Різдвяні ворожіння
Різдвяні ворожіння — ворожіння у слов'янських народів, хронологічно пов'язані з періодом святок, народно-християнських свят між Святвечором та Водохрещем.
Найсприятливішим часом для ворожіння у східних слов'ян вважали Різдвяний, василівський і водохрещенський вечори — переломні, найнебезпечніші періоди, коли «нечисть» особливо сильна[1].
На відміну від ворожінь в інші календарні періоди, ворожіння на святки мали самостійний характер: вони були ізольовані від інших обрядів, які відбувалися в цей час[2].
У різдвяних ворожіннях були присутні дві основні теми: ворожіння про врожай і долю, свою і всієї сім'ї, в прийдешньому році[2].
Ворожіння були однією з головних дівочих розваг на святки, тому що багато дівчат, очікуючи шлюбу, хотіли зазирнути в майбутнє і, хоч за допомогою нечистої сили, дізнатися, кого доля пошле їм в чоловіки та яке життя чекає на неї попереду з цим невідомим чоловіком[3].
Найбільш відомий і поширений вид ворожіння. Дівчата за чергою кидають чобіт, черевичок на дорогу і за напрямком «носка» валянка дізнаються бік, у який підуть до шлюбу[4][5].
Добре відоме з літератури ворожіння. Дівчина опівночі сідає в темряві між двома дзеркалами, запалює свічки й починає вдивлятися в «галерею відображень», сподіваючись побачити нареченого[5][6].
Полягає в тому, що дівчата відрізають нитки однакової довжини та підпалюють їх. У кого вперед догорить нитка, та перша опиниться одруженою. Якщо нитка згасла одразу і менше половини згоріло, то в шлюб не вступиш[7].
З каблучкою або голкою проробляють певні дії:
- каблучку опускають у склянку з водою;
- голкою протикають вовняну тканину.
Потім, підвішену на волосині або нитці, повільно опускають біля руки того, на кого ворожать. Якщо предмет (кільце/голка) почне здійснювати кругові рухи — народиться дівчинка (рідше — хлопчик), якщо маятникоподібні — хлопчик (рідше — дівчинка), якщо предмет не рухається — дітей не буде[8].
У склянку з водою дівчина кидає обручку й вдивляється всередину каблучки, примовляючи слова: «Суджений мій, ряджений...»[9].
В одну тарілку насипають зерно або кладуть гроші, в іншу наливають воду, поруч кладуть дзеркало, іноді приносять курку. Півень, що підійшов до дзеркала, символізує красу і ніжність майбутнього нареченого, той, що підійшов до зерна або грошей, — його багатство, до води — схильність до пияцтва, якщо півень підходить до курки, значить, наречений буде бабієм[10].
Через свою простоту вид ворожіння дуже поширений у сучасному середовищі. Дівчина підпалює зім'ятий нею паперовий аркуш, а потім розглядає тінь від згорілого паперу. Кожна бере чистий аркуш паперу, комкає його, кладе на плоску тарілку і підпалює. Коли аркуш згорить або майже згорить, за допомогою свічки робиться його відображення на стіну. Уважно розглядаючи тіні, намагаються дізнатися майбутнє[11].
Після певних дій учасниці ворожіння прислухаються до гавкоту собаки. «Хрипкий» гавкіт обіцяє старого нареченого, а «дзвінкий» — молодого[12].
Ворожать у ніч із четверга на п'ятницю. Лягаючи спати, кажуть: «Четвер із середою, вівторок із понеділком, неділя із суботою. П'ятниця одна і я, молода, одна. Лежу я на Сіонських горах, три ангели в головах: один бачить, інший скаже, третій долю вкаже»[13].
Ворожать дівчата, якщо лягають спати там, де раніше не доводилося. Перед сном кажуть: «На новому місці, наснись наречений нареченій»[14].
Перед сном кладуть під подушку чотирьох королів і кажуть: «Хто мій суджений, хто мій ряджений, той наснися мені уві сні». Якщо насниться піковий король — наречений буде старим і ревнивцем, король червеневий означає молодого і багатого, хрестовий — чекай сватів від військового або бізнесмена, а бубновий — від бажаного[15].
Розтоплюють віск у кухлі, наливають молоко в блюдце і ставлять біля порога житла. Вимовляють: «Домовик, хазяїне мій, прийди під поріг попити молочка, поїсти воску». З останніми словами виливають у молоко розтоплений віск. Потім спостерігають за візерунком воску. Якщо бачиться застиглий хрест, — чекають у новому році якісь хвороби. Якщо хрест тільки здасться, то наступного року ваші фінансові справи йтимуть не надто добре, а в особистому житті здолають неприємності, але не надто серйозні. Якщо зацвіте квіткою — буде весілля або зустрінеться коханий. Якщо покажеться звір, треба бути обережною: з'явиться якийсь недруг. Якщо віск потече смужками, чекають дороги, переїзди, а ляже зірочками — очікує удача на службі, у навчанні. Якщо утвориться людська фігурка, з'явиться друг[16].
Виходять опівночі на вулицю і запитують ім'я в першого зустрічного. Саме так зватимуть судженого, точно так він буде красивий і багатий[17].
Забираються під вікно сусідів і слухають. Якщо у них з'ясування стосунків із биттям посуду, можна чекати «веселого» року. Якщо в будинку тиша — і у вас рік буде гармонійним[18].
Для ворожіння беруть сире яйце, роблять у ньому маленьку дірочку і виливають вміст у теплу воду. Коли білок згортається й утворює якусь фігуру, за формою її вгадують майбутнє. Вигляд церкви означає вінчання, перстень — заручини, куб — труну, корабель — відрядження (чоловікові) або повернення чоловіка з відрядження (жінці). Якщо білок опустився на дно — бути в домі біді: пожежі, смерті, дівчині не вступити в шлюб[18].
Підходять до дровітні задом і на дотик вибирають собі поліно. Якщо воно рівне, гладке, без сучків, чоловік попадеться з ідеальним характером. Якщо поліно товсте і важке — чоловік буде заможним. Якщо сучків багато — у сім'ї народиться чимало дітей, а коли поліно криве — чоловік буде косий і кульгавий[19].
Для ворожіння потрібен аркуш паперу формату А2 і порцелянове блюдце. На папері накреслити коло діаметром приблизно 30 см і написати по лінії поза колом усі літери алфавіту, а в колі — цифри від 0 до 9. Відзначити всередині кола центр і поставити на нього блюдце, попередньо намалювавши на посудині стрілку. Тричі повторити: «Викликаю дух... Ти будеш із нами говорити? Скажи: Так чи ні». Блюдце повинно ходити й стрілкою вказувати на літери та цифри. Потрібно лише встигати це читати[20].
- ↑ Виноградова, 1995, с. 483.
- ↑ а б Мадлевская.
- ↑ Максимов, 1903, с. 290.
- ↑ Лутовинова, 1998, с. 156.
- ↑ а б Орлова, Віолетта (6 січня 2022). Різдвяні ворожіння: 11 способів дізнатися про свою долю. УНІАН Lite. Процитовано 23 грудня 2022.
- ↑ Сахаров, 1885, с. 135–137.
- ↑ Корепова, 2009, с. 148.
- ↑ Борисов, 2002, с. 230.
- ↑ Борисов, 2002, с. 234.
- ↑ Максимов, 1903, с. 322–323.
- ↑ Борисов, 2002, с. 233.
- ↑ Борисов, 2002, с. 232.
- ↑ Кальницкая, 2002, с. 21.
- ↑ Шаповалова, Лаврентьева, 1985, с. 19.
- ↑ Сахаров, 1885, с. 127.
- ↑ Сахаров, 1885, с. 134.
- ↑ Чистов, Бернштам, 1978, с. 64.
- ↑ а б Сахаров, 1885, с. 133.
- ↑ Терещенко, 1848, с. 233.
- ↑ Брудная и др., 1996.
- Борисов С. Б. Мир русского девичества. 70-90 годы XX века. — М.: Ладомир, 2002. — 352 с. — (Русская потаённая литература). — ISBN 5-86218-418-X.
- Гадание / Л. Н. Виноградова // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1995. — Т. 1: А (Август) — Г (Гусь). — С. 482—486. — ISBN 5-7133-0704-2.
- Гадание // Энциклопедия обрядов и обычаев / Сост.: Л. И. Брудная, З. М. Гуревич, О. Л. Дмитриева. — СПб.: Респект, 1996. — 560 с. — ISBN 5-7345-0063-1.
- История русской культуры / подготовка текста Татьяны Ямпольской. — М.: Эксмо, 2007. — 830 с.
- Корепова К. Е. Русские календарные обряды и праздники Нижегородского Поволжья. — СПб.: Тропа Троянова, 2009. — 479 с. — (Русская этнография). — ISBN 978-5-89798-068-0.
- Криничная Н. А. Домашний дух и святочные гадания. — Карелский науч. центр РАН, Ин-т языка,лит-ры и истории, 1993.
- Мадлевская Е. Л. Святочные гадания. Русские праздники и обряды. Российский этнографический музей.
- Максимов, С. В. Новый год; Святки // Нечистая, неведомая и крестная сила. — СПб.: Товарищество Р. Голике и А. Вильворг, 1903. — 529 с.
- Можаровский, А. Святочные песни, игры и гадания Казанской губернии. Приложение к протоколам Общества Естествоиспытателей при Императорском Казанском Университете. — Казань: Лито-и тип. К. А. Тилли, 1873
- Народный календарь Кемеровской области / Сост., авт. вступ. ст. и примеч. Е. И. Лутовинова. — Кемерово: Кузбассвузиздат, 1998. — 204 с.
- Русский народный свадебный обряд: исследования и материалы / Под редакцией К. В. Чистова и Т. А. Бернштам. — М.: Наука, 1978. — 277 с.
- Сахаров И. П. Сказания русского народа. Русское народное чернокнижье. — СПб.: Издание А. С. Суворина, 1885.
- Тамбовский фольклор: хрестоматия: учеб. пособие для студ. вузов. Т. 1 / сост. А. М. Кальницкая. — Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2002. — 115 с.
- Терещенко А. В. Быт русского народа: забавы, игры, хороводы. — СПб.: Типография Министерства внутренних дел, 1848. — Т. 7. Святки, масленица. — 348 с.
- Традиционные обряды и обрядовый фольклор русских Поволжья / сост. Г. Г. Шаповалова, Л. С. Лаврентьева; ред. Б. Н. Путилов. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1985. — 342 с.
- Григорьев С. Крещенский сочельник. Баллада Жуковского «Светлана»
- Святочные гадания в Селивановском районе Владимирской области (рос.)
- Святочные гадания с песнями «Илею» в Кировской области (рос.)
- Святочные гадания: фольклорист Варвара Добровольская о целях гадания, банном духе и границе между мирами (видео) (рос.)
- «Страшные» гадания // РЕМ (рос.)
- Подблюдные гадания // РЕМ (рос.)