Ремо Фройлер
Ремо Фройлер | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 15 квітня 1992 (32 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Енненда, Швейцарія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 181 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 80 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Швейцарія[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Болонья» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
2001—2005 2005—2009 |
«Гінвіль» «Вінтертур» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ремо Фройлер (нім. Remo Freuler, нар. 15 квітня 1992, Енненда) — швейцарський футболіст, півзахисник італійської «Болоньї» і національної збірної Швейцарії.
Народився 15 квітня 1992 року в місті Енненда. Вихованець юнацької команди «Гінвіля», з якої перейшов в академію «Вінтертура» у 2005 році. У 2010 році Фройлер дебютував за першу команду «Вінтертура» у віці 18 років, вийшовши на заміну у двох матчах другого швейцарського дивізіону наприкінці сезону 2009/10.
Влітку 2010 року перейшов у «Грассгоппер», де провів більшу частину сезону граючи за дублюючу команду. Тим не менш того сезону з клубом він дебютував у Суперлізі, проте основним гравцем так і не став, через що у лютому 2012 року повернувся у рідний «Вінтертур»[2], де провів наступні два роки у другому дивізіоні країни, будучи одним з основних гравців клубу.
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Люцерна», до складу якого приєднався у лютому 2014 року[3]. Відіграв за люцернську команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Люцерна», був основним гравцем команди і зіграв у загальній складності 63 гри у Суперлізі, забив дев'ять голів.
19 січня 2016 року перейшов в італійську «Аталанту»[4], підписавши контракт до кінця червня 2019 року. Дебютував за новий клуб 7 лютого 2016 року в домашньому матчі проти «Емполі» (0:0) в Серії А. Швидко став ключовим гравцем півзахисту бергамасків і захищав їх кольри протягом шести з половиною сезонів, узявши за цей час участь у понад 200 матчах найвищого італійського дивізіону.
14 серня 2022 року приєднався до англійського «Ноттінгем Форест», команда якого уперше з кінця 1990-х повернулася до Прем'єр-ліги. Протягом сезону 2022/23 мав регулярну ігрову практику у новій команді, взявши участь у 28 іграх першості Англії.
1 вересня 2023 року перейшов до італійської «Болоньї» в рамках угоди, за якою у зворотньому напрямі попрямував аргентинець Ніколас Домінгес.
2010 року дебютував у складі юнацької збірної Швейцарії, взяв участь в 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.
Протягом 2011—2014 років залучався до складу молодіжної збірної Швейцарії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 2 голи.
7 листопада 2016 року вперше був викликаний до національної збірної, але він провів весь матч з Фарерськими островами на лавці[5]. Лише 25 березня 2017 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швейцарії у грі відбору на чемпіонат світу 2018 проти збірної Латвії (1:0)[6].
2018 року був включений до заявки збірної Швейцарії для участі у тогорічному чемпіонаті світу в Росії. Згодом був основним гравцем щвейцарців на Євро-2020 та ЧС-2022.
Станом на 1 вересня 2023 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2009–10 | «Вінтертур ІІ» | 2Л (VI) | 10 | 2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 10 | 2 |
2009–10 | «Вінтертур» | ЧЛ (ІІ) | 2 | 0 | КШ | - | - | - | - | - | - | - | - | 2 | 0 |
2010–11 | «Вінтертур ІІ» | 1Л (IV) | 24 | 8 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 24 | 8 |
2010–11 | «Грассгоппер» | СЛ | 5 | 1 | КШ | 1 | 1 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 6 | 2 |
2011-feb. 2012 | СЛ | 7 | 0 | КШ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 7 | 0 | |
Усього за «Грассгоппер» | 12 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | - | - | 13 | 2 | |||||
2011–12 | «Вінтертур» | ЧЛ (ІІ) | 14 | 2 | КШ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 15 | 2 |
2012–13 | ЧЛ (ІІ) | 35 | 3 | КШ | 1 | 1 | - | - | - | - | - | - | 36 | 3 | |
2013–14 | ЧЛ (ІІ) | 21 | 3 | КШ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 21 | 3 | |
Усього за «Вінтертур» | 72 | 8 | 2 | 1 | - | - | - | - | 74 | 9 | |||||
2013–14 | «Люцерн» | СЛ | 12 | 1 | КШ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 13 | 1 |
2014–15 | СЛ | 33 | 7 | КШ | 2 | 0 | ЛЄ | 2 | 0 | - | - | - | 37 | 7 | |
2015–16 | СЛ | 18 | 1 | КШ | 4 | 0 | - | - | - | - | - | - | 22 | 1 | |
Усього за «Люцерн» | 63 | 9 | 7 | 0 | 2 | 0 | - | - | 72 | 9 | |||||
2015–16 | «Аталанта» | A | 6 | 1 | КІ | - | - | - | - | - | - | - | - | 6 | 1 |
2016–17 | A | 33 | 5 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 35 | 5 | |
2017–18 | A | 35 | 5 | КІ | 3 | 0 | ЛЄ | 8 | 1 | - | - | - | 46 | 6 | |
2018–19 | A | 35 | 2 | КІ | 4 | 0 | ЛЄ | 5 | 0 | - | - | - | 44 | 2 | |
2019–20 | A | 31 | 2 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 8 | 1 | - | - | - | 40 | 3 | |
2020–21 | A | 34 | 2 | КІ | 5 | 0 | ЛЧ | 7 | 0 | - | - | - | 46 | 2 | |
2021–22 | A | 29 | 1 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 6+6 | 1+0 | - | - | - | 43 | 2 | |
Усього за «Аталанту» | 203 | 18 | 17 | 0 | 40 | 3 | - | - | 260 | 21 | |||||
2022–23 | «Ноттінгем Форест» | ПЛ | 28 | 0 | КА+КЛ | 0+5 | 0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 0 |
2023–24 | «Болонья» | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 |
Усього за кар'єру | 412 | 46 | 38 | 3 | 42 | 3 | - | - | 492 | 52 |
Станом на 1 вересня 2023 року
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ Arn, Martin (25 квітня 2017). Freuler herrscht! Mamma mia – ein Nati-Neuling mischt Italien auf. Blick.
- ↑ Remo Freuler zu FC Luzern (нім.). Процитовано 30.01.2017.
- ↑ Remo Freuler wechselt zu Atalanta Bergamo (нім.). Процитовано 30.01.2017.
- ↑ Freuler convocato nella Svizzera (італ.). Процитовано 30.01.2017.
- ↑ ATS / nxp (25 mars 2017). La Suisse reçue cinq sur cinq à Genève. 24heures.ch. Процитовано 26 mars 2017..
- ↑ 4-те місце.
- Ремо Фройлер на сайті ФІФА (англ.)
- Ремо Фройлер на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Ремо Фройлер на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Ремо Фройлер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Ремо Фройлер на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Ремо Фройлер на сайті Soccerbase (англ.)
- Ремо Фройлер на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Ремо Фройлер на сайті Eu-football.info (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 квітня
- Народились 1992
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2022
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2024
- Швейцарські футболісти
- Гравці молодіжної збірної Швейцарії з футболу
- Гравці збірної Швейцарії з футболу
- Футболісти «Вінтертура»
- Футболісти «Грассгоппера»
- Футболісти «Люцерна»
- Футболісти «Аталанти»
- Футболісти «Ноттінгем Форест»
- Футболісти «Болоньї»
- Швейцарські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери в Англії