Карманський Петро Сильвестрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Петро Карманський)
Перейти до: навігація, пошук
Карманський Петро Сильвестрович
Петро Карманський

Петро Карманський
Дата народження 29 травня 1878(1878-05-29)
Місце народження Чесанів
Дата смерті 16 квітня 1956(1956-04-16) (77 років)
Місце смерті Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща УРСР
Мова творів українська мова
Рід діяльності поет, письменник і дипломат
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Петро́ Сильве́стрович Карма́нський (29 травня 1878, місто Чесанів, нині Цешанув, Польща — 16 квітня 1956, Львів) — український поет, перекладач. Представник «Молодої музи». Псевдоніми — Петро Гіркий, Лесь Могильницький.

Життєпис[ред.ред. код]

Петро Карманський народився 29 травня 1878 року в містечку Чесанів (нині Цешанув у Польщі).

Навчався в гімназії в Перемишлі, в богословській колегії Ватикану. 1907 року закінчив Львівський університет. Працював журналістом, викладачем Тернопільської гімназії (19121913, 19171918).[1]

У роки Першої світової війни працював у таборах військовополонених українців російської армії у Німеччині та Австрії. Згодом виконував дипломатичну місію Української Народної Республіки у Ватикані. Збирав кошти для підтримки Західноукраїнської Народної Республіки.

У 19221932 роках проживав у Бразилії та Аргентині. У 1922—1925 роках був у Бразилії як представник ЗУНР. 25—26 грудня 1923 року в місті Порто-Уняйно відбувся ІІІ з'їзд делегатів Союзу українців Бразилії. Президентом союзу обрано П. Карманського, заступником О. Ананевича, секретарями — Ст. Кобилянського, Т. Петрицького. В лютому 1924 почав видаватися орган Української народної спілки «Український хлібороб» під редакцією Карманського.

Після повернення на батьківщину працював учителем гімназій Самбора, Сокаля, Дрогобича (19311939).[1]

Від 1939 року (після початку Другої світової війни та встановлення радянської влади в Західній Україні) викладав у Львівському університеті.

1940 року став членом Спілки радянських письменників України.

Відомостей про діяльність Карманського під час окупації України гітлерівськими військами немає. Однак 16 серпня 1947 Львівський обком КП(б)У видав довідки для ЦК КП(б)У про діяльність доктора філософських наук Б. Барвінського, лікаря О. Барвінського, поета П. Карманського, професора Львівської консерваторії Ю. Криха у зв‘язку з необхідністю їх арешту; усі охарактеризовані як націоналісти з антирадянськими настроями.

Вже 18 серпня Львівський обком КП(б)У надав інформацію ЦК КП(б)У про інтелігенцію Львівщини та контингент вступників у львівські вищі навчальні заклади. Відзначено, що місцева інтелігенція вийшла з середовища дрібної буржуазії й перебувала у стані ідейного ламання своїх старих поглядів. «Відвертими українськими фашистами» визнані Богдан та Олександр Барвінські, П. Карманський, Ю. Крих. Ставилось питання про необхідність їх арешту, що допомогло б партійним органам розкрити їх «антирадянську діяльність» і підштовхнуло інтелігенцію, яка «вагалася», швидше «розірвати» з минулим.

У 19441946 роках був директором меморіального музею Івана Франка у Львові.

Помер 16 квітня 1956 року у Львові. Могила — на Личаківському цвинтарі.

Творчість[ред.ред. код]

Друкуватися почав 1899 року. Належав до літературного об'єднання «Молода муза».

Автор поетичних збірок:

  • «З теки самоубийця» (1899),
  • «Ой люлі, смутку…» (1906),
  • «Блудні огні» (1907),
  • «Пливем по морю тьми» (1909),
  • «Al fresco» (1917),
  • «За честь і волю» (1923),
  • «До сонця» (1941) — увійшли поезії, написані в 1899—1941 роках,
  • «Поеми» (1941) — дві ліро-епічні поеми, присвячені Тарасові Шевченку та Іванові Франку.
  • «На ясній дорозі» (1952) — декларативні вірші про нове життя на західноукраїнських землях.
  • Карманський П. Дорогами смутку і змагань. Вибрані поезії. — Львів : Каменяр, 1995.
  • Карманський П. Українська богема. — Львів, 1996. — 144 с.
  • Карманський П. Вірші // Розсипані перли: Поети «Молодої Музи» / Упоряд., автор передм. та приміт. М. Ільницький. — К. : Дніпро, 1991. — С. 46—265.

Петро Карманський — представник раннього українського модернізму. Створив цикли проникливої любовної лірики, екзотичних пейзажів. Його ранні поезії пронизані смутком, пізніші — іронією та сарказмом. Вірші радянського періоду позначені декларативністю.

Переклав «Божественну комедію» Данте. Перша частина («Пекло») вийшла 1956 року в співавторстві з Максимом Рильським. Також переклав окремі твори Гете, Де Амічіса та інших авторів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Бабій П., Пиндус Б. Карманський Петро Сильвестрович… — С. 38.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]