Наєв Сергій Іванович
| Сергій Наєв Наєв Сергій Іванович | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | |||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||
| Народження | 30 квітня 1970 (55 років)  Могилів-Подільський, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||
| Alma Mater | Московське вище військове командне училище (1991) Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (2007) | ||||||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||||||
| Приналежність |  СРСР →  Україна | ||||||||||||||||||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||||||||||||||||||
| Формування | |||||||||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
 Наєв Сергій Іванович у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Сергі́й Іва́нович На́єв (30 квітня 1970, Могилів-Подільський, Вінницька область, УРСР) — український військовик, генерал-лейтенант. Герой України (2022).[1]
Після широкомасштабного вторгнення РФ до України — командувач Сил оборони України[2] (з 24.02.2022. У жовтні 2022 року журнал НВ включив Наєва до 25 найвпливовіших українських військових[3].
Народився 30 квітня 1970 року[4] у місті Могилів-Подільський Вінницької області.[5]
З 1987 по 1991 рік навчався у Московському вищому загальновійськовому командному училищі.[5]
В 1991—1993 роках проходив службу на посаді командира мотострілецького взводу в одному зі з'єднань Західної групи військ НДР, після чого прибув в Україну.[6][7]
У Збройних силах України — з травня 1993 року. В 1990-х і на початку 2000-х служив на різних посадах у Західному та Південному оперативних командуваннях.[5]
У складі 7-го механізованого полку 24-ї механізованої дивізії командував взводом, потім розвідувальною ротою, а згодом — батальйоном.[8]
Був командиром 820-го механізованого полку 128-ї дивізії.[8]
На початку 2000-х був командиром 28-ї окремої механізованої бригади.[4]
У 2001 році із золотою медаллю закінчив навчання у Національній академії оборони України та здобув кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.
У 2006—2007 роках був слухачем факультету підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. Як кращий випускник нагороджений відзнакою — Мечем Королеви Великої Британії, яку отримав з рук посла цієї держави в Україні.[5]
З 2007 до початку 2014 року обіймав різні керівні посади в 13-му армійському корпусі Сухопутних військ Збройних Сил України.
У 2014 році був керівником сектора «Б» під час боїв за Донецький аеропорт.
Станом на початок 2015 року — начальник штабу оперативного командування «Південь».[9]
З 2015 по 2017 роки був командувачем оперативного командування «Схід».[10]
У званні генерал-лейтенанта в кінці 2017 — на початку 2018 обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
7 березня 2018 року начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко представив Сергія Наєва як новопризначеного заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України.
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року безпосередньо під керівництвом генерал-лейтенанта Сергія Наєва сплановано й організовано застосування Збройних Сил України та інших сил оборони на Південному напрямку. Він організував і постійно здійснює фахове командування діями підлеглого особового складу й частинами, переданими в оперативне підпорядкування, на найбільш важливих напрямках.[11]
Під його безпосереднім керівництвом було втілено п'ять стратегічних операцій ЗСУ у війні з Росією: 1) Оперативне розгортання військ перед вторгненням; 2) Готовність армії під час вторгнення; 3) Збереження контролю над Чорним морем; 4) Збереження найбільш боєздатної частини війська; 5) Зроблена підготовка деокупації Харківської області.[12][13] За ініціативою Наєва також були створені мобільні вогневі групи протиповітряної оборони.[14]
З 16 березня 2018 до 6 травня 2019 — командувач Об'єднаних сил, був заступником начальника Генерального штабу ЗСУ[15][16].
З 27 березня 2020 до 11 лютого 2024 року — командувач Об'єднаних сил ЗСУ[17][18].
13 лютого 2025 року прибув на нове місце виконання бойових завдань. Напередодні стало відомо, що він отримав бойове розпорядження відбути на посаду командира тактичної групи Велика Новосілка.[19][20]
Станом на квітень 2025 — командир тактичної групи «Вугледар» ОТУ «Донецьк».[21] 21 червня 2025 року залишив посаду командира тактичної групи «Вугледар»[22][23].
Слідчий комітет РФ порушив щодо Наєва кримінальну справу за так звані «злочинні накази», які призвели до загибелі людей на Донбасі.[24]
Дружина Наєва Наталія Михайлівна — старша медична сестра променевого відділення військової частини в Дніпрі[25][4]. Сини — Дмитро та Владислав, дочка — Євгенія.[26]
2018 року, після призначення командувачем ООШ, «24 канал» та видання «Депо» написали, що батько Наєва Іван Костянтинович, 1938 р.н., та брат Наєв Максим Іванович, 1975 р.н., жили в Сімферополі вже під час початку тимчасової окупації Росією АР Крим. Брат працював у регіональному підрозділі Пенсійного фонду Росії, він народився в Потсдамі (НДР) у родині військовослужбовця, який служив у Групі військ СРСР у Німеччині[27][28][29].
20 березня 2018 року Наєв підтвердив, що в Криму проживає його молодший брат, з яким він підтримує зв'язки. Він наголосив, що не допускає можливості шантажу з боку російської влади.[30][31]
- генерал-майор (2013)
- генерал-лейтенант (5.12.2016).[32]
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу.[33][34][35]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (3 травня 2019) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня піхоти.[36]
- Медаль «За військову службу Україні» (8 травня 1998) — за зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм.[37]
- Медаль «Захиснику Вітчизни».[38]
- Відзнака «Доблесть і честь»
- Відзнака «Знак пошани»
- Медаль «10 років Збройним Силам України»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «За сумлінну службу» II ступеня
- Орден святого великомученика Юрія Переможця (26 квітня 2021).[39]
- ↑ Зеленський присвоїв Наєву звання Героя України, Укрінформ, 27.04.2022
- ↑ Командувач сил оборони відвідав підрозділи, що боронять позиції неподалік Запоріжжя. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
- ↑ а б в Объединенные силы на востоке Украины возглавил бывший командир одесской мехбригады. dumskaya.net. Думська. 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ а б в г Головний по Донбасу. Що відомо про нового командувача Об’єднаних сил Наєва. Українська правда (укр.). Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ ВСЯ ПРАВДА, чому РФ вже не є ДРУГОЮ армією світу — Сергій Наєв
- ↑ генерал-лейтенант Наєв Сергій Іванович. Міністерство оборони України. 20 березня 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2023.
- ↑ а б Цензор.НЕТ. Новый командующий ООС Сергей Наев: биография, перспективы. Почему не Забродский?. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 18 березня 2018.
- ↑ «Ми знаємо, що ворог відчуває нашу силу», — генерал-майор Сергій Наєв. Міністерство оборони України. Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ Командувач військ ОК «Схід» та голова Дніпропетровської ОДА перевірили хід будівництва фортифікаційних споруд у зоні АТО. Міністерство оборони України. Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ Президент вручив нагороди військовим та членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 29 квітня.
- ↑ П’ять великих перемог у війні з Росією. Що розповів генерал Наєв на тлі чуток про свою відставку. BBC News Україна (укр.). 20 листопада 2023. Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ П'ять стратегічних перемог над Росією. Наєв розповів про свій внесок в оборону на тлі чуток про відставку. texty.org.ua (укр.). 2023. Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ За ініціативою генерал-лейтенанта Сергія Наєва створюються мобільні вогневі групи для боротьби з повітряними цілями. golos.com.ua (укр.). 24 січня 2023. Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ Порошенко призначив командувача об'єднаних сил /Укрінформ, 16.3.2018/
- ↑ Указ Президента України № 193/2019 від 6.5.2019
- ↑ Указ Президента України № 127/2020 від 27 березня 2020 року
- ↑ Указ Президента України №70/2024 «Про звільнення С.Наєва з посади Командувача об'єднаних сил Збройних Сил України». Президент України. 11 лютого 2024. Архів оригіналу за 11 лютого 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ Наєв отримав бойове розпорядження на Донбас – джерела. Українська правда (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Кінша, Дар'я (11 лютого 2025). Наєв отримав бойове розпорядження на фронт — джерела. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ https://www.facebook.com/share/p/16X1qWjbY4/
- ↑ Сергій Наєв залишив посаду командира тактичної групи «Вугледар». Громадське радіо (укр.). Процитовано 21 червня 2025.
- ↑ Наєв залишив посаду командира тактичної групи "Вугледар". РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 липня 2025.
- ↑ Що відомо про Сергія Наєва, новообраного командувача Об'єднаних сил /24 канал, 16.3.2018/
- ↑ Офіційна декларація Наєвої Наталії Михайлівни. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ Офіційна декларація Наєва Сергія Івановича. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ Командуючий Об'єднаними силами на Донбасі Наєв: Герой ДАП чи брат кримського зрадника?. www.depo.ua (англ.). Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ Брат нового командувача Об'єднаних сил на Донбасі працює на окупантів в Криму - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ "Очень близок к Муженко и выполнит любой его приказ". Что известно о новом командующем на Донбассе. Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ Сергій Наєв, генерал-лейтенант, командувач Об`єднаних сил. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Командувач ОС Наєв пояснив, чому отримав гроші з Криму /Українська правда, 20.3.2018/
- ↑ Указ Президента України № 541/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 27 квітня 2022 року № 282/2022 «Про присвоєння С.Наєву звання Герой України»
- ↑ Росія намагається спровокувати глобальну цінову кризу, та український експорт допоможе стабілізувати ринки — звернення Президента Володимира Зеленського // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 27 квітня 2022 року — 20:50
- ↑ Зеленський присвоїв Наєву звання Героя. РБК-Украина (рос.). Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 3 травня 2019 року № 184/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 8 травня 1998 року № 448/98 «Про нагородження відзнакою Президента України - медаллю "За військову службу Україні" військово-службовців Збройних Сил України»
- ↑ Світлина з планками у статті Оперативное командование «Восток» получило боевое знамя // Сайт dnepr.info, 25.08.2016(рос.)
- ↑ Митрополит Епіфаній провів зустріч з генерал-лейтенантом Сергієм Наєвим. www.pomisna.info. Православна церква України. 26 квітня 2021. Процитовано 26 січня 2022.
- Генерал-лейтенант Наєв Сергій Іванович // Міністерство оборони України
- Указ Президента України від 16 березня 2018 року № 69/2018 «Про призначення С.Наєва Командувачем об'єднаних сил»
- Президент призначив Командувача об'єднаних сил Сергія Наєва // Сайт-портал Президента України, 16.3.2018
- «Ми знаємо, що ворог відчуває нашу силу», — генерал-майор Сергій Наєв // Міністерство оборони України, 4.3.2015
- Генерал-лейтенанта Сергія Наєва призначено заступником начальника Генерального штабу ЗС України // Міністерство оборони України, 7.3.2018
- Президент призначив Командувача об'єднаних сил Сергія Наєва // Міністерство оборони України, 16.3.2018
- Оксана Коваленко, Соня Лукашова, Головний по Донбасу. Що відомо про нового командувача Об'єднаних сил Наєва // Українська правда, 16.3.2018
- Юрій Бутусов, Новый командующий ООС Сергей Наев: биография, перспективы.(рос.) // Цензор.нет, 17.3.2018
- Що відомо про голову Об'єднаних сил (ООС) Сергія Наєва: меч від Єлизавети II, воював за ДАП, має брата в Криму // Еспресо TV, 18.3.2018
- Наєв Сергій Іванович — офіційна декларація
- Відсоток прихильників «Русского мира» на окупованому Донбасі знижується — Наєв /УНН, 17.10.2018/
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
- Генерал-лейтенанти (Україна)
- Народились 30 квітня
- Народились 1970
- Уродженці Могилева-Подільського
- Службовці Командування об'єднаних сил ЗСУ
- Військовики 28-ї окремої механізованої бригади
- Військовики 128-ї гірсько-піхотної бригади
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені відзнакою «Доблесть і честь»
- Нагороджені відзнакою «Знак пошани»
- Нагороджені медаллю «10 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «15 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «За сумлінну службу»
- Лицарі ордена святого великомученика Юрія Переможця
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Командувачі Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ
- Службовці Генерального штабу ЗСУ
- Воєначальники XXI століття
- Випускники Московського вищого військового командного училища
- Випускники Національного університету оборони України
- Командувачі Оперативних командувань України
- Командувачі об'єднаних сил ЗСУ