Сирський Олександр Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Станіславович Сирський
 Генерал-полковник
Генерал-полковник Сирський (2021).
Загальна інформація
Народження 26 липня 1965(1965-07-26) (58 років)
Новинки, Владимирська область, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР
Україна
Alma Mater Московське вище військове командне училище
Національна академія оборони України
Псевдо Барс
Військова служба
Роки служби 1986 — т. ч.
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування ГШ ЗСУ
Війни / битви
Командування
8 лютого 2024 — т. ч.
ПопередникВалерій Залужний

5 серпня 2019 — 8 лютого 2024
ПопередникСергій Попко
НаступникОлександр Павлюк

2002—2005 72 ОМБр, командир
2000—2002 72 МД, нач. штабу
1995 19 пНГУ, командир
1993—1995 17 пНГУ, командир батальйону
Нагороди та відзнаки
Герой України
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна)Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Слава і честь»
Нагрудний знак «Слава і честь»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За відзнаку у військовій службі»
Медаль «За відзнаку у військовій службі»
CMNS: Сирський Олександр Станіславович у Вікісховищі

Олекса́ндр Станісла́вович Си́рський (нар. 26 липня 1965, Новинки, Кіржацький район, Владимирська область, РРФСР, СРСР) — український військовик, генерал-полковник. Головнокомандувач Збройних сил України (з 2024).

Командувач Сухопутних військ Збройних сил України (2019—2024); командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» (2022—2024); командувач ООС (2019). Герой України (2022).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Кіржацького району Владимирської області (РРФСР)[1]. В 1970-х батька Сирського, професійного військового, перевели служити в УРСР і разом зі всією сім'єю переїхав й Олександр[2]. Шкільне навчання закінчував у місті Харкові[2].

У 1986 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. Розпочав службу з посади командира мотострілецького взводу 426-го мотострілецького полку 25-ї гвардійської мотострілецької дивізії (м. Лубни Полтавської області)[3].

У 1993—1995 роках — командир мотострілецького батальйону 17-го полку 6-ї дивізії Національної гвардії України. Згодом командир 19-го полку цієї ж дивізії (базувалися на території Чугуївської міськради Харківської області)[3].

У 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ (оперативно-тактичний рівень).

У 2000—2002 роках — начальник штабу, перший заступник командира 72-ї механізованої дивізії 8-го армійського корпусу[3].

У 2002 році призначений командиром 72-ї механізованої бригади, утвореної у тому ж році в результаті скорочення 72-ї механізованої дивізії.

У 2005 році закінчив Національну академію оборони України (оперативно-­стратегічний рівень) із золотою медаллю[1].

Дослужився до звання генерал-майора.

Станом на 2013 рік був першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, був долучений до тодішніх процесів співпраці з НАТО. У листопаді 2013 року Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.[4]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

З початком бойових дій на Сході України був начальником штабу АТО.[5] Зокрема, був одним з головних командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року, разом з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком виїжджали до самого міста. Був причетний до керування боями у Вуглегірську, селі Рідкодуб та невдалої спроби відбити Логвинове. Він же координував вихід українських військових з Дебальцева.[6] Під його управлінням здійснювалися підриви можливих шляхів переходу через річку Карапульку. Однак керівник сектора, за словами генерала, не дав провести всі підриви, через що переправи були захоплені супротивником. Саме сформована Сирським група «Барс» прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого.[4]

За бої на Дебальцевському плацдармі Олександр Сирський нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня й згодом отримав звання генерал-лейтенанта.

2016 року він очолював Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координує оперативні дії різних українських силовиків на Донбасі. А 2017 року був командиром всієї Антитерористичної операції на Сході України, яку згодом замінила Операція об'єднаних сил.

6 травня 2019 року призначений командувачем Об'єднаного оперативного штабу ЗС України[7][8], на цій посаді його замінив Володимир Кравченко[9].

5 серпня 2019 року призначений командувачем Сухопутних військ Збройних сил України.[10] Представлений особовому складу начальником Генерального штабу 19 серпня, у штабі командування Сухопутних військ.[11]

23 серпня 2020 року отримав звання генерал-полковника.[12]

Російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]

Сирський (ліворуч) з Валерієм Залужним під час битви за Київ (2022).

З початком російського вторгнення в Україну — командувач оборони Києва[13]. Навколо Києва звів два кільця оборони та призначив командувачів секторів оборони з повноваженнями прийняття тактичних рішень. У лютому-березні 2022 року, аби перешкодити просуванню окупаційних військ до Києва, за рішенням Сирського зруйновано мостові переходи в Київській області. Так, 26 лютого 2022 року підірвано дамбу на річці Ірпінь у Козаровичах, що призвело до затоплення позицій російської армії, також висаджено в повітря ворожий понтонний міст. Внаслідок цих дій стрімкий російський наступ на Київ провалився. За успішну оборону столиці та звільнення Півночі України 18 березня 2022 нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня, а 5 квітня 2022 року отримав найвищу державну відзнаку Героя України[14].

Влітку 2022 року був одним із командувачів контрнаступом ЗСУ на Харківщині, в результаті якого окупаційні сили спочатку були відкинуті від Харкова на відносно безпечну відстань, що перевищує дальність артилерійського вогню, затим Сили оборони рушили далі на Балаклію – Ізюм – Святогірськ – Лиман – Кремінну.

Докладніше: Битва за Бахмут

У 2022—2023 рр. — командувач ОСУВ «Хортиця».[15] Восени 2022 – навесні 2023 керував обороною Соледару та Бахмута.

Головнокомандувач Збройних сил України[ред. | ред. код]

Сирський з Президентом Зеленським в штаб-квартирі Сил оборони (Куп'янськ, 30 листопада 2023).

8 лютого 2024 року Олександр Сирський призначений Головнокомандувачем Збройних Сил України.[16]

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[20]
  • Хрест бойових заслуг (27 липня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі[21]
  • Орден Богдана Хмельницького I ст. (11 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[22]
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (18 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[23]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (14 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[24]
  • У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[25].

Сім'я[ред. | ред. код]

Батьки мешкають у місті Владимир (Російська Федерація). Там само живе й рідний брат — Олег Сирський, громадянин РФ[2], працює охоронцем у місцевому супермаркеті.[26]

Дружина — Тамара Іванівна Харченко. Сини Антон та Олександр[4].

Пасербок — Іван Сирський, проживає в Австралії. З його матір'ю генерал розлучився у 2009 році, після чого вона з новим чоловіком емігрувала на інший континент[27].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Сирський Олександр Станіславович - Почесні імена України - еліта держави (Українська). 
  2. а б в «Математик війни». Хто такий новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський // BBC News Україна. — 2024. — 9 лютого.
  3. а б в Енциклопедія сучасної України. Сирський Олександр Станіславович (Українська). 
  4. а б в 10 фактів із життя Олександра Сирського. Хто такий новий командувач ООС. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  5. Порошенко призначив Олександра Сирського новим командувачем ООС: що про нього відомо. https://24tv.ua/. 24 канал. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  6. В'ячеслав Шрамович (6 травня 2019). Новий командир на Донбасі: що відомо про генерала Сирського. https://www.bbc.com/. BBC. Процитовано 6 травня 2019. 
  7. Указ Президента України №-194/2019 від 6.5.2019
  8. Порошенко призначив новим командувачем ООС Олександра Сирського. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  9. Президент Зеленський змінив командувача ООС, замість Сирського ним став Кравченко. 24 Канал. Процитовано 5 серпня 2019. 
  10. Указ Президента України від 5 серпня 2019 року № 578/2019 «Про призначення О.Сирського командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України»
  11. Повідомлення пресслужби СВ ЗСУ 19 серпня 2019 р. 12 грудня 2020 року за наказом генерала Сирського на території Командування Сухопутних військ у м. Києві було споруджено пам'ятну стелу на якій було зображено Володимира Зеленського у вигляді танкіста, а самого Сирського у вигляді вертольотника. Після обурення суспільства та ЗМІ такими діями Сирський вимушений був дати команду виправити обличчя на інші.
  12. а б Указ Президента України від 23 серпня 2020 року № 346/2020 «Про присвоєння військових звань»
  13. Командувач оборони Києва генерал Сирський оглянув війська (Українська). 17.03.2022. 
  14. Who is Oleksandr Syrsky, the head of Ukraine’s ground forces? (англ.). The Economist. 8 червня 2023. Процитовано 4 лютого 2024. 
  15. Хочу, щоб зараз у наших людей була передбачуваність і відчуття, що Україна рухається до своїх цілей – звернення Президента Володимира Зеленського. 19 лютого 2023. 
  16. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №60/2024 ​Про призначення О.Сирського Головнокомандувачем Збройних Сил України (укр.). 8 лютого 2024. 
  17. Указ Президента України від 20 серпня 2009 року № 645/2009 «Про присвоєння військових звань»
  18. Указ Президента України від 5 грудня 2016 року № 541/2016 «Про присвоєння військових звань»
  19. Новий керівник ООС Олександр Сирський: що про нього відомо. https://prm.ua/. Прямий. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  20. Указ Президента України від 5 квітня 2022 року № 213/2022 «Про присвоєння О.Сирському звання Герой України»
  21. Указ Президента України від 27 липня 2022 року № 533/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”»
  22. Указ Президента України від 11 грудня 2022 року № 861/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  23. Указ Президента України від 18 березня 2022 року № 145/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  24. Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  25. Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових] : [арх. 14.10.2022] // НВ. — 2022. — 14 жовтня.
  26. “Два світи”: ЗМІ показали будинок родини Сирського в Росії
  27. Центр протидії дезінформації розповів подробиці про так званого "сина Сирського"

Посилання[ред. | ред. код]

Військові посади
Попередник:
Сергій Наєв
Командувач
Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ

6 травня 20195 серпня 2019
Наступник:
Володимир Кравченко