Анатолій (патріарх Константинопольський)
| Анатолій (патріарх Константинопольський) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 449 — 458 | ||
| Церква: | Константинопольська православна церква | |
| Попередник: | Флавіан | |
| Наступник: | Геннадій I | |
| Діяльність: | католицький священник | |
| Народження: | 4 століття Александрія | |
| Смерть: | 3 липня 458 Константинополь | |
Анатолій — патріарх Константинопольський в 449–458 рр., автор ряду стихир. Шанується в лику святих, пам'ять в Православній церкві святкується 3 липня (за новоюліанським календарем)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Анатолій народився в другій половині IV століття після Різдва Христового в місті Александрії в ті часи, коли представники шанованих родин Візантії нерідко присвячували життя служінню Церкві Христовій[2].
Отець церкви Кирило Александрійський особисто висвятив майбутнього патріарха в сан диякона[3]. Анатолій брав участь у розбійницькому соборі, який відбувся в 449 році в місті Ефесі. Після того як на соборі був позбавлений влади з низкою кричущих порушень Патріарх Константинопольський Флавіан, вибори нового патріарха зайшли в глухий кут, бо сторони ніяк не могли прийти до консенсусу. Щоб якось вийти з положення, що утворилось, було прийнято рішення обрати нового Патріарха зі священнослужителів, які жили за межами столиці Візантійської імперії. В ході дебатів вибір припав на Анатолія, рукопложення якого незабаром зробив сам Папа і Патріарх великого граду Олександрії, Лівії, Пентаполя, Ефіопії, всього Єгипту і всієї Африки Діоскор I. Останній, який схилявся до монофізитства, був упевнений, що йому вдасться схилити на свою сторону і нового християнського лідера Царгорода, але Діоскор прорахувався: все своє життя Анатолій Константинопольський залишався вірним канонам православної церкви.
У 451 році патріарх Константинопольський брав участь в Халкидонському соборі, а в 458 році головував на Помісному соборі в Константинополі. Обидва ці собори скасовували рішення Діоскора I, які вели конфесію до монофізитства. Цим вони викликали роздратування у Діоскора. Однак це були лише перші кроки Анатолія. Він і далі продовжував служити своїй вірі, і тим дуже сильно підняв авторитет Константинопольської кафедри.
Патріарх Константинопольський Анатолій всіляко сприяв зведенню нових православних храмів, а також перенесення в Константинополь мощей християнських мучеників. Також він склав Стихири до свята Успіння.
7 лютого 457 року на трон зійшов Лев I Макелла. Анатолій особисто коронував нового імператора, і це стало першим випадком коронації патріархом правителя у Східній Римській імперії.
Патріарх Анатолій помер 3 липня 458 року в місті Константинополі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Анатолий, патриарх константинопольский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Святитель Анатолий, Патриарх Константинопольский. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ Анатолий Константинопольский. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 17 червня 2019.
|
