Поле Бродмана 10

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поле Бродмана 10
Brodmann area 10.png
Brodmann Cytoarchitectonics 10.png
Деталі
Ідентифікатори
Латина Area frontopolaris
NeuroNames 76
NeuroLex ID birnlex_1741
FMA 68607[1]
Анатомічна термінологія

Поле Бродмана 10 (BA10) — одне з визначених Корбініаном Бродманом цитологічно визначених полів кори головного мозку. Це передня частина префронтальної кори в мозку людини.[2] BA10 було спочатку визначене Корбініаном Бродманом лише приблизно, виходячи з відмінностей цитоархітектоніки, які були помічені в трупних препаратах. Але з огляду на те, що навіть сучасні методики функціональної візуалізації також не можуть точно визначити межі поля, питання про його кордони залишається відкритим.

BA10 — найбільше з існуючих полів кори в людському мозку. Воно було описане як «одне з найменш зрозумілих регіонів людського мозку». дослідження припускає, що поле бере участь у стратегічних процесах пам'яті й різних виконавчих функціях. В ході еволюції, функції цієї ділянки в результаті розширилися по відношенню до іншої частини мозку.

Анатомія[ред. | ред. код]

Розмір[ред. | ред. код]

Обсяг BA10-близько 14 см3 і становить приблизно 1,2 % від загального обсягу об'єму мозку. Це вдвічі більше, ніж у людиноподібних з однаковим з людиною обсягом мозку. Для порівняння, обсяг BA10 у карликового шимпанзе становить близько 2,8 см3, і це лише 0,74 % від об'єму його мозку.

В кожній півкулі, площа 10 містить приблизно 250 мільйонів нейронів.

Розташування[ред. | ред. код]

BA10 є частиною визначеної цитоархітектонічно лобової ділянки кори головного мозку. Поле займає найбільш ростральну частину верхньої лобової звивини і середньої лобової звивини. В людському мозку, у медіальній частині півкулі вона обмежена знизу верхньою ростральною борозною. Вона не поширюється до поясної борозни. Цитоархітектонічно межує дорсально із полем Бродмана 9, каудально з полем Бродмана 46, а знизу з орбітальним полем Бродмана 47 і полем Бродмана 12.


Цитоархитектоніка[ред. | ред. код]

У шість шарів кори головного мозку в районі 10 були описані як такі, що виглядають «на диво, гомогенними». Всі вони легко ідентифікуються. По відношенню один до одного, шар І тонкий середній завширшки, займає становить 11 % від товщини поля 10. Другий шар тонкий і містить дрібні зернисті і пірамідальної середньо-темного забарвлення клітини при фарбуванні по Нісслю, яке зафарбовує РНК і ДНК. Найширший шар третій. Його пірамідальних нейронів менше, розташовані вони ближче один до одного, ніж у вищого шару II й нижчого шару ІV.  Шари II і III складають 43 % товщі кори. Шар IV тонкий і має чіткі межі з сусідніми шарами III і V . Його клітини бліді, середнього зафарбування. Шар V широкий та складається з двох окремих підшарів, Vа і Vb. Щільність клітин Vа більше, ніж в Vb, підшар Vа має й темніше забарвлення. Шари IV і V складають 40 % товщини кори. Шар VI містить темні пірамідні і веретеноподібні нейрони. Він складає 6 %  товщини Поля 10.

Поле 10 відрізняється від сусіднього Поля Бродмана 9 тим, що останній має більш виражений шар Vb і більш помітний шар II. Сусіднє Поле 11 Бродмана  порівняно з Полем 10 має більш тонкий шар IV з більш помітними шарами Vа, Vb і II.

Поле 10 у людини має найнижчу щільність нейронів серед приматів. Також, його нейрони мають особливо великі дендритні розгалуження дуже щільно розташовані дендритні шипики. Вважається, що це уможливлює інтеграцію вхідної інформації з різних ділянок.

Структура поля[ред. | ред. код]

BA 10 розділене на три підполя, 10p, 10m і 10r. Підполе 10р займає фронтальний полюс, в той час як два інших накривають вентромедіальну частину префронтальної кори. Підполе 10м має тонкі шари II і IV і більш помітний шаром V. На противагу цьому, підполе 10р має помітний шар II і більш товстий шар IV. Великі пірамідальні клітини також присутні в підполі 10р. Шар III також великий. Але відзначається, що «відмінності між трьома підполями змазані й важко провести різкі межі між ними».

Зв'язки[ред. | ред. код]

Дослідження на приматах показали, що поле 10 контактує з іншми вищими асоціативнми ділянками кори, отримуючи вхідну й посилаючи вихідну інформацію. Зокрема, йдеться про префронтальну кору, первинну сенсорну й моторну ділянки. Через крайню капсулу поле пов'язане волокнами зі слуховою та мультисенсорною ділянками верхньої скроневої борозни. Волокна також продовжуються у медіальний поздовжній пучок, у білу речовинуі верхньої скроневої звивини (зони TAa, TS2, і TS3) і найближчі мультисенсорні зони на верхньому краї верхньої скроневої борозни (TPO). Ще одна область, пов'язана з цим полем через крайню капсулу -  це вентральна ділянка острівцевої кори. Волокна до поясного пучка поєднують Поле 10 із передньою поясною корою, задньою поясною корою, і ретроспленальною корою (Поле Бродмана 26, Поле Бродмана 29 і Поле Бродмана 30). Гачкуватий пучок з'єднує його з мигдалеподібним тілом, темпорополярною корою і передньою частиною верхньої скроневої звивини. Поле не має зв'язків з тім'яною корою, потиличою корою, інтеротемпоральною корою.

В певних дослідженнях відзначено, що Поле 10 може бути анатомічною структурою для формування абстрактної обробки інформації та інтеграції результатів когнітивних операцій.

Еволюція[ред. | ред. код]

Катерина Семендефері (Katerina Semendeferi) зі співавторами вважає, що «в ході еволюції Поле 10 пройшло пару .. змін: одна включає в себе суттєве збільшення загального розміру поля, а інша -  певне збільшення зв'язків особливо з іншими вищими асоціативними полями».

Дослідження рельєфу всередині черепа у Homo floresiensis виявило зростання в ділянці лобового полюсу, що може говорити про збільшення поля 10 Бродмана.

Функція[ред. | ред. код]

Хоча ця ділянка в людському мозку й велика, її функція є маловивченою. Koechlin & Hyafil запропонували вважати основною функцією фронтополярної кори когнітивний розподіл.[3] , що дозволяє раніше запущені завдання  переводити у стані очікування для подальшої актуалізації й виконання після закінчення поточного завдання.

Багато які з наших складних форм поведінки і психічної діяльності вимагають одночасної участі декількох завдань. Дослідники припускають, що передня префронтальна кора може виконувати предметно-загальні функції плануванні складних паралельно-послідовних операцій. .[4]  У 2006 році Мета-аналіз показав, що ростральна префронтальна кора задіяна в процесах робочої пам'яті, епізодичної пам'яті й координації паралельно-послідовного виконання завдань.[5]

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Foundational Model of Anatomy
  2. Knowlton, Barbara J.; Morrison, Robert G.; Hummel, John E.; Holyoak, Keith J. (July 2012). A neurocomputational system for relational reasoning. Trends in Cognitive Sciences 16 (7): 373–381. PMID 22717468. doi:10.1016/j.tics.2012.06.002. 
  3. Koechlin, E.; Hyafil, A. (2007). Anterior prefrontal function and the limits of human-decision making. Science 318: 594–598. doi:10.1126/science.1142995. 
  4. Burgess, P.W.; Dumontheil, I.; Gilbert, S.J. (2007). The gateway hypothesis of rostral prefrontal cortex (area 10) function. Trends in Cognitive Science 11: 7. 
  5. Gilbert, Sam J.; Spengler, Stephanie; Simons, Jon S.; Steele, J. Douglas; Lawrie, Stephen M.; Frith, Christopher D.; Burgess, Paul W. (2006-06-01). Functional specialization within rostral prefrontal cortex (area 10): a meta-analysis. Journal of Cognitive Neuroscience 18 (6): 932–948. ISSN 0898-929X. PMID 16839301. doi:10.1162/jocn.2006.18.6.932. 

Посилання[ред. | ред. код]