Свята Єлисавета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джотто. «Зустріч Марії та Єлисавети», фреска в капеллі Скровеньї

Пра́ведна Єлизаве́та (івр. אלישבע‎ — Елішева, теж Елішеба — дослівно «та котра шанує Бога», «заклинаюча Богом», грец. Ελισβετ) — біблійна постать, мати Івана Хрестителя, дружина священика Захарія. Історія Єлизавети описана в 1-й главі Євангелії від Луки. Євангелист Лука оповідає, що вона походила з дочок Ааронових, тобто зі священничого юдейського роду. Довгий час Єлизавета була неплідною і була вже старого віку, коли її чоловіку з'явився в храмі ангел, звістивши, що Єлизавета породить сина, якого він назве Іван.

Єлизавета традиційно зображується літньою жінкою — яка чудесним чином зачала Івана в похилих роках. Основний епізод євангельської історії цієї героїні — Зустріч Марії та Єлизавети: Марія приходить відвідати свою вагітну кузину, і Єлизавета перша розповідає їй про майбутню долю:

Коли ж Єлизавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлизавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? (Лк. 1:41-43)

Так Єлизавета дізналась що її тайна відкрита, але водночас і дізналась про секрет Марії та признала в ній матір Господа. На місці їх зустрічі збудована Церква відвідин.

Народження Івана Хрестителя[ред.ред. код]

Марія перебувала у Єлизавети три місяці, тобто аж до народження Івана Хрестителя. Не відомо, чи вона залишилася в домі при народженні. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах. На восьмий день, як приписував закон, треба було обрізувати новонародженого та дати йому ім'я. Над іменем вийшла суперечка. Як правило давали ім'я діда, щоб продовжити родову ознаку. Однак зважаючи на похилий вік батька, хотіли назвати новонародженого його ім'ям — Захарія. Тільки Єлизавета не погоджувалась. Хотіла назвати Іван і знала чому. Постанову матері могла змінити тільки постанова батька. Німий Захарія попросив воскову табличку: «Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! (Лк. 1:63-64)». Про подальшу долю праведної Єлизавети Святе письмо не повідомляє обмежуючись лише народженням Івана Хрестителя. На місці будинку Захарії та Єлизавети в якому відбулося його народження споруджено Церкву святого Івана Хрестителя.

Посилання[ред.ред. код]