Амфіболи
Амфіболи | |
---|---|
Загальні відомості | |
Абревіатура | Amp[1] |
Клас мінералу | 09 Силікати |
Підклас | Іносилікати |
Генезис | магматичний, метаморфічний |
Ідентифікація | |
Сингонія | ромбічна моноклінна |
Твердість | 5-6 |
Густина | 2.9-3.6 |
Амфіболи у Вікісховищі |
Амфібо́ли — супергрупа породотвірних мінералів класу силікатів однакової кристалохімічної будови, аніонний радикал яких є стрічковим.
Загальна формула AB2C5(T8O22)W2, де A = *, Na, K, Ca, Pb, Li (* означає вакансію); B = Na, Ca, Mn2+, Fe2+, Mg, Li; C = Mg, Fe2+, Mn2+, Al, Fe3+, Mn3+, Ti4+, Li; T = Si, Al, Ti4+, Be; W = (OH), F, Cl, O2–.
За хімічним складом це кремнекисневі сполуки магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію і лугів.
Мінерали родини амфіболів кристалізуються в моноклінній і ромбічній сингоніях; кристали здебільшого витягнуті, мають призматичний, веретеноподібний або голчастий вигляд; чорні, зелені, бурі або безбарвні; твердість 5—6; питома вага 2.9—3.6 Н/м3.
Виділяються підгрупи:
- 1) ромбічна — антофіліт,
- 2) моноклінна — тремоліт, актиноліт, рогова обманка.
Амфіболи входять до складу порід: сієнітів, діоритів, габро-амфіболітів, амфіболових сланців та ін.
За генезисом амфіболи переважно метаморфічні гірські мінерали.
На території України амфіболовий азбест відомий в залізорудному Криворізькому басейні. Амфіболові породи поширені на території Українського кристалічного щита.
Розрізняють:
- амфіболи кальцієво-магнезіально-залізисті (зайва назва актиноліту);
- амфіболи літіїсті (загальна назва амфіболів, які містять літій);
- амфіболи лужні (амфіболи, до складу яких входять катіони лужних металів);
- амфіболи моноклінні (амфіболи, які кристалізуються у призматичному вигляді моноклінальної сингонії; серед них виділяється кілька ізоморфних рядів мінералів);
- амфіболи орторомбічні (те саме, що амфіболи ромбічні);
- амфіболи променисті (амфіболи, які утворюють променисті та голчасті агрегати — тремоліт, актиноліт);
- амфіболи ромбічні (амфіболи, які кристалізуються в ромбо-дипірамідальному виді ромбічної сингонії; серед них виділяють ряд антофіліт-жедриту та холмквіститу);
- амфіболи хромисті (лужні амфіболи з родовищ Туреччини, які містять 4,68 % Cr2O3);
- Амфібол-азбест — тонковолокнисті мінерали групи амфіболів.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Амфіболи // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Амфіболи // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бетехтин А. Г. Минералогия. М., 1950;