Очікує на перевірку

Правило стресогенного збільшення наднирників Кристіана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Правило стресогенного збільшення наднирників Я. Кристіана)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Правило стресогенного збільшення наднирників Я. Кристіана — правило, засноване на медичній теорії стресу, висунутій Гансом Сельє[1] (теорія загального адаптаційного синдрому), згідно з якою в умовах перенаселеності у вищих хребетних відбувається збільшення надниркових залоз. Це один із симптомів зсуву нейроендокрінної рівноваги, яка, в свою чергу, впливає на поведінку тварин, репродуктивний потенціал, стійкість до захворювань та ін. Комплекс таких змін нерідко викликає стрімке падіння щільності популяції або загибель від стресового «шоку». Виявлено Я. Кристіаном (англ. J.J. Christian, 1950[2]).

Встановлено, що при сильних переживаннях наднирники ссавців виділяють особливі «гормони стресу» (у людини це, насамперед, кортизол, у гризунів — кортикостерон), їх вміст у крові корелює з силою стресу. Відповідно до гіпотези Кристіана, стрес є одним з механізмів регуляції чисельності в популяціях ссавців. Припускається, що цей механізм забезпечується наступним ланцюжком причинно -наслідкових зв'язків: збільшення щільності населення — зміна поведінки, зростання агресії — стрес, гіперфункція кори надниркових залоз — уповільнення розмноження або смертність внаслідок ослаблення імунітету тощо — зниження щільності населення.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ганс Сельє і його теорія стресу (історія виникнення теорії стресу)[недоступне посилання]
  2. Christian J. J. The adrenalo-pituitary system and population cycles in mammals // J. Mammal. — 1950. — Vol. 31. — P. 24-259.

Література

[ред. | ред. код]
  • Беляев Д. К. Некоторые генетико-эволюционные проблемы стресса и стрессируемости // Вестник Акад. мед. наук СССР. — 1979. — № 7. — С. 9-14.
  • Новиков С. Н. Феромоны и размножение млекопитающих. — Л.: Наука, 1988. — 169 с.
  • Уждавини Э. Р. Групповые отношения животных. — Л.: Наука, 1980. — 144 с.
  • Chitty D. Population processes in vole and their relevance to general theory // Can. J. Zool. — 1960. — Vol. 38. — P. 99-113.
  • Chitty D. The natural selection of self-regulating behaviour in animal populations // Proc. Ecol. Soc. Aust. — 1967. — Vol. 2. — P. 51-78.
  • Christian J.J. The adrenalo-pituitary system and population cycles in mammals // J. Mammal. — 1950. — Vol. 31. — P. 24-259.
  • Christian J.J. Phenomena associated with population density // PNAS USA. — 1961. — Vol. 47. — P. 428—449.
  • Christian J.J. Population density and reproductive efficiency // Biol. Reprod. — 1971. — Vol. 4. — P. 248—294.
  • Hendrichs H. On social stress in mammals // Bielefelder Ökologische Beiträge. — 1992. — Band 6. — P. 105—110.
  • Lee A.K., McDonald I.R. Stress and population regulation in small mammals // Oxford Rev. Reprod. Biol. — 1985. — Vol. 7. — P. 261—304.