Олег

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олег
Особове ім'я
Стать чоловіче ім'я
Етимологічне значення можл. «святий, священний»
Походження можл. від староскандинавського — Hélgi
Жіноча форма Ольга
По батькові чол Олегович
По батькові жін Олегівна
Іменини 3 жовтня
Іншими мовами:
біл. Алег (Алежык, Алежка, Алесь)
рос. Олег (Олежек, Алик)
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

У дужках наведено зменшені форми

Оле́г — чоловіче ім'я. Після канонізації Олега Брянського (у хрещенні Леонтія, у чернецтві Василія) вважається канонічним православним ім'ям. Жіноча форма — Ольга.

Українські зменшені форми — Олько, Олежик, Олежка, Олежа.

Етимологія[ред.ред. код]

Норманська версія[ред.ред. код]

За найпоширенішою версією, ім'я Олег (давньорус. Ольгъ) — слов'янізована форма скандинавського імені Гельґі (норв. Hailaga, швед. Hélgi), утвореного від helgi («святий», «священний»)[1]. Заміна початкового *hel- на ol- могло відбутися відповідно до фонетичних законів східнослов'янських діалектів (пор. прасл. *elenь > укр. і рос. олень, грец. Ἑλένη > укр. Олена).

Існують й інші версії походження імені. Польський мовознавець С. Роспонд у своїй роботі «Структура і класифікація східнослов'янських антропонімів» відносить ім'я Олег до ряду інших східнослов'янських антропонімів, а саме «до іменних архетипів, що не зустрічаються де-небудь в іншому місці». «Деякі з цих архетипів — пише Роспонд, — підтверджуються античними джерелами… Сюди ж варто додати неправильно визнані нордичними форми Олег ', Ольга, Ігор, Г'лѣб', Улѣб', Дулѣб'». Давньоруське Ольгъ також порівнюють з лит. Alg, жін. рід Alga («дар», «винагорода»), звідки походить і Algirdas («Ольгерд»)[джерело?].

Слов'янська версія[ред.ред. код]

  • Відомі слов'янські слова «льгк», «ольгчити», «ольгчатися», «льгота», «вольгота», «вольготний», що вказує на таке значення імені Олег — вільний; той, хто звільняє[джерело?].
  • У слов'янських мовах зафіксовані імена Oleg (Oley) (чеськ. у 1088 р.), Olek (Welek), топоніми Ologast, Wolegast, Wolgast та ін.[2].
  • У руських билинах згадується ім'я Вольга чи Волх.
  • Невідомо жодного випадку, коли хтось із числе́нних руських Олегів звався б у будь-якому джерелі «Гельґі», чи, навпаки, якийсь відомий у джерелах Гельґі був відомий у руських літописах як «Олег»[джерело?].
  • Жодне скандинавське джерело нічого не знає про Віщого Олега. Натомість, слово «віщий» має спільний корінь зі слов'янськими словами «звіщати», «провіщати», «вість», «звістка»[джерело?].

Балтська версія[ред.ред. код]

Існують імена литовського походження, що мають той же корінь: Ольгерд, Ольгимонт (у латиській та литовській мовах у формах «Algirdis», «Algimantas»). Cлово «algas» у балтських мовах означає «винагорода»[джерело?].

Ця версія пояснює спорідненість «Олег» із скороченою формою імені «Алік», «Аля»[джерело?].

Іменини[ред.ред. код]

Відомі носії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • Олег — село в Україні, у Великомихайлівського району Одеської області.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
  2. Гедеонов С. А. Варяги и Русь. М., 2005, с. 182—185
  3. Імена святих, упоминаемых в месяцеслове. Імена чоловічі. О

Джерела[ред.ред. код]

  • Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник. — 2005. — C. 84.