Легкий авіаносець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Легкий іспанський авіаносець Dédalo, колишній американський типу Independence

Легкий авіаносець — різновид авіаносця, що має менші розміри, ніж авіаносець флоту. Конкретне значення цього терміну різне у різних країнах. Концепція легкого авіаносця значною мірою подібна до ескортного авіаносця,  але, на відміну від останнього, він має вищу швидкість для дій у складі ескадри. Ескортні авіаносці часів Другої світової натомість призначалися насамперед для охорони конвоїв та забезпечення повітряної підтримки під час десантних операцій. У сучасному значенні легкими називають авіаносці тоннажністю 11 — 25 тисяч тонн, основою авіагрупи яких є літаки вертикального зльоту та посадки.

Історія[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни у ВМС США побудовано певну кількість легких авіаносців шляхом відповідної переробки наявних корпусів крейсерів. Авіаносці типу «Індепенденс», переобладнані з  легких крейсерів типу «Клівленд», були незручними кораблями для базування авіації через вузьку та коротку злітну палубу, і як «плавучі летовища» значно поступалися американським ескортним авіаносцям. Тим не менш, ці кораблі мали достатню швидкість, аби супроводити авіаносці флоту.

Британський проект легких флотських авіаносців типу «Колоссус» був зменшеною версією авіаносців флоту типу «Іластріас». Ці кораблі могли будуватися на цивільних верфях. Хоча очікувалося, що їх використання триватиме близько трьох років, останній авіаносець цього типу завершив службу у 2001 році.[1] 

Посилання:[ред. | ред. код]

  1. Chesneau (1998), pp. 129—134

Література[ред. | ред. код]

  • Brown, David (1977). Aircraft Carriers. Arco Publishing. ISBN 0-668-04164-1. 
  • Chesneau, Roger (1998). Aircraft Carriers of the World, 1914 to the Present. An Illustrated Encyclopedia (Rev Ed). London: Brockhampton Press. с. 288. ISBN 1-86019-875-9. 
  • Watts, Anthony J. (1967). Japanese Warships of World War II. Doubleday & Company.