Доблесть і честь»
• Відзнака «Знак пошани»
• Медаль «10 років Збройним Силам України»
• Медаль «15 років Збройним Силам України»
• Медаль «За сумлінну службу» II ступеня
• Орден святого великомученика Юрія Переможця (26 квітня 2021)

Див. також

• Об'єднаний оперативний штаб ЗС України

Джерела

• Генерал-лейтенант Наєв Сергій Іванович // Міністерство оборони України
• Указ Президента України від 16 березня 2018 року № 69/2018 «Про призначення С.Наєва Командувачем об'єднаних сил»
• Президент призначив Командувача об'єднаних сил Сергія Наєва // Сайт-портал Президента України, 16.3.2018

Матеріали

• «Ми знаємо, що ворог відчуває нашу силу», — генерал-майор Сергій Наєв // Міністерство оборони України, 4.3.2015
• Генерал-лейтенанта Сергія Наєва призначено заступником начальника Генерального штабу ЗС України // Міністерство оборони України, 7.3.2018
• Президент призначив Командувача об'єднаних сил Сергія Наєва // Міністерство оборони України, 16.3.2018
• Оксана Коваленко, Соня Лукашова, Головний по Донбасу. Що відомо про нового командувача Об'єднаних сил Наєва // Українська правда, 16 березня 2018
• Юрій Бутусов, Новый командующий ООС Сергей Наев: биография, перспективы.(рос.) // Цензор.нет, 17 березня 2018
• Що відомо про голову Об'єднаних сил (ООС) Сергія Наєва: меч від Єлизавети II, воював за ДАП, має брата в Криму // Еспресо TV, 18.3.2018

Посилання

• Наєв Сергій Іванович — офіційна декларація
• Відсоток прихильників «Русского мира» на окупованому Донбасі знижується — Наєв /УНН, 17.10.2018/