Прощена неділя
| Прощена неділя Сиропусна неділя | |
|---|---|
.jpg) Сиропусна неділя | |
| Ким святкується | римо-католики, греко-католики, православні |
| Початок | за 7 тижнів до Воскресіння |
| Дата | Easter − 49 daysd  |
| Святкування | богослужіння, чин прощення |
| Традиції | просити взаємно у всіх прощення |
| Пов'язаний з | Великий піст |
Прощена неділя, Сиропусна неділя (церк.-слов. Неделя сыропустная; грец. Κυριακή τῆς Τυρινής, Κυριακή τῆς Τυρο-φάγου), також Тиждень Адамового вигнання (грец. Κυριακή τῆς ἐξορία τοῦ Ἀδάμ; лат. Quinquagesima; Esto mihi), Сиропуст[1]; Прощений день[2] — останній день Масниці і остання неділя перед Великим постом. Четвертий і останній з чотирьох тижнів підготовки до Великого посту в Православ'ї (сьома неділя перед Великоднем[3]), яке слідує після «Тижня про Страшний суд», останній день, коли, відповідно до Типікону, дозволяється їсти скоромну їжу: яйця і молочні продукти. Назва слов'янським словом «Сиропусний» позначає «сир опускаю», тобто «сир залишаю».
Увечері на «постові заговини» старі люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» — просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом цілого року. Також існує звичай відвідувати могили померлих родичів, щоби і в них просити вибачення.
Прощення здебільшого відбувалося у формі такого діалогу:
|
— Прости мені!
|
|
На прощену неділю прийнято їсти вареники. За народною приказкою, на прощену неділю «і бусурмени вареники їдять!».
Аналог Прощеної неділі в римській літургійній традиції — лат. Quinquagesima, досл. «п'ятдесятий [день]», оскільки є днем за 50 днів до Великодня. Ця назва з'явилася в VI столітті. Крім того, ця неділя також називалася лат. Esto mihi, досл. «будь мені», по перших словах вхідного піснеспіву (Пс. 30:3)[4]. До реформи Римського календаря в 1969 році ця неділя входила в підготовчий період перед Великим Постом (літургійний колір — фіолетовий), а після цього було віднесено до Рядового часу й втратило свої назви. На даний час як особливе святкування Quinquagesima зберігається в екстраординарній формі римського обряду[5]. Серед звичаїв народів Римо-католицької церкви ця неділя припадала на період карнавалу.
У лютеранстві Лука 18:31–43 поєднується з Коринфянам 13:1–13 (похвала любові Павла Апостола).
Композитори, які писали кантати для неділі Естоміхі, включають:
- Йоганн Себастьян Бах: BWV 22, 23, 127 та 159 (див. Церковна кантата (Бах))
- Кристоф Ґраупнер: 25 кантат
- Георг Філіпп Телеман: 21 збережена кантата,[6] включаючи TWV 1:1258 (Harmonischer Gottes-Dienst).
Лютеранські країни, такі як Данія, відзначають Квінквагезіму (П'ятдесятницю перед постом) як пік Фастелавну.[7] Після відвідування Меси в Масляну неділю, парафіяни насолоджуються масляними булочками (fastelavnsboller), "круглими солодкими булочками, які покриті глазур'ю та наповнені кремом та/або джемом".[7] Діти часто переодягаються і збирають гроші від людей, співаючи.[7] Також вони практикують традицію розбивання бочки, що символізує боротьбу з Сатаною; після цього діти насолоджуються солодощами всередині бочки.[7] Лютеранські християни в цих країнах носять масляні лозини (fastelavnsris), що є "гілками, прикрашеними солодощами, маленькими подарунками тощо, які використовуються для прикрашання дому або даруються дітям".[7]
Ця неділя має різні назви в двох різних календарях, які використовуються в Церкві Англії: у календарі Книги спільних молитов (1662) ця неділя відома як Квінквагезіма, тоді як у календарі Спільного богослужіння (2000) вона відома як Наступна неділя перед Великим постом.[8] У цьому останньому календарі вона є частиною періоду Звичайного часу, що припадає між святами Стрітення Господнього (кінець сезону Богоявлення) та Попільною середою.
У Об'єднаній методистській церкві та Глобальній методистській церкві ця неділя відома як Неділя Преображення і є останньою з "Неділь після Богоявлення". Літургійний колір, який зазвичай використовується - білий, і деякі церкви можуть дотримуватися практики спалювання пальмових гілок попереднього року для створення попелу для Попільної середи.[9]
- ↑ (рос.)Последнее воскресенье перед Вел. Постом называется «Сыропустом», потому что им оканчивается ядение сыра, масла и яиц [Архівовано 17 січня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.)Масленичная неделя по дням [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.)Прощёное Воскресенье [Архівовано 25 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.)Комментарии [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] // сайт «Восточная литература»
- ↑ Si tenga presente che a seguito della lettera apostolica Summorum Pontificum del papa Benedetto XVI si parla di forma ordinaria e forma straordinaria del rito romano. In seguito alla riforma liturgica, è stata adottata la forma ordinaria del rito romano, derivata dalla profonda revisione voluta dal Concilio Vaticano II. Rimane come forma straordinaria la formulazione precedente del rito romano, che prevede l'adozione del Messale di papa Giovanni XXIII (1962)
- ↑ "Dimanche de la Quinquagésime (Esto mihi)" [Архівовано 2016-03-25 у Wayback Machine.] розділ на Georg Philipp Telemann, Catalogue TWV 01: Cantates d'église, Temps du Carême et Passion [Архівовано 2016-03-25 у Wayback Machine.] (www.musiqueorguequebec.ca)
- ↑ а б в г д Shrovetide (English) . Evangelical Lutheran Church in Denmark. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ The Sunday called Quinquagesima.
- ↑ UMC Discipleship Ministries - Worship Planning.
- Воропай О., «Звичаї нашого народу» (Етнографічний нарис) [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.], Українське видавництво, Мюнхен, 1958 р.
- (рос.)Дубровский Н. Масляница. — М. : Типография С. Селиванова, 1870. — 46 с.
- Про М'ясопусну й Сиропусну неділі [Архівовано 8 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Що можна робити в Прощену неділю [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)Неделя сыропустная. Воспоминание Адамова изгнания. Прощеное воскресенье [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про свято або пам'ятний день. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |