Прощена неділя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прощена неділя
Сиропусна неділя
Прощена неділяСиропусна неділя

Адам і Єва. Е. Делакруа. XIX століття. Бібліотека палацу Бурбонів
Початок за 7 тижнів до Пасхи
2018 дата 18 лютого
2019 дата 10 березня
Святкування богослужіння, чин прощення
Традиції просити взаємно у всіх прощення
Пов'язаний з Великий піст

Прощена неділя, Сиропусна неділя (церк.-слов. Неделя сыропустная; грец. Κυριακή τῆς Τυρινής, Κυριακή τῆς Τυρο-φάγου), також Тиждень Адамова вигнання (грец. Κυριακή τῆς ἐξορία τοῦ Ἀδάμ; лат. Quinquagesima; Esto mihi), Сиропуст[1]; Прощений день[2] — останній день Масниці і остання неділя перед Великим постом. Четвертий і останній з чотирьох неділь підготовки до Великого посту в Православ'ї (сьома неділя перед Великоднем[3]), яке слідує після «Тижня про Страшний Суд», останній день, коли, відповідно до Типікону, дозволяється їсти скоромну їжу: яйця і молочні продукти. Назва слов'янським словом «Сиропусний» позначає «сир опускаю», тобто «сир залишаю».

Обряд прощення[ред.ред. код]

Увечорі на «постові заговіни» старі люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» — просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом цілого року. Також існує звичай відвідувати могили померлих родичів, щоби і в них просити вибачення.

Прощення здебільшого відбувалося у формі такого діалогу:

« — Прости мені!
— Бог простить!
— І в другий раз прости!
— Бог простить!
— І в третій раз прости!
— Бог простить і я прощаю!
»

Страви[ред.ред. код]

На прощену неділю прийнято їсти вареники. За народною приказкою, на прощену неділю «і бусурмени вареники їдять!».

У Католицтві[ред.ред. код]

Аналог Прощеної неділі в римській літургійної традиції — лат. Quinquagesima (буквально «п'ятдесятий [день]», оскільки це день за 50 днів до Великодня). Ця назва з'явилася в VI столітті. Крім того, цієї неділі також називалося лат. Esto mihi (буквально «будь мені») по перших словах вхідного піснеспіву (Пс. 30:3)[4]. До реформи Римського календаря в 1969 році ця неділя входила в підготовчий період перед Великим Постом (літургійний колір — фіолетовий), а після цього було віднесено до Рядового часу й втратило свої назви. На даний час як особливе святкування Quinquagesima зберігається в екстраординарній формі римського обряду[5]. Серед звичаїв народів Західної Католицької Церкви ця неділя припадала на період карнавалу.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.)Последнее воскресенье перед Вел. Постом называется «Сыропустом», потому что им оканчивается ядение сыра, масла и яиц
  2. (рос.)Масленичная неделя по дням
  3. (рос.)Прощёное Воскресенье
  4. (рос.)Комментарии // сайт «Восточная литература»
  5. Si tenga presente che a seguito della lettera apostolica Summorum Pontificum del papa Benedetto XVI si parla di forma ordinaria e forma straordinaria del rito romano. In seguito alla riforma liturgica, è stata adottata la forma ordinaria del rito romano, derivata dalla profonda revisione voluta dal Concilio Vaticano II. Rimane come forma straordinaria la formulazione precedente del rito romano, che prevede l'adozione del Messale di papa Giovanni XXIII (1962)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]