Наєв Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Іванович Наєв
UA-OF7-MAJ-GEN-GSB-H(2015).png Генерал-лейтенант
Serhii Naiev 02.jpg
Загальна інформація
Народження 30 квітня 1970(1970-04-30) (48 років)
Могилів-Подільський, Вінницька область
Університет Московське вище військове командне училище (1991)
Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (2007)
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування ООШ ЗСУ
ГШ ЗСУ
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2018 ООШ ЗСУ.png Об'єднаний оперативний штаб, Командувач об'єднаними силами
2017 Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська, нач. штабу
2015—2017 ОК «Схід», командувач
2015 ОК «Південь», нач. штабу
2014 Сектор Б, командувач
2003
28-а механізована бригада.png
 28 ОМБр, командир
2001
820-й механізований полк.png
 820 МП 128 МД, командир
7 полк
24-а механізована дивізія.jpg
 24 МД, командир батальйону
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)

Медаль «Захиснику Вітчизни»


Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

Cергій Іванович Наєв (30 квітня 1970(19700430), Могилів-Подільський, Вінницька область) — український військовик, генерал-лейтенант. З березня 2018 року — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України і командувач Об'єднаного оперативного штабу Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 квітня 1970 року[1] у місті Могилів-Подільський Вінницької області.[2]

Вищу освіту здобув у Московському вищому загальновійськовому командному училищі в 1991 році.[2]

У 1991 році служив командиром мотострілецького взводу у Німеччині в східнонімецькому військовому угрупуванні, яке на той час виводилося з об'єднаної Німеччини. З 1992 року по травень 1993 року перебував у розпорядженні командувача Далекосхідного військового округу в Росії, як дипломований бойовий офіцер.[2][3]

У Збройних Силах України — з травня 1993 року. В 90-х і на початку 2000-х служив на різних посадах у Західному та Південному оперативних командуваннях.[2]

У складі 7-го механізованого полку 24-ї механізованої дивізії командував взводом, потім розвідувальною ротою, а згодом — батальйоном.[4]

Був командиром 820-го механізованого полку 128-ї дивізії.[4]

В середині 2000-х був командиром 28-ї окремої механізованої бригади.[1]

У 2006—2007 роках був слухачем факультету підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. Як кращий випускник нагороджений відзнакою — Мечем Королеви Великої Британії, яку отримав з рук посла цієї держави в Україні.[2]

З 2007 до початку 2014 обіймав різні керівні посади в 13-му армійському корпусі Сухопутних військ.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

У 2014 році був керівником сектора «Б» під час боїв за Донецький аеропорт.

Станом на початок 2015 року — начальник штабу оперативного командування «Південь».[5]

З 2015 по 2017 роки був командувачем оперативного командування «Схід».[6]

У званні генерал-лейтенанта в кінці 2017 — на початку 2018 обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

7 березня 2018 року начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко представив Сергія Наєва, як новопризначеного заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України.

Командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ[ред. | ред. код]

16 березня 2018 року був призначений командувачем Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України.[7]

Кримінальні переслідування з боку Росії[ред. | ред. код]

Слідчий комітет Російської Федерації порушив щодо Сергія Наєва кримінальну справу, за так звані «злочинні накази», які призвели до загибелі людей на Донбасі.[8]

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, виховує двох синів та доньку.[1] Згідно відкритих даних у деклараціях, дружина Наєва Наталія Михайлівна — старша медична сестра променевого відділення військової частини в м. Дніпро.[9] Сини — Дмитро та Владислав, дочка — Євгенія.[10]

Близькі родичі в окупованому Криму[ред. | ред. код]

Попередньо, «24 канал» та видання «Депо» висловили припущення, що його батько Наєв Іван Костянтинович, 1938 р.н., та брат Наєв Максим Іванович, 1975 р.н., проживають в окупованому Росією Криму у Сімферополі. Брат, згідно відкритих даних, працює у регіональному підрозділі Пенсійного фонду Росії. Також припускається, що Максим народився у місті Потсдам, Німецька Демократична Республіка, в родині військовослужбовця, який служив у східнонімецькій групі радянських військ.[11][12][13]

20 березня 2018 року, у великому інтерв'ю державному національному агентству «Укрінформ», Сергій Наєв офіційно підтвердив, що у Криму наразі проживає його рідний молодший брат. Після смерті батька у 2013 році, молодший брат Максим продав батькову квартиру, та визначену суму спадку перерахував Сергію, про що зазначено у електронній декларації генерал-лейтенанта. Також Сергій Наєв підтвердив, що він народився у місті Могилеві-Подільському Вінницької області, та про те, що він підтримує родинні зв'язки з рідним братом, який наразі проживає в окупованому Криму. Він наголосив, що не допускає можливості шантажу з боку російської влади:[14][15]

«
Інколи я дзвоню туди, в Крим, щоб, наприклад, поздоровити зі святами, і ці дзвінки ні для кого не є таємницею. Що стосується дій брата на окупованій території – він доросла людина, і за його вчинки я відповідати не можу.

Вважаю, що він, як і мільйони громадян, які залишилися в тимчасово окупованому Криму, є громадянином України. Переконаний, що згодом, завдяки спільним зусиллям нашого народу, Крим повернеться, і він буде українським.

Я прийняв присягу на вірність українському народу, і в мене немає жодних застережень. Я виконаю ті завдання, які поставлені переді мною народом України, верховним головнокомандувачем. Проживання членів моєї родини в Криму мене не обтяжує і не зв'язує жодним чином.

»

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Объединенные силы на востоке Украины возглавил бывший командир одесской мехбригады. http://dumskaya.net/. Думська. 2018-03-16. Процитовано 16 березня 2018. 
  2. а б в г д Головний по Донбасу. Що відомо про нового командувача Об’єднаних сил Наєва. Українська правда (uk). Процитовано 2018-03-16. 
  3. Командувач Об'єднаними силами навчався в Москві і нагороджений мечем британської королеви /ZN.UA, 17.3.2018/
  4. а б Цензор.НЕТ. Новый командующий ООС Сергей Наев: биография, перспективы. Почему не Забродский?. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2018-03-18. 
  5. «Ми знаємо, що ворог відчуває нашу силу», — генерал-майор Сергій Наєв. Міністерство оборони України. Процитовано 2018-03-16. 
  6. Командувач військ ОК «Схід» та голова Дніпропетровської ОДА перевірили хід будівництва фортифікаційних споруд у зоні АТО. Міністерство оборони України. Процитовано 2018-03-16. 
  7. Порошенко призначив командувача об'єднаних сил /Укрінформ, 16.3.2018/
  8. Що відомо про Сергія Наєва, новообраного командувача Об'єднаних сил /24 канал, 16.3.2018/
  9. Офіційна декларація Наєвої Наталії Михайлівни
  10. Офіційна декларація Наєва Сергія Івановича
  11. Командуючий Об'єднаними силами на Донбасі Наєв: Герой ДАП чи брат кримського зрадника?. www.depo.ua (en). Процитовано 2018-03-16. 
  12. Брат нового командувача Об'єднаних сил на Донбасі працює на окупантів в Криму - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-03-17. 
  13. "Очень близок к Муженко и выполнит любой его приказ". Что известно о новом командующем на Донбассе. Процитовано 2018-03-16. 
  14. Сергій Наєв, генерал-лейтенант, командувач Об`єднаних сил. Процитовано 2018-03-21. 
  15. Командувач ОС Наєв пояснив, чому отримав гроші з Криму /Українська правда, 20.3.2018/
  16. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №541/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2018-03-17. 
  17. Указ Президента України від 8 травня 1998 року № 448/98 «Про нагородження відзнакою Президента України - медаллю "За військову службу Україні" військово-службовців Збройних Сил України»
  18. Світлина з планками у статті Оперативное командование «Восток» получило боевое знамя // Сайт dnepr.info, 25.08.2016(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Військові посади
Попередник:
Олександр Сирський
Командувач
Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ

з 16 березня 2018
Повноважний
Нове створення Командувач
ОК «Схід»

2015 — 2017
Наступник:
Олександр Красноок