Дг'яна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дх'яна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Індуїзм
Om symbol.svgПустий ієрогліф.pngHinduSwastika.svg
 
Категорія КатегоріяПортал Портал

Дг'я́на,[1][2] також дх'яна,[3] дгяна[4] (деванагарі: ध्यान, dhyāna IAST) — сьомий щабель раджа-йоґи, вище від якого тільки самадхі, медитативний стан, в якому медитатор не усвідомлює факт медитації, а тільки факт свого існування та об'єкт медитації.

Дослівно, дг'яна означає тотальну концентрацію на об'єкті вивчення[джерело?]. Крім того термін дг'яна використовується в інших напрямках індуїзму та в буддизмі.

На ступені дг'яна тіло, дихання, почуття, розум та его йоґа зосереджені на єдиному Всесвітньому Духові. Цей стан свідомості, за твердженнями, неможливо описати, немає жодних інших почуттів, окрім невимовного щастя. Йоґ бачить сяйво у власному серці, він стає сяйвом для себе і для інших.

Дг'яна в буддизмі[ред. | ред. код]

У давніх текстах буддизму дг'яна (палі: jhāna) — вид медитативних досягнень. Також перекладають як зосередження, медитація та споглядання. Зі слів Будди, дг'яни «є слідом Татхаґати»[5], що вочевидь має підкреслити значення цієї практики на шляху до пробудження.

Дослідники раннього буддизму: Веттер, Бронкхорст та Аналайо розглядають практику дг'ян як центральну для медитації раннього буддизму[6][7][8]. Буддійська традиція Дзен отримала свою назву від слова дг'яна.

У ПК (палійському каноні) Будда часто обговорює та пояснює природу дг'ян. Цій темі також присвячено багато в пост-канонічній літературі Тхеравади та Махаяни. Практиці дг'яни сприяє анапанасаті — усвідомлене дихання. Дг'яни зазвичай перелічуються у послідовності, з якою практик має опановувати ці стани.

Дг'яни з формою[ред. | ред. код]

Розрізняють чотири дг'яни з формою (Рупа дг'яни). Інтерпретація станів та значення дг'яни з формою значно відрізняється в залежності від традиції. Це обумовлено багатьма неясностями у ПК, що можуть бути інтерпретовані по різному. Посилаючись на нікаї, дослідник раннього буддизму, Руперт Ґеттін відзначає: "Що саме майбутній медитатор має робити аби перейти від сидіння зі схрещеними ногами до дг'ян та поза ними залишається зовсім неясним." [9]

Так, залишаються дискусійними питання наявності/відсутності думок (у першій дг'яні), питання блокування чи відкритості органів чуття (чи усвідомлює практик зовнішні подразники), способу входу, а також чи є опанування дг'яни єдиним та необхідним шляхом досягнення Нірвани.

Перша дг'яна[ред. | ред. код]

Згідно ПК, вхід у першу дг'яну відбувається внаслідок усамітнення та подолання «невмілих якостей»:

  • жаги приємних відчуттів
  • відрази до неприємних
  • вагання та сумнівів щодо шляху
  • неспокою
  • сонливості та апатії

Практикуючі відчувають захоплення (палі: pīti, санскрит: prīti) та задоволення (палі: sukha) як наслідок усамітнення та подолання невмілих якостей. В той же час, присутнє дискурсивне мислення (палі: vitakka-vicara) [10]. В сучасних уявленнях існують розбіжності, щодо інтерпретації терміну vitakka-vicara та наявності думок у першій дг'яні. Згідно позиції ортодоксальної школи Тхеравади, цей термін позначає зусилля щодо спрямування та утримання уваги на об'єкті концентрації, а процес мислення та появи думок припиняється з настанням дг'яни. Частина дослідників вважає, посилаючись на значення vitakka-vicara (як на появу думок та процес мислення у більшості контекстів канону), що думки присутні в певній формі [11].

Друга дг'яна[ред. | ред. код]

З подоланням дискурсивного мислення (vitakka-vicara), внутрішнім спокоєм (палі: sampasādana) та інтеграцією свідомості ( cetaso ekodi·bhāvaṃ) виникає концентрація уваги (палі: ekaggatā). Відчуття радості та задоволення внаслідок Самадхі.

Третя дг'яна[ред. | ред. код]

Зі зникненням почуття радості, встановлюється уважність та зосередження. Залишається більш тонке відчуття тілесного задоволення (sukha). Практик перебуває незворушним та врівноваженим (палі: upekkhā).

Четверта дг'яна[ред. | ред. код]

Полишивши почуття тілесного задоволення чи незадоволення практик перебуває не будучи ні щасливим ні нещасним. Досягається найвища «врівноваженість та уважність» (upekkhāsatipārisuddhi).

Дг'яни без форми[ред. | ред. код]

Розрізняють чотири дг'яни без форми (Арупа дг'яни). Однак палійський канон вживає поняття аятана (палі: āyatana) для позначення цих станів. Термін дг'яна почав застосовуватись щодо цих станів пізніше.

  • П'ята дг'яна. Вимір «безмежного простору».
  • Шоста дг'яна. Вимір «безмежної свідомості».
  • Сьома дг'яна. Вимір «безмежного ніщо».
  • Восьма дг'яна. Вимір «ні сприйняття ні несприйняття».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кононенко, Тарас (2019). Індійська філософія (українською). Folio. ISBN 978-966-03-8564-1. 
  2. Данилов Д. А. Трансформація поняття «дг'яна» у вченні йоґи. — Дух і Літера. — Київ, 2020. — С. 192. — 500 прим. — ISBN 978-966-378-797-8
  3. Калінін, Юрій (1996). Релігієзнавство: курс лекцій (українською). Інститут системних досліджень освіти. ISBN 978-5-7763-9491-1. 
  4. Тимчак Я. В. Світоглядні основи тіловиховання Індії // Світоглядні засади тіловиховання : програма навчальної дисципліни для вищих закладів освіти. — Львів : ЛДІФК, 2002. — С. 6.
  5. Мадджхіма Нікая 27.19 [1]
  6. Vetter, Tilmann (1988), The Ideas and Meditative Practices of Early Buddhism, BRILL
  7. Bronkhorst, Johannes (1993), The Two Traditions Of Meditation In Ancient India, Motilal Banarsidass Publ.
  8. Anālayo, Early Buddhist Meditation Studies, Barre Center for Buddhist Studies Barre, Massachusetts USA 2017, p 109
  9. Rupert Gethin, On the practice of Buddhist meditation according to the Pali Nikāyas and exegetical sources, 2004, p 202
  10. Діґха Нікая 2 [2]
  11. Polak, Reexamining Jhana 2.1.5, p 137-141

Література[ред. | ред. код]

  • Iyengar B. K. S.. Light on Yoga. — New York : Schocken Books, 1977. — ISBN 0-8052-1031-8.
  • Данилов Д. А. Трансформація поняття «дг'яна» у вченні йоґи. — Дух і Літера. — Київ, 2020. — С. 192. — 500 прим. — ISBN 978-966-378-797-8.