Людина флореська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людина флореська
Череп флореської людини
Череп флореської людини
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Підтип: Хребетні
Клас: Ссавці
Підклас: Плацентарні
Ряд: Примати
Родина: Гомініди
Підродина: Гомініни
Триба: Гомініни
Підтриба: Гомініна
Рід: Люди
Вид: Людина флореська (Homo floresiensis)
острів Флорес на мапі Індонезії.
острів Флорес на мапі Індонезії.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Homo floresiensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Homo floresiensis
EOL logo.svg EOL: 4454117
Fossilworks: 91487

Людина флореська ( Homo floresiensis . Браун та ін, 2004) — можливо, карликовий викопний вид людей. Іменуються також "гобітами" за аналогією з істотами, придуманими Дж. Р. Р. Толкіном. Залишки Homo floresiensis виявлені в 2003 в Індонезії (острів Флорес, печера Ліанг Буа), де знайдені кілька скелетів, різного ступеня збереження, віком приблизно в 17-95 тисяч років. Проте за даними 2016 року, залишки можуть бути віком до 100 тис. років, і зникла людина флореська з печери Ліанг Буа 50 тис. років тому[1][2], що збігається з часом появи на острові сучасної людини[1]. Це дає підставу припустити, що саме через діяльність людини сучасної зникли H. floresiensis[1]

Незважаючи на невисокий зріст (1 м) і малий об'єм мозку (близько 400 куб.см. - в три рази менше обсягу мозку сучасної людини, що відповідає обсягу мозку, наприклад, австралопітека афарського), вони були здатні до обробки кам'яних знарядь. За сучасною теорією, людина флореська вимерла 12 тис. років тому через виверження вулкана. Свідченням тому служить вулканічний попіл, виявлений на глибині приблизно цього періоду, після якого вже не зустрічаються залишки цього гомініда.

Спірні питання[ред.ред. код]

Через малі розміри мозку знайдених залишків, у вчених відразу ж виникло запитання, як же людина з такими розмірами мозку могла виготовляти складні знаряддя праці?

За однією з первинних версій, яку розвинув палеонтролог Роберт Д. Мартін, це не окремий вид людини, а сучасна людина (Homo sapiens), який страждав мікроцефалією[3]. На це вказували малі розміри мозку, подвійний корінь різців та іклів і зрізане підборіддя. Підозрювалося також (Obendorf, 2008), що вони страждали мікседематозним кретинізмом (наслідок важкого йододефіциту у матері при виношуванні дитини). Вчені відзначають, що характерними ознаками даного захворювання є важка олігофренія, уповільнення фізичного розвитку, короткі кінцівки, велика голова з широким сплющеним носом, а зріст при цьому становив не більше одного метра.

Прихильники гіпотези окремого виду стверджують, що «гобіт» був підвидом людини прямоходячої і потерпав від зменшення розмірів внаслідок тривалої ізоляції на острові. Нове дослідження останків «гобіта», зроблене австралійськими вченими, дозволило зробити висновок, що «гобіти» справді належать до нащадків Homo erectus[4]. При дослідженні ендокрану єдиного знайденого черепа (примірника LB1) відзначена розвинена префронтальна область лобових часток головного мозку, що не характерно для мікроцефалії і говорить, навпаки, про відносно розвинені когнітивні функції.

Щодо спорідненості з Homo erectus[ред.ред. код]

В 2014 році в розкопці Мату Менге, в 74 км від печери Ліанг-Буа, було знайдено частину нижньої щелепи дорослого індивіда і ще шість зубів. Порівняння цих решток з кістками із Ліанг-Буа і з аналогічним матеріалом по різних представниках прадавніх гомінідів вказує на спорідненість «хоббітів» з Homo erectus.

Тепер проступають деякі штрихи історії людей з острова Флорес. Якісь ранні азіатські еректуси заселили острів не пізніше 800—700 тис. років назад, а швидше — навіть раніше (приблизно 1 млн років тому). Інші острови Індонезії, зокрема Яву, еректуси заселили ще трохи раніше — 1,2 млн років назад.

Технологія виготовлення кам'яних знарядь у першопоселенців острова Флорес спочатку була досить досконала, про що свідчать самі ранні — віком 1 млн років — ашельські кам'яні знаряддя острова Флорес[5]. Але згодом, у міру пристосування до умов острова, простіших і безпечніших у порівнянні з материком, люди втратили частину технологічних навичок. Вони швидко стали низькорослими, зберігши при цьому характерну виступаючу верхню щелепу (прогнатизм діагностували за формою різців), конфігурацію нижньої щелепи і зубів[6].

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Цератопс Це незавершена стаття з палеонтології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.