Дифамація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Дифама́ція (лат. diffamatio — обмова, ганьблення від лат. diffamare = поширювати плітки) — це поширення про особу недостовірної інформації, яка принижує її честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації. Дифамація є синонімом до терміну «приниження честі, гідності та ділової репутації». Загалом, українське законодавство не вживає термін дифамація, однак як лаконічне змістовне слово іншомовного походження він активно використовується на практиці та в законодавствах деяких інших країн.

Ознаки дифамації[ред.ред. код]

Твердження про який-небудь факт є дифамацією лише за умови, якщо воно:

  • недостовірне;
  • принижує честь та гідність, або завдає збитків репутації конкретної особи;
  • поширене — тобто донесене принаймні до однієї людини, окрім тієї, про яку поширюється інформація[1].

Дифамація стосується конкретних фактів, які слід відрізняти від оціночних суджень.

Види дифамації[ред.ред. код]

Дифамація може здійснюватися у письмовій (пасквіль, наклеп) або усній (лихослів'я, обмовляння) формах.

Притягнення до відповідальності[ред.ред. код]

Для того щоб людину притягнули до відповідальності, потрібно встановити наявність таких елементів (відсутність принаймні одного з них звільняє від відповідальності):

  • факт поширення інформації — інформація мала бути повідомлена принаймні одній людині за винятком тієї, про яку йдеться. Тобто у випадку, коли недостовірна інформація була повідомлена лише тій особі, якої вона безпосередньо стосується, не може бути підстав для позову, оскільки приниження честі і гідності має бути в очах інших осіб, які дізналися про цю інформацію.
  • інформація має бути про особу, яка ініціює позов;
  • інформація має бути недостовірною;
  • інформація має принижувати честь і гідність[2].

Звільнення від відповідальності[ред.ред. код]

Якщо журналіст не є безпосереднім автором інформації, а лише доносить до читача чи глядача позицію іншої людини, то його не можна притягнути до відповідальності — претензії висуваються до джерела інформації.

Оціночні судження[ред.ред. код]

Оціночне судження — це суб'єктивна особиста оцінка певної події чи явища (певного факту), зроблена конкретною особою.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Гловченко… В. С. Ковальський (кер) та ін.— К.: Юрінком Інтер, 2002. — 528 с.
  • Дифамація політична //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • М. Требін. Дифамація політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.220 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред.ред. код]