Норберт Генетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норберт Генетт
Norbert Gœneutte
Marcellin Desboutin - Portrait Norbert Gœneutte cropped.jpg
Худ. Марселен Дебюте́н, портрет Норберта Генетта, 1876, Музей Фіцвільяма.
При народженні Norbert Gœneutte
Народження 4 липня 1854(1854-07-04)
Париж
Смерть 9 жовтня 1894(1894-10-09) (40 років)
  Овер-сюр-Уаз
  • туберкульоз
  • Національність Франція Франція
    Громадянство Франція
    Жанр побутовий жанр, пейзаж, портрет, натюрморт
    Навчання Париж
    Діяльність художник
    Напрямок реалізм, імпресіонізм
    Роки творчості 1874–1894
    Твори Crépuscule du soir. Retour des champs[d], La Soupe du matin[d] і Le Docteur Paul Gachet[d]

    Норберт Генетт у Вікісховищі?


    Норберт Генетт ( фр. Norbert Gœneutte 1854, Париж — 1894, Овер-сюр-Уаз ) — французький художник імпресіоніст, графік, ілюстратор.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Народився в Парижі в будинку власного батька. Родина була заможною, що сплатила навчання у ліцеї Кондорсе. Був старшим сином в родині, де було шестеро дітей. Батько помер 1871 року. Норберт переконав мати, що не бажає бути ані військовим, ані чиновником, і подався у Школу красних мистецтв у Парижі. Його керівник у школі - художник Ісідор Пілз. По смерті Пілза він фактично покинув школу і почав життя богемного художника. Вештався паризькими кафе і ресторанами, зустрів декількох паризьких художників, серед котрих були Едуар Мане та Марселен Дебютен. Останній створив портрет-малюнок 22 - річного Норберта. Мав власну художню студію в кварталі Монмартр.

    Почалися пошуки власних тем у живопису. Він пробував писати в стилі академізму чи модного оріенталізму, створив декілька портретів представників батьківської родини, знайомих та приятелів.

    Приятельство і вливи імпресіоністів[ред. | ред. код]

    Серед його знайомих низка паризьких художників, відомих пізніше як французькі імпресіоністи — Клод Моне, Едгар Дега, Каміль Піссарро. Мав приятельські стосунки з Ренуаром і був одною з чоловічіх моделей для його картини «Бал в Мулен де ла Галетт».

    Імпресіоністам не пощастило і вони важко пробивалися до офіційного визнання і слави, котрі здобули практично наприкінці життя. Норберт Генетт, що мав помітний вплив на власну художню манеру від картин і сюжетів імпресіоністів, навпаки, подолав конкурсне журі і брав участь у Паризькому салоні, практично щорічно. Дебют у Паризькому салоні відбувся ще 1876 року. Це було офіційне визнання художника буржуазним суспільством і надало тому право продавати в Парижі власні твори.

    Графічне надбання[ред. | ред. код]

    Приятельські стосунки із художиком-графіком Марсленом Дебютеном наблизили і Норберта Генетта до опанування графічних технік. Відомо, що він володів техніками офорту, суха голка, акватінта, меццо-тінто, робив малюнки, пастелі, акварелі. Після нього залишилась велика кількість графічних творів, частка як ілюстрації до паризьких журналів і книг : декільа папок з малюнками, пастелі і акварелі, двісті (200) офортів, сім літографій і низка гравюр у техніці суха голка. Був членом Товариства аквафортістів, пізніше — членом Паризького товариства художників-графіків, брав участь від товариства у виставках перш за все офортів.

    Творчі подорожі[ред. | ред. код]

    За фінансової підтримки заможного брата створив низку творчих подорожей, відвідав Західну Францію, Бельгію, Антверпен і Роттердам , Венецію у Італії. Привіз звідти низку краєвидів міст і пейзажів. Вони почали переважати у його творчості. Норберт Генетт ставав переважно художником жінок і побутових картин з дріб'язкими, незначущими сюжетами.

    Хвороба і смерть[ред. | ред. код]

    Він почав хворіти і дедалі більше. У нього знайшли туберкульоз з ускладненнями. 1891 року лікар Поль Гаше діагностував недостатність легенів. 1891 року Норберт Генетт перебрався до містечка Овер-сюр-Уаз, аби бути ближче до лікаря. Він помер у сорок років від ускладнень хвороб і був похований на цвинтарі міста Овер-сюр-Уаз, де свого часу був похований і художник Вінсент ван Гог.

    Вибрані твори[ред. | ред. код]

    « Бульвар Кліші взимку, Париж», 1876 р.
    • «Шляхетна публіка на площі Кліші, Париж», 1875 р.
    • « Бульвар Кліші взимку, Париж», 1876 р.
    • «Нудьгуючі дами на набережній»
    • «Маленька неприємність у кафе»
    • «Шляхетна пані на узбережжі», приватн. збірка
    • «Салон у японському стилі»
    • «Художник Федерік Самуель Корде»
    • «Суп для бідноти зранку»
    • «Жан Біго у дитинстві»
    • «Шляхетна пані на балконі»
    • «Міст Європи біля вокзалу Сент Лазар, Париж», варіанти
    • «Юнаки з човником на ручаї»
    • «Банька малому Жану Жерару», 1889, приватн. збірка
    • «Портрет доктора Гаше», 1891 р.

    Галерея вибраних картин[ред. | ред. код]

    «Суп для бідноти зранку», 1880, Люксембурзький палац, Сенат Франції

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Norbert Goeneutte. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band XIV, E. A. Seemann, Leipzig 1921, S. 307.
    • Gilbert de Knyff: L'art libre au XIXe siècle ou la vie de Norbert Goeneutte, Paris 23 juillet 1854 - Auvers-sur-Oise 9 octobre 1894. Mayer, Paris 1978.
    • Christophe Duvivier (Hrsg.): Norbert Goeneutte, 1854–1894. Ausstellungskatalog, Musée Tavet-Delacour, Pontoise 1994, ISBN 2-905199-34-2.

    Посилання[ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Норберт Генетт

    Див. також[ред. | ред. код]