Актиноліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Актиноліт
Actinolite Portugal.jpg
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2],
затверджений (А)[d][3]
IMA-номер IMA2012 s.p.
Хімічна формула Ca2(MgFe)5 [Si4O11]2[ОН]2
Клас мінералу силікати
Nickel-Strunz 10 9.DE.10[4]
Група амфіболи
Ідентифікація
Колір зелений різних відтінків
Сингонія моноклінна
Спайність {110}[d]
Злам рівний
Твердість 5,5-6
Блиск скляний, шовковистий
Прозорість прозорий, напівпрозорий
Колір риси білий
Питома вага 3,1-3,3
Інші характеристики
Походження назви Світловий промінь[4]
CMNS: Актиноліт на Вікісховищі

Актинолі́т (грец. ακτις — промінь, λιθος — камінь, тобто «променистий камінь», рос. актинолит; англ. actinolite; нім. Aktinolith, Strahlstein) — породотвірний мінерал класу силікатів. Метасилікат стрічкової будови з групи амфіболів, зустрічається у вигляді променистих агрегатів зеленого кольору.

Від грецького — актинос, що означає «промінь» з посиланням на волокнистий характер актиноліту. Містить як залізо, так і магній і має декілька сортів.

Склад та характеристики[ред. | ред. код]

Хім. склад: Ca2(MgFe)5 [Si4O11]2[ОН]2. Домішки MnO (до 7,4 %), Al, Fe3+. Сингонія моноклінна. Густина 3,2-3,3. Твердість 5,5-6. Блиск скляний, шовковистий. Утворює променисті, азбестоподібні волокнисті агрегати; рідше — щільна заплутано-волокниста маса — нефрит. Колір зелений різних відтінків. Спайність довершена в одному напрямі. Актиноліт — типовий метасоматичний мінерал. Широко розповсюджений у сланцях низького рівня регіонального метаморфізму, в зонах зміни гіпербазитів, скарнах. Кінцевий продукт зміни піроксенів у процесі уралітизації. Акцесорний мінерал деяких кислих порід, пегматитів і карбонатитів. Головний породоутворюючий мінерал кристалічних сланців.

Розрізняють: актиноліт-азбест (тонковолокниста відміна актиноліту, яка може витримувати, не змінюючись, високі температури); актиноліт марганцевистий (відміна актиноліту, яка містить до 6 % MnO); актиноліт променистий (те саме, що актиноліт-азбест); актиноліт склуватий (відміна актиноліту у формі довгих яскраво-зелених кристалів).

Використовується у промисловості як кислото- і вогнетривкий матеріал. В Україні відомий у Криворізькому районі та в Приазов'ї.

Староукраїнські назви[ред. | ред. код]

Лучак, лучовик — стара українська назва актиноліту.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]